§ 23. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

• Пригадайте з курсу історії середніх віків, яким був характер зовнішньої політики Московського князівства. Чим це загрожувало Українській козацькій державі?

Діємо: практичні завдання

На осінь 1653 р. Б. Хмельницький остаточно дійшов рішення про необхідність укладення угоди саме з Московським царством. Змоделюйте ситуацію козацької ради при гетьманові, на якій розглядалося питання про угоду з Московією. Висловте аргументи Б. Хмельницького «за» угоду та аргументи «проти», що їх могли висунути опоненти угоди з Московським царством.

1. Переяславська Рада 1654 р.

До осені 1653 р. війна козаків із Річчю Посполитою зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами.

Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено прийняти Військо Запорозьке під протекцію царя. Уже 11 жовтня Московія оголосила війну Речі Посполитій, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.

Свідчать документи

З рішення Земського собору в Москві

А про гетьмана Богдана Хмельницького та про все Військо Запорозьке бояри і думні люди сказали, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович усія Русі змилувався того гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їхніми та із землями прийняти під свою державну високу руку для православної християнської віри та святих Божих церков, тому що панів рада і уся Річ Посполита на православну християнську віру... повстали й хочуть... викоренити.

• 1. Як у постанові Земського собору пояснюється рішення про «прийняття під царську руку» Війська Запорозького?
• 2. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви цього рішення?

Московити прибули до Переяслава напередодні проведення козацької ради, яка планувалася на 18 січня 1654 р. Домовилися про оголошення змісту українсько-московської угоди на старшинській раді.

Наступного дня було вирішено винести всю процедуру на Генеральну раду. На ній були представлені не всі регіони Війська Запорозького.

Учасники загалом висловили підтримку діям Б. Хмельницького, але уявляли угоду з царем як договір, який мав бути скріплений присягою двох сторін. Саме так укладалися відносини шляхти з королем у Речі Посполитій. Натомість за московською політичною культурою цар не присягав.

Складна зовнішньополітична ситуація диктувала свої умови, тому 18 січня 1654 р. Б. Хмельницький і старшина в церкві Переяслава присягнули на вірність царю. Своєю чергою московський посол передав гетьману від царя символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь (парадний одяг можновладців у Московії) і булаву. Проте частина українського суспільства була проти угоди з Московією.

Думки істориків

Сергій Плохій, український та американський історик, про розуміння Переяславської угоди козаками і Московією

Козаки вважали Переяславську угоду контрактом, що має зв’язувати обов’язками обидві сторони. З боку Хмельницького, він та його держава потрапляли під протекторат царської влади. Вони обіцяли відданість і військову службу в обмін на захист, пропонований Московською державою. Цар, однак, сприймав козаків як нових підданих, щодо яких він не має жодних зобов’язань...

• 1. Подумайте, чому для московського царя було важливим отримати односторонню присягу від козаків під час укладення угоди.
• 2. Чим, на вашу думку, пояснюється таке різне розуміння угоди козаками і Москвою? До яких наслідків це призвело?

Думки істориків

Василь Павлов, український військовий історик, про ставлення українців до Переяславської угоди

Поняття колективної присяги тоді не існувало взагалі, була тільки присяга особиста. Навіть у найближчому оточенні Богдана Хмельницького далеко не всі поклялися у вірності Московській державі. Аргументи проти цієї присяги нічим не відрізнялися від аргументів проти присяги польському королю — це втрата самоврядування, втрата самостійності. Той же Іван Богун був незадоволений тим, що прийшли московські воєводи, — для нього вони нічим не відрізнялися від польських.

• 1. Про яке ставлення до угоди з Московією свідчить історик? Чим воно зумовлене?
• 2. На які особливості козацької держави вказує те, що не всі клялися на вірність цареві?

Незгода полковника Івана Богуна (картина художника Мирослава Добрянського, 2005 р.)

Розгляньте картину й визначте, які настрої в частини українського суспільства викликала Переяславська угода. Як художник відобразив ці настрої?

2. Березневі статті 1654 р.

27 лютого 1654 р. до Москви вирушило посольство з умовами угоди з боку української сторони (23 статті — пункти).

З 23 березня до 5 квітня тривали перемовини, під час яких велася дискусія щодо різних пунктів. У результаті було подано документ з 11 статей, де були відсутні сім статей початкового варіанту, а інші — об’єднані. Цей варіант було затверджено під назвою «Статті Богдана Хмельницького».

Статті з базового варіанта, які не потрапили до цього документа, були пізніше затверджені царськими грамотами. Цей комплекс документів дістав пізніше назву «Березневі статті».

Згідно з документом Військо Запорозьке мало певні права, а також було окреслено обопільні обов’язки.

3. Дискусії навколо характеру українсько-московської угоди

Загалом українсько-московська угода 1654 р. означала встановлення формальної васальної залежності. Чимало питань залишалися дискусійними і могли тлумачитися сторонами по-своєму. Проте на момент її підписання в Української козацької держави фактично не було іншого вибору.

БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 р.: основні положення

• Українська козацька держава зберігала свій устрій і форму правління, повну самостійність у внутрішній політиці.
• Підтверджувалися всі права і привілеї козацтва, шляхти, духовенства і міщан.
• Чисельність козацького війська (реєстр) становила 60 тис. осіб.
• Українська влада зберігала право на політичні відносини з іншими державами, проте мала повідомляти московську сторону про зміст переговорів. Військо Запорозьке не мало права на самостійні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією.
• Українська козацька держава зобов’язувалася виплачувати визначену суму до московської скарбниці.
• На Кодаку мали стояти постійні українські гарнізони, а московський уряд повинен був їх забезпечувати всім необхідним.
• Московія зобов’язувалася дислокувати війська на кордоні між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, поставити гарнізон у Києві та захищати всі кордони української держави.
• Московський уряд гарантував захист підданих кримського хана від нападів свого прикордонного населення (особливо від донських козаків).

Дайте оцінку змісту Березневих статтей з точки зору інтересів козацтва і Московії.

Угоду між Військом Запорозьким і Московським царством 1654 р. історики називають Переяславською Радою. Однак насправді це був цілий комплекс усних і письмових домовленостей.

4. Воєнно-політичні події 1654-1655 рр.

Протягом 1654-1655 рр. війська Української козацької держави і Московії були союзниками у війні з Річчю Посполитою. Головним театром воєнних дій були землі Великого князівства Литовського.

Тим часом у 1654 р. Річ Посполита підписала угоду з Кримським ханством про спільні дії проти Української козацької держави та московських військ. У січні 1655 р. польсько-кримське військо оточило й взяло в облогу Умань, обороною якої керував Іван Богун. Він відбив всі ворожі атаки і дав час Б. Хмельницькому зібрати військо. Неподалік м. Охматів, що на Черкащині, з 29 січня до 1 лютого 1655 р. відбулася кривава битва. Татари на цей раз покинули коронне військо та зайнялися пошуками здобичі на українських землях. Це вплинуло на перебіг подій. Козакам і московитам удалося вислизнути з оточення та перехопити ініціативу. Наступ коронної армії був зупинений. У народі це місце, з огляду на величезну кількість загиблих та жорстокі морози, що стояли під час битви, прозвали Дрижи-полем.

На білоруських землях грабунки та репресії з боку московитів спричинили селянські заворушення («шуши»). Цим скористався Я. Радзивілл і в грудні почав громити московські підрозділи. Водночас українцям вдалося відбити атаки литовських підрозділів і змусити противника відступити. 28-29 липня 1655 р. союзники захопили столицю князівства — м. Вільно.

Успіхи на литовсько-білоруському театрі бойових дій сприяли просуванню головних українських сил і московських військ у напрямку Львова. 19 вересня 1655 р. під містечком Городок (нині місто Львівської області) союзники завдали нищівної поразки польському війську.

Майже вся Галичина була тоді зайнята українсько-московськими військами. Утім, розвинути подальший успіх не вдалося. На це вплинули розбіжності між українською і московською сторонами. Загрозу несла поява на кордоні кримського війська. Також шведський король Карл X, чиї війська захопили Варшаву і якому поляки пообіцяли корону, почав погрожувати Війську Запорозькому війною. Ці чинники змусили гетьмана та воєвод відвести головні сили на Волинь і Поділля.

5. Віленське перемир’я й українсько-шведсько-трансильванський союз

Вступ Швеції у війну проти Речі Посполитої налякав московитів. Тому Московія пішла на замирення з Річчю Посполитою. 24 жовтня 1656 р. було укладено московсько-польське Віленське перемир’я. Українська сторона не була допущена до перемовин, тож її інтереси були проігноровані.

Віленське перемир’я призвело до остаточного розриву відносин між гетьманом і царем.

Поміркуймо!

Уявіть себе в ролі Б. Хмельницького. Дайте оцінку воєнно-політичному становищу Української козацької держави після Віленського перемир’я. Запропонуйте шляхи виходу із кризового становища. До кого ви звернулися б по допомогу?

Політика Московії змушувала Б. Хмельницького приєднатися до шведсько-бранденбурзько-трансильванського союзу. Згідно з ним всі чотири країни мали розпочати воєнні дії проти Речі Посполитої; їхнім результатом мав стати поділ цієї держави. Трансильванський князь претендував на польський престол, шведи — на литовські та північну частину польських земель. Українська козацька держава мала отримати незалежність. Протягом грудня 1656 - липня 1657 рр. союзники здійснили спільну воєнну кампанію проти Речі Посполитої. Козацьким військом командував Антін Жданович. Спочатку похід був успішним. Союзникам вдалося захопити ряд польських міст, зокрема Варшаву і Краків. Однак невдовзі внаслідок загрози з боку Данії Швеція покинула союз. Після того як трансильванський князь Дєрдь II Ракоці припинив воєнні дії, А. Жданович у липні 1657 р. самовільно вирішив повернутися в Україну, чим викликав гостре невдоволення Б. Хмельницького. Проте 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер.

Смерть Богдана Хмельницького (малюнок Тараса Шевченка, 1836-1837 рр.)

Дізнайтеся з додаткових джерел, який сюжет намалював Т. Г. Шевченко. Проаналізуйте образи персонажів малюнка. Поясніть їхні емоції, чим вони були зумовлені?

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Історики по-різному оцінюють наслідки Віленського перемир’я 1656 р. Одні зазначають, що Б. Хмельницький втратив підтримку сильного союзника, інші називають це «вивільненням із пастки московського царя». Якої думки дотримуєтеся ви? Відповідь аргументуйте.

3. Прочитайте цитату з поезії Т. Шевченка «Розрита могила». Як, на вашу думку, автор ставиться до рішення про Переяславську раду? Чим зумовлена така оцінка дій Б. Хмельницького поетом?

Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. На думку українського історика Івана Лисяка-Рудницького, Переяславська рада була «вирішальним кроком» у піднесенні азійської, відрізаної від морів Московії до рівня потужної держави, а «Україна стала для Росії першим вікном в Європу». Поміркуйте над словами історика і висловіть припущення, які саме наслідки Переяславської угоди мав на увазі автор.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

Березень—квітень 1654 р. — Українсько-московські Березневі статті

24 жовтня 1656 р. — Віденське перемир’я