§ 5. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

• Дізнайтеся з додаткових джерел/пригадайте, що таке Реформація. Коли і з яких причин вона розпочалася в Європі? Які зміни вона спричинила в політичному та культурному житті європейських країн?

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи та проведіть мінідослідження становища православної церкви в другій половині XVI ст. за передбаченим схемою планом.

Подолання кризових явищ у православ’ї в другій половині XVI ст.

1. Становище християнських церков на теренах Речі Посполитої

В останній третині XVI ст. католицька церква активно реформувалася, оговтуючись від поразок, які їй завдала Реформація. У Речі Посполитій протестантські конфесії досягли неабияких успіхів: до них належали представники найбільших магнатських родин, велика кількість шляхти й міщан, і навіть селянство. Скажімо, на Люблінському сеймі серед сенаторів половину становили протестанти, а серед шляхетських послів їх було ще більше. Реформація послужила сильним поштовхом для оновлення католицької церкви. Це виявилося в широких контрреформаційних реформах: підвищенні освітнього рівня духовенства, відкритті спеціальних освітніх закладів, поширенні релігійних книжок, впровадженні суворої дисципліни і нових вимог до вірян. На теренах Речі Посполитої активно діяв орден єзуїтів. Створені ним єзуїтські колегіуми давали найкращу на той час освіту. На українських землях були створені 13 таких колегіумів, зокрема у Львові, Луцьку, Перемишлі та Кам’янці. Вони приймали на навчання представників різних конфесій, не змушуючи їх брати участь у католицьких службах, водночас популяризуючи католицизм через культуру й освіту.

Барельєф з літерами «IHS». Характерний знак ордену єзуїтів, розташований на одній із каплиць Латинської катедри у Львові

У XVI ст. православна церква перебувала у скрутному становищі. Після падіння Константинополя в 1453 р. православні патріархи потрапили в політичну залежність від Османської імперії. Землі України майже не відчували духовного впливу й підтримки центру світового православ’я. Водночас проголошений у 1589 р. Патріархом московський митрополит претендував на роль нового духовного лідера всіх православних. Це непокоїло церковних діячів різних конфесій. З’явилася ідея перенесення центру вселенського патріархату до Речі Посполитої — Києва, Вільна чи Острога.

Думки істориків

Сергій Плохій, український та американський історик, про кризу православної церкви

Низький освітній рівень духівництва, порушення моральних стандартів і церковних канонів, поширеність симонії (купівлі і продажу церковних посад) і цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів були проявами загальної кризи українського православ’я наприкінці XVI ст.

• 1. Визначте зі слів історика ознаки кризи православної церкви в другій половині XVI ст.
• 2. Поміркуйте, у чому саме полягав негативний вплив кожного із названих явищ на авторитет православної церкви? Якими, на вашу думку, могли бути дії вірян православ’я в цій ситуації?

У православній церкві Речі Посполитої у цей час існувала низка внутрішніх проблем, спровокованих об’єктивними причинами. І справа була не тільки в тиску католицтва — православна церква мала значні внутрішні проблеми. Першою з них було право патронату (опіки) світських володарів. На місцях шляхта за власний кошт утримувала храми; вона й обирала для них священників. На кандидатуру найвищого ієрарха — митрополита — безпосередньо впливав князь Костянтин Острозький. Великою проблемою був недостатній рівень освіти православного духовенства, адже приватні особи не могли забезпечити належної освіти всього священства.

Наприкінці XVI ст. кризові явища в «руській церкві» (тобто православній) були властиві й для «польської церкви» (тобто католицької) Речі Посполитої. Проте католицьким проповідникам вдалося створити образ глибокої кризи саме Руської церкви. Її недоліки були оголошені великим гріхом, як перешкода «правдивому» християнському спасінню.

Поміркуймо!

Поміркуйте, чому католицьким проповідникам було вигідно створити образ кризи саме в православ’ї?

2. Реформаційні явища в українському православ’ї

Відповіддю на виклики кризових явищ і посилення католицизму було пожвавлення діяльності небайдужих членів православної спільноти. Проявом оновлення православної церкви стало Пересопницьке Євангеліє — перший переклад Святого Письма «простою мовою» (близькою до розмовної староукраїнської), здійснений у 1556—1561 рр. Переклад вирішував проблему того, що церковнослов’янська мова ставала дедалі менш зрозумілою тогочасним людям. Кошти на його створення виділила княгиня Анастасія Гольшанська.

Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561 рр.

Пересопницьке Євангеліє належить до національних святинь України — на ньому складають присягу народові України новообрані президенти.

Під впливом Реформації православні міщани за зразком протестантських самоврядних громад почали створювати братства. Перше братство було засноване у Львові. Невдовзі вони з’явилися і в інших містах.

Великої ваги набули самоврядні братства. Найбільші з них домоглися права ставропігії — прямого підпорядкування константинопольському патріарху. Так вони стали не просто незалежними від місцевих єпископів і духівництва, а намагалися встановити свій контроль над церковними справами. Це спричинило загострення відносин між братствами та православними ієрархами.

Варто запам’ятати!

Церковні братства — національно-релігійні об’єднання українських православних міщан і шляхти в XVI—XVIII ст.

Захисниками православної віри були не тільки міщани, а й шляхта, яка на Волині та Київщині була переважно православною. Найяскравішою постаттю серед оборонців православ’я був князь Василь-Костянтин Острозький.

У 1576 р. в Острозі князь заснував академію на противагу єзуїтським колегіумам і протестантським школам.

Острог перетворився на важливий культурний центр. Серед Острозьких інтелектуалів були не лише православні, а й протестанти, які активно працювали на зміцнення позиції православної церкви. Зокрема, під псевдонімом Христофора Філалета, автора «Апокрисису», виступав наближений до князя В.-К. Острозького Мартін Броневський, представник однієї з радикальних течій протестантизму.

Історичні подробиці

Князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526/1527-1608 рр.) наприкінці XVI ст. був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої, ... володів містечками й більш як двома тисячами сіл, отримуючи з цих земель величезні прибутки. Самотужки міг виставити військо чисельністю 15-20 тис. осіб. З 1559 р. був воєводою київським, а в 1573 р. одним з можливих кандидатів на королівський престол. Зробив свою резиденцію в Острозі культурним осередком, заснував монастирі й церкви, підтримував Львівське братство. Освітня і меценатська діяльність князя сприяла поєднанню українських традицій із західноєвропейськими ідеями Відродження.

Василь-Костянтин Острозький (портрет роботи невідомого художника, XVII ст.)

У 1581 р. в Острозі Іван Федорович надрукував «Острозьку Біблію», яка на 19 років випередила католицьку Біблію Якуба Вуйка (1599 р.) і здійснила величезний вплив на релігійну культуру Східної Європи.

Свідчать документи

Ознайомтеся з оригінальним виданням Острозької Біблії — погортайте книгу на сайті. Визначте, чим друковані книги відрізнялися від рукописних книг середньовічної доби.

Острозька Біблія онлайн,

https://qr.orioncentr.com.ua/6GN6W

Титульний аркуш «Острозької Біблії 1581 р.»

3. Виникнення ідеї церковної унії. Полемічна література

Незважаючи на те, що розкол у християнській церкві тривав з XI ст., в обох церквах завжди були прихильники відновлення єдності християнства. Ще в 1439 р. у Флоренції було зроблено спробу відновити єдність християнських церков під владою Папи Римського — проголошено Флорентійську унію. Але насправді ця унія так і не відбулася через глибокі суперечності між церквами.

У другій половині XVI ст. розвивалася ідея унії католицької та православної церков у Речі Посполитій. Ідея церковної унії сприяла розвиткові полемічної літератури. У 1577 р. побачив світ трактат єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви під одним пастирем». У трактаті П. Скарга вказував на необхідність унії православної та католицької церков у Речі Посполитій.

Варто запам’ятати!

Полемічна література — жанр богословської літератури, у якій велася дискусія щодо унії католицької і православної церков.

У 1587 р. ректор Острозької академії Герасим Смотрицький відповів твором «Ключ Царства небесного», у якому заперечував підкорення православної церкви Риму. Його син Мелетій (Максим) Смотрицький написав «Тренос» — символічний плач православної церкви за вірянами, що перейшли в католицтво, та втраченими церквами і монастирями.

У цілому релігійна літературна полеміка велася довкола питань про походження Святого Духа, релігійних догматів та обрядів, упровадження григоріанського календаря. Водночас автори торкалися й питань розвитку культури, історичного минулого та інших актуальних питань того часу.

Отже, протягом XVI ст. православна церква України зіткнулася з низкою викликів з боку протестантизму, що активно поширився у Королівстві Польському та Великому князівстві Литовському, а від 60-х років — з боку католицької церкви, яка розпочала глибоке реформування у відповідь на успіхи Реформації. Пошуки православними інтелектуалами свого місця у конкурентному світі привели до позитивних зрушень в українській культурі.

Поміркуймо!

Обговоріть у класі результати проведеного мінідослідження (за завданням на с. 39). Визначте, що спільного було в способах подолання кризових явищ у католиків і православних на теренах Речі Посполитої.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»?

3. Роздивіться монету. Визначте, якій події вона присвячена. Яку ще інформацію повідомляють викарбувані на монеті зображення?

Пам’ятна монета (Національний банк України, 2017, реверс)

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Підготуйте тези доповіді для виступу на науковій учнівській конференції на тему: «Реформація і Контрреформація: український вимір». Створіть хмаринку ключових слів вашої доповіді.

5. Проведіть мінідослідження біографії В.-К. Острозького. За результатами підготуйте графічний проект «В.-К. Острозький — представник українського магнатства та захисник православ’я».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1556—1561 рр. — Створення Пересопницького Євангелія