§ 23. Культура Волинсько-Галицького князівства

• Пригадайте, які чинники впливали на розвиток культури Русі-України. Яка верства населення була найосвіченішою? Які пам’ятки культури доби Русі-України ви знаєте?

Читаємо й розуміємо

Ознайомтеся зі світом культури Волинсько-Галицької держави. Визначте, як ії географічне положення вплинуло на розвиток культури.

1. РОЗВИТОК ОСВІТИ Й ПИСЕМНОСТІ

У Волинсько-Галицькій державі знайшли продовження традиції руської культури. Про поширення грамоти свідчать написи ХІІ-ХІІІ ст. на стінах храмів у Галичі й Рогатині, на речах повсякденного вжитку, іменні позначки майстрів на глиняному посуді. У містах Галичини та Волині знайдено берестяні грамоти, бронзові, дерев’яні, кістяні стилуси (писала).

Писало — загострений стрижень, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса одягу.

Загадка в історії

• 1. Що зображено на ілюстраціях?
• 2. Для чого призначені ці предмети? Чи використовують подібні інструменти для письма в наші дні?
• 3. Що поєднує їх, а що різнить?

Існували книгописні майстерні. Особливо велика майстерня була при дворі князя Володимира Васильковича — книжника і філософа. Збереглися нечисленні зразки книжкової мініатюри.

Рукописних книжок залишилося небагато: Бучацьке Євангеліє (ХІІ-ХІІІ ст.), Волинське, Холмське Євангелія (XIII ст.), Луцьке Євангеліє (XIV ст.) та ін.

Євангеліст Марко (мініатюра з Волинського Євангелія, м. Володимир, XIII ст.)

2. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

У Волинсько-Галицькому князівстві продовжилася традиція літописання. Найвидатнішою пам’яткою є Галицько-Волинський літопис. На відміну від інших, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи й інші події 1201-1292 рр. та складається з двох частин.

Галицько-Волинський літопис є цінним джерелом для вивчення історії «держави Романовичів», Русі-України. Але до нього, як і до інших літописів, потрібно ставитися критично. Адже літописці писали «на замовлення» волинсько-галицьких князів, тому могли не завжди об’єктивно висвітлювати події.

Поміркуймо!

Для чого сьогодні потрібно перевидавати стародавні літописи? На якого читача розраховані такі видання?

Думки істориків

Для західноукраїнських земель була природною солідарність із західним християнським світом. Культурне життя Волині й Галичини характеризувалося своєрідним переплетінням західноєвропейських і українських елементів. Зокрема, це відчувається у Галицько-Волинському літописі, який не демонструє жодних ознак відчуження між православним і латинським світами. Для автора літопису є прийнятними всі західні святі, римський престол він називає апостольською столицею святого Петра, Папу — «отцем», водночас декларуючи свою відданість «грецькій вірі».

Юрій Терещенко «Україна і європейський світ: нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.»

• 1. Яку віру в літописі названо «грецькою»?
• 2. Які особливості Галицько-Волинського літопису окреслює історик?
• 3. Поміркуйте, чим зумовлена близькість культури Волинсько-Галицької держави із західноєвропейською.

3. АРХІТЕКТУРА, МИСТЕЦТВО

Високого рівня у Волинсько-Галицькому князівстві досягла монументальна архітектура. Географічне розташування держави сприяло поєднанню в будівництві традицій візантійської, руської та західноєвропейської архітектури. З каменю здебільшого будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення. Храми традиційно для Русі-України мали хрестоподібну форму. Однак їхні будівельна техніка й декоративне оздоблення за характером були близькими до романського стилю, запозиченого від західних сусідів.

Варто запам’ятати!

Романський стиль — стиль європейської архітектури часів Середньовіччя, що містив елементи давньоримського мистецтва.

Поміркуймо!

Чим можна пояснити вплив романського стилю на архітектуру Волинсько-Галицького князівства?

Єдиною з усіх церков давнього Галича (вчені відкрили до 30 руїн давніх кам’яних будівель), що майже цілком збереглася до наших днів, є церква Святого Пантелеймона. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Ця пам’ятка архітектури — типовий приклад гармонійного поєднання візантійського і романського стилів.

Діємо: практичні завдання

• 1. Розгляньте сучасні фото відомих храмів Волинсько-Галицького князівства.
• 2. Які споруди, на вашу думку, належать до романського стилю, а які — до візантійського? Пригадайте риси романського стилю з курсу всесвітньої історії (див. с. 189 підручника «Всесвітня історія» для 7 класу видавництва «Оріон»).

Обстежуючи 1909 р. церкву Святого Пантелеймона, історик Йосип Пеленський знайшов на її фасадах численні написи XIII—XVII ст. Один із найцікавіших стосується XIII ст. і вказує на час побудови пам’ятки. Розшифрувавши його, дослідник зробив висновок, що фундатором храму був Волинсько-Галицький володар Роман Мстиславич, який на честь свого діда, київського князя Ізяслава, християнське ім’я якого Пантелеймон, збудував цю церкву.

Церква Святого Пантелеймона (XІІ ст.) поблизу м. Галича на Івано-Франківщині (сучасне фото)

Збудовано храм з ініціативи князя Мстислава Ізяславовича, батька Романа Мстиславовича. 1160 р. храм освячено. У 70-80-х роках XIII ст. храмом опікувався князь Володимир Василькович, якого в ньому ж поховано.

Успенський собор (XII ст.) у м. Володимирі на Волині (сучасне фото)

Успенський собор був головним храмом княжого Галича та другим за розміром храмом Русі (після Софійського собору в Києві). Вперше Успенський собор згадується 1187 р. у зв’язку зі смертю його будівничого — князя Ярослава Осмомисла.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, споруджена з кам’яних блоків Успенського собору (XVI ст.) у с. Крилос на Івано-Франківщині (сучасне фото)

Образотворче мистецтво «держави Романовичів» також представлене фресками, іконами, книжковими мініатюрами.

Особливе місце у храмах займали ікони. Вони були поширені в Галичині й на Волині та мали візантійське й київське походження. Згодом тут з’явилися власні школи іконопису.

Історичні подробиці

У 2000 р. на Волині було знайдено шедевр константинопольського малярства ХІ-ХІІ ст. — Холмську ікону Богородиці. На думку дослідників, ікона потрапила до Холма в період заснування і розбудови міста в 40-х роках XIII ст. за князя Данила Романовича. Чудотворна ікона Божої Матері Холмської — найдосконаліша за мистецьким рівнем візантійська ікона константинопольської школи, збережена в Україні.

Холмська ікона Богородиці (XII ст.)

У середині XX ст. повернено із забуття ікону Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобуж на Волині.

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Фресками були розписані головні храми Волині й Галича. Проте з останньої чверті XII ст. почали будувати храми, у яких не було фресок.

Ікона Богородиці з Успенської церкви в с. Дорогобуж на Волині (друга половина XIII ст.)

Думки істориків

Галицько-Волинська держава об’єднувала тільки етнографічні українські землі, і завдяки тому тут сильніше зазначилися прикмети української культури, що стало основою національної окремішності. Близьке сусідство із Заходом принесло українському народові нові культурні впливи і надбання.

Іван Крип’якевич «Історія України»

• 1. Чому у Волинсько-Галицькому князівстві «сильніше зазначилися прикмети української культури»?
• 2. Яке значення для її розвитку мало «близьке сусідство із Заходом»?

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Культура Волинсько-Галицького князівства».

Досліджую і аналізую

2. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю.

Мислю творчо

3. Підготуйте віртуальну мандрівку «Архітектура — літопис у камені», під час якої представте архітектурні пам’ятки Русі-України та Волинсько-Галицької держави.