Дорогі наші юні співгромадяни і співгромадянки!

Натхненні і модерні восьмикласники і восьмикласниці!

Щасливі вітати вас на сторінках нового підручника і разом з усіма вами опановувати ознаки й особливості нової історичної епохи. За рік, що минув, ми стали мудрішими і мужнішими, витривалішими і відповідальнішими. Адже всі ми, українці й українки, маленькі, юні і дорослі, зараз відповідаємо за себе, за свою Батьківщину, її минуле, сучасне і майбутнє. Щодня ми разом творимо її історію. Історію її Незалежності. І справді, розуміння історії раннього Нового часу, ранньомодерної історії людства, яку ми будемо вивчати у 8 класі, сьогодні стає для нас дуже актуальним і необхідним. Чому?

Наше буремне, непросте, героїчне сьогодення закладалося у ті часи. Адже саме тоді Україна стала не просто нашою рідною землею (це було і раніше), а окремим суспільним і політичним утворенням. Українці усвідомили себе окремою етнічною спільнотою, утворилося козацтво — основа для майбутньої української нації. Козацтво створило власне державне утворення — Гетьманщину, праобраз майбутньої української держави.

Сучасна Україна залишається фронтиром, своєрідним кордоном, межею між різними світами, культурами, цивілізаціями. Її фронтирний характер закладений географічно й історично. І зараз ми це розуміємо як ніколи. Завдяки своєму розташуванню і природним особливостям українські землі завжди приваблювали загарбників, а в України споконвіку були небезпечні сусіди. Це сформувало певні риси українського народу — волелюбність, працьовитість, здатність до спротиву, вміння воювати і водночас жити красиво й затишно під час небезпек, не відкладаючи створення добробуту на спокійне майбутнє. Адже його не варто чекати... Потрібно жити красиво і щасливо, вільно і повноцінно тут і зараз: серед небезпек, але на рідній землі, захищаючи її і свій маленький острівець щоденних радостей. За це агресори нас і ненавидять: бо ми вміємо жити красиво. Ці наші «фронтирні» риси національного характеру були закладені козацтвом і проявляються сьогодні під час війни.

І ще одне, не менш важливе. Вивчаючи історію раннього Нового часу, ми переконаємося ще раз: Україна є частиною Європи та світової спільноти. Саме за це ми воюємо — за право належати до європейської цивілізації, але на своїй рідній українській землі, у своєму домі.

Нам здається, що усвідомлення цього, закладене саме в назві нашого курсу «Україна і світ», допомагає нам витримати, вистояти і перемогти.

Тому з хвилюванням, радістю й надією запрошуємо кожного і кожну з вас на уроки розуміння історії в її цілісності і своєї особистої ролі в цій історії.

Навчаючись - перемагаємо!

Із захопленням і великою любов’ю

Авторський колектив

Вступ

§ 1. «Велика криза» XIV—XV століть

Пригадайте. За яких обставин зароджувалася Європейська цивілізація? Якими були умови життя людей у країнах Європи та світу в часи Середньовіччя?

Протягом XIV—XV століть суспільство Європи жило в остраху, очікуючи кінця світу. Чому це відбувалося? Гостра криза розхитала основи середньовічного суспільства, спричинила глибокі зміни у релігії, політиці, господарстві, укладі життя. Було зруйновано звичні зв’язки між людьми, змінювався світогляд.

1. КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ В ЄВРОПІ. ПРОБЛЕМА ГОЛОДУ

Крах середньовічного світу багато в чому мав екологічну природу. Після відносно теплого періоду 800-1300 рр., завершеного заможним та яскравим XIII ст., почалося чергове похолодання, яке отримало серед істориків назву «малий льодовиковий період». У 1400-1800 рр. (з деяким потеплінням протягом XVI ст.) середня температура на планеті була на 2-3 градуси нижче сучасної. Через холодні зими та нестабільну погоду влітку врожайність вкрай знизилась, а часті неврожайні роки призводили до голоду.

Кількість населення протягом XIV—XV ст. значно зменшувалася, зберігалася висока дитяча смертність, а кількість померлих через голод, війни й епідемії різко зросла. Зрештою, меншим став навіть зріст людей (становив близько 160 см).

Не дивно, що за таких умов Європою поширювався страх всесвітньої катастрофи. Зокрема, православні Русі чекали його в 1492 р. (початок VIII тисячоліття від сотворіння світу).

Поміркуймо!

Чому, на ваш погляд, серед населення середньовічної Європи побутували думки про близький кінець світу? Яким був вплив релігії на середньовічне суспільство?

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину, подану на наступній сторінці. Якими художніми методами автор картини зображує реальність середньовічного життя та відчуття духу часу? Які елементи картини вас вразили або здивували? Уявіть себе художниками / художницями доби Середньовіччя. Як би ви зобразили період середніх віків?

Тріумф смерті (Пітер Брейгель Старший, фрагмент картини, бл. 1562 р., Національний музей Прадо, Мадрид)

2. «ЧОРНА СМЕРТЬ» ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

За період XIV ст. населення Європи скоротилося на третину, а у деяких регіонах — удвічі. Крім голоду, однією з головних причин катастрофи була «чорна смерть» — страшна епідемія бубонної чуми. До Західної Європи чума потрапила з Криму, де у 1347 році під час облоги Кафи монголи перекидали через міські мури тіла людей, померлих від чуми. У тому ж році генуезькі кораблі «завезли» чуму до Сицилії та Південної Італії. У 1348 р. епідемія охопила Італію, Францію та Південну Німеччину, у 1349 р. дісталася Північної Німеччини та Англії, а в 1350 р. — Скандинавії та Східної Європи. Чума стала для Європи катастрофою, що тривала до 1720 року. У 1352 р. епідемія досягла земель Русі, спустошила Київ, Чернігів, Переяслав, Глухів, Смоленськ. Але на просторих і нещільно заселених руських землях втрати від неї були меншими, а період поширення — коротшим.

Втрати від чуми дуже відрізнялися у різних регіонах, але в середньому становили приблизно половину населення. А в Англії досягли 70 %, кількість населення зменшилася з 7 млн до 2 млн осіб.

Одночасні з цим періодичні епідемії дифтерії, кору, тифу, скарлатини разом з голодом сприймалися як передвістя «кінця світу»: все це породжувало відчуття суцільного жаху.

Діємо: практичні завдання

Перейдіть за QR-кодом або покликанням і за допомогою платформи Mozaik 3D перегляньте сцену «Чорна смерть — пандемія чуми». Підготуйте коротку розповідь про захворювання. Скориставшись поданою картою, складіть розповідь про шляхи поширення чуми в Європі у Середньовіччі.

qr.orioncentr.com.ua/m1jTj

Історичні подробиці

Медики XIV ст. шукали пояснень причин епідемії (крім «Божого гніву»). Саме тоді вперше почали застосувати карантинні обмеження та запроваджувати правила гігієни, особливо у містах.

3. ВІЙНИ — НАСЛІДОК ЗАГОСТРЕННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ КОНФЛІКТІВ

Формування централізованих держав призвело до початку «міждержавних» війн, таких як Столітня війна між Англією та Францією.

З появою вогнепальної зброї, гармат і пороху значно змінилися військові технології. Постали фортеці з протигарматними мурами, лицарську кінноту замінили професійні наймані армії, де надважливу роль відігравали піхота та артилерія. Хоча більшість кіннотників залишалася шляхетного походження, лицарство втратило свою роль єдиного військового стану. Війна перетворилася на засіб заробітку для професійних військових.

У XV ст. всі європейські держави вже мали свої постійні армії, перерви між війнами ставали коротшими, а кількість жертв — більшою.

4. «ЗАХІДНА СХИЗМА» 1378-1417 рр. ТА ПОЧАТОК КРИЗИ РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ

Поміркуймо!

Пригадайте, коли і за яких умов сталося перенесення резиденції Папи Римського з Рима до Авіньйона. Чому цю подію називають «авіньйонським полоном»?

Перенесення папського престолу до Авіньйону перетворило Папу на французького придворного єпископа і посилило релігійну кризу XIV ст. Папа Григорій XI хотів подолати занепад папської влади і 1376 р. повернувся до Рима. Але після його смерті 1378 р. було обрано двоє Пап одночасно: у Римі та Авіньйоні. Так почалася «Західна схизма» (розкол у римо-католицькій церкві).

Хоча 1417 р. «Західну схизму» було подолано, католики не змогли повернути попередній рівень впливу Папства. У кризі перебувала і православна церква, більшість пастви якої була під пануванням мусульман. Ця велика криза змусила європейські спільноти шукати нові шляхи розвитку.

Робота з картою

Розгляньте історичну карту Західної схизми (рожевим позначені країни — прибічниці Авіньйона, фіолетовим — Рима), подану у QR-коді. Поміркуйте, як релігійний розкол вплинув на політичну ситуацію в середньовічній Європі.

qr.orioncentr.com.ua/8SKxQ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення понять: «малий льодовиковий період», «Західна (Велика) схизма».
• 2. Якими були природно-кліматичні зміни наприкінці епохи Середньовіччя? Як вони позначилися на житті європейського суспільства?
• 3. Які виклики постали перед людьми наприкінці Середньовіччя?
• 4. За яких обставин розпочалася доба раннього Нового часу?

ІІ. Обговорюємо у групі

1. У 2019 р. на шпальтах газет вийшла стаття дослідників з Університетського коледжу Лондона, в якій науковці висловили припущення, що малий льодовиковий період XVI—XVII ст. міг стати причиною винищення американських індіанців. Чи погоджуєтеся ви із такою думкою?

2. Пригадайте умови «Великої схизми» 1054 р. Встановіть логічний зв’язок із подіями «Західної схизми» 1378-1417 рр. Обговоріть значення та наслідки кожної «схизми» для європейської історії.

ІІІ. Мислимо творчо

Розгляньте зображення середньовічного лікаря. Опишіть його зовнішній вигляд (одяг). Які уявлення про поширення та лікування інфекційних хвороб мали середньовічні люди? Створіть коротку історію методом сторітеллінгу про лікування та поширення епідемії чуми у середні віки.