§ 12. Козацькі повстання кінця XVI ст.

• Пригадайте, коли і за яких обставин виникло козацтво, реєстрове козацтво. Яке місце в структурі суспільства того часу воно посідало? Чому в козацтва виникала потреба боротися за свої права?

1. Причини конфліктів козацтва з урядом Речі Посполитої та шляхтою

Читаємо й розуміємо

Працюючи з матеріалами параграфа, визначте, довкола яких питань визрівали конфлікти козацтва з Річчю Посполитою та шляхтою. Поміркуйте, чи було можливо їх уникнути.

Боротьба козацтва за свої права наприкінці XVI ст. вилилася у збройне протистояння з великими магнатами, які традиційно вважали себе господарями прикордоння і займалися організацією його оборони.

У степовому прикордонні козаки вели господарську діяльність користуючись землею за правом «займанщини» — звичаєвим правом, яке дозволяло освоювати та використовувати так звані нічийні землі, вперше зайняті ними. Однак для короля, як володаря Речі Посполитої, та для шляхти ці землі були королівською власністю. Вони ділилися на староства, які король роздавав наближеним особам, на той час переважно українським князям.

Старости господарювали на Подніпров’ї, водночас дбаючи про його оборону. Інтереси князів-старост неминуче вступали в конфлікт з інтересами місцевого населення, особливо козаків. Коли шляхтичі отримували ці землі від короля, виникали конфлікти з козаками та селянами, що там проживали. Від реєстрових козаків шляхта вимагала виселення, а від інших — виконання селянських повинностей. Другий конфлікт козаки мали з королівською адміністрацією. Виконуючи військові обов’язки на рівні зі шляхтою, козаки прагнули офіційного визнання свого особливого самоврядного статусу.

Затвердження королем реєстрового війська закріпило права лише за малою частиною козацької спільноти, проте такі ж привілеї вимагали всі, хто вважав себе козаком.

2. Козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським

Діємо: практичні завдання

Систематизуйте інформацію §12 в таблиці. Визначте в історії повстань особистісні причини їх початку та причини, які представляли інтереси козацтва як окремого стану.

Козацькі повстання кінця XVI ст.

Першим повстанням був виступ козаків на чолі з полковником реєстровців Криштофом Косинським у лютому 1591 р. Приводом до повстання став земельний конфлікт між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою князем Янушем Острозьким, сином князя В.-К. Острозького. Януш приєднав «пустош» Рокитну (нині селище в Київській області), попередньо надану К. Косинському за військову службу, до земель староства. У відповідь на це Косинський з козаками захопив низку населених пунктів.

Провідники козацьких повстань. Криштоф Косинський (поштова марка)

До кінця 1592 р. козацьке військо фактично оволоділо всією Київщиною і рушило походом на Волинь. Однак 23 січня 1593 р. у битві біля с. П’ятка (нині Житомирська область) повсталі зазнали поразки. Косинський мусив публічно упокоритися перед Василем-Костянтином Острозьким. А в травні 1593 р. Криштоф Косинський загинув під Черкасами, воюючи вже із черкаським старостою князем Олександром Вишневецьким.

Повстання Криштофа Косинського було внутрішнім конфліктом між українськими магнатами й козаками. Саме так його сприймала й королівська влада, не втручаючись у його перебіг.

Поміркуймо!

Поміркуйте про причини конфліктів між українськими магнатами та козаками, пригадавши попередній матеріал щодо організаторів козацького війська на початках його становлення. Зверніть увагу на роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання під проводом К. Косинського.

3. Повстання під проводом Семерія Наливайка

Ці події були лише першим сигналом, який сповіщав про існування глибокого конфлікту на прикордонних українських землях Речі Посполитої. Масштаб протистояння швидко вийшов за межі приватних суперечностей між старостами-магнатами та козаками.

Надалі до спроб втримати козацтво в статусі невеликої військової спільноти на королівській службі долучилася держава. Для стримування козацтва держава використовувала своє військо на чолі з коронними гетьманами (головними командирами польських урядових військ).

Натомість козацтво стало усвідомлювати себе окремим станом, який став важливою військовою потугою на міжнародній арені. До козаків почали звертатися з пропозиціями служби європейські володарі, зокрема імператор Священної Римської імперії Рудольф II, який хотів використати їх у війні з Оттоманською Портою.

Про зміни в політиці Речі Посполитої щодо коза цтва та про зміни в середовищі самих козаків свідчить повстання на чолі із Северином Наливайком (або Семерієм).

Історичні подробиці

Семерій походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив при дворі князя В.-К. Острозького, служив у його війську й навіть воював проти козаків у 1591-1593 рр.

Згодом С. Наливайко звернувся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено.

Після об’єднання із запорожцями С. Наливайка було обрано гетьманом.

Семерій Наливайко (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)

Після фінансово невдалого для козаків походу в Молдову, де військо С. Наливайка на заклик імператора воювало з турками, майже 12-тисячний козацький загін у 1595 р. попрямував на Волинь і Білорусь. Контрибуції з місцевого населення були звичною практикою будь-якого тогочасного війська, яке жило з воєн. Тому на приборкання козаків рушило коронне військо на чолі з гетьманом Станіславом Жолкевським, прибічником жорстких заходів щодо прикордонних вояків.

Перша битва козаків і коронних військ відбулася під Білою Церквою 23-24 березня 1596 р. Втрати були великі з обох боків.

Саме із цього часу козацтво дедалі частіше почало заявляти про себе як про носія влади на Подніпров’ї. Ходили навіть чутки про прагнення С. Наливайка утворити тут козацьку державу. Однак реальність була дещо інша — на випадок невдачі переговорів з урядом вони хотіли втекти на територію Московії. Козацьке військо переправилося через Дніпро, але було оточене в урочищі Солониця біля м. Лубни на Полтавщині. Тут повсталі збудували потужні фортифікаційні споруди.

Спроба коронного війська за допомогою штурмів розгромити козаків зазнала фіаско. Проте нестача припасів і незгода в середовищі повсталих зруйнували єдність козаків. Частина козацької старшини пішла на переговори з С. Жолкевським. Було організовано заколот. Його учасники захопили С. Наливайка і його соратника Матвія Шаулу і видали їх С. Жолкевському. С. Наливайко був страчений у Варшаві.

Після цих подій у Речі Посполитій вирішили, що козацтво треба істотно обмежити. Тим більше, що зовнішніх війн Річ Посполита тоді не вела. Козацтво також було перешкодою для шляхти в освоєнні нею Східного Поділля, Київщини та Лівобережжя.

Водночас з’явилися проекти створення на Подніпров’ї автономії, де козаки мали виступати «оборонним щитом» для Речі Посполитої. Однак на ці проекти не зважили.

Перші виступи козацтва зазнали поразки через недостатність сил і ресурсів для противаги сильнішим військам магнатів та уряду. Далася взнаки й відсутність єдності в середовищі козацтва Проте повстаннями К. Косинського та С. Наливайка козацтво заявило про себе як серйозну силу, що здатна боротися за свої права.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про відносини уряду Речі Посполитої і козацтва

«Перший же після розгрому повстання сейм 1597 р. оголосив козаків військовими злочинцями і ворогами держави..., а гетьману доручив винищити їх до останку. Нездійснимість цієї ухвали, як і багатьох пізніших схожого змісту, витікала з тієї цілком очевидної причини, що козаччина вже переросла межі урядового контролю, просякнувши все українне життя...

Цей сповнений самоповаги прошарок був переконаний, що його незалежність оплачена податком крові й вірною службою королю, а будь-який наступ на неї розцінював як замах на вищу справедливість».

Прочитайте уривок із праці української історикині Наталі Яковенко та дайте відповіді на питання:

• 1. Чому влада Речі Посполитої прагнула знищити козацтво?
• 2. Про яку роль козацтва в українському суспільстві говорить історикиня?
• 3. З яких причин, на думку історикині, козаки претендували на особливе становище в державі? Чи погоджуєтесь ви з їхнім баченням?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Козацькі повстання кінця XVI ст.».

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

Доберіть з додаткових джерел або підручника зі всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності в Європі.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Перегляньте відео. Зіставте його зміст із матеріалами параграфа — визначте спільне й відмінне в поданій інформації.

Відео «Повстання К. Косинського і С. Наливайка» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 09 с)

https://qr.orioncentr.com.ua/vmij1

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Уявіть себе в ролі королівського хроніста/королівської хроністки Речі Посполитої та напишіть фрагмент уявної історичної хроніки про козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка. Використовуйте в характеристиках козаків епітети, які, на вашу думку, можуть відображати ставлення до повстанців уряду Речі Посполитої.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1590-ті роки — Козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка