Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України в 1992—2013 рр.

§ 27. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України в 1992—2013 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109312

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати зовнішньополітичну діяльність України в період становлення державності; визначати її здобутки і невдачі.

ПРИГАДАЙТЕ

1. У якому році Україна стала членом ООН? 2. Які зовнішньополітичні акції здійснювала УРСР? 3. Чи могла УРСР проводити незалежну зовнішню політику? Чому? 4. Коли було проголошено незалежність України? 5. Спрогнозуйте, які завдання зовнішньополітичної діяльності постали перед Україною після проголошення незалежності.

1. МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. НАБУТТЯ БЕЗ’ЯДЕРНОГО СТАТУСУ. Після проголошення незалежності Україна вперше стала рівноправним суб’єктом міжнародних відносин. Однією з перших міждержавних угод став Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорською Республікою від 6 грудня 1991 р.

Охарактеризуйте основні положення Будапештського меморандуму.

Міжнародне визнання було пов’язане з набуттям Україною без’ядерного статусу, про який ішлося в Декларації про державний суверенітет.

У 1992 р. Україна приєдналася до Договору про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1), який був підписаний між СРСР і США 31 липня 1991 р. Він передбачав скорочення кількості стратегічних носіїв (ядерних ракет і бомбардувальників) до 2200 одиниць із кожної сторони, ліквідацію багатозарядних балістичних ракет із дальністю понад 5500 км. Також зменшувалася кількість ядерних боєзарядів до 6400 одиниць. 18 листопада 1992 р. Україна ратифікувала СНО-1 і фактично успадкувала третій за потужністю ядерний потенціал.

У січні 1994 р. було підписано угоду між Україною, Росією та США, згідно з якою Україна зобов’язалася протягом семи років вивезти до Росії для розкомплектування всі ядерні боєзаряди. У грудні 1994 р. в Будапешті лідери України, Росії, США та Великої Британії підписали Меморандум про гарантії безпеки України, який мав захистити нашу державу у зв’язку з відмовою від ядерної зброї. Як компенсацію за ліквідацію ядерної зброї Україні було виплачено 375 млн дол. Згодом до угоди приєдналися Франція та Китай. Проте цей документ не зміг запобігти збройній агресії Росії через відсутність дієвого механізму його реалізації.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Україна успадкувала від СРСР 176 ракетних шахтно-пускових установок для міжконтинентальних балістичних ракет і понад 100 стратегічних бомбардувальників (Ту-160, Ту-95, Ту-22). Зберігалося близько 4155 ядерних боєзарядів. Для порівняння: Франція мала 300, Велика Британія — 215 ядерних боєзарядів.

У 2010 р. Україна погодилася позбутися запасів плутонію, необхідного для створення ядерної зброї.

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110097

Перегляньте відеоролик «Хто віддав нашу ядерну зброю» і виконайте завдання до нього.

2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ. У Постанові 1993 р. «Основні напрями зовнішньої політики України» було вперше визначено зовнішньополітичний курс держави та його засади.

На яких принципах була побудована зовнішня політика України в перші роки незалежності?

Україна виступає рівноправним учасником міжнародного співробітництва, активно сприяє зміцненню миру й безпеки у світі, безпосередньо бере участь у роботі європейських структур. Україна визнає пріоритет норм міжнародного права, дотримується їх у міждержавних відносинах.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

У перші роки незалежності було висунуто такі принципи зовнішньої політики України:

  • багатовекторність;
  • прогнозованість і стабільність;
  • збереження позаблокового статусу;
  • зміцнення міжнародного миру.

У статті 18 Конституції України зазначено: «Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва із членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права».

У міжнародних відносинах державу представляє Президент. Він здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільняє голів дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях тощо.

Кабінет Міністрів України організує і забезпечує зовнішньоекономічну діяльність України, митну справу.

Зовнішню політику України здійснює Міністерство закордонних справ. У Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, апараті Президента й органах місцевої влади є комітети, відомства, працівники, які виконують консультативно-радницькі функції з питань здійснення зовнішньої політики, налагодження зовнішньополітичних та економічних зв’язків.

Україна має активні політичні й економічні зв’язки з більшістю країн світу. У відносинах із сусідніми країнами головними завданнями визначено вирішення територіальних суперечок, налагодження двостороннього і багатостороннього співробітництва в усіх сферах. Зв’язки України з Польщею, Ізраїлем, США, Німеччиною та іншими державами побудовані на принципах «стратегічного партнерства».

3. СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ООН І НАТО. Після здобуття незалежності Україна розпочала новий етап своєї міжнародної діяльності, активно взаємодіючи з ООН та іншими світовими організаціями. У 1997 р. міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко був обраний головою Генеральної Асамблеї ООН, що засвідчило вагому роль нашої держави. Україна також ініціювала проведення Саміту тисячоліття, демонструючи готовність брати участь у розв’язанні глобальних проблем. У 2000—2001 рр. Україна вперше стала непостійним членом Ради Безпеки ООН.

1. У чому полягає значення участі України в миротворчих місіях ООН? 2. Які перешкоди на шляху до приєднання до НАТО Україні поки що не вдалося подолати?

У 1993 р. Збройні Сили України провели самостійну гуманітарну операцію в горах Сванетії у Грузії, рятуючи населення від етнічних чисток. Загалом протягом жовтня 1993 р. на 17 вертольотах було виконано 291 виліт і перевезено тонни вантажів, доправлено в безпечні райони 7643 людини

МИРОТВОРЧІ МІСІЇ УКРАЇНИ

Роки

Країна

1992—1995

Югославія

1993

Грузія

1994—2000

Таджикистан

1995—1999

Боснія і Герцеговина

1995—1999

Македонія

1996—1998,

1996—2002

Хорватія

1996—1999

Ангола

1997

Гватемала

1998—2001, 1999—2003

Косово

1999—2005

Грузія

2000—2022

Демократична Республіка Конго

2000—2006

Ліван

2000—2001

Афганістан

2001—2005

Сьєрра-Леоне

2003

Кувейт

2003—2018

Ліберія

2004—2008

Ефіопія та Еритрея

2005—2011

Південний Судан

2005—2008

Ірак

2007—2014

Афганістан

2008—2009

Грузія

2011—2017

Кот-д’Івуар

2019—2022

Малі

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110094

Перегляньте відеоролик «Як українські миротворці врятували тисячі мирних мешканців Жепи» і виконайте завдання до нього.

Відмова від ядерної зброї відкрила для України можливість установити тісніші відносин з Північноатлантичним альянсом (НАТО). У 1994 р. Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру», що стало першим кроком до співпраці. У 1996 р. було затверджено індивідуальну програму відносин між Україною і НАТО. На Яворівському полігоні у Львівській області та в акваторії Чорного моря проходили спільні навчання військових підрозділів. У 1997 р. в Мадриді (Іспанія) була підписана Хартія про особливе партнерство, у якій Північноатлантичний альянс підтвердив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та готовність прийняти до свого складу нових учасників. Президент України Л. Кучма в 1998 р. підписав державну програму співробітництва з НАТО, згодом у Києві було відкрито офіс його представництва. Україна розглядала Північноатлантичний альянс як найефективнішу структуру колективної безпеки в Європі, хоча не схвалила його дії в Югославії.

У 2002 р. Україна офіційно заявила про бажання вступити до НАТО. Було схвалено План дій Україна—НАТО, на основі якого почали розробляти річні Цільові плани. У 2004 р. прийняли закон, що дозволяв вільний доступ сил НАТО на територію України. Однак напередодні президентських виборів 2004 р. Л. Кучма видав указ, у якому зазначалося, що вступ до НАТО не є метою країни. Він підкреслив лише необхідність «суттєвого поглиблення відносин із НАТО та ЄС як гарантами безпеки і стабільності в Європі».

ЦІКАВІ ФАКТИ

Україна відіграла вагому роль у врегулюванні конфлікту на Балканах у 1990-х рр. Українські військові підрозділи брали активну участь у понад 25 миротворчих операціях ООН (Хорватія, Боснія і Герцеговина, Ліван, Косово (колишня Югославія), Сьєрра-Леоне, Демократична Республіка Конго, Малі тощо). Також представники України перебували у складі місій ООН в інших конфліктонебезпечних зонах планети. У 2022 р. Україна призупинила участь у миротворчих операціях через широкомасштабне вторгнення Росії.

Проводи українських військових для участі в миротворчій операції в Іраку. 2003 р.

