Початок національного відродження на західноукраїнських землях

 
 

§ 8. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

1. «Будителі» Закарпаття

Початок XIX ст. характеризується піднесенням національно-визвольного руху в Західній Україні. Особливість національного відродження на західноукраїнських землях полягала в тому, що основним носієм української національної ідеї було духовенство.

Документи та матеріали

«Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних станах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не асимілювалося і зберегло свою етнічну окремість, з другого - являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер», - писав історик Я. Грицак.

Поміркуйте, чому греко-католицьке духовенство стало провісником національного відродження на західноукраїнських землях.

«Будителі» (від чес. buditeli - «той, хто пробуджує») - визначні громадські та політичні діячі періоду національно-культурного відродження слов’янських народів Австрійської імперії кінця XVIII - першої половини XIX ст.

Під ім’ям «будителів» в історію Закарпаття увійшли І. Базилович, М. Лучкай, О. Духнович, А. Добрянський та інші. «Будителі» ставили своєю метою пробудження в народі національної свідомості, упровадження рідної мови в освіту, збереження традицій та культури. Вони виступали за дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України. Відстоювали необхідність участі українців Закарпаття в усіх сферах громадського та суспільно-політичного життя. «Будителі» критикували політику мадяризації та онімечення українців. Їхня діяльність сприяла розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною, з ідеями загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії.

Дайте визначення поняття «будителі».

ПЕРСОНАЛІЇ

ІОАНИКІЙ БАЗИЛОВИЧ (1742-1821)

Церковний і громадський діяч, один з перших істориків Закарпатської України. Протягом 38 років був протоігуменом православного Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря. Упорядковуючи монастирську бібліотеку та єпархіальний архів, зацікавився історичним минулим. На основі зібраних документальних джерел написав «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича». У своїй праці розглянув історію русинів, їхні обряди, поширення християнства. Значне місце у книжці відведено дослідженню Київської Русі та її взаєминам із Візантією. На основі давньоруських літописів автор охарактеризував основні досягнення у внутрішній і зовнішній політиці монархів Олега, Ігоря, Ольги. Базилович одним з перших порушив питання про те, що українці є автохтонним (від грец. «місцевий»; «корінний») населенням, яке з найдавніших часів проживало на теренах Закарпаття.

Іоаникій Базилович

МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ (1789-1843)

Церковний діяч, мовознавець, історик. Отримав добру освіту спочатку в Ужгороді, а згодом у Великому Варадині (нині м. Орадя, Румунія) та Відні. Знайомство з відомими славістами В. Копітаром та Й. Добровським, копітка дослідницька праця в бібліотеках Мукачівської єпархії, Відня, Великого Варадина (Румунія), Егера (Угорщина), у герцогстві Лукка (Італія) стали основою для формування Лучкая як всебічно обдарованої особистості. Підготував книжку «Граматика слов’яно-руська» (1830), яка є першою на Закарпатті українською граматикою з використанням народної мови та фольклору. Свою працю він завершив прикладами розмовної мови, прислів’ями, народними піснями. Не менш важливе значення має написана латиною його шеститомна «Історія карпатських русинів». У цій праці він доводить автохтонність русинського населення Закарпаття, яке заселяло цей край до приходу угорців. Історик зазначав, що за мовою і культурою карпатські русини схожі з українцями за Карпатами.

Титульний аркуш «Граматики» М. Лучкая

ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ (1803-1865)

Культурно-освітній діяч, письменник, педагог, священик. Народився в с. Тополя на Пряшівщині (нині Словаччина). Закінчив ужгородські гімназію та богословську семінарію. Уся його діяльність була спрямована проти мадяризації Закарпаття. У 1849-1850 рр. закликав до об’єднання Закарпаття з Галичиною. У 1850 р. заснував у Пряшеві «Литературное заведение», яке видавало для народу навчальні та популярні книжки, календарі, заснувало «руський музей». Разом з А. Добрянським домагався запровадження на Закарпатті викладання української мови у школах. Був автором підручників для народних шкіл, творів з педагогіки, філософії, історії. У праці «Истинная история карпатороссов или угорских русинов» доводив автохтонність і етнічну спільність русинів по обидва боки Карпат та їхній значний культурний вплив на угорців. Написав понад 100 віршів, один з яких - «Я русин був, єсмь і буду» - гімн Закарпаття.

