Будова і функції скелетних м’язів людини. Робота м’язів

 
 

Урок 31. Будова і функції скелетних м’язів людини. Робота м’язів

Будь-який наш рух супроводжується скороченням м’язів. А що це таке — м’язове скорочення? Чому м’язи скорочуються? Як це відбувається і чому? Це складний процес, сутність якого ми повинні з’ясувати.

Ключові слова: м’яз, м’язове волокно, міофібрила, фасція, сухожилки, актин, міозин, антагоністи, синергісти.

Особливості будови та функції посмугованих скелетних м’язів. Скелетні м’язи є активною частиною опорно-рухової системи, скорочення якої зумовлює переміщення всього тіла та його частин у просторі.

М’яз, як і всі інші органи, має складну будову. Основу скелетного м’яза становить посмугована м’язова тканина. У кожному м’язі розрізняють м’язове черевце, або тіло, і сухожилки (мал. 74).

Зазвичай, м’яз має два сухожилки, якими він прикріплений до кісток. Один кінець сухожилка переходить у зовнішню оболонку м’яза, а другий — дуже міцно приєднується до окістя.

М’язове черевце складається з багатьох м’язових волокон, які утворюють пучки різних розмірів і забезпечують скорочення. В кожному пучку м’язові волокна зв’язані одне з одним пухкою волокнистою сполучною тканиною. Сукупність сполучнотканинних перетинок всередині м’яза з’єднуються між собою і розділяють м’яз на окремі пучки м’язових волокон. Весь м’яз зовні також укритии сполучною тканиною — фасцією.

Мал. 74. Зовнішня будова м’яза: 1 - м’язове черевце; 2 - сухожилки

Будова м’язового волокна. Структурною одиницею м’яза є м’язове волокно. У посмугованих м’язах — це багатоядерна клітина. М’язове волокно має циліндричну форму, товщина його коливається від 10 до 100 мкм, а довжина — від кількох міліметрів до 10-12 см. Зовні волокно вкрите оболонкою. Всередині в нього занурені скоротливі елементи м’язового волокна — міофібрили, розчинні білки, гранули глікогену, краплини жиру тощо (мал. 75).

Міофібрила складається з двох типів тонких ниток (філаментів): товстих, утворених скоротливим білком міозином і тонких, утворених білком актином. Саме завдяки періодичному чергуванню світлих і темних ділянок м’язові волокна скелетних і серцевого м’язів мають вигляд поперечно-посмугованих і відповідну назву.

Мал. 75. Будова м’язового волокна: 1 - м’яз; 2 - м’язове волокно; 3 - міофібрила; 4 - актинові та міозинові філаменти

Оскільки для скорочення використовується енергія АТФ, то між міофібрилами знаходиться багато мітохондрій.

М’яз — це орган з інтенсивним обміном речовин, тож до нього підходять кровоносні судини, що інтенсивно постачають його кров’ю, а відповідно і поживними речовинами. До м’яза, як і до інших органів, підходять нерви. Нервові імпульси, що передаються руховими нервовими волокнами від мозку до м’яза, зумовлюють його скорочення. Чутливими нервовими волокнами в мозок надходить інформація з м’язових рецепторів про стан м’яза.

Скорочуючись, м’яз виконує певну механічну роботу. Величина виконуваної роботи залежить від сили його скорочення і довжини, на яку м’яз коротшає. Сила м’яза є пропорційною кількості м’язових волокон, з яких він побудований, а точніше — площі поперечного перерізу всіх м’язових волокон м’яза. Практично, що товщим є м’яз, то він сильніший. Довжина, на яку м’яз може зменшуватись (або висота, на яку м’яз піднімає вантаж), залежить від загальної довжини м’яза.

Скелетні м’язи, перекидаючись через суглоб, а іноді через два і більше суглобів, прикріплюються своїми кінцями до різних кісток. Укорочення м’яза під час скорочення супроводжується зближенням його кінців і кісток, до яких прикріплений м’яз. При цьому кістки й суглоби, в яких здійснюється рух кістки, виконують функцію важелів.

У здійсненні кожного руху бере участь, як правило, кілька груп м’язів, причому м’язи однієї групи, наприклад, передні м’язи плеча, скорочуються, а м’язи протилежної групи в цей час розслабляються. Завдяки одночасному скороченню і розслабленню протилежних груп м’язів забезпечується плавність рухів. М’язи, що скорочуються в одному напрямку, називають синергістами, а м’язи, що діють у протилежних напрямках, — антагоністами. Наприклад, усі м’язи, які викликають згинання плечового суглоба, складатимуть групу синергістів цього руху. Синергістами між собою будуть і м’язи, що зумовлюють розгинання цього суглоба. Однак ці дві групи м’язів є згиначами й розгиначами й будуть антагоністами відносно одна одної. Антагоністична дія м’язів — важливе пристосування в роботі рухового апарату. Під час кожного руху напружуються не лише м’язи, що його здійснюють, а й їхні антагоністи, протидіючи тязі й тим самим надаючи рухові точності й плавності.

Узгоджене чергування скорочення і розслаблення різних груп м’язів та координація всіх рухів здійснюються нервовою системою і мають рефлекторний характер. Часто м’язові рефлекси виникають у відповідь на подразнення рецепторів, що містяться в самих м’язах або сухожилках. Складні дії нашого повсякденного життя, наприклад, ходіння, здійснюються внаслідок узгодженої дії не окремого органа, а цілої групи органів опорно-рухового апарату, що зумовлено регулювальною функцією нервової системи.

  • 1. Схарактеризуйте будову скелетних м’язів.
  • 2. Яку будову має м’язове волокно?
  • 3. Поясніть механізм скорочення м’язового волокна.

• Унаслідок систематичних фізичних вправ у спортсмена збільшився об’єм двоголового м’яза плеча (біцепса). Чи змінилася кількість м’язових клітин у ньому?

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин.

Мета дослідження: вивчити особливості будови кісткової, хрящової та м’язової тканин людського організму, визначити стан міжклітинної речовини цих тканин та зіставити цю інформацію з функціональними особливостями цих типів тканин.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати вказаних типів тканин людини, ілюстрації з підручників та посібників, інтернет-ресурсів.

Хід дослідження

1. Налаштуйте мікроскоп, помістіть на предметний столик мікропрепарат, виберіть збільшення, на якому структурні елементи тканини добре видно; за відсутності мікроскопа чи препаратів доберіть якісні ілюстрації.

2. Розгляньте форми і пропорції клітин та встановіть наявність і стан міжклітинної речовини.

3. Результати спостережень внесіть у таблицю:

Кісткова тканина

Хрящова тканина

М’язова тканина

пластинчаста

губчаста

еластичний хрящ

гіаліновий хрящ

посмугована

гладенька

серцева

Клітини

Міжклітинна речовина

Зазначте ознаки подібності та відмінностей між дослідженими тканинами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.