Якою була мета участі українців в операції в Іраку?

Після «помаранчевої революції» новий Президент В. Ющенко відновив курс на вступ до Північноатлантичного альянсу, закріпивши це у Воєнній доктрині України. Попри докладені зусилля на Бухарестському саміті 2008 р. Україна не отримала Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), хоча й була підтверджена її євроатлантична перспектива.

У 2010 р. Президент В. Янукович несподівано оголосив про позаблоковий статус України й відмову від вступу до НАТО.

4. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ. У листопаді 1995 р. Україна зробила важливий крок на шляху до європейської інтеграції, ставши членом Ради Європи. Приєднання до цієї організації сприяло розвитку правової сфери та захисту прав людини в Україні за європейськими стандартами. Одним із важливих рішень було скасування смертної кари.

Якими були здобутки України на шляху до європейської інтеграції? Коли Україна стала членом Ради Європи та СОТ?

У 1998 р. набула чинності Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом (ЄС) та його державами-членами.

У липні 2002 р. відбувся саміт Україна—ЄС, де обговорювали перспективи надання Україні статусу держави з ринковою економікою та асоційованого члена ЄС. Проте на той час наша країна ще не відповідала всім необхідним стандартам. Натомість у 2003 р. Україна здобула статус країни — сусіда ЄС і домовилася про спрощення візового режиму з деякими країнами-членами.

Президент України Л. Кучма та Генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана під час підписання Хартії про особливе партнерство. Мадрид (Іспанія). 1997 р.

Бухарестський саміт 2008 р. Україна не отримала ПДЧ здебільшого через протидію Німеччини (канцлерка А. Меркель) і Франції (президент Н. Саркозі)

Безвізовий режим — статус, що дозволяє вільно перетинати кордони між державами без попереднього отримання дозволу (візи).

У лютому 2005 р. було підписано трирічний План дій, спрямований на прискорення євроінтеграції України. Цей важливий документ передбачав реалізацію 270 невідкладних заходів: вступ до СОТ, демократизація системи управління, забезпечення верховенства права, стимулювання інвестицій.

У грудні 2005 р. ЄС визнав Україну країною з ринковою економікою. У квітні 2006 р. тривала підготовка переговорів щодо асоційованого членства України в ЄС і запровадження безвізового режиму. У листопаді 2010 р. було домовлено про введення в Україні біометричних закордонних паспортів, посилення охорони східних кордонів тощо. Європарламент дозволив Україні подати заявку на членство в ЄС.

Проте саме в цей час керівництво держави на чолі з Президентом В. Януковичем відмовилося від курсу на євроінтеграцію.

5. РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО. ВІДНОСИНИ ЗІ США. Із перших років незалежності Україна брала участь у регіональному співробітництві, тобто в діяльності організацій, що об’єднують країни окремих регіонів континенту. Із 1991 р. Україна була асоційованим членом СНД (у 2014 р. вона оголосила про вихід з організації, а у 2018 р. фактично припинила участь у ній). У 1996 р. утворилося об’єднання Грузії, України, Азербайджану і Молдови (ГУАМ).

У яких регіональних інтеграційних проєктах брала або бере участь Україна?

Святкування Дня Європи в Україні. 2003 р.

Президенти України й США В. Ющенко та Дж. Буш. 2005 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У квітні 2005 р. Президент України В. Ющенко відвідав США. Він став другим східноєвропейським політиком (після президента Чехії Вацлава Гавела), який виступив перед двома палатами Конгресу. У своїй промові В. Ющенко наголошував, що вступ України до ЄС і НАТО «зміцнить стабільність у всьому стратегічно важливому для США регіоні — від Варшави до Тбілісі й Баку». Промову, що тривала близько 35 хвилин, кілька разів переривали оплесками.

Погіршення відносин із Заходом на початку 2000-х рр. хитнуло зовнішню політику України в бік Росії. У лютому 2003 р. керівники Росії, України, Білорусі, Казахстану заявили про намір створити Єдиний економічний простір (ЄЕП). Відповідну угоду було підписано у вересні 2003 р. в Ялті, але реалізувати її не вдалося.

