§ 40-41. Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель

• Пригадайте з курсу всесвітньої історії, якими були причини загострення кризових явищ в Речі Посполитій у XVIII ст.

1. Поділи Речі Посполитої

В останній третині XVIII ст. внаслідок втручання сильніших сусідів Річ Посполита зазнала поділів і припинила своє існування. Російська влада впродовж XVIII ст. усіма можливими способами прагнула послабити Річ Посполиту, проте не ліквідовувати її та не ділити з іншими державами-сусідами. Однак імператриця Російської імперії Катерина II побачила небезпеку для своєї влади в спробах короля і шляхти реформувати та стабілізувати країну. Тому Катерина II пішла на домовленості з Австрією і Пруссією про поділ Речі Посполитої. У 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили Перший поділ Речі Посполитої.

Історичні подробиці

У 1773 р. на польському «Розділовому сеймі» шляхтич Тадеуш Рейтан намагався зірвати засідання сейму і не випускав депутатів із зали засідань. Він ліг перед виходом зі словами: «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!».

«Рейтан, або Втрата державності» (картина художника Яна Матейка, 1866 р.)

• Чим можна пояснити поведінку і слова Т. Рейтана?

З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм ухвалив нову Конституцію Речі Посполитої. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму. Натомість зберігалося привілейоване становище шляхти. Міщани частково здобули шляхетські права, зокрема право обирати своїх представників до сейму. Селяни отримували захист від держави, що мало б послабити тиск на них з боку землевласників. Було закріплене панівне становище католицької церкви в державі, хоча водночас гарантувалися права інших християнських конфесій. Рівні громадянські права разом із католиками отримали православні та протестанти за одним винятком — міністрами в державі могли бути лише католики. Невдоволені Конституцією магнати створили конфедерацію у с. Торговиця (біля м. Умань). Торговицька конфедерація оголосила рішення сейму незаконними та протиправними і звернулася до імператриці Катерини II з проханням «повернути Речі Посполитій свободу і законність». У відповідь у травні 1792 р. армія Російської імперії увійшла на територію Правобережжя та рушила на Волинь.

Свідчать документи

Зі звернення представників Торговицької конфедерації до імператриці Катерини II

Польська нація, об’єднана в одну загальну конфедерацію, звертається до тебе як до божества, прихильного до її свободи, і закликає тебе до себе на допомогу.

• Дайте оцінку діям Торговицької конфедерації. Чи відомі вам подібні випадки в наш час?

У 1793 р. Пруссія і Росія уклали угоду про другий поділ Речі Посполитої. Другий поділ остаточно затвердив Гродненський сейм 1793 р., який став останнім сеймом Речі Посполитої.

Після другого поділу Речі Посполитої багато представників шляхти і магнатів планували повстання для відновлення Конституції. Головою патріотичного руху був генерал Тадеуш Костюшко.

У березні 1794 р. у країні розпочалося національне повстання. Пруссія, Росія і Австрія силою вирішили змусити поляків визнати поділи Речі Посполитої. Бойові дії завершилися тим, що російські війська придушили виступи й увійшли до Варшави.

Уже у грудні 1794 р. в документах Росії й Австрії було зазначено причину третього поділу Речі Посполитої. Вказувалося на необхідність «до приборкання і припинення заколоту та повстання». Конвенцію про третій, остаточний поділ Речі Посполитої Австрія, Росія і Пруссія підписали в 1795 р.

Думки істориків

Єжи Сковронек, польський історик

Останньою крапкою в ліквідації польської держави було зречення від престолу останнього короля — Станіслава Августа Понятовського (25 листопада 1795 р.), а також угода трьох поділювачів (26 січня 1796 р.), у якій вони зобов’язувалися ніколи не вживати назви «Королівство Польське» або «Польща» і надалі спільно виступати проти будь-яких намагань відновити цю державу в будь-якій формі... Внаслідок поділів Польщі витворився найтриваліший в історії Європи союз трьох імперій...

• 1. Які наслідки поділів Речі Посполитої наводить історик?
• 2. Поміркуйте, як змінилося становище Росії, Австрії і Пруссії внаслідок знищення Речі Посполитої.

2. Наслідки поділів Речі Посполитої

Для учасників подій поділи Речі Посполитої мали різне історичне значення. Держава Річ Посполита перестала існувати.

Російська імперія заволоділа більшою частиною територій країни. Вона отримала землі, здебільшого населені українцями, литовцями й білорусами. До її складу потрапила більша частина етнічних українських земель — Волинь, Поділля і Наддніпрянщина. На цих територіях згодом було створено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Австрія і Пруссія отримали менші території, проте і до складу Австрії потрапили українські землі. У 1772 р. на західноукраїнських землях була створена окрема адміністративна одиниця Габсбурзької імперії — Королівство Галичини і Лодомерії.

Отже, внаслідок трьох поділів території Речі Посполитої більшість українських етнічних земель опинилася під владою Російської й Австрійської імперій.

Думки істориків

Андреас Каппелер, швейцарський історик, про вплив поділів Речі Посполитої на Росію

У трьох поділах Польщі Російській імперії дісталася велика, площею понад 450 тис. кв. км, територія зі значними людськими та господарськими ресурсами; тим самим зросло її панівне становище у Східній Європі. Але Польщу, як це передбачив ще Жан-Жак Руссо «легше було проковтнути, ніж перетравити»: значні території Речі Посполитої були зі своїми традиціями, суспільно-політичним устроєм, релігією та культурою чужорідним тілом у Росії...

• 1. Чи погоджуєтеся ви з висловом Жана-Жака Руссо щодо долі польських земель у складі іноземних держав?
• 2. Що мав на увазі історик, говорячи, що Польща була «чужорідним тілом у Росії»?

3. Становище Правобережної України після поділів Речі Посполитої

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа продовжте схему «Становище Правобережної України після поділів Речі Посполитої».

Протягом майже 150 років українці перебували під владою двох імперій: Російської і Австрійської.

На землях, які опинилися у складі Російської імперії, більшість населення становили українці, майже 90 % з них були селянами. При цьому найвищий відсоток селян-кріпаків спостерігався саме на Правобережній Україні. Також 7,8 % населення Правобережжя становила шляхта, 3,5 % населення — євреї. Катерина II розуміла, що реальними володарями краю є місцеві шляхтичі, тому вважала за необхідне підкупом та обіцянками покращення становища (маєтки та чини) здобути їхню прихильність.

Поміркуймо!

• 1. Чому, на вашу думку, для Катерини II була важливою підтримка з боку шляхти?
• 2. Які суспільні стани могли бути загрозою для влади Російської імперії на українських землях?

Думки істориків

Андреас Каппелер, швейцарський історик, про російську політику на новоприєднаних землях

Інтегруючи землі Речі Посполитої, російська політика стояла в основному перед тією самою проблемою, яку мала щодо Східної України, ... — як приєднати до Російської імперії регіони із самостійною станово-корпоративною організацією, своїм правовим укладом і політичною традицією?... Щодо польської шляхти зробити це було особливо складно, оскільки вона була не лише соціальною, економічною і культурною спільнотою, а й політичною нацією, яка не хотіла миритися з утратою незалежності й участі у політичному житті....

• 1. Подумайте, що означає бути «політичною нацією».
• 2. Чому, на вашу думку, російська влада була зацікавлена в підтримці шляхти на Правобережжі?

Царська влада обґрунтовувала приєднання Правобережжя тим, що нібито повертає собі «істинно руські землі», тобто землі, які колись були частиною Русі-України. Здійснюючи політику уніфікації — зведення управління до єдиного загальноімперського зразка, на землях Правобережжя царська влада провела низку реформ.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про маніпуляції Росії щодо українських земель

У нове — XIX століття — 80 % мешканців України увійшли як піддані Російської імперії. Царський маніфест назвав це актом звільнення і возз’єднання. Демагогічне лицемірство щодо звільнення не потребує коментаря, бо цілком очевидно, що за російським «звільненням» стояв набагато жорсткіший примус людини, ніж у конституційній (нехай і розладнаній) Речі Посполитій.

• 1. Яке ставлення до маніфесту Катерини II висловлює історикиня?
• 2. Поміркуйте, чому не можна вважати приєднання Правобережжя до Російської імперії «звільненням і возз’єднанням».

Території Правобережної України були розділені на намісництва: Брацлавське, Подільське й Волинське. На чолі кожного намісництва стояв намісник, який був наділений надзвичайними повноваженнями.

Але наступник Катерини II, її син Павло І, у 1796 р. поділив ці землі на губернії. Губерніями управляли губернатори. Кожна губернія поділялася на повіти. Російський уряд упровадив на територіях Правобережної України власні органи управління: прикази (адміністративно-судові місцеві російські органи управління), земські суди тощо. Мовою діловодства залишалася польська мова.

Думки істориків

Ярослав Грицак, український історик, про ситуацію на українському Правобережжі

...у цей період Правобережжя... було тереном взаємного поборювання польських і російських впливів.

...ступінь інтеграції Правобережної України у склад Російської імперії тривалий час був дуже низьким, а сама її територія залишалася тереном польських політичних і культурних впливів.

• 1. Які впливи, на думку історика, переважали на землях Правобережжя?
• 2. Поміркуйте, чим можна пояснити таке становище.

Більшість урядовців на українських землях у складі Російської імперії були росіянами. У судах переважали представники місцевої шляхти.

Таким чином, на українських землях продовжувала панувати шляхетсько-магнатська полонізована верхівка, привілеї якої були збережені царським урядом.

Становище селян і міщан після приєднання до Російської імперії не поліпшилося. Права шляхти і магнатів російський уряд не обмежував, а навіть збільшував. Адже на українські землі поширилася «Жалувана грамота російському дворянству» 1785 р. Крім цього, царський уряд надавав пільги російським купцям, звільняючи їх від мит і податків.

Текст «Жалуваної грамоти російському дворянству» (1785 р.)

https://qr.orioncentr.com.ua/hW5wQ

Ознайомтеся з документом. Поміркуйте, як вплинула його поява на становище польської шляхти та її ставлення до Російської імперії.

З 1791 р. за сприяння російської влади було впроваджено новий устрій православної церкви. Після другого поділу Речі Посполитої православна церква була підпорядкована російському Синоду. Катерина II вимагала від католиків та уніатів повернути православним землі, які вони втратили. Унійна церква на українських землях практично була ліквідована. Ті віряни, які побажали залишитися уніатами, підпорядковувалися єдиній Полоцькій унійній єпископії. Через агітацію та тиск на населення дедалі більша його частина переходила до православ’я. Ситуація трохи пом’якшилася після приходу до влади в Російській імперії Павла І, який ставився до уніатів і католиків лояльніше, ніж його попередниця.

4. Зміни у становищі західноукраїнських земель

Наприкінці XVIII ст. західноукраїнські землі перебували під владою династії австрійських Габсбургів. Закарпаття разом зі Східною Угорщиною було приєднане до Австрії внаслідок війн з Оттоманською Портою в 1699 р. Ці землі й надалі залишалися у складі Угорщини (як частини імперії). Внаслідок першого поділу Речі Посполитої до імперії також приєднали Східну Галичину, а в 1774 р. австрійці відібрали в залежного від османів Молдовського князівства і Буковину (без Хотинської землі). Східна Галичина та Північна Буковина входили до складу утвореного австрійською владою «Королівства Галичини і Лодомерії». Економічному і промисловому розвитку регіону заважала особиста залежність селян, а велике поміщицьке землеволодіння було панівним.

Приєднання західноукраїнських земель до Австрійської імперії збіглося в часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі, які в 70—80 роках XVIII ст. почала здійснювати австрійська правителька Марія Терезія (1740-1780 рр.), а після її смерті продовжив її син — Йосип II (1780-1790 рр.). Монархи були прибічниками політики «освіченого абсолютизму».

У період з 1771 до 1778 р. були видані укази, які дещо пом’якшували становище селян. Поміщики втрачали право судити своїх селян, панщина була обмежена трьома робочими днями. Попри це селянин залишався не володарем землі, а її «державцем» — мав право жити та працювати на ній, але не міг її продати чи передавати у спадок.

Імператорський указ 1775 р. обмежив панщину в неділю і свята, та й загалом понаднормові роботи були заборонені. Ухвалами 1781-1782 рр. Йосип II проголосив звільнення селян від особистої залежності від поміщиків.

Селяни отримали елементарні громадянські права.

Пам’ятник Марії Терезії в м. Ужгород (робота скульптора Богдана Томашевського, 2015 р.)

Завдяки реформам населення українських земель в Австрійській імперії почало відчувати позитивні зміни в суспільному житті.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Обговоріть у групах такі питання:

• а) Чи могла Річ Посполита уникнути поділів? Яким чином?
• б) Що було спільним і відмінним у політиці Російської й Австрійської імперій на новоприєднаних українських землях?

3. Визначте, які заходи російського уряду були спрямовані на розкол спільноти, що проживала на приєднаних до імперії українських землях. З якою метою Російська імперія проводила політику розколу?

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Розгадайте ребуси й поясніть значення слів-відповідей. З якими подіями в житті українських земель пов’язані ці поняття?

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1699 р. — Входження Закарпаття до складу Австрійської імперії

1774 р. — Входження Буковини до складу Австрійської імперії

1772, 1793, 1795 рр. — Поділи Речі Посполитої