§ 32. Становище у сфері культури. Відродження релігійного та церковного життя

• Що таке «білі плями» в історії?
• Чому радянська влада здійснювала зросійщення в Україні?
• З якою метою в СРСР насаджувався атеїзм?

1. Нові тенденції в культурному житті

Перебудова радянського суспільства в останні роки існування СРСР початково не стала прикладом до змін в Україні. Тут продовжували політику попередніх років правління за моделлю Леоніда Брежнєва, яка передбачала зросійщення, насадження ідеологічних догм. Головним провідником цієї політики в Україні був перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький. Першими виступили на захист української культури письменники. Ґрунтовний аналіз її стану зробив Олесь Гончар на Всесоюзній творчій конференції в Ленінграді 1 жовтня 1987 року. Він розкрив проблему засилля атомних електростанцій в Україні, виразив протест проти планового будівництва АЕС поблизу Чигирина та в Криму, вказав на екологічну загрозу від реалізації проекту каналу Дунай-Дніпро, який мав перегородити увесь Дніпровсько-Бузький лиман, від чого гирло Дніпра перетворилося б на величезне смердюче болото. Письменник висловив думку, що література й наука повинні спільно з гуманістичних позицій трудитися в ім’я людини.

Нові тенденції в розвитку культури ставали все більш відчутними. Послаблення цензури викликало низку публікацій на раніше заборонені теми. Активно обговорювалися «деформації соціалізму», яких виявилося чимало за роки існування радянської влади. Росли тиражі газет і журналів, оскільки періодичні видання мали вплив на суспільну свідомість. Масовий читач отримав доступ до літератури, раніше забороненої владою. Ідейні та політичні розбіжності розкололи колись єдині творчі спілки. Під час творчих з’їздів інтелігенції відбувалися гострі дискусії з питань сьогодення.

Значною подією цього періоду стало відзначення в українській спільноті 130-річчя від дня народження Івана Франка. В 1987 році з ініціативи ЮНЕСКО відзначили сторічний ювілей від дня народження одного з визначних українських режисерів і акторів Леся Курбаса. Саме в цей час на пленумі Спілки письменників України вперше було оприлюднено інформацію про Голодомор 1932-1933 років, яку тривалий час замовчували. В 1986 році конгрес США створив спеціальну комісію з дослідження голоду в Україні, яку очолив викладач Гарвардського університету Джеймс Мейс. У відповідь ЦК Компартії України сформував власну комісію і змушений був визнати факт трагедії 1932-1933 років, назвавши її головною причиною неврожай. Офіційне визнання голоду започаткувало пошук джерел і документів, свідчень, велику кількість нових публікацій. У 1990 році побачив світ збірник статей і документів «Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів». Того ж року товариство «Меморіал» провело міжнародний симпозіум «Голодомор 1932-1933 років в Україні». Отже, культурно-інформаційний простір в Україні набував нового змісту.

• 1. Які питання підняв Олесь Гончар на Всесоюзній творчій конференції у 1987 році?
• 2. До яких змін у культурному житті привела політика «гласності»?
• 3. Що важливого відбулося в житті української спільноти в другій половині 1980-х років?

Фотофакт

Титульна сторінка книги Роберта Конквеста «Жнива Скорботи»

Соціальна реклама до 86-х роковин Голодомору. Світлина

Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання 1-3.

1. Довідайтеся, коли було видано книгу Роберта Кон квеста «Жнива скорбота».

2. Проаналізуйте вислів Джеймса Мейса, наведений у соціальній рекламі.

3. Дослідіть, чи співпрацювали Роберт Конквест і Джеймс Мейс, досліджуючи Голодомор в Україні.

