Пам’ятки для роботи

ЯК АНАЛІЗУВАТИ ТЕКСТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Прочитайте текст.

2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

• що важливо;
• що потрібно запам’ятати;
• про що довідались вперше;
• що було незвичним, несподіваним.

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами «чому», «як», «що».

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

• Це вірно, тому що...
• Я впевнений (впевнена) у тому, що.
• Я добре знаю, що.
• Я думаю інакше, тому що.
• Я сумніваюся у цьому, тому що.
• Я не згодний (не згодна) із цим, тому що.

ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ДІЯЧА / ДІЯЧКИ

1. З’ясуйте, як відбувалося становлення історичного діяча / діячки як особистості, зважаючи на час і місце народження, вплив родини й оточення, навчання на становлення особистості.

2. Визначте особисті якості й риси характеру, світогляд і погляди особи; які з них вам подобаються, а які - ні.

3. Визначте мету діяльності та засоби досягнення мети; схарактеризуйте основні заняття діяча / діячки; поясніть успіхи і невдачі, визначте їх причини.

4. Визначте однодумців і опонентів особистості; виразником поглядів та інтересів яких соціальних груп вона була.

5. З’ясуйте, як змінилися погляди історичного діяча / діячки впродовж життя; чи є свідчення переосмислення пережитого.

6. Визначте результати й наслідки діяльності історичної особи; з’ясуйте, як образ діяча / діячки відображено в суспільній пам’яті.

7. Висловте обґрунтоване ставлення до історичного діяча / діячки, зокрема до поглядів, засобів і методів діяльності.

ЯК СКЛАСТИ СЕНКАН

Сенкан — неримований п’ятирядковий вірш, що складається з одинадцяти слів. Пишеться за планом:

1. Іменник (тема).

2. Два прикметники (називають якості героя / героїні).

3. Три дієслова (розкривають діяльність).

4. Фраза-висновок із чотирьох слів.

5. Іменник-синонім до теми або дієслово-асоціація до теми (узагальнення).

Зразок сенкана

Геродот

Розумний, спостережливий

Мандрував, вивчав, записував

Прагнув зберегти пам’ять про минуле

Батько історії

ЯК ДОСЛІДИТИ ПАМ’ЯТНИК

1. Огляньте пам’ятник і встановіть:

• а) чи вказано на постаменті або деінде, якій події, діячеві / діячам присвячено пам’ятник;
• б) чи вказано на пам’ятнику, коли відбулася подія або коли жив діяч / діячка, якого / яку увічнюють;
• в) які елементи пам’ятника дають змогу зрозуміти, про які події чи діяння історичної особи / осіб він розповідає?

2. Які з елементів пам’ятника відображають ставлення автора / авторів пам’ятника до історичної події / особи?

3. Яким, на вашу думку, є ставлення творців пам’ятника до увічненої в ньому події / історичної постаті? Поясніть, як ви прийшли до свого висновку.

4. Які почуття викликає споглядання пам’ятника?

5. Встановіть (за допомогою додаткових джерел інформації):

• а) де розміщений пам’ятник;
• б) коли його було встановлено;
• в) хто замовляв зведення і хто створював цей пам’ятник;
• г) яку роль в історії України відіграли події чи особистість, яким встановлено пам’ятник?

6. Назвіть джерела, з яких ви дізналися відповіді на запитання п. 5. Що може свідчити про достовірність зібраної інформації?

7. Якою мірою зібрана інформація про подію / історичну особу, увічнену в пам’ятнику, відповідає враженню про цю подію / особу, що склалось у вас унаслідок споглядання цього пам’ятника?

ЯК ДОСЛІДИТИ ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТКУ

(за О. Пометун, І. Костюк, Ю. Малієнко)

1. Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить?

2. Де вона розташована? Який має вигляд?

3. Коли було створено пам’ятку? (Вкажіть століття або точну дату, якщо її можна встановити).

4. Яким подіям у минулому чи історичним діячам присвячена пам’ятка? Що вона засвідчує?

5. Хто створив пам’ятку? (Ім’я архітектора, художника, скульптора, інженера).

6. Які елементи пам’ятки дають змогу отримати інформацію про минуле?

7. Історію та культуру якого народу чи народів відображає пам’ятка?

8. Яку інформацію про історію українського народу (чи інших) можна довідатися за допомогою пам’ятки?

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН-ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УКЛАДЕННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ

1. Про який історичний факт ви будете розповідати? (Назва розповіді)

2. Коли і де відбулася подія, про яку будете розповідати?

3. Які історичні діячі були задіяні під час цих подій? Які ролі вони виконували?

4. Який зміст описуваного історичного факту?

5. Яке значення для розвитку суспільства мав історичний факт?

6. Яким чином зберігається пам’ять про історичний факт?

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАВИЛЬНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОДІЙ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОСТАТЕЙ

1. Ставлення може бути позитивним (ви схвалюєте, вам подобається) чи негативним (ви засуджуєте, вам не подобається).

