§ 11. Соціальна організація, побут і військова майстерність українського козацтва. Реєстрове козацтво

1. Соціальна організація, побут і поселення козаків

Соціальна структура козацтва була досить гнучкою та відображала його демократичні принципи. Із свого середовища козаки-товариші обирали старшину, до якої належали керівники (отамани, полковники, сотники). Хоча старшина мала більше прав, її обрання залежало від волі козацької ради, що забезпечувало контроль за її діяльністю з боку всієї спільноти.

В історичних джерелах описується господарська діяльність військового люду, який мешкав на кордоні і був ядром формування українського козацтва.

Свідчать документи

З Люстрації Київського воєводства (1471 р.)

Село Водотиїн. А в тому селі дев’ять слуг кіньми служать, на війну ходили, сіно косили, став сипали. А один слуга дев’ятий службу служить з давнини за великого князя Вітовта...

• Якими, окрім воєнної справи, були заняття жителів прикордоння?

Важливим джерелом доходів козацтва було уходництво — господарські справи поза межами поселень: полювання, мисливство, бортництво та особливо видобування солі на півдні. Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні поселення, а тимчасові — так звані зимівники.

Варто запам’ятати!

Зимівник — тимчасове поселення для утримання худоби та проживання людей взимку.

• Проведіть уявну екскурсію козацьким зимівником. Зверніть увагу на територію, кількість входів і будівлі.

Козацький зимівник

Відео «Побут козаків» («Козацька звитяга», тривалість 02 хв 39 с)

https://qr.orioncentr.com.ua/623C9

Поступово чисельність козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що створювало умови для заснування на віддалених рубежах постійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок. З деяких таких містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні.

Факт чи фейк?

Протягом тривалого часу в уявленнях українців утвердився образ українського козака в шароварах. Однак сучасні дослідники-реконструктори після тривалого вивчення історичних документів та візуальних пам’яток козацької доби дійшли висновку, що козаки шароварів не носили. У наш час створені детальні історичні реконструкції козацького костюма. На його формування впливали кліматичні умови, мода сусідніх народів, соціальне становище та характер занять.

Уважно розгляньте історичну реконструкцію козацького строю. Спробуйте визначити на ньому елементи з поданого списку: шапка, сермяга, штани, панчохи, постоли, самопал, шкіряний пасок, ложка в чохлі, шкіряна сумочка, ніж у шкіряних піхвах, опанча.

Козаки Печерської сотні Опанаса Предримирського (середина XVII ст., реконструкція С. Павлюка та М. Пострелка)

2. Реєстрові козаки. Формування козацького стану

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте в зошиті або в електронному застосунку лінію часу та позначте на ній події виникнення козацтва та етапи формування реєстрового козацтва. Під час вивчення теми додавайте на лінію часу наступні події з історії козацтва.

Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Посполита, гостро потребували військової сили для захисту кордонів і воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво й намагалися його залучити до своєї військової системи.

Історичні подробиці

Після Люблінської унії на всіх українських землях розташовувалося постійне кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків і фінансувалося з четвертої частини («кварти») королівських прибутків.

Уже перша згадка про козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час походу проти ординців.

Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями відбувся під час литовсько-московської війни 1534-1537 рр. У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи.

Безпосереднім ядром козацтва були так звані слуги-бояри. Ці вояки не мали шляхетського походження і своїми правами були повністю зобов’язані великим князям. Головною особливістю слуг-бояр була впевненість, що вони мали особливі права, надані великими князями. Представники цього прошарку вважали себе вояками володаря.

Отже, у XVI ст. на землях Центральної України існувало певне населення — боярство, яке не було селянами, несло військову повинність, «пам’ятало» про старі привілеї від великих князів. Хоча фактично з боку держави боярство не мало привілеїв, воно уявляло їх у своїй свідомості. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як певний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба.

У 1572 р. за короля Сигізмунда II Августа на постійну службу було найнято 300 осіб. Козаки мали бути вписані в певний список — реєстр. Від цього вони й дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими козаками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове.

Король Стефан Баторій у 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на південній Київщині. Тут у м. Трахтемирів (нині село в Черкаській області) було засновано козацький шпиталь і арсенал. До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб. Реєстровці отримали окреме судочинство, звільнення від податків і визнання спадщини загиблих козаків за їхніми родичами. Все це козаки відтепер сприймали як «невід’ємні права і свободи».

Козацтво вважало, що реєстр — це офіційне визнання його як окремого суспільного стану і підтвердження його прав. Саме тому однією з головних вимог було збільшення реєстру. Щодо чисельності реєстровців, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утримання всього Війська Запорозького.

Поміркуймо!

• 1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому полягала хитрість?
• 2. На вашу думку, чому прагнення козаків збільшити реєстр і закріпити за собою в управлінні певну територію викликало занепокоєння уряду Речі Посполитої? Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини між козаками й урядом внаслідок цих дискусій.
• 3. Як, на вашу думку, могли складатися відносини між реєстровими та нереєстровими козаками?

Для більшості козаків потрапити до складу шляхетського стану було неможливо (оскільки шляхтою могли бути лише спадкові землевласники). Відповідно козацтво почало обстоювати себе і свої права як окремого стану, який за своїм статусом дорівнював шляхті.

Таким чином, козацтво існувало як окрема група населення, об’єднана способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками такого статусу.

3. Козацькі клейноди

Особливу роль у житті козацтва відігравали козацькі клейноди — відзнаки й атрибути влади козацької старшини. До клейнодів традиційно належали корогва (прапор), булава, бунчук, пернач, гербова печатка, литаври.

Діємо: практичні завдання

Зіграйте в історичне лото: розгадайте анаграми й уявно з’єднайте зображення і текстові картки лото. Складіть речення про життя українського козацтва, використовуючи назви зображених у лото козацьких клейнодів.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціальна організація, побут і військова майстерність українського козацтва. Реєстрове козацтво».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Виконайте спільно в групах дослідження поштової марки «Козацькі клейноди». Визначте, які символи козацтва зображено на ній.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Уявіть, що козаки користувалися соціальними мережами, і на основі здобутих знань створіть ілюстровані інстаграм-історії про життя козаків.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1572 р. — Упровадження реєстрового козацтва

1578 р. — Реформа Стефана Баторія