2. Освіта. Наука

Перебудова внесла корективи до шкільної реформи, реалізація якої розпочалася 1984 року. Було висунуто завдання загального комп’ютерного навчання школярів. Проте, як і в починаннях минулих років, комп’ютерізація залишилася закликом. У 1988 році взяли курс на відмову від тотальної уніфікації і професіоналізації загальноосвітньої школи. З’явилися нові типи навчальних закладів — ліцеї, гімназії, коледжі. Послабилася регламентація шкільного життя. Актуалізувалося питання вільного функціонування і розвитку української мови. В 1988-1989 навчальному році не залишилося жодної української школи в містах Донецьку, Чернігові, Харкові, Одесі, Луганську, Миколаєві. Під тиском національних сил у жовтні 1989 року Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР». Документ закріплював державний статус української мови і гарантував рівноправність мов народів, які проживали на теренах України. З цього часу відкрили сотні шкіл з українською мовою навчання, організовували україномовні класи в школах з російською мовою навчання. В травні 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про освіту», що визначив школу основою духовного, соціального, економічного, культурного розвитку суспільства і держави.

Відбувалися зміни в середній спеціальній та вищій школі, яка повинна була пристосовуватися до нових умов роботи, зокрема ринкових відносин. Водночас здійснювалася її реорганізація. Вводилися додаткові платні навчальні курси, відкривалися приватні освітні установи. Однак ці новації гальмувалися низькою купівельною спроможністю населення. 19 вересня 1991 року згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії» було створено Університет «Києво-Могилянська академія» на її історичній території. Головним організатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був педагог, літературознавець, громадський діяч В’ячеслав Брюховецький. Девізом навчального закладу став вислів: «Час плинний — академія вічна». Засновуються приватні вищі навчальні заклади.

У досить складних умовах опинилася наука. Попри видимі зміни в суспільно-політичному житті, Академія наук України залишалась осередком застою, де зберігалися командно-адміністративні методи керівництва, відомчі інтереси переважали над загальнодержавними. Для природничих і точних галузей цей час означився кадровими втратами. Перед багатьма вченими відкрилася легальна можливість одержати роботу в зарубіжних університетах і наукових інституціях. Високий професійний рівень учених і низька оплата їхньої праці в СРСР спричинили еміграцію науковців, особливо фізиків, математиків, хіміків, біологів. Значні зміни відбулися в системі гуманітарних наук. Гласність стимулювала науковий пошук. 1989 року у Львові відновило діяльність Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) на чолі з відомим ученим у галузі механіки матеріалів Олегом Романівим та археографом і джерелознавцем Олегом Купчинським. Воно мало на меті об’єднати творчі зусилля молодих науковців, сприяти піднесенню авторитету української науки як в Україні, так і за її межами. Того ж року в Італії за участю провідних українських учених з діаспори та України, відомих славістів Європи засновано Міжнародну асоціацію україністів (МАУ), президентом якої став академік АНУРСР Віталій Русанівський. Асоціація об’єднала науковців та діячів культури світу, які вивчали історію й культуру України й українського народу, зобов’язувалася сприяти обмінові інформацією між ними, координації їхніх дій, підготовці дослідників різних сторін української культури, поширенню у світі знань про Україну. Отже, наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років відбулися суттєві зміни в освітній і науковій сфері. Щоправда, українська наука зазнала суттєвих кадрових втрат через виїзд учених за кордон.

• 1. Які зміни відбулися в школах впродовж другої половини 1980-початку 1990-х років?
• 2. Діяльність якого вищого навчального закладу було відновлено у 1991 році?
• 3. Назвіть здобутки й втрати української науки.

Фотофакт

Щороку популяція черепах скорочується. Щоб привернути увагу до загибелі цих дивовижних тварин, у США ініціювали відзначення Всесвітнього дня черепахи. Не залишилися осторонь цієї проблеми й студенти Києво-Могилянської академії. Під їхньою опікою перебуває черепаха Альма. Мешкає вона у київському Палаці дітей та юнацтва. Двічі на рік вона стає почесною гостею Києво-Могилянки: під час посвяти в студенти та випускного. Студенти та випускники Академії вірять, що черепаха приносить їм удачу й допомагає у навчанні.

