§ 42. Розвиток культури у 20—90-х роках ХVIII ст.

• Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.

Діємо: практичні завдання

Про особливості української культури влучно висловився канадський історик українського походження О. Субтельний. Визначте за цитатою ці особливості та за матеріалами параграфа проілюструйте їх історичними фактами. По завершенні роботи поміркуйте, які наслідки для української культури матиме «адаптація до російських імперських взірців».

XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту українського мистецтва й літератури, що відобразився у химерному стилі бароко. Проте майже одночасно з цим створювалися умови, за яких українська культура позбавлялася своїх самобутніх рис і змушена була адаптуватися до російських імперських взірців.

1. Розвиток освіти і науки. Книгодрукування

На західноукраїнських землях набули поширення школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену.

Свідчать документи

Про діяльність церковнопарафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)

...Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері...

• Які особливості мало навчання в церковній школі?

Поміркуймо!

З другої половини XVIII ст. кількість церковнопарафіяльних шкіл поступово зменшилася. Визначте причини цього явища.

Середня освіта була представлена православними колегіумами, які діяли в Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.), Переяславі (1738 р.).

Ці заклади готували священнослужителів, учителів або державних службовців. Колегіуми давали добру освіту.

Єзуїтські колегіуми діяли у Львові, Вінниці, Луцьку, Острозі.

Вищу освіту можна було здобути у Львівському університеті та Києво-Могилянській академії. Львівський університет (1661 р.) — центр науки і культури на західноукраїнських землях. Він мав богословський і філософський факультети, свою бібліотеку, друкарню.

Єдиним осередком вищої освіти на українських землях у складі Російської імперії була Києво-Могилянська академія. Тут сформувався один із центрів філософської думки, українського поетичного мистецтва. У XVIII ст. Києво-Могилянська академія мала 12-річну програму з філософії та теології. Основною мовою навчання була латинська. Вивчали також церковнослов’янську та грецьку, німецьку та французьку. З 1765 р. всі предмети викладали російською.

Випускники академії отримували атестат, у якому було записано, що такий-то навчався «старанно» чи «нестаранно» і «у поведінці був добрий». Підписував документ префект (керівник) академії. Щоб отримати атестат, необхідно було завершити навчання. У відомостях академії зустрічаються такі записи: «не повернувся до навчання». У такому разі атестат не видавали.

Історичні подробиці

Пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі в м. Київ навпроти Києво-Могилянської академії — символ і покровитель навчального закладу (автор проекту — Іван Кавалерідзе, архітектор — Василь Гнездилов, 1976 р.).

У сучасних студентів цього закладу є традиція щороку мити пам’ятник на день академії — 14 жовтня. Акція називається «Чистий Сковорода». Студенти вважають, що, коли добре помити пам’ятник саме цього дня, успішна сесія гарантована. Доручають цю справу найуспішнішому студенту.

• На основі знань, здобутих на уроках історії й української літератури, поясніть, чому Г. Сковороду називають «українським Сократом».

Григорій Сковорода (портрет роботи художника Г. Лук’янова, 1794 р.)

Осередком науки у XVIII ст. був Львівський університет. Тут було засновано кафедру математики, яку очолив Фаустин Гродзіцький — автор підручника з математики й архітектури. Відкрито астрономічну обсерваторію.

З діяльністю викладачів Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток різних галузей наук. Так, Нестор Амбодик першим з українців був удостоєний звання доктора медицини у Страсбурзькому університеті.

У галузі географії здійснювалися перші спроби дослідження українських земель задля їхнього господарського використання. Іван Фальковський викладав математику в Києво-Могилянській академії. Він є автором праць з математики, географії, астрономії та історії.

У цей час розвивалася філософська наука. Найвидатнішим філософом і поетом другої половини XVIII ст. був Григорій Сковорода. Він вважав головним сенсом людського існування самопізнання. Виступав проти поділу людей на стани, проголошував основним критерієм цінності людини її діяльність, працю і трудовий внесок у розвиток суспільства. Власні філософські думки Г. Сковорода висловлював у мистецькій формі — віршах, байках. Його збірки поезій «Сад божественних пісень» та «Байки харківські» не були надруковані за його життя, проте їх знали і переказували, співали пісні.

У XVIII ст. продовжила розвиватися друкарська справа. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Усього в українських землях існувало 13 друкарень: у Києві, Луцьку, Умані, Кременці, Чернігові й інших містах.

2. Архітектура. Українське бароко

Протягом XVIII ст. в українських землях продовжували розвиватися традиції архітектурного стилю українського бароко. У бароковому стилі побудовані Успенський собор Почаївської лаври на Тернопільщині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві та ін.

Визнаним майстром, який працював у стилі пізнього бароко, був Іван Григорович-Барський. У другій половині XVIII ст. — головний архітектор київського магістрату. Його будівлі визначали обличчя тогочасного Подолу — економічно-торговельного центру Києва. Серед його творінь — Покровська церква. Вона вважається одним із кращих зразків українського бароко.

Діємо: практичні завдання

Свято-Покровська Подільська церква в м. Київ (за проектом Івана Григоровича-Барського, 1766-1772 рр.)

Андріївська церква в м. Київ (за проектом Франческо Бартоломео Растреллі, 1747-1762 рр.)

Собор Святого Юра в м. Львів (за проектом Бернарда Меретина, 1744-1762 рр.)

• Розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання/додаткову інформацію з історії розвитку архітектури в світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях бароковогоархітектурного стилю.

Думки істориків

Олександр Бойко, український історик, про поширення стилю бароко

Які причини поширення цього стилю [бароко] в українських землях? Він значною мірою відповідав ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці, як і всі народи, що мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, саме ці елементи становили основу барокового стилю.

• Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?

Троїцька соборна церква в м. Самарчик (нині Самар, Дніпропетровської області)

Церква є незрівнянною пам’яткою дерев’яного будівництва. Вона найбільша й найвища споруда XVIII ст. (заввишки близько 65 м), побудована без єдиного металевого цвяха за проектом народного майстра Якова Погребнякау 1773-1778 рр. Церква оспівана у романі «Собор» Олеся Гончара як символ духовної сили і незнищенності українства.

3. Музика. Образотворче мистецтво

Провідним осередком музичної культури цього часу була Києво-Могилянська академія. Музика, співи були обов’язковими предметами в академії. У 1729 р. вийшов указ про створення співочої школи у Глухові (нині місто в Сумській області). За 50 років її діяльності тут навчалося понад 300 хористів. Відомими випускниками цієї школи були Максим Березовський і Дмитро Бортнянський. Місто Глухів стало центром музичного життя в Україні. При дворі гетьмана К. Розумовського навіть існував професійний оркестр та оперний театр.

• Перейдіть за посиланням або за допомогою смартфона зчитайте QR-код і відвідайте віртуальну екскурсію на Музейному порталі.

https://qr.orioncentr.com.ua/WGyMz

Іконостас Спасо-Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині

Ікона моління Вознесенської церкви в Березні на Чернігівщині (близько 1762 р.)

Портрет Павла Руденка (робота художника Володимира Боровиковського, 80-ті роки XVIII ст.)

На жаль, більшість здобутків образотворчого мистецтва XVIII ст. втрачена. Серед тих, що збереглися — ікони Вознесенської церкви в селищі Березна на Чернігівщині, портретний живопис Володимира Боровиковського.

Історичні подробиці

Йоган Георг Пінзель був одним з найяскравіших діячів культури на західноукраїнських землях. Його порівнюють із найкращими європейськими скульпторами, називають «галицьким Мікеланджело». Його мистецька спадщина неперевершена. Барокові скульптури Пінзеля розміщені на фасаді собору Святого Юра, у містах Бучач і Монастириська Тернопільської області, містечку Городенка Івано-Франківської області. У 2012 р. в Луврі (одному з найбільших і найвідоміших музеїв у світі) відбулася виставка робіт Пінзеля.

Скульптура Юрія Змієборця на фасаді собору Святого Юра (1761 р.)

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Розвиток культури у 20-90-х роках XVIII ст.».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на карті України».

Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці на Полтавщині (побудована в 1732 р.)