Після проголошення незалежності України США надавали нашій державі суттєву технічну й фінансову допомогу, хоча відносини розвивалися нерівномірно. Спочатку США цікавили питання ліквідації ядерної зброї та недопущення її поширення у світі, також вони гостро реагували на недемократичні дії української влади. Під час другого терміну президентства Л. Кучми відносини зі США погіршилися. Україну звинуватили в постачанні зброї Іраку в обхід міжнародних санкцій («кольчужний скандал»). Щоб відновити довіру США, українське керівництво на чолі з Л. Кучмою у 2003 р. направило воєнний контингент до Кувейту, а згодом до Іраку. Проте це призвело до втягування українських військових у збройне протистояння і відповідно до втрат. У 2005 р. воєнний контингент було виведено з Іраку.

Президенти Молдови, Азербайджану, України та Грузії Володимир Воронін, Ільхам Алієв, Віктор Ющенко і Міхаїл Саакашвілі під час третього саміту ГУАМ у Києві. 23 травня 2006 р.

Знак на потрійному стику кордонів України, Польщі й Словаччини

Відкриття школи з українською та словацькою мовами навчання. Ужгород. 2011 р.

Після «помаранчевої революції» на початку квітня 2005 р. В. Ющенко відвідав США. Відтоді відносини між країнами вийшли на новий рівень.

У лютому 2006 р. після дев’яти років напружених переговорів США нарешті надали Україні статус країни з ринковою економікою.

Із приходом до влади В. Януковича відносини України зі США знову погіршилися.

6. ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ІЗ СУСІДНІМИ ДЕРЖАВАМИ. Україна має спільний кордон із Росією, Білоруссю, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Молдовою. Не дивно, що на території цих держав проживає чимало українців, а в Україні — представників сусідніх народів.

Як складалися відносини України із сусідніми державами?

Відносини України з Угорщиною та Словаччиною розвивалися рівномірно. Країни були зацікавлені у співробітництві й партнерстві.

Важливе значення для реалізації західного напряму зовнішньої політики України мали її відносини з Польщею. 2 грудня 1991 р. Польща першою визнала Україну як незалежну державу. У 1992 р. між країнами був підписаний Договір про добросусідство, дружні відносини й співробітництво. Україна й Польща визнали одне одного стратегічними партнерами. Були знайдені шляхи порозуміння у важких історичних питаннях (операція «Вісла», Волинська трагедія тощо).

Виступ українського ансамблю бандуристів у Семипалатинську (Казахстан)

Бійці литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького на навчаннях. 2000-ні рр.

Певний час зі значними труднощами розвивався переговорний процес між Україною та Румунією. Окремі політичні сили в Румунії намагалися висунути до України територіальні претензії (Північна Буковина, Південна Бессарабія, острів Зміїний). Урешті-решт удалося досягти згоди, і в червні 1997 р. Україна та Румунія підписали Договір про відносини добросусідства і співробітництва. У 2009 р. в Міжнародному суді було розв’язане питання про поділ шельфу між державами в районі острова Зміїний.

Задовільним був стан відносин між Україною та Молдовою, хоча тривалий час залишалися невирішеними деякі територіальні питання. Україна передала Молдові частину своєї території для створення порту на річці Дунай. У 2001 р. держави остаточно узгодили кордони, уклавши відповідний договір.

Відносини між Україною і Росією розвивалися складно. Після гострих конфліктів початку 1990-х рр. 31 травня 1997 р. Україна та Росія підписали політичний договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Документ юридично закріпив зобов’язання Росії поважати незалежність України і став правовою базою, на якій мали ґрунтуватися двосторонні відносини. Після приходу до влади в Росії Володимира Путіна відносини між Україною та Росією стрімко погіршилися. Російське керівництво розглядало Україну як зону свого впливу і прагнуло встановити над нею повний контроль. Договір не став перешкодою для збройної агресії Росії проти України. 1 квітня 2019 р. Україна відмовилася продовжувати чинність цього договору.

Острів Зміїний на карті

Острів Зміїний

Коли і як було розв’язано проблему розмежування територіальних вод між Україною та Румунією біля острова Зміїний?

Президент Росії Б. Єльцин і Президент України Л. Кучма під час підписання договору між державами. 31 травня 1997 р.

1. Чому цей договір не став перешкодою для агресії Росії проти України? 2. У липні 1997 р. Україна уклала з НАТО Хартію про особливе партнерство. Чи можна стверджувати, що для України цей крок став утіленням багатовекторності в зовнішній політиці?