Олександр Духнович

Які факти свідчать про те, що І. Базилович, М. Лучкай та О. Духнович були однодумцями?

2. Товариство галицьких греко-католицьких священиків

На початку XIX ст. актуалізується питання розвитку української мови, її захисту, утвердження української національної свідомості. Рушійною силою національно-визвольного руху в Західній Україні стали священики Української греко-католицької церкви, які взялися до видання підручників українською мовою, наукових праць.

За словами І. Франка, «...при руській мові, при руській народності лишалися тільки прості хлопи і вбогі та мало вчені сільські священики. Вищі духовні, єпископи та каноніки (штатний священнослужитель єпархіального кафедрального собору) говорили й писали по-польськи або по-латині».

Документи та матеріали

«Найбільш освіченим і найбільш свідомим Українцем Галицької землі в перших трьох десятках літ XIX ст. був, безперечно, перемишльський канонік Іван Могильницький», - писав М. Возняк.

ПЕРСОНАЛІЇ

ІВАН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ (1778-1831)

Культурний, освітній та церковний діяч, мовознавець, один із провісників національного відродження в Галичині. Закінчив Греко-католицьку духовну семінарію у Львові. Згодом обіймав посади в управлінні Перемишльської греко-католицької єпархії, де значною мірою проявився його організаторський та науково-педагогічний талант. Він зосередився передусім на шкільній справі, опікуючись відкриттям українських шкіл, підготовкою вчителів і навчальних книжок.

1816 р. з ініціативи І. Могильницького та митрополита М. Левицького в Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація - Товариство галицьких греко-католицьких священиків, навколо якого об’єдналося патріотично налаштоване греко-католицьке духовенство. У «Статуті», написаному І. Могильницьким, передбачалося відкриття українських шкіл, а також розгортання широкої просвітницької діяльності серед вірян. Планувалося поширення серед селян релігійної та популярної літератури, написаної простою мовою, уживаною в селах. Товариство видало кілька молитовників, букварів.

Іван Могильницький

Документи та матеріали

«Товариству не вдалося розгорнути в належний спосіб своєї діяльності. Проти нього виступили поляки, які не хотіли допустити до духовного й освітнього пробудження українців. Тому вдалися до наклепницьких інтриг, які дійшли до Ватикану. Через два роки товариство припинило своє існування», - зазначає дослідник Т. Замлинський.

За оцінкою І. Франка, це була перша усвідомлена спроба організації інтелігентних сил з виконання завдань народної просвіти, яка сприяла подальшому пожвавленню цієї роботи серед частини галицько-руського духовенства.

З’ясуйте причини утворення Товариства галицьких греко-католицьких священиків.

Зусиллями І. Могильницького було засновано значну кількість народних парафіяльних шкіл. Він підготував і видав для них низку підручників: «Правила школьнії», «Наука християнська», «Катехизис малий». Спільно з митрополитом М. Левицьким домагався викладання української мови в школах Галичини. Уклав «Граматику язика словено-руського» (1823), яка вважається першою в Галичині граматикою книжної української мови. У передмові до неї спростував поширені на той час помилкові уявлення про українську мову як діалект польської або російської та аргументовано визначив її як одну із східнослов’янських мов, що існували окремо.

У ті часи дуже гострою була проблема нестачі вчительських кадрів. Як правило, учителями були дяки і священики, але їх не вистачало. Тому І. Могильницький став ініціатором заснування в Перемишлі і першим директором дяко-вчительського інституту, у якому викладав логіку. Інститут утримувався за рахунок добровільних пожертв, серед його благодійників був і І. Могильницький. Заслуги І. Могильницького на освітянській ниві визнала не тільки галицька громадськість, але й офіційні кола Австрії - у 1818 р. імператорським патентом йому було надано шляхетство.

Оцініть діяльність І. Могильницького