Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

 
 

§ 41. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: сенсорні системи, або аналізатори, чутливість, рецептори, провідні шляхи, центральна частина аналізатора, адаптація аналізаторів.

Світанок... Далеко за обрієм урочисто сходить сонце — рожево-жовте, ще не сліпуче. Щойно прокинулися пташки й заспівали, радісно зустрічаючи новий день. З поля лине приємний запах духмяних трав. Холодна роса наче обпікає босі ноги, бадьорить... Тільки-но зірваний молодий огірочок «наїжачився» своїми пухирцями й коле пальці. Він свіжий, солодкий — кращий за цукерку, а хіба можна передати словами його запах?

У глибині душі виникає почуття любові до Природи за її неповторну красу, відчуття молодості, бажання зробити щось добре... Безмежне море почуттів, удячних, світлих думок викликає в нас навколишній світ, сповнений барвами, звуками, запахами й іншими відчуттями, які сприймає людина за допомогою чутливих (сенсорних) систем.

Значення сенсорних систем для організму людини (з латин. відчуття, сприйняття або чутливий). Природа «обдарувала» людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру тощо. Завдяки цьому вона може відчувати та сприймати явища, що відбуваються в довкіллі чи у власному організмі, і відповідно реагувати на них.

Отримання інформації із зовнішнього та внутрішнього середовищ і її аналіз відбувається в організмі людини завдяки роботі аналізаторів (цей термін запровадив у 1909 р. російський фізіолог Іван Павлов), або сенсорних систем.

Аналізатори (сенсорні системи) — це сукупність утворень, що сприймають, передають і аналізують інформацію від довкілля та внутрішнього середовища організму.

Кожний аналізатор складається з трьох основних частин: периферичної (рецептори), провідної (чутливі нервові волокна) і центральної (центри мозкового стовбура й певна чутлива ділянка кори головного мозку).

Рецептори (з латин. той, що сприймає) — це чутливі закінчення нервових волокон або спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її на електричну енергію нервового імпульсу.

Усі рецептори поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні. До зовнішніх належать: слухові, зорові, нюхові, смакові, дотикові рецептори, до внутрішніх — рецептори внутрішніх органів та опорно-рухової системи.

Залежно від природи подразника рецептори поділяються на механічні (дотикові, слухові, вестибулярні тощо), хімічні (смаку, нюху, хеморецептори внутрішніх органів і кровоносних судин), світлові (фоторецептори ока), температурні та больові. За будовою вони бувають дуже простими (відростки чутливих нейронів), можуть бути представлені спеціалізованою чутливою клітиною або входити до складу органів чуття.

Органи чуття — це велика кількість чутливих клітин і пов’язаний із ними допоміжний апарат (наприклад, світлозаломлювальні структури ока).

Як рецептори розрізняють і аналізують сигнали?

Зазвичай кожний рецептор сприймає тільки «свій» подразник, який називається відповідним, або адекватним. Саме до нього він має високу чутливість. Наприклад, рецептори ока реагують лише на світло, а звуки вони не сприймають.

Рецептори, які реагують на один і той самий подразник, мають різну чутливість до нього. Найчутливіші — здатні реагувати на дуже слабкі подразники. Наприклад, нюхові рецептори збуджуються при дії навіть однієї молекули пахучої речовини, а зорові — єдиним квантом світла у видимій частині спектра.

Провідна частина аналізатора складається з відростків чутливих (аферентних, доцентрових) нейронів, які забезпечують надходження інформації у вигляді електричних імпульсів від рецепторних утворень до центральної нервової системи. Окремі чутливі нервові волокна утворюють чутливі нерви або входять до складу мішаних. Швидкість проведення збудження, особливо в нервових волокнах, які йдуть від зовнішніх рецепторів, дуже висока — 120 м/с, тобто відстань довжиною один метр електричний імпульс долає за 0,008 с.

Центральна частина аналізатора складається з нервових центрів стовбура мозку та відповідних йому зон у корі головного мозку.

У підкіркових центрах аналізатора відбувається первинний аналіз і синтез інформації, що надходить від рецепторів. Особливе місце в цих процесах належить таламусу, який сприймає імпульси від усіх рецепторів і після певної обробки направляє їх до кори великих півкуль, а також до інших структур ЦНС.

