Практичне заняття за розділом III. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке повсякденне життя людини й культура суспільства? 2. Чим дослідження повсякденного життя людини й культури суспільства допомагає створити повне уявлення про події минулого? 3. Які найвагоміші, на вашу думку, зміни відбулися в повсякденному житті українського населення цієї доби? Чому ви вважаєте їх найвагомішими? 4. Які серед досягнень культури України цього періоду ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку.

МЕТА: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання матеріалу розділу, розвивати вміння працювати з контурною картою, удосконалювати навички групової роботи, вміння працювати з історичними джерелами та знаходити необхідне в джерелах додаткової інформації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

• 1. Повторити матеріал до розділу.
• 2. Підготувати міні-проект про повсякденне життя представників однієї з груп населення українських земель, — селянства, міщанства, торговців, дворян-землевласників, — у першій половині XIX ст.
• 3. Підготувати усну або письмову розповідь про віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури українських земель першої половини XIX ст.».
• 4. Підготувати розгорнутий план доповіді «Наш край наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.».

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Робота з контурною картою

1. Позначте відповідними цифрами місця діяльності названих навчальних закладів і підпишіть назви міст, де вони існували:

• 1 Волинський ліцей;
• 2 Рішельєвський ліцей;
• 3 Гімназія вищих наук;
• 4 Реальна (торговельна) академія;
• 5 Технічна академія.

2. Позначте міста, де діяли університети, і підпишіть назви цих міст.

3. Підпишіть і підкресліть відповідними кольорами назви міст, де виникли:

• синім — технічні й наукові товариства;
• зеленим — перші професійні театри.

4. Позначте першими літерами назв декоративно-пейзажні парки, створені на околицях Білої Церкви та Умані.

II. Робота з джерелами

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.

III. Робота в малих групах

У складі малих груп, створених за тематикою виконаних завдань, відбувається обговорення результатів роботи над ними. Групи визначають роботи, які доцільно заслухати в класі.

IV. Підсумки заняття

Учні та учениці самостійно визначають, чим практичне заняття було корисним для них.

ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ

Із проекту заснування Харківського університету, представленого В. Каразіним (серпень 1802 р.)

1. ... § 16. Благоустроєна держава має потребу в особливому училищі, яке б готувало чиновників для спорудження різних будівель, водних сполучень та інших державних робіт цього роду, необхідних найбільше там, де все це упорядковується і наближається до квітучого становища. Ґрунтовне вивчення архітектури, механіки, гідравліки і землеустрою в тому найбільше, що належить до застосування умоглядних основ їх до самого виконання на ділі, потребує особливих учителів і способу викладання, відмінного від звичайного викладання цих наук як частини фізики або змішаної механіки. Відділ університету, призначений для цього, будучи учбовим закладом, майже єдиним в Росії, можна назвати відділом цивільних мистецтв.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: чим навчання в Харківському університеті мало, за задумом його засновників, відрізнятися від інших навчальних закладів?

З оголошення ради Київського університету Св. Володимира про його урочисте відкриття

... Затверджений в цьому краї університет, перетворений із Волинського ліцею, призначений переважно для навчання юнацтва губерній Київської, Волинської і Подільської; спадкова увага жителів їх до користі освіти і на майбутні часи зміцнила добробут учбових закладів цього краю.

Місцем заснування цього закладу обрано місто Київ, столицю святого рівноапостольного князя Володимира, де вперше засяяло і звідки розлилося... світло істинної віри. Хай це обрання провіщає успіхи розсадника освіти, в дусі благочестя і моральності...

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: як у джерелі визначається мета створення та діяльності університету?

Із передмови до нездійсненого видання «Кобзаря» Т. Шевченка

...Велика туга осіла мою душу. Чую, а іноді і читаю: ляхи друкують... неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія мої? Може, злякались нашествія іноплеменних журналістів. Не бійтеся, собака лає, а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по-своєму, а тільки переводять, та й то чортзна по якому... Кричать о братстві, а гризуться, мов скажені собаки. Кричать про єдину слав’янську літературу, а не хотять і заглянуть, що робиться у слов’ян!

Чи розібрали вони хоч одну книжку польську, чеську, сербську або хоч і нашу? Бо і ми таки, слава богу, не німці. Не розібрали. Чом? Тим, що не тямлять. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними...

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповідь на запитання: яким є ставлення автора до російських імперських уявлень про «єдину слов’янську літературу»? Наведіть слова Т. Шевченка, які підтверджують вашу думку.