Український (лемківський) фестиваль у Польщі. 2008 р.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Крім кордонів на суходолі, Україна має морський кордон із Болгарією, Туреччиною, Грузією. Відносини із цими державами побудовані на принципах добросусідства.

У 1990-х рр. Україна встановила добросусідські відносини з Білоруссю. Було досягнуто домовленостей про державний кордон. Проте відносини ускладнює належність Білорусі до союзної держави з Росією та диктаторський режим на чолі з Олександром Лукашенком.

7. КОНФЛІКТ НАВКОЛО ОСТРОВА ТУЗЛА. ГІБРИДНА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. У вересні 2003 р. в Керченській протоці від території Росії (Краснодарський край) почали будівництво греблі в напрямку українського острова Тузла, щоб з’єднати острів із російським берегом. Проте Росія заявляла, що будівельні роботи тривають із метою укріплення берегової лінії. На острові було посилено охорону державного кордону України. Країни опинилися на межі збройного конфлікту. Через місяць Росія припинила будівництво за 102 м від українських територіальних вод і за 900 м від Тузли. Із метою мирного врегулювання конфлікту керівники держав уклали договір, що розмежовував територію Керченської протоки й визначав статус Азовського моря. Україна відстояла своє право на острів Тузла, але Азовське море було визнане внутрішніми водами двох держав і кордон установили тільки по дну моря.

1. На чию користь було розв’язано конфлікт навколо острова Тузла? 2. У чому полягали суперечності російсько-українських відносин у 1991—2011 рр.?

Острів Тузла

Острів Тузла на карті

Після обрання Президентом України В. Ющенка Росія розгорнула цілеспрямовану політику для встановлення контролю над Україною в усіх сферах.

В економіці Росія намагалася підпорядкувати провідні підприємства й цілі галузі, особливо газотранспортну систему України, у політиці сприяла приходу до влади в Україні проросійських сил. У міжнародних відносинах російське керівництво прагнуло ізолювати Україну та втягнути її в сумнівні інтеграційні проєкти. Частиною цих заходів була інформаційна політика (контроль над засобами масової інформації, нав’язування російської масової культури тощо). Російська православна церква активно просувала ідеї «русского міра» (детальніше про це ви прочитаєте в §29). Для ослаблення української економіки Росія спровокувала газові конфлікти у 2005—2006 і 2008—2009 рр. та торговельні війни.

Серйозне напруження в українсько-російських відносинах виникло в серпні 2008 р. під час агресії Росії проти Грузії. Україна намагалася надати Грузії посильну допомогу.

Ще один конфлікт із Росією у 2008 р. виник у Криму. Українська влада прагнула впорядкувати перебування російського Чорноморського флоту на півострові й узяти під свій контроль об’єкти навігації на узбережжі Чорного моря, які незаконно утримувала Росія. Проте внутрішні суперечки серед українських політиків і прихід до влади проросійських сил не дали можливості підготувати засоби протидії Росії в майбутньому. За роки президентства В. Януковича Збройні Сили України були максимально ослаблені. Під російський контроль потрапили СБУ, розвідка, міліція. Увесь цей комплекс заходів і наступні дії Росії стали складовими гібридної війни проти України.

Український прикордонник на острові Тузла. 2003 р.

Про що свідчив спалах конфлікту на острові Тузла?

Гібридна війна — дії однієї держави проти іншої з метою зробити її внутрішньо вразливою для здійснення агресії.

ГАЗОВІ КОНФЛІКТИ МІЖ РОСІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ

Мета Росії

• Підірвати авторитет України як країни-транзитера.

• Заволодіти газотранспортною системою та газосховищами України.

• Переконати Європу, що для досягнення стабільності в газовій сфері потрібні російські газопроводи й збереження лідерства Росії як постачальника енергоресурсів

Основний зміст

2005—2006 рр.

2008—2009 рр.

• У відповідь на відмову України сплачувати ринкову ціну за природний газ Росія припинила його постачання до України.

• 4 січня 2005 р. — договір між компаніями «Газпром» (Росія) та «Нафтогаз України» на п’ять років.

• Посередником стала компанія «РосУкрЕнерго».

