Словник

 
 

Словник

А

Авітаміноз (від латин. а — відсутність, vita — життя) — відсутність вітамінів у організмі людини.

Автоматія серця (від грец. autos — сам, umao — рухаю) — здатність серця скорочуватися завдяки імпульсам, які виникають у ньому самому.

Адаптація нюху (від латин. adaptatio — пристосування) — процес звикання людини до певного запаху, унаслідок чого вона перестає його відчувати.

Акомодація ока (від латин. accomodatio — пристосування) — точне фокусування зображення на сітківці ока, яке досягається в людини шляхом зміни кривизни кришталика.

Аксон (від грец. axon — вісь) — довгий відросток нейрона.

Алергени (від грец. alios — інший, ergon — вплив) — антигени, що спричиняють алергічні реакції в організмі.

Алергія — форма імунологічної відповіді, що проявляється в підвищеній чутливості організму до різноманітних алергенів.

Антигени (від грец. anti — проти, gennao — створювати) — речовини, що сприймаються організмом як сторонні й викликають специфічну імунну відповідь.

Антитіла — особливі білки, що мають здатність специфічно зв’язуватися з антигенами й нейтралізовувати їх.

Б

Біль — специфічний психофізіологічний стан людини, що виникає внаслідок дії сильних або пошкоджуючих факторів.

В

Вагітність — фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням яйцеклітини й розвитком зародка і плоду.

Вегетативна (автономна) нервова система — частина периферичної нервової системи, яка відповідає за мимовільну роботу гладеньких м’язів внутрішніх органів, а також серця і залоз.

Витривалість м’яза — здатність м’яза тривалий час підтримувати заданий ритм роботи.

Вітаміни (від латин. vita — життя) — група різних за складом та властивостями органічних речовин, які потрібні організму в невеликій кількості, але без яких його життєдіяльність неможлива.

Внутрішнє дихання — окисні процеси в клітинах, унаслідок яких виділяється енергія.

Вторинні статеві ознаки — відмітні анатомо-морфологічні особливості організму, що відіграють певну роль у процесах розвитку організму й регуляції фізіологічних процесів, які в особин різної статі відбуваються по-різному. До вторинних статевих ознак належать вуса й розвинене адамове яблуко у чоловіків, розвинені груди у жінок.

Г

Гіпервітаміноз (від латин. hyper — понад, vita — життя) — надлишок вітамінів в організмі людини.

Гіперфункція залози (від латин. hyper — понад, function — діяльність) — надмірна робота залози з надто великим виробленням продукту (наприклад, гормона), який залоза повинна виділяти.

Гіповітаміноз (від латин. hypo — знизу, під, vita — життя) — нестача вітамінів в організмі людини.

Гіподинамія (від латин. hypo — знизу, під, dynamis — сила) — знижена рухова активність.

Гіпофункція (від латин. hypo — знизу, під, function — діяльність) — недостатня робота залози з надто малим виробленням продукту (наприклад, гормона), який залоза повинна виділяти.

Гомеостаз (від грец. homoios — однаковий, statis — стан) — відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища організму.

Гормони (від грец. hormao — збуджую) — специфічні біологічно активні речовини, що здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу.

Грудне дихання — тип дихання, за якого в акті видиху переважає м’язове зусилля, що створюється міжреберними м’язами.

Д

Дендрит (від грец. dendron — дерево) — короткий відросток нейрона.

Динамічна робота м’язів — робота, під час якої м’язи почергово скорочуються й розтягуються.

Дихання — сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окисних процесах і видалення з організму вуглекислого газу.

Е

Ендокринна система (від грец. endon — всередину, krino — відділяю) — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони.

Еритроцити (від грец. erythros — червоний, kytos — клітина) — червоні кров’яні клітини, що переносять кисень від органів дихання до тканин.

Ж

Життєва ємність легень (ЖЄЛ) — максимальна кількість повітря, що видихається після найглибшого вдиху.

Жовтий кістковий мозок — структура, розміщена в порожнині трубчастих кісток, представлена в основному жировою тканиною.

З

Загартовування — комплекс заходів, спрямованих на підвищення опірності організму несприятливим упливам чинників навколишнього середовища.

Залози внутрішньої секреції — залози, які виділяють свої секрети у кров або лімфу (тимус, щитоподібна залоза, гіпофіз).

Залози змішаної секреції — залози, які одночасно працюють як залози внутрішньої і зовнішньої секреції: вони виділяють свої секрети і в кров або лімфу, і в порожнини тіла або зовнішнє середовище (підшлункова, яєчники, сім’яники).

Залози зовнішньої секреції — залози, які виділяють свої секрети у порожнини тіла людини або в зовнішнє середовище (слинні, потові, молочні).