У відповідній зоні аналізатора в корі головного мозку відбувається остаточний аналіз і синтез сенсорної інформації. Кожний аналізатор має певну локалізацію — місце розміщення в корі великих півкуль. Так, зоровий аналізатор міститься переважно в потиличній ділянці, руховий — у тім’яній, слуховий — у скроневій ділянці кори великих півкуль головного мозку.

У центральній частині кожного аналізатора відбувається розпізнавання подразників і формування відчуттів та образів.

Відчуття й образи — суб’єктивні. Образи, що виникають у нашій уяві, «народжуються» внаслідок дії реальних подразників. Об’єктивну інформацію про них сприймають рецептори. У корі великих півкуль вона поєднується з інформацією, яка є в пам’яті людини щодо цього подразника або подібного, емоційного фону, що супроводжував його вплив на людину. Через це образи, що виникають у свідомості людини, мають індивідуальні особливості, оскільки на них позначаються досвід, особливості характеру, фізіологічний стан людини, її здоров’я тощо. Індивідуальність сприйняття об’єктивної дійсності формує суб’єктивні відчуття та образи. Наприклад, Буратіно, замовляючи в трактирі «Трьох пічкурів» три скоринки хліба, уявляє їх найсмачнішими ласощами, що аж ніяк не можна сказати про його супутників — лисицю й кота.

Адаптація аналізаторів. Загальною властивістю всіх ланок аналізатора є здатність до адаптації (з латин. пристосування), яка виявляється в зниженні чутливості до подразника, що діє тривалий час або постійно. Інакше кажучи, адаптація — це звикання до дії одного й того самого подразника. Це має велике біологічне значення, оскільки звільняє нервову систему від необхідності реагувати на постійні подразники, що не мають ніяких впливів на організм.

Наприклад, зайшовши до кімнати, де цокає годинник, ви спочатку його чуєте, іноді це може вас навіть дратувати. Однак згодом ви вже не зважаєте на ці звуки. Так само ми не помічаємо доторкання одягу до шкіри.

Взаємодія аналізаторів. Як ви вже знаєте, кожний аналізатор має свою чутливу зону в корі головного мозку. Водночас є такі зони, де інформація, що надходить різними чутливими шляхами, взаємодіє між собою. Саме цей процес, який має назву «синтез інформації», забезпечує якомога повнішу відповідність сприйняття та уявлення реальної дійсності.

Рис. 118. Взаємодія аналізаторів і виникнення образу в мозку людини під дією одного з них (запаху)

Наприклад, щоб дізнатися про якість яблука, його недостатньо побачити, бажано понюхати та скуштувати. Лише за таких умов можна отримати достатньо об’єктивну й повну інформацію. Водночас на основі попереднього досвіду ми можемо викликати у своїй уяві цілісний образ на підставі його незначної характеристики. Досить відчути приємний запах із кухні, аби уявити, що там готується смачний сніданок (рис. 118).

Компенсаторне розширення можливостей аналізаторів виникає, коли якийсь із них порушується внаслідок пошкодження або хвороби. Наприклад, у сліпих людей підвищується чутливість інших аналізаторів: у них краще, аніж у зрячих, розвинені слух, відчуття нюху, дотику, сприйняття тиску та температури. Це дає їм змогу орієнтуватися в довкіллі та певною мірою компенсувати відсутність зорової інформації.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Обґрунтуйте значення сенсорних систем для організму людини. 2. Дайте визначення поняття «аналізатор». Назвіть особливості його будови. 3. Дайте визначення рецепторів і назвіть їх види. 4. Як рецептори сприймають і розрізняють сигнали? 5. Як вони розрізняють силу подразника? 6. Наведіть приклади адаптації та «тренування» аналізаторів. 7. Поясніть механізм взаємодії аналізаторів і наведіть приклади. 8. Охарактеризуйте компенсаторні можливості аналізаторів.

Самостійна робота з підручником. 1. Намалюйте в зошиті схему, яка б розкривала механізм роботи рецепторів. 2. Розгляньте рис. 118 і поясніть його зміст.

Домашнє завдання. Складіть за текстом підручника схему «Види рецепторів».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Схоже

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.