Розділ 5. Українські землі у 20—90-х роках XVIII ст.

ІСТОРИЧНІ АКЦЕНТИ

XVIII ст. було часом якісних змін у житті більшості країн Європи. Традиційне суспільство перетворювалося на модерне. У господарчому житті завершувалася аграрна революція: сільськогосподарське виробництво ставало товарним та працювало на потреби ринку. Розпочалася індустріальна революція. Це був потужний технологічний та економічний прорив і соціально-політичні зміни, що забезпечили перехід від ручної праці до механізованої та використання машин; від мануфактурного виробництва — до фабрично-заводського та масового виробництва товарів; від панування землевласників — до провідної ролі підприємців, що супроводжувалося формуванням міського робітничого класу.

Відбулася також світоглядна революція: релігія поступово втрачала свій провідний вплив, зростало значення освіти. Поширювалася ідеологія Просвітництва, яка просувала ідеї провідного значення людського розуму та невідворотності суспільного прогресу. У політичному житті просвітники висунули ідею необхідності «добре впорядкованої держави» — раціонального, ефективного та добре керованого управління державами.

У державах, до складу яких входили українські землі, ці зміни відбувалися лише частково. Річ Посполита майже не зазнала якісних суспільних перетворень, система «шляхетської демократії» виявилася застарілою та гальмувала суспільний розвиток. Великою мірою це стосувалося й Гетьманщини. Перебуваючи під владою Російської імперії, Гетьманщина намагалася наслідувати політичні традиції Речі Посполитої, і процеси модернізації тут так само відбувалися повільно.

Російська імперія не зазнавала економічної і соціальної модернізації та залишалася самодержавною деспотією. Проте вона відчувала впливи Просвітництва — російські самодержці демонстрували захоплення створенням «добре впорядкованої держави». Цьому перешкоджало саме існування автономної Гетьманщини, Запорозької Січі чи будь-якого окремого утворення в межах імперії. До того ж, на відміну від Речі Посполитої та Гетьманщини, Російська імперія за зразком європейських держав здійснила кардинальну військову революцію, що супроводжувалось створенням великої професійної армії, її модернізацією, вишколом та переозброєнням. Це надало можливість імперії розширювати території шляхом прямої агресії та окупації, або інкорпорації — поступового примусового включення до свого складу чужих країн і земель.

Інкорпорація Гетьманщини до Російської імперії відбувалася протягом всього XVIII ст. Попри боротьбу козацької старшини за збереження автономії, вона поступово обмежувалася. Спроби останнього гетьмана К. Розумовського розпочати модернізацію та повернутися до ідеї створення спадкової козацької монархії були запізнілими та зазнали поразки. Поступово були ліквідовані посада гетьмана, автономія Гетьманщини, козацький адміністративний устрій, окреме військо, а також була зруйнована Запорозька Січ. На українські землі був поширений імперський устрій та закони, козаки стали державними селянами, селяни — кріпаками, а козацька старшина отримала права російського дворянства.

Прямої агресії зазнало Кримське ханство, яке було приєднане до Російської імперії. Річ Посполита була знищена Російською, Австрійською та Прусською державами, які поділили її територію між собою. Таким чином до складу Російської імперії були включені землі Правобережної України та Північного Причорномор’я — зокрема українського Півдня. Землі ж Галичини, Буковини та Закарпаття дісталися Австрійській імперії.

Отже, відсутність модернізації суспільства чи її запізнення стало важливим чинником втрати державності. Козацька Гетьманщина позбулася своєї автономії, українські землі опинилися у складі двох імперій, а Річ Посполита та Кримське ханство перестали існувати.

§ 36. Імперський наступ на автономію Гетьманщини

• Пригадайте, що стало причиною конфлікту Петра І й Івана Мазепи. Якою була реакція московського царя Петра І на спробу І. Мазепи здобути незалежність від нього?

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом параграфа, започаткуйте дослідницький проект «Боротьба козацької старшини проти наступу царизму на державні права Гетьманщини». Під час дослідження заповнюйте таблицю за зразком.

1. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини у XVIII ст.

На початку XVIII ст. Московське царство продовжувало міцнішати. Воно прагнуло підпорядкувати всі сфери життя держави царській владі й подолати відмінності в устрої Московїі і новоприєднаних земель. Серед козацької верхівки не було єдиного бачення майбутнього Гетьманщини, існувала соціальна напруженість між козацькою старшиною і низами. Підкорюючи українські землі, московські правителі діяли методом тиску й підкупу.

Протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів під Санкт-Петербургом було відправлено 20 тис. козаків. Тяжка праця і складні природні умови призводили до великої кількості смертей козаків на роботах.

Тоді як в Європі суспільне життя поступово переміщувалося до міст, міське життя Гетьманщини занепадало. Цей процес пришвидшували численні обмеження на торгівлю. У Києві, що був найбільшим містом, налічувалося близько 2,5-6 тис. дворів. Розміри полкових міст не перевищували 400-600 дворів. Московські урядовці дедалі більше обмежували права міст на самоврядування.

Переважну частину населення Гетьманщини становили селяни. Протягом XVIII ст. селяни поступово втрачали особисту свободу та право вільно переміщуватися з одного місця на інше. Більшість земель належала козацькій старшині. На середину XVIII ст. вільними були трохи більше як 10 % сіл.

Посилювалося майнове розшарування в середовищі козацтва й селян. Постійне залучення козацтва до війн призводило до збідніння їхніх господарств.

Загострення відносин між різними станами суспільства грало на руку московським правителям. Вони, залежно від обставин, вдавали себе захисниками тієї чи іншої групи суспільства, посилюючи розбрат поміж українців.

Поміркуймо!

Проаналізуйте політику московського царизму щодо господарства Гетьманщини та спрогнозуйте особливості його подальшого розвитку.

• 1. Поясніть, чому, обмежуючи права Гетьманщини, російські правителі водночас розширювали привілеї верхівки українського суспільства.
• 2. Чому не передбачалося привілеїв і пільг селянам? Як це пов’язано з давнім принципом «поділяй і володарюй»?

2. Протистояння царизму та козацької старшини щодо політичних прав Гетьманщини

Наступ царського уряду на політичну самостійність Гетьманщини був хвилеподібним. Політика тиску змінювалася послабленнями залежно від того, наскільки царі потребували підтримки українського козацтва для досягнення своїх імперських цілей.

Іван Скоропадський (портрет невідомого художника, XVIII ст.)

Обраний гетьманом на старшинській раді під контролем московських військ у Глухові в листопаді 1708 р. Іван Скоропадський (1708-1722 рр.) у своїй політиці змушений був оглядатися на надісланого царем резидента А. Ізмайлова.

І. Скоропадський міг призначати полковників лише після узгодження з царським резидентом. Порушивши давній порядок, Петро І відмовився підписати подані гетьманом договірні Решетилівські статті, які мали підтвердити права й вольності Гетьманщини. Столицею козацької держави було призначено Глухів, що розташовувався майже на кордоні з Московією.

Значним ударом по авторитету гетьманської влади й державних правах Гетьманщини стало створення царським указом 1722 р. першої Малоросійської колегії. Її очолив бригадир Степан Вельямінов, а до складу увійшли шість офіцерів-московитів, які командували московськими полками на теренах Лівобережної України.

Свідчать документи

З листа київського генерал-губернатора князя Дмитра Голіцина

... Для нашої безпеки на Україні треба насамперед посіяти ворожнечу між полковниками й гетьманом... треба, щоб у всіх містах полковниками були люди, які не згодні з гетьманом; коли вони будуть не згодні, то всі їхні діла будуть нам відкриті...

• Висловте припущення, яким чином через незгоди між гетьманом і полковниками московська влада планувала дізнаватися про справи в Україні. З якою основною метою, на вашу думку, до І. Скоропадського було направлено царського резидента?

На захист давніх прав Гетьманщини від втручання московських посадовців став наказний (призначений спочатку І. Скоропадським, а після його смерті старшинською радою) гетьман Павло Полуботок (1722-1724 рр.).

Історичні подробиці

Павло Полуботок належав до козацького старшинського роду. Кар’єру розпочав у 1680-х роках, однак тривалий час не мав можливості обіймати високі посади через переслідування з боку І. Мазепи. Згодом порозумівся з гетьманом і став чернігівським полковником.

Маючи підприємницький хист, зміг істотно збагатитися. Був інтелектуалом: зібрав одну з найкращих бібліотек, колекціонував картини, ікони. Цікавився історією і навіть сам упорядкував історичну працю — «Кройнічку» про події вітчизняної історії 1452-1715 рр.

Павло Полуботок (портрет невідомого художника, XVIII ст.)

Відстоюючи права Гетьманщини, П. Полуботок намагався усунути Малоросійську колегію від вирішення внутрішніх справ Української козацької держави. Розлючений непокірністю української старшини, Петро І викликав П. Полуботка в Петербург.

Водночас козацька старшина на чолі з Данилом Апостолом до листопада 1723 р. підготувала Коломацькі чолобитні. У зверненні старшина домагалася ліквідації Малоросійської колегії і просила дозволу обрати нового гетьмана.

Петро І не пішов на порозуміння з українцями. Навпаки, він наказав ув’язнити найактивніших учасників підготовки «чолобитних». Невдовзі після допитів П. Полуботок помер у казематі Петропавлівської фортеці (розташована в м. Санкт-Петербург, Росія).

Факт чи фейк?

В історію Павло Полуботок увійшов також як власник так званого «скарбу Павла Полуботка», який хвилює шукачів скарбів не одне століття.

Відео «Золото Полуботка» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 26 с)

https://qr.orioncentr.com.ua/jDyC7

• 1. Дізнайтеся з відео легенду про походження скарбів і висловте припущення щодо причин її появи.
• 2. На вашу думку, скарби П. Полуботка факт чи фейк? Обгрунтуйте свою позицію.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Імперський наступ на автономію Гетьманщини».

2. Визначте, кого зображено на монетах серії «Герої козацької доби». Уявно розташуйте монети в хронологічній послідовності відповідно до часу діяльності зображених історичних діячів.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Об’єднайтеся в групи та доведіть або спростуйте тези:

• Економічна політика царського уряду поступово перетворювала українські землі на колонію Московії/Росії.
• Підкоренню земель Гетьманщини московською владою сприяли внутрішні суперечності в українському суспільстві.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Виконайте творчий проект «Профіль історичного діяча в соціальних мережах» (на вибір: П. Полуботок або І. Скоропадський).

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1708—1722 рр. — Гетьманування Івана Скоропадського

1722—1727 рр. — Діяльність першої Малоросійської колегії