Запліднення — це процес злиття зрілої чоловічої (сперматозоїд) і жіночої (яйцеклітина) статевих клітин, у результаті якого утворюється одна клітина (зигота), що є початком нового організму.

Збалансоване харчування — харчування, за якого до організму з харчовими продуктами надходять усі поживні речовини, вітаміни й мінеральні солі в кількості, достатній для нормальної життєдіяльності.

Здоров’я — стан живого організму, за якого організм у цілому й усі його органи зокрема здатні виконувати свої життєві функції.

Зовнішнє дихання — обмін газів між кров’ю й атмосферним повітрям, що відбувається в органах дихання.

І

Імунітет (від латин. immunitas — звільнення) — здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.

Інстинкт (від латин. instinctus — спонукання) — ланцюг послідовних безумовних рефлексів, що є однією з форм пристосування людини до умов життя. Це природжена форма поведінки. Інстинкти характеризуються стереотипністю дій, поштовхом для яких є певні подразнення.

Інсульт (від латин. insultare — стрибати) — порушення кровообігу в головному мозку, що було викликане інфарктом або крововиливом у мозок.

Інфаркт (від латин. infarcire — наповнювати) — порушення кровопостачання ділянки серцевого м’яза, що призвело до його некрозу (відмирання).

К

Ковтання — сукупність рухів м’язів ротової порожнини, глотки і стравоходу, які забезпечують переміщення їжі з ротової порожнини через глотку і стравохід до шлунка.

Колаген (від грец. holla — клей, genes — той, що породжує) — особливий білок, що є основою всіх тканин внутрішнього середовища й забезпечує їхню міцність та еластичність.

Кришталик — структура ока, яка має вигляд двоопуклої лінзи й розміщується позаду зіниці. Кришталик здатний змінювати свою кривизну (опуклість), заломлювати й фокусувати пучок світла так, щоб зображення предметів на сітківці було чітким.

Кров — компонент внутрішнього середовища організму; непрозора рідина червоного кольору, яка циркулює по судинах кровоносної системи.

Л

Лейкоцити (від грец. leukos — білий, kytos — клітина) — білі кров’яні клітини, які мають здатність до амебоїдного руху. Беруть участь в імунних процесах.

Лімфа — компонент внутрішнього середовища організму; прозора рідина, яка циркулює по судинах лімфатичної системи. Лімфа, яка відтікає від кишечника, має молочно-білий колір через наявність у ній крапельок жиру.

М

Менструальний цикл (від латин. menstruus — щомісячний) — закономірні циклічні зміни в організмі жінки, що повторюються через певні проміжки часу й зовні проявляються у вигляді менструацій.

Менструація — це періодична поява нерясних і нетривалих кров’яних виділень зі статевих шляхів, характерна для здорової невагітної жінки.

Мікрофлора кишечника — сукупність мікроорганізмів, які живуть у кишечнику людини і є її внутрішніми симбіонами.

Н

Нейрон (від грец. neuron — нерв) — збудлива клітина нервової системи, яка здатна сприймати та обробляти інформацію й передавати її далі у вигляді електричного або хімічного сигналу.

Нирки — парний бобоподібний орган видільної системи, що здійснює виведення з організму водорозчинних продуктів обміну речовин.

О

Обмін речовин — сукупність змін, що відбуваються з речовинами від моменту їх надходження до організму з навколишнього середовища до моменту утворення кінцевих продуктів розпаду й виведення їх з організму.

Оболонки мозку — структури, які ззовні вкривають спинний і головний мозок, захищають їх і забезпечують їхню життєдіяльність. Виділяють три оболонки — тверду (зовнішню), павутинну (середню) і м’яку (внутрішню).

Орган (від грец. organon — інструмент) — частина тіла, що має певну форму й будову та виконує одну або декілька специфічних функцій. Органи складаються з декількох типів тканин, але один тип переважає й визначає основну функцію органа.

П

Пам’ять — психічний феномен, який полягає в збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Первинні статеві ознаки — відмітні анатомо-морфологічні особливості організму, які забезпечують утворення відповідних гамет і запліднення. До первинних статевих ознак відносять різницю в будові статевих залоз, статевих провідних шляхів, зовнішніх статевих органів.

Периферична нервова система — частина нервової системи, яка об’єднує всі нерви й нервові вузли, які перебувають за межами центральної нервової системи. Її утворюють 12 пар черепно-мозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів.

Пологи — фізіологічний процес, яким закінчується вагітність, вихід з тіла матері зрілого плода й посліду (плаценти та зародкових оболонок).

Р

Райдужна оболонка — передня частина судинної оболонки ока, що має забарвлення завдяки наявності в ній пігменту меланіну. У центрі містить круглий отвір — зіницю.

Раціональне харчування — це харчування людини, яке є достатнім у кількісному і повноцінним у якісному відношенні.

Рефлекс (від латин. reflexus — відбиття) — найпростіша несвідома реакція живого організму на подразнення рецепторів, яка відбувається за участю центральної нервової системи. Розрізняють безумовні й умовні рефлекси.

Рефлекторна дуга — спеціальна структура з кількох нейронів для проведення сигналів від рецептора до робочого органа.

Рецептори (від латин. recipere — отримувати) — спеціальні чутливі утворення, що сприймають подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища і перетворюють їх на специфічну активність нервової системи.

Рогівка — передня прозора частина білкової оболонки ока (склери). Входить до складу оптичної системи ока.

С

Сенсорні системи (аналізатори) — складні структури, які сприймають усі подразнення, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму, і проводять їх тонкий аналіз.

Серце — м’язовий орган кровоносної системи, що забезпечує рух крові в організмі.

Серцевий цикл — послідовність процесів, які відбуваються від одного скорочення серця до наступного.

Сечовий міхур — орган видільної системи, що являє собою м’язовий мішок, який складається з непосмугованої (гладенької) мускулатури і всередині покритий епітелієм; є резервуаром для сечі.

Сила м’яза — величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз.

Синапс — особлива структура клітини, що являє собою місце передачі сигналу від однієї клітини до іншої. До складу синапса входять дві мембрани й щілина між ними. Синапси бувають хімічні й електричні.

Сітківка — внутрішня оболонка ока, яка містить фоторецептори й забезпечує сприйняття зображення.

Сновидіння — особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну, спроектовану мозком реальність, що може включати в себе всі типи відчуттів.

Соматична нервова система — частина периферичної нервової системи, яка відповідає за роботу скелетних м’язів і забезпечує рухи людини. Також вона відповідає за збір і передачу інформації від органів чуттів.

Сонячний удар — різновид теплового удару, який виникає в разі перегрівання голови під дією прямих сонячних променів.

Статична робота м’язів — робота, під час якої м’язи напружуються, але не скорочуються.

Стать — сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють чоловічих та жіночих особин одного виду.

Стрес (від англ. stress — напруга) — неспецифічна нейрогуморальна відповідь організму на дуже сильний вплив. Він виникає в разі дії на організм чинників, які порушують гомеостаз.

Т

Темперамент (від латин. temperamentum — співвідношення частин) — індивідуально-типологічна характеристика людини, яка виявляється в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів.

Тепловий удар — патологічний стан організму, який виникає внаслідок його перегрівання.

Терморегуляція (від грец. therme — тепло, латин. regulo — упорядковувати) — зрівноваженість процесів віддачі й утворення тепла в організмі.

Тканина — сукупність клітин і міжклітинної речовини, що мають спільну будову, походження й виконують подібні функції. У тварин і людини виділяють чотири види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну й нервову.

Токсини (від грец. toxikos — отруйний) — отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами.

Тонус м’яза (від латин. tonus — напруга) — стан постійного незначного напруження м’яза, який забезпечує підтримання постави й фіксацію внутрішніх органів.

Травлення — процес розщеплення складних органічних речовин на прості розчинні сполуки, які можуть усмоктуватися й засвоюватися організмом. Травлення може відбуватися тільки з допомогою ферментів.

Тромбоцити (від грец. thrombos — згусток, kytos — клітина) — один з видів формених елементів крові; фрагменти клітин, оточені мембраною. Беруть участь у процесі зсідання крові.

У

Усмоктування — процес транспорту продуктів травлення з порожнини кишечника в кровоносну систему.

Ф

Фізіологічна система — анатомічне або функціональне об’єднання органів, що виконують в організмі спільну функцію.

Х

Хвороба — процес, який проявляється в порушенні будови, обміну речовин та функціонування організму або його частин.

Ц

Центральна нервова система — частина нервової системи, яка об’єднує спинний і головний мозок і забезпечує керування всіма функціями організму.

Ч

Червоний кістковий мозок — структура, розташована в губчастих і плоских кістках, яка містить стовбурові клітини, що з них утворюються клітини крові й лімфоцити.

Черевне дихання — тип дихання, за якого в акті видиху переважає м’язове зусилля, що створюється діафрагмою.

Ш

Швидкість скорочення м’яза — характеристика, що визначається часом, за який м’яз скорочується й розслаблюється.

Шкіра — найбільший орган тіла людини, який вкриває його ззовні й захищає від негативних зовнішніх впливів та проникнення в організм збудників захворювань.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.