• Ціна на природний газ на перше півріччя 2005 р. склала 95 дол. за 1 м3

• Січень 2009 р. — «Газпром» припинив постачання природного газу в Україну. Головна вимога — сплата боргів за листопад-грудень 2008 р.

• Робота газотранспортної системи України в реверсному (зворотному) режимі, щоб забезпечити природним газом населення сходу й півдня.

• Підписання нового договору з Росією на 2009—2019 рр.

• Ліквідація компанії-посередника «РосУкрЕнерго».

• Середньорічна ціна природного газу для України становила 228,8 дол. за 1 м3

Результат

• Похитнулися позиції Росії як надійного постачальника природного газу.

• Було знайдено альтернативні джерела постачання природного газу до Європи.

• Україна зарекомендувала себе надійним партнером у постачанні природного газу до Європи.

• Вдалося зберегти українську газотранспортну систему

ЦІНИ НА РОСІЙСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ГАЗ ДЛЯ УКРАЇНИ, дол. США за 1 тис. м3

Коли Росія почала використовувати природний газ як зброю проти України?

CФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

  • основні етапи зовнішньої політики України в 1991—2013 рр.;
  • здобутки і втрати України на шляху до інтеграції в ЄС і НАТО;
  • загострення відносин із Росією, яка розв’язала гібридну війну проти України.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1994 р. — Україна стала учасником програми НАТО «Партнерство заради миру».

1994 р. — підписання Будапештського меморандуму.

1995 р. — входження України до Ради Європи.

2003 р. — Україна отримала статус країни — сусіда ЄС.

29 вересня — 2 грудня 2003 р. — криза навколо острова Тузла.

2005—2006, 2008—2009 рр. — «газові війни» Росії проти України.

Зала засідань Ради Європи у Страсбурзі (Франція)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яка країна першою визнала Україну як незалежну державу? 2. У якому році Україна офіційно відмовилася від ядерної зброї? Коли Україна реально набула без’ядерного статусу? 3. Які держави підписали Будапештський меморандум, що надавав гарантії безпеки Україні? 4. Який документ складав політико-правову основу багатовекторності зовнішньої політики України? Коли він був ухвалений? 5. Із яким Президентом України асоціюють розквіт багатовекторності в зовнішній політиці України? 6. Із якими державами Україна мала територіальні суперечки в 1991—2011 рр.? 7. Коли проголосили курс на євроатлантичну інтеграцію України?

8. Наведіть приклади подій зовнішньополітичної діяльності України 1991—2011 рр., які свідчать про її багатовекторність. 9. Поясніть, як ви розумієте слова дипломата Володимира Василенка, одного з авторів Декларації про державний суверенітет: «Обіцянка стати без’ядерною державою мала колосальне значення для досягнення незалежності». 10. Поясніть мету участі України в миротворчих місіях ООН. Покажіть на карті атласу країни, у яких українські підрозділи здійснювали миротворчі місії ООН. 11. Складіть хронологію російсько-українських відносин упродовж 1992—2011 рр. У чому проявлялися основні суперечності? 12. У чому полягала криза навколо острова Тузла? Яким чином її вдалося подолати?

13. Зробіть SWOT-аналіз наслідків підписання Україною Будапештського меморандуму. У чому полягає їх суперечливість? 14. Створіть ментальну карту, що розкриває питання багатовекторності зовнішньої політики України в перші роки незалежності. 15. Охарактеризуйте головні засади зовнішньої політики України, які були викладені в Постанові Верховної Ради «Основні напрями зовнішньої політики України». 16. Дослідіть позиції різних політичних сил в Україні щодо членства в НАТО в 1991—2011 рр. та охарактеризуйте їхній вплив на загальну національну стратегію із цього питання. Яким чином питання щодо членства в НАТО впливали на внутрішньополітичні процеси в Україні? 17. Дослідіть, як глобальні та регіональні події впливали на формування зовнішньополітичного курсу України в контексті співпраці з ЄС. 18. За допомогою методу «Діаграма Венна» визначте спільне й відмінне в зовнішній політиці Л. Кравчука, Л. Кучми та В. Ющенка. 19. Колективна робота в класі. Проведіть дискусію. 1) Чим були зумовлені неодноразові зміни пріоритетів зовнішньополітичного курсу України? 2) Чи був закономірним вибір євроінтеграційного шляху розвитку України?

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду