§ 22. Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників

• Пригадайте, що було метою дипломатичної діяльності гетьмана Б. Хмельницького у роки Козацької революції. Які держави виступали союзниками та опонентами гетьмана у боротьбі?

1. Завдання і цілі козацької дипломатії

Із самого початку Козацької революції стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо.

Перед Б. Хмельницьким постали два важливі завдання.

1. Знайти союзників для отримання військової допомоги.

2. Узаконити гетьманську владу в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод.

На той час найвпливовішими великими державами в Центральній та Східній Європі були Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита.

2. Османська імперія. Кримське ханство і дунайські князівства

Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні козацько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено, що султан стане зверхником Війська Запорозького.

Переговори з османами Б. Хмельницький використовував, аби змусити московського царя швидше прийняти рішення про укладення угоди з Військом Запорозьким. І справді, невдовзі після того, як у травні 1653 р. османські посли привезли Б. Хмельницькому клейноди васала Порти, московський цар прислав до Чигирина грамоту, в якій повідомляв про згоду взяти під свою «високу руку» козацьку державу. Натомість плідними були відносини з васалами османів.

Дари в Чигирині. 1649 (офорт Тараса Шевченка, 1844 р.)

Кримське ханство було першою державою, яка надала військову допомогу. Усі перемоги Б. Хмельницького в 1648-1653 рр. були здобуті за участі кримського війська. Проте ханство мало й свої інтереси. По-перше, Крим перебував у ворожих відносинах з Московською державою. Відповідно, хан тиснув на гетьмана щодо організації спільного походу на московські володіння. По-друге, хан не був зацікавлений у цілковитій перемозі Б. Хмельницького.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про відносини козацтва і кримських татар

Головним приятелем Хмельницького був Іслам-Гірей... У часи Хмельниччини природу своєї схожості розуміли обидві сторони: ...козакам і татарам не можна знизитися до хліборобства, війна для них необхідна. Вигодувані одним степом і звичні до однакового добичницького (козацького) хліба, запорожці без проблем знаходили порозуміння з татарами... Релігійна ж несумісність у моменти, коли на карту ставилося саме життя, важила небагато.

• У чому історикиня вбачає передумови для союзницьких відносин між кримськими татарами й українськими козаками?

Важливе значення в планах Хмельницького відігравало Молдовське князівство. Адже гетьман хотів породичатися з династією легітимних володарів, а також заручитися підтримкою новопридбаного родича. Шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул надавав таку можливість. Натомість Волоське князівство, ворогуючи з Лупулом, виступало противником посилення козаків у Молдові. По смерті Т. Хмельницького цей напрямок зовнішньої політики втратив інтерес для козацької держави.

3. Центрально-Західна Європа

Трансильванське князівство. Восени 1648 р. розпочалися перемовини з трансильванським князем Дєрдем II Ракоці. Було направлене велике посольство на чолі з генеральним писарем І. Виговським. Головним питанням у відносинах було отримання військової допомоги. Інтенсивність відносин між Військом Запорозьким і Трансильванією змінювалася залежно від перебігу воєнних дій. У 1656 р. сторони підписали союзну угоду про спільні воєнні дії проти Речі Посполитої.

Франція вбачала в Речі Посполитій потенційного союзника. Тому французький уряд намагався примирити ворожі сторони і надіслав до гетьмана Б. Хмельницького свого представника. Донесення про Козацьку революцію йшли в Париж регулярно. Записки Г. Боплана, П. Шевальє та інших сприяли розширенню знань західних європейців про Україну.

4. Балтійські країни

Швеція була противником Речі Посполитої. Причини ворожнечі полягали в конкуренції за виходи до Балтійського моря і династичні суперечки. Ці обставини визначали шведський напрямок зовнішньої політики Війська Запорозького. Уже у 1650 р. перше українське посольство сягнуло Швеції з пропозицією союзу. У 1654 р. Б. Хмельницький відрядив до короля Швеції Карла X нове посольство з пропозицією утворити антипольський блок з України, Швеції, Трансильванії, Бранденбургу, Молдови і Волощини. Уже в 1655 р. Швеція оголосила Речі Посполитій війну і доволі швидко окупувала більшу частину країни, включно з Варшавою і Краковом. Навіть частина магнатів і литовський гетьман Я. Радзивілл перейшли на бік Карла X. Король повірив, що може посісти польський престол, тому відмовив Б. Хмельницькому в праві на Галичину і частину Волині.

Свідчать документи

З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла X Густава

...Як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і, сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство і знущання з них... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані... з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані найсвітлішим воєводам Молдови й найсвітлішому князеві Трансильванії.

• Поясніть, про які відносини між гетьманом і королем ідеться в листі.

Курфюрство Бранденбург-Пруссія було пов’язане з Королівством Польським давніми васальними зв’язками. Відповідно тривалий час місцевий курфюрст (правитель) Фрідріх-Вільгельм І на боці Речі Посполитої під час Козацької революції. Наступ Швеції змінив позицію курфюрста. Він виступив на боці шведів. Відповідно почав шукати додаткових союзників і в 1655 р. спробував встановити відносини з Військом Запорозьким. У червні 1657 р. його посольство прибуло в Чигирин.

Отже, дипломатія Б. Хмельницького охоплювала майже всю Європу. Завдяки вмілій політиці гетьман зміг вивести Українську козацьку державу на європейську політичну арену.

Діємо: практичні завдання

• 1. Прокоментуйте характер взаємин Війська Запорозького (Гетьманщини) із зазначеними державами.
• 2. Як політичні інтереси європейських країн і міжнародні відносини в Європі впливали на події в Україні під час війни з Річчю Посполитою?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників».

2. Утворіть логічні пари із назв держав та фактів з історії взаємин Б. Хмельницького з ними.

• 1 Кримське ханство
• 2 Молдовське князівство
• 3 Швеція

1. А Спроби примирити Річ Посполиту й козаків
2. Б Обговорення ідеї створення антипольського блоку
3. В Спільні воєнні дії в боях з військом Речі Посполитої
4. Г Спроба домогтися союзу шляхом «шлюбної дипломатії»

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Обговоріть у класі результати роботи над завданням рубрики «Діємо: практичні завдання» (с. 124). Змоделюйте ситуацію наради Б. Хмельницького зі старшиною та від імені гетьмана виголосіть план подолання труднощів, що виникли в ході подій Козацької революції.

4. У відносинах з якою державою Б. Хмельницький вдався до «шлюбної дипломатії»? Визначте наслідки цього кроку для Б. Хмельницького.

МИСЛЮ ТВОРЧО

5. Уявіть себе представниками посольства однієї з тогочасних держав і спробуйте від імені обраної держави обґрунтувати позицію щодо міжнародних відносин з Українською козацькою державою.