Практичне заняття за розділом II. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть основні події, пов’язані з розгортанням українського національного відродження/руху в українських регіонах Австрійської імперії. 2. Як утворилася «Руська трійця»? Хто був її засновниками? 3. Укажіть основні ідейні засади діяльності гуртка «Руська трійця». 4. Що ви знаєте про діяльність «Руської трійці»?

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою, удосконалювати навички групової роботи, вміння працювати з історичними джерелами, систематизувати матеріал та знаходити необхідне в додаткових джерелах інформації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

• 1. Повторити матеріал до розділу.
• 2. Підготувати усне або письмове повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувавши його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку українського національного відродження/руху.
• 3. Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Робота з контурною картою (завдання виконуються на відповідних картах)

1. Зафарбуйте українську етномовну територію у складі Австрійської імперії.

2. Надпишіть назви українських регіонів у складі Австрійської імперії — Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття.

3. Обведіть різними кольорами території поширення названих соціальних протестів:

• 1) рух опришків;
• 2) «холерні бунти»;
• 3) виступи під проводом Л. Кобилиці;
• 4) селянські протести 1846 р. в Галичині.

4. Відповідними цифрами позначте місця діяльності:

• 1) закарпатських «будителів»;
• 2) «Товариства галицьких греко-католицьких священників для поширення письмами просвіти...»;
• 3) «Руської трійці»;
• 4) Головної руської ради.

5. Позначте місце діяльності окружних руських рад Східної Галичини в 1848—1849 рр.

II. Робота з джерелом

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом (див. с. 70) і виконайте завдання.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Альманах «Русалка Дністровая»

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком у 1836 р. В основі альманаху були твори, раніше включені до підготовленої в 1834 р. членами «Руської трійці» збірки «Зоря».

Альманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були:

• засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;
• уславлення народних ватажків — борців за національне й соціальне визволення народу;
• визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями роз’єднаний державними кордонами;
• заклик до українських патріотів боротися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Спроби видати альманах «Зоря» наразилися на опір як австрійських урядовців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.

Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на «Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, послідовниками ідей слов’янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дністрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. Увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. Урятувати пощастило лише 200 примірників.

Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності «Руської трійці», а й усього українського національного руху у Східній Галичині. За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». Своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. «Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.

Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дністровая» залишався під забороною до 1848 р.

Робота в парах. Опрацюйте джерело і виконайте завдання: 1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галицького греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов’язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття...». Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини відмови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому? 2. Девізом «Русалки Дністрової» автори обрали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» — «воскресити в новій силі руську славу, руську власть»? 4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристику, спираючись на матеріал уроку.

III. Робота в малих групах

У складі малих груп, створених за тематикою виконаних завдань, учні та учениці обговорюють результати роботи над ними. Найцікавіші роботи доцільно заслухати в класі.

IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно визначають, чим проведене практичне заняття стало корисним для них і сприяло розвитку складових історичної компетентності.