§ 29. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир»

• Поміркуйте, які події можна вважати кульмінацією доби Руїни

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника та картою на с. 171, систематизуйте інформацію про угоди щодо поділу українських земель між сусідніми державами. У схемі відобразіть дати й назви угод, їх фігурантів і назви українських територій, що відходили їм у підпорядкування.

1. Іван Самойлович. Завершення боротьби П. Дорошенка

Після усунення Д. Многогрішного в червні 1672 р. за активної агітації духовенства та присутності московського війська був обраний новий гетьман Лівобережної України — Іван Самойлович. Попри невдоволення запорожців, йому вдалося протриматися при владі аж 15 років.

Гетьман Іван Самойлович (портрет роботи невідомого художника, XIX ст.)

Тим часом на Правобережжі відбувалися не менш драматичні події. П. Дорошенко, остаточно не розриваючи васальні відносини з польським королем, прийняв у 1669 р. протекторат турецького султана над козацькою державою. Ця угода відома як Корсуньська.

КОРСУНСЬКА УГОДА 1669 р.: основні положення

• Право вільних виборів гетьмана; гетьманська посада довічна.
• Збір податків винятково на користь козацької держави.
• Татарам заборонялося брати ясир з українських земель.
• Османська імперія і Кримське ханство гарантували не укладати угод з Московським царством і Річчю Посполитою без згоди гетьмана.
• Султанські грамоти щодо Української держави мали укладатися двома мовами — османською й українською.

Союз із османами вдарив по авторитету гетьмана, на місце якого Запорозька Січ одразу висунула нових претендентів. Один із них — Михайло Ханенко — був визнаний гетьманом на сеймі Речі Посполитої. Водночас П. Дорошенка затаврували зрадником.

Султан, як протектор правобережного козацтва, прийшов на допомогу П. Дорошенкові й оголосив у 1671 р. війну Речі Посполитій. У серпні 1672 р. османи захопили Кам’янець, а далі взяли в облогу Львів. Річ Посполита була змушена підписати з Османською імперією у жовтні 1672 р. принизливий Бучацький договір.

За угодою Західне Поділля переходило під владу Османської імперії. Під владою П. Дорошенка перебували деякі правобережні території: південна Київщина та Брацлавщина. Решта українських земель залишилася за Річчю Посполитою. У Бучацькому договорі вперше було вжито назву «Українська держава». Оскільки польський сейм не затвердив цю угоду, це заклало передумови для початку нової війни.

Поміркуймо!

• 1. На карті (с. 171) покажіть територіальні положення Бучацького договору. Дайте оцінку цим статтям договору: як вони вплинуть на ситуацію в Україні?
• 2. Поясніть, як ви розумієте думку історикині Наталі Яковенко, «тріумф Туреччини виявився “Пірровою перемогою” для Дорошенка».

Бучацький договір не приніс миру на українські землі. Оскільки Річ Посполита зреклася Правобережжя на користь Туреччини, Московія тепер могла на них претендувати. У наступні роки тривала боротьба І. Самойловича за оволодіння Правобережжям і гетьманською столицею — Чигирином. У 1674 р. М. Ханенко склав свою булаву на користь І. Самойловича. На козацькій раді під Переяславом у березні 1674 р. І. Самойловича обрали гетьманом «обох сторін Дніпра». Українсько-московське військо спробувало захопити Чигирин. Облога тривала два тижні. Проте поява на південному кордоні війська Османської імперії, що прийшло на допомогу П. Дорошенкові, змусила І. Самойловича відвести всі війська на Лівобережну Україну.

Історичні подробиці

Успіх під Чигирином дав змогу П. Дорошенку відновити свою владу на більшості земель Правобережжя. Проте ситуація для гетьмана П. Дорошенка складалася катастрофічно. Чисельність населення зменшувалася. Наявність османо-кримських залог лягала тягарем з їх утримання на місцеве населення. Розуміючи, що його планам з відновлення єдиної Української держави не судилося справдитися, П. Дорошенко у 1676 р. був змушений зректися булави на користь І. Самойловича.

• Назвіть причини політичної поразки П. Дорошенка.

Думки істориків

Олександр Бойко, український історик, про обставини діяльності П. Дорошенка

Останньою спробою переломити хід подій, відновити територіальну єдність і повноцінну державність був час гетьманства П. Дорошенка. Проте внаслідок постійної боротьби козацької верхівки за булаву, невдалих кроків і помилок, зради союзників, намагання Польщі, Росії й Туреччини контролювати хід подій в українських землях П. Дорошенко втратив підтримку народних мас, не зміг об’єднати українські землі в межах однієї держави і відновити її незалежність.

• Які чинники, на думку історика, стали на заваді планам гетьмана П. Дорошенка відновити єдність держави? Чи погоджуєтеся ви з твердженнями історика?

2. Чигиринські походи. Закріплення поділу України

Зречення П. Дорошенка спонукало Османську імперію до нової агресії, що увійшла в історію під назвою Чигиринських походів. У 1677 р. велике османо-кримське військо взяло в облогу Чигирин. З цим військом прибув Ю. Хмельницький, якого султан визнав наступником П. Дорошенка. Їм протистояло українсько-московське військо на чолі з І. Самойловичем. Розгорнулися запеклі бої, перемога в яких дісталася лівобережним козацьким і московитським полкам. Як наслідок, османи змушені були відступити.

Наступного 1678 р. нове, численніше військо османів і союзників знову оточило Чигирин. Місто зазнало страшних руйнувань. Українсько-московське військо змушене було відступити на Лівобережжя. Проте й османи вже не мали сил для подальших воєнних дій. Ці драматичні події ввійшли в історію як Чигиринські походи.

Варто запам’ятати!

Чигиринські походи — воєнні походи османо-кримської армії з метою загарбання території Правобережної України й оволодіння Чигирином (1677 і 1678 рр.).

Свідчать документи

З літопису Самійла Величка про облогу Чигирина

Тут повтором можна сказати слово про великий Вавилон, колись сказане: «Паде, паде Україна тогобічна малоросійська, козакоруська з багатьма міцними містами й селами, як отой стародавній великий град Вавилон!», і що через тодішню незгоду козаки всі пропали, самі себе звоювали.

• Які причини, на думку літописця, призвели до трагедії України?

У 1678 р. I. Самойлович за наказом царя розпочав акцію, відому як Великий згін. Щоб ускладнити султану можливості для забезпечення військ матеріальними та людськими ресурсами, гетьман наказав зруйнувати всі, хоча б частково вцілілі міста та села, а їхніх мешканців силою зігнати на Лівобережжя.

Виснаження противників змусило їх сісти за стіл переговорів й укласти мирну угоду.

Мирна угода, відома як Бахчисарайський мир, була підписана у 1681 р. Її було укладено на 20 років між Московською державою, з одного боку, і Османською імперією та Кримським ханством, з іншого.

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР 1681 р.: основні положення

• До Османської імперії переходив південь Київщини, Поділля; за Московією залишалося Лівобережжя та Київ з округою.
• Запорозьке козацтво визнавалося незалежним і отримало право вільного судноплавства по Дніпру та його притоках до Чорного моря, а також право на рибальство і видобування солі.
• Московія зобов’язувалася сплачувати щорічну данину ханові.
• Кордон між державами мав проходити по річці Дніпро.
• Османи і кримці зобов’язувалися не допомагати противникам Московської держави.

У травні 1686 р. між Московською державою і Річчю Посполитою було укладено «Вічний мир». Договір підтверджував домовленості Андрусівського перемир’я 1667 р. про поділ України по Дніпру. Уся територія Лівобережної України мала залишатися під зверхністю Московії, Річ Посполита відмовлялася від Києва. Запорозька Січ тепер перебувала під контролем Московії. Брацлавщина, Південна Київщина ставали нейтральними незаселеними територіями між двома державами.

Представників козацької держави на підписанні договору не було. І. Самойлович заявив, що Військо Запорозьке ніколи не зречеться Правобережної України. Проте влітку 1687 р. його було скинуто з гетьманства.

Боротьба за володіння землями Правобрежної України завершилася наприкінці XVII ст. Протягом 1683-1699 рр. велася Велика турецька війна між Османською імперією та «Священною лігою», що об’єднувала християнські держави. Цю війну за контроль над землями Південної та Східної Європи Османська імперія програла. За умовами повоєнного Карловицького конгресу 1699 р. вона повернула Речі Посполитій Південну Київщину, Брацлавщину та Західне Поділля.

Україна в 1667-1687 рр. Доба Руїни

• За картою розкажіть про події Руїни на українських землях.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. “Вічний мир”.»

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2 Історикиня Наталя Яковенко вважає, що прийняття османського протекторату П. Дорошенком вело до польсько-османської війни. Чи справді це протистояння було неминучим? Аргументуйте свою думку.

3. Чи відповідали Бахчисарайський мирний договір і «Вічний мир» інтересам України?

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Уявіть себе хроністом/хроністкою другої половини XVII ст. Створіть хроніку «Повсякденність Правобережної України періоду Чигиринських походів».

5. Чигирин у 1678 р. боронило українсько-московитське військо. Зіставте значення оборони Чигирина для українців і для московитів.

6. Розгадайте ребус. Слово-відповідь використайте як тему історичного есе. Представте свій твір у класі.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1677 р., 1678 р. — Чигиринські походи

1681 р. — Бахчисарайський мир

1686 р. — «Вічний мир»