2. Висловлення ставлення починають, як правило, зі слів: «На мою думку, ...», «Я вважаю, що...».

3. Після цього треба пояснити, чому ви думаєте саме так, тобто навести докази. Докази можна відшукати в тексті. Це - правильно й переконливо. Їх може бути кілька. Тут доречні слова: я так думаю, тому що, по-перше, по-друге тощо.

ЯК НАПИСАТИ ІСТОРИЧНЕ ЕСЕ

Підготовка до написання есе

1. Визначення теми есе.

2. Пошук інформації за темою (намагайтеся вивчити її в найдрібніших подробицях, навіть, якщо спочатку вона здалася вам складною, ви зможете придумати план відповіді, а заодно запасетеся і фактичним матеріалом).

3. Упорядкування інформації (складіть план міркувань, спираючись на причинно-наслідкові зв’язки між подіями, про які піде мова у вашому есе. Не нехтуйте планом, як би нудно це не здавалося: схема, залежно від якої буде згодом будуватися ваше есе, допоможе вам уникнути алогічності у творі).

4. Підбір аргументів і контраргументів (продумайте їх заздалегідь, тому що пізніше у вас не буде часу «зісковзувати» на розлогі міркування. Випишіть їх в стовпчик і коротко, у вигляді тез, а після, на папері, «обшийте» ці сухі аргументи «мереживом» свого красномовства. Але не забувайте: стислість - сестра таланту, уникайте «води»).

5. Написання роботи (віддавайте перевагу науково-публіцистичному стилю мовлення; наприкінці есе не забудьте подати чіткий, лаконічний висновок, у якому не додайте власну думку на основі історичної ситуації, саме це й потрібно від автора есе. Обов’язково зв’яжіть її з фактичним змістом твору).

6. Обсяг есе має складати 4-5 сторінок.

7. Наприкінці обов’язковим є наведення списку використаних джерел та літератури, а також вказівок на використані інтернет-ресурси.

ЯК СКЛАСТИ ПЛАН

План — найкоротший запис логічної структури тексту із зазначенням опорних пунктів у розгортанні теми, переліком питань, на які в тексті дають відповідь. Це своєрідний шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. У ньому обов’язково фіксуються усі структурні частини джерела: вступ, основна частина, висновок.

Основні правила складання плану

1. План складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями або у змішаному вигляді.

2. Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.

3. Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.

4. Сформулюйте назви пунктів плану.

5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

ЯК СКЛАСТИ ТЕЗИ

Тези — це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницькі частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати.

Окремі тези - це розгорнуті висновки.

Види тез:

• основні - принципово важливі головні положення, що узагальнюють зміст джерела;
• прості - головні думки в змістовній частині тексту; до кожної основної тези можна дібрати кілька простих, що її розв’язують;
• складні - запис, що включає в себе як основні, так і прості тези;
• цитатні;
• вільні (формулювання того, хто виконує тези);
• комбіновані (цитати і власні формулювання).

Етапи складання тез:

1. Після попереднього ознайомлення прочитайте текст вдруге.

2. Під час повторного читання розбивайте текст на змістовні частини, роблячи відповідні помітки олівцем; звертайте увагу на шрифтові виділення, це допоможе вам у роботі.

3. Осмислюючи кожний уривок, виділіть подумки в ньому найсуттєвіші положення. Рекомендуємо підкреслювати або виписувати головні думки певної частини тексту, це застереже від хибного висновку про сутність основної тези.

4. Сформулюйте власними словами або випишіть цитатою основні тези визначених частин. Виділяйте пропуском одну тезу від іншої - це полегшує подальшу роботу з ними.

5. Виконуючи складні тези, виписуйте побіжні думки (прості тези) так, щоб вони роз’яснювали, аргументували основні.

6. Інколи низку положень необхідно об’єднати не в порядку реальної послідовності у тексті, а в їх логічному зв’язку. Біля таких композиційно зміщених тез варто зазначити сторінки джерела (навіть абзаци, а якщо потрібно, й окремі рядки), де вони викладені.

ЯК СКЛАСТИ КОНСПЕКТ КНИГИ, СТАТТІ

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

Види конспектів:

1. План-конспект — це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

2. Текстуальний (цитатний) конспект — це конспект, створений з уривків оригіналу тексту — цитат.

3. Вільний конспект — це поєднання виписок, цитат, тез.

4. Тематичний конспект — це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

5. Схематичний конспект — це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

• 1. Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.
• 2. Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).
• 3. Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).
• 4. Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.
• 5. Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.
• 6. Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план - послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану-конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або на початку видання).
• 7. Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
• 8. Намагайтеся, щоб записи були чіткими, змістовними й лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.
• 9. Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирайте заголовки.
• 10. Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.
• 11. Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.
• 12. Вчіться конспектувати відразу начисто.

ЯК СКЛАСТИ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

1. Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції.

2. Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.

3. Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

4. Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.

5. Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.

6. Виділіть основні положення в конспекті лекції.

7. Найближчим часом після лекції необхідно: дописати скорочені слова; виправити стилістику; доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.