Черепаха Альма — живий символ Києво-Могилянської Академії. Світлина

1. Довідайтеся, що означає ім’я черепахи Альми.

2. Пригадайте, коли Києво-Могилянка відзначала 400-річчя.

3. Які екологічні ініціативи підтримує ваша школа?

3. Відродження релігійного та церковного життя

Політичний режим в СРСР насторожено ставився до будь-якої релігії. Комуністична ідеологія проповідувала атеїзм і фактично конкурувала з іншими віровченнями. В УРСР серед релігійних громад офіційно діяла Російська православна церква (РПЦ) та кілька протестантських общин. Проте навіть це не гарантувало свободу віросповідання. Віряни ризикували своїм авторитетом і становищем. Відвідини храму фіксувалися. Зокрема на великі християнські свята до парафій приїжджали представники державних і партійних установ, котрі слідкували за відвідувачами. Далі могли слідувати громадський осуд, пониження в посаді та інші каральні заходи. Природно, що за умов значної лібералізації, занепаду офіційної ідеології та зневіри людей у комуністичних ідеалах в українському суспільстві значно поширилися релігійні настрої.

На цей час релігійний рух став частиною національного руху України. Релігійне відродження в Україні виразилося в боротьбі за реалізацію свободи совісті для всіх громадян та відновлення діяльності заборонених релігійних громад. 1987 року у Львові активізувала роботу греко-католицька спілка «Комітет захисту УГКЦ», яка прагнула відновити діяльність своєї церкви. 17 вересня 1989 року в місті пройшла 200-тисячна маніфестація вірян і богослужіння. Такі ж події відбувалися у багатьох західноукраїнських містах. У грудні 1989 року під час зустрічі Михайла Горбачова та папи римського Івана Павла II було обіцяно легалізувати Українську греко-католицьку церкву. 23 січня 1990 року Собор УГКЦ у Львові визнав рішення Львівського Собору 1946 року недійсними та проголосив відновлення УГКЦ. Визнаним лідером церкви виступив кардинал Мирослав Іван Любачівський, котрий її очолив. У червні 1990 року на Всеукраїнському православному соборі відновлено Українську автокефальну православну церкву. Патріархом Київським і всієї України обрали Мстислава (Скрипника), котрий доти очолював Північноамериканську митрополію автокефальної церкви в діаспорі. Активізувалися також релігійні громади інших напрямків. Виникли нові релігійні течії, діяльність яких раніше влада не дозволяла.

У липні 1988 року відзначили 1000-ліття хрещення князем Володимиром Великим Русі-України. Прагнучи зберегти вплив на вірян України, архієрейський собор Російської православної церкви, скликаний у Москві 1990 року, виділив єпархії, парафії і монастирі на території УРСР в окрему адміністративну одиницю — екзархат із власним синодом. Він став називатися Українською православною церквою (УПЦ). Відповідно до канонів та Статуту Церкви 9 липня 1990 року Архієрейським Собором УПЦ Митрополит Київський і Галицький Філарет одноголосно був обраний Митрополитом Київським і всієї України. Однак надати УПЦ право автокефалії — статусу помісної церкви як незалежної частини Вселенської православної церкви — Московський патріарх відмовився. 1991 року в УПЦ відбувся розкол: більшість вірян УПЦ залишилися у підпорядкуванні Московського патріархату (УПЦ МП), меншість утворила УПЦ Київського патріархату (УПЦ КП). Від цього часу миряни УПЦ Київського патріархату відстоювали ідею автокефалії. Отже, перебудовчі процеси в СРСР сприяли активізації різних сфер суспільного життя в Україні.

• 1. Якими були умови розвитку церковного життя наприкінці 1980-х років?
• 2. Які церковні громади відродилися в 1990 році?
• 3. Чому в 1991 році відбувся розкол в Українській православній церкві?

Фотофакт

Після смерті Йосифа Сліпого у 1984 році Мирослав Іван Любачівський очолив УГКЦ. Оскільки церква була заборонена в СРСР, тривалий час перебував у США, Італії. 30 березня 1991 року повернувся у Львів. Його приїзд радо зустрічали віряни та дисиденти: Іван Гель (1-й зліва), В’ячеслав Чорновіл (4-й зліва). Завдяки зусиллям митрополита греко-католикам було повернуто Собор Святого Юра у Львові. Тож повернувшись в Україну, він оселився в митрополичих палатах на Святоюрській горі й цілком присвятив себе відродженню греко-католицької церкви в Україні.

Повернення митрополита УГКЦ Мирослава Івана Лобачівського до Львова, 1991 рік. Світлина

1. Що сприяло поверненню Блаженнійшого Мирослава Івана Любачівського в Україну?

2. Чому відновлення УГКЦ стало символом українського національного відродження?

Мовою джерела. Зі спогадів патріарха УАПЦ Мстислава (Скрипника):

«Діти наші мусять знати правду. Ми почали відбудовувати Державу, а Церква? Якщо не віддамо належного Богові й душам нашим, то залишимося без Віри, залишимося знову без держави. А коли і те, і друге треба відбудовувати, то треба забути про злобу, заздрощі й інтриги. Шукаймо в серцях своїх християнську любов. Без цього не піде діло. Чи Україна повинна мати кілька Православних Церков? Наявність кількох Православних Церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Він тим гірший, що деякі Церкви навіть не підлягають своїм Першоієрархам, а підлягають тій Церкві, яка глумиться століттями над нашим народом, нашою Церквою і воліє бачити нас не вільними, а рабами, якими можна буде відбудувати втрачену імперію. Ми мусимо усунути такий ганебний і небезпечний для нашої нації стан».

1. Про яку загрозу для України попереджав патріарх Мстислав?

2. Чи можна назвати слова патріарха пророчими? Чому ви так вважаєте?

3. Дізнайтеся, що пов’язувало патріарха Мстислава та Симона Петлюру.

Мовою джерела. Зі спогадів першого Президента України Леоніда Кравчука про святкування тисячоліття хрещення Русі-України:

«Це (святкування тисячоліття) тоді було темою всіх виступів, у тому числі в ЗМІ, партійних навіть. Наші газети «Радянська Україна», «Правда України», «Робітнича газета», «Сільські вісті» писали саме з такої точки зору: де коріння сучасної цивілізації? А сказати це було непросто — що коріння не в марксизмі-ленінізмі, не в науковому комунізмі, а в християнстві».

1. Доведіть або спростуйте думку: «В добу «перебудови» період атеїзму завершився».

У той час, коли... на теренах України

урочисто відзначали 1000-ліття хрещення Русі-України.

Тоді... у світі

в Перській затоці завершилася семилітня Ірано-Іракська війна, під час якої загинуло півмільйона військових і стільки ж цивільного населення.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- липень 1988 р. — відзначення 1000-ліття хрещення України-Руси;

- жовтень 1989 р. — прийнято закон «Про мови в Українській РСР»;

- 1989 р. — відроджено Українську греко-католицьку церкву;

- 1990 р. — відновлено Українську автокефальну православну церкву;

- 1991 р. — розкол в Українській православній церкві.

2. Поясніть значення поняття: автокефалія.

3. Як у добу перебудови, так і зараз багато українських науковців виїжджають за кордон. Запропонуйте програму дій, як заохотити науковців залишатися в Україні.

4. Перегляньте соціальну рекламу про українську мову за покликанням https://cutt.ly/4wGOVhL1 чи відскануйте QR-код.

Поміркуйте, чому в Україні впродовж стількох років незалежності й досі залишається мовна проблема. Підготуйте власну соціальну рекламу (малюнок, плакат, презентацію, відео, флешмоб) про важливість спілкування українською мовою.