Практична робота. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини

1. Різноманітність течій українського політичного життя Наддніпрянщини на початку XX ст.

• Проаналізуйте документ і схему та визначте співвідношення між політичними течіями Європи й України на початку XX ст.

Із дослідження історика Нормана Дейвіса про головні політичні течії Європи на початку XX ст.

Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім на пануванні закону, індивідуальній свободі, конституційних процедурах, релігійній толерантності та на загальних правах людини... Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної торгівлі... Націоналізм — сукупність ідей, пов’язаних з нацією, чиї інтереси вважалися за найвище добро... Соціалізм, як і націоналізм, — колективна віра. Він виступає проти експлуататорів та власників задля захисту не просто індивіда, а суспільства в цілому... Соціалізм вважає, що знедоленим, кволим та пригнобленим життя буде гарантованим тільки тоді, коли будуть об’єднані ресурси, порівну поділені багатства.

2. Програмні документи українських самостійників

• До чого закликали програмні документи самостійників? Хто має очолити національно-визвольну боротьбу українського народу? Які методи боротьби визначені у програмних документах? Як ці ідеї розвивались у часі?

Із брошури Миколи Міхновського «Самостійна Україна»

Ми не здобудемо собі політичних і державних прав, доки ми не матимемо змоги уладнати стан речей у себе дома до нашої уподоби, бо інтерес наших господарів єсть цілком супротилежний нашим інтересам... Сю задачу мусить узяти на себе національна інтелігенція.

Перша сторінка друкованої промови «Самостійна Україна» М. Міхновського. 1900

...Нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ».

Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою. Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружія...

Програмна заява УНП (1902 р.)

Поки ще не пізно, поки ще московські організації слабі і нечисленні, поки ще вони всю увагу покладають на здобуття своєї політичної волі з-під п’яти самодержавства, а польські організації вибираються з-під національного утиску, ми мусимо утворити свої організації для боротьби за свої права. Тільки національно-українська робітнича організація може врятувати Україну від недолі, що вже насунулася і страшить смертю. Усі сили, усю працю, усі жертви віддамо виключно за самостійну Україну. Українські робітники повинні мати на оці повне вигнання з України чужинців і утворення своєї самостійної держави.

• Найбільш суперечливим документом сучасники й нащадки Миколи Міхновського вважали «10 заповідей УНП». Проаналізуйте їх і визначте, які ідеали запропоновано українцям. Чи всі пункти, на вашу думку, були прийнятні для тогочасного українського суспільства? Чому? З якими з них погоджуєтеся ви особисто, а з якими — ні?

10 заповідей УНП Миколи Міхновського (1903 р.)

1. Одна, єдина, нероздільна від Карпатів аж до Кавказу, самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей — оце національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

2. Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди суть вороги нашого народу, аж поки вони панують над нами і гноблять нас.

3. Україна для українців. Отже, вигоняй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4. Усюди і завжди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твого дому мовою чужинців-гнобителів.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народові і тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробись перевертнем-відступником.

8. Не обкрадай власного свого народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові наперед усіх. Держись купи.

10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаси їм сили і відваги.

Відгуки тогочасних діячів українського руху на «10 заповідей УНП»

Симон Петлюра: «Вже від початку свого заснування УНП виявила себе в своїх програмових партійних виданнях як партія націоналістична з усіма негативними шовіністичними рисами національної обмеженості і вузькості».

Сергій Єфремов: «Народна партія, писав він, рішуче стала на ґрунт крайнього відвертого шовінізму і, прикриваючись жупаном захисту інтересів трудящих, проповідує неприборкане людиноненависництво».

3. Погляди українських автономістів

• У чому полягали погляди автономістів? Які вимоги висували різні партії? Чому ці ідеї були більш поширені в порівнянні із самостійницькими?

Микола Порш, провідний діяч РУП та УСДРП, про ідею автономізації

По всіх державах, де заведено справді вільні демократичні порядки, місцевим людям потроху передають — звісно, діло не обходиться без великої боротьби — право не тільки порядкувати, себто, видавати обов’язкові постанови на основі державних законів, а ще право самим через своїх виборних видавати, замість державних, місцеві закони в своїх місцевих справах. От такий лад, коли якийсь край чи народ в державі має право самостійно влаштовувати своє життя по своїх місцевих законах, називається автономією... Коли якийсь край, дуже вже одріжняється своєю історією та своїм хазяйством од інших частин держави, коли через це він має у себе багато потреб й інтересів, не однакових з потребами та інтересами інших країв, — тоді такому краєві, звичайно після довгої боротьби, державна влада дає автономію.

Витяг із програми Української соціал-демократичної робітничої партії (грудень 1905 р.)

Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає:

1) демократичної республіки — в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;

3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію; пропорціонального представництва; плати (удержання) депутатам дворічного парламенту;

6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;

7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави...

Євген Чикаленко про програмні вимоги Української демократичної партії

Головні принципи нашої партії такі:

1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентарного ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, різного, пропорціонального і таємного (без різниці статі, віри і національності) голосування.

2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. Знищення станів.

3. Заведення народної мови в школах, судах, адміністрації і у всіх громадських інституціях.

Маючи на увазі шкоду від централізаційної системи, ми визнаємо, що державний лад у Росії повинен бути збудований на принципах найширшої національної автономії.

4. А через те опріч загальнодержавного парламенту ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливому органічному статуті, виробленім будучим українським сеймом (вибраним на підставі вищесказаного права) і запорученім основними загальнодержавними законами.

Із дослідження сучасних істориків Юрія Каліберди, Анжеліки Федько та Юрія Федька про програмні вимоги Української радикальної партії

Програмні вимоги УДП і УРП у багатьох випадках, зокрема з національного питання, співпадали. Українська радикальна партія у своїй програмі висувала вимоги надання широкої національно-територіальної автономії Україні, яка повинна була стати рівноправною складовою частиною реформованої федеративної Росії, виступала за вільне вживання української мови в школах і адміністративних установах України тощо. Виставляла соціалістичні вимоги, пов’язані з відчутними соціальними та економічними реформами.

Історик Олександр Висоцький про причини поширення ідей автономізації

Автономістські, на відміну від самостійницьких, переконання українських соціал-демократів випливали, у першу чергу, з їх соціально-культурного буття. Виховані у російській школі і на російській літературі, будучи двомовними і часто використовуючи як службовці російську мову, українські наддніпрянські інтелігенти соціал-демократичних переконань були споріднені з Росією, тобто, за висловом І. Лисяка-Рудницького, вони «однією ногою стояли у всеросійському світі». Крім того, агітація за відокремлення України від Росії не знаходила відгуку навіть серед сільської, найбільш української, частини населення Наддніпрянщини. Але основною причиною висування автономістських, а не самостійницьких завдань, були стратегічні міркування українських соціал-демократів... що національне визволення щільно пов’язане з поваленням самодержавства і демократизацією Росії зусиллями всеросійського революційного руху...

• Узагальнюючи матеріали практичної роботи, складіть і заповніть таблицю за зразком.

• Уявіть себе засновниками політичної партії початку XX ст. Використовуючи знання про політичне становище та соціально-економічні проблеми на українських землях початку XX ст., підготуйте та захистіть проєкт програми своєї партії.

• Перевірте себе.

cutt.ly/xTLvaJr