§ 3. Загострення конфліктів. «Європа насильства»

Пригадайте. Які конфлікти існували у середньовічному суспільстві? Якими були основні причини виникнення конфліктів та як їх намагалися подолати?

«Велика криза» XIV—XV ст. загострила старі й породила нові конфлікти. Релігійний конфлікт між католиками і православними посилився після захоплення Константинополя хрестоносцями під час IV Хрестового походу 1202-1204 рр. Цивілізаційний конфлікт між християнами і мусульманами поглибився після османської агресії проти Європи та падіння Константинополя у 1453 р. У самій Європі війни стали міждержавними, а суспільства поглинули численні внутрішні конфлікти. Європу охопило насильство.

1. СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ

Як вам уже відомо, середньовічні люди ревно дотримувалися давніх звичаїв і традицій. Тому середньовічні селяни довгий час не вважали свої нелегкі повинності несправедливими, оскільки вони регулювалися звичаями та залишалися незмінними із покоління у покоління.

З розвитком міст землевласницьке і селянське господарства все більше втягувалися у торговельні відносини. Розвиток торгівлі призвів до появи нових товарів, які неможливо було виробити у власному господарстві. Дорогі тканини, вина, предмети розкоші можна було придбати тільки за гроші, а їх не вистачало.

Поміркуймо!

Чому особиста залежність селян була неефективною і стала непотрібною?

Безпосереднім поштовхом до конфліктів була «Чорна смерть», коли через високу смертність та нестачу робочої сили сеньйори почали вимагати від селян збільшення платежів та повернення до примусових відробітків.

Додатково загострили ситуацію жахіття Столітньої війни. Так, французькі села були розорені внаслідок бойових дій та підвищення податків і повинностей. У 1358 р. у Північній Франції спалахнуло селянське повстання, яке охопило значну територію. Повсталі вбивали сеньйорів та їхні родини, руйнували і грабували маєтки, знищували майно. Проте повстання було придушене — воювати з лицарським військом селяни не вміли. Наслідком цього було часткове задоволення вимог селян.

Варто запам’ятати!

Жакерія — назва селянського повстання у Франції 1358 р., що охопило значну частину держави і було зумовлене тяжким становищем селян на тлі Столітньої війни та «Чорної смерті». Назва повстання «Жакерія» походить від французького імені Jacques bonhomme — Жак-простак, так феодали жартома називали селян.

Свідчать документи

«У цьому [1358] році виноградники — джерела цілющої вологи, що веселить серце людини, не оброблялися; поля не засівалися й не оралися; бики й вівці не ходили по пасовищах; церкви й будинки... усюди були охоплені всепоглинаючим полум’ям або становили купи руїн, які ще диміли... Найрозпачливіша бідність панувала всюди, особливо між селянами, оскільки сеньйори сповнювали їх страждань, відбираючи в них майно та їхнє вбоге життя. Хоча кількість худоби, що залишилася, — великої та дрібної — була мізерною, сеньйори все-таки вимагали платежів за кожну голову, по десять солідів за бика, по чотири або п’ять — за вівцю...»

З «Хроніки» Жана де Венетто

• За допомогою тексту рубрики і матеріалів параграфа визначте причини початку Жакерії. Чому під час повстання селяни безжально вбивали родини сеньйорів та нищили їхні маєтки?

Подібна ситуація склалася в Англії. Повинності й податки постійно зростали, багатьох селян забирали до ополчення, і вони мали залишати свої господарства. Оголошення чергового нового податку в 1381 р. призвело до повстання, що охопило майже половину королівства. Очолені сільським ремісником Вотом Тайлером повсталі руйнували замки і маєтки лицарів та баронів. Вони вимагали загальної рівності, гідної справжніх християн. Коли повстанці увійшли до Лондона, наляканий король пообіцяв знизити податки та скасувати відробітки. Частина повсталих повірила королю і розійшлася по домівках. Під час наступних переговорів з королем Вота Тайлера було підступно вбито, а зібрані королівські війська розігнали розгублених повстанців. Повстання було придушене.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте мініатюру. Чому на початковому етапі перемовин король погодився на поступки. Чому, на вашу думку, селянські повстання XIV—XV ст. завершувалися не на користь селянства?

Річард II зустріч з повстанцями (Жан Фруассар, мініатюра з книги «Хроніки», 13 червня 1381 р.)

Незважаючи на повсюдну поразку, селянські повстання XIV—XV ст. суттєво вплинули на долю європейського селянства — сеньйори були змушені обмежити свої претензії і шукати нові джерела прибутків.

Усвідомлення неефективності праці залежних селян і нестача вільних земель змусили землевласників перейти до використання вільнонайманої праці. До кінця XV ст. у Західній Європі майже не залишилося залежних селян, а примусові відробітки скасували. Сільське господарство все більше ставало товарним.

Проте у Центральній і Східній Європі, зокрема на руських землях, зростання товарності господарства мало інші наслідки — через велику кількість вільної землі, зростання попиту на сільськогосподарську продукцію і нестачу робочої сили, залежність селян посилилася.

2. КОНФЛІКТИ У МІСТАХ ТА МІСЬКІ ПОВСТАННЯ

3. ГОНІННЯ НА «ІНШИХ»

Під час кризи загострилося вороже ставлення до «інших» — людей чи спільнот, не схожих на більшість. Їх люди вважали винними у власних нещастях. «Іншим» міг бути мешканець іншого села чи міста, чужоземець. Але найбільш ворожими вважали іновірців, яких називали ворогами християнства. Мусульмани бачилися зовнішніми агресорами, а юдеї, які жили в Європі, сприймалися як внутрішні вороги.

Переслідування юдеїв часто призводило до погромів і вигнань, як це сталося в Англії 1290 і Франції 1306 року. Вороже ставлення до юдеїв також пропагувала католицька церква. У XIV ст. юдеїв почали звинувачувати у поширенні хвороб, особливо в епідемії чуми, і переслідувати. Так постало ганебне явище антисемітизму.

1) Альгамбрський едикт (1492 р.)

2) Томас Торквемада пропонує католицьким монархам на підпис указ про вигнання євреїв з Іспанії (Еміліо Сала Франсеса, 1889 р., музей Прадо)

Історичні подробиці

Альгамбрський едикт — королівський указ, що був підписаний 31 березня 1492 р. об’єднаними Католицькими королями Ізабеллою Кастильською і Фернандо II Арагонським і зобов’язував усіх юдеїв, що проживали у той час на території Іспанії, покинути володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року.

Підписанням едикту, відомого в історії як «вигнання євреїв з Іспанії», було розпочато низку безпрецедентних гонінь. Значна частина іспанських євреїв, які під великим тиском прийняли християнство та зневажливо називалися населенням «маранами», стала мішенню Іспанської інквізиції та за дотримання юдейських звичаїв піддавалася стратам.

• Подумайте, про які явища в тогочасному суспільстві свідчить поява едикту. Чому, на вашу думку, гонінням піддавалися саме євреї?

Найбільша акція виселення юдеїв відбулася після утворення Іспанського королівства у 1492 р. В інших країнах, таких як Італія і Німеччина, юдеїв ізолювали в окремих районах міста — гетто. Для безпеки єврейські громади часто самі підтримували відособленість від християн. Найбільш толерантним було ставлення до юдеїв у Королівстві Польському.

У XIV—XV ст. виник ще один прояв насильства — боротьба з чаклунством. Люди вірили, що їм могли завдати шкоди відьми, які займалися магією, змінювали свою зовнішність і літали на свої зібрання. «Полювання на відьом» розгорнулося у XV—XVII ст. та набуло ознак масового психозу. На вогнищах загинули тисячі жінок, у деяких поселеннях їх майже не залишилось. Посилилась атмосфера загальної підозрілості й жаху.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

За матеріалами параграфа встановіть події, які пропущені на лінії часу. Усно доповніть її.

ІІ. Обговорюємо у групі

Зверніть увагу на назву параграфа. Як ви розумієте вираз «Європа насильства»? Обговоріть це поняття в групах і проведіть у класі дебати на тему: «Конфлікти в Європі: закономірний історичний процес чи наслідки Великої кризи».

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе мешканцем / мешканкою Європи XIV—XV ст. Чи могли б ви стати жертвою гоніння? Як формувався образ «іншого» у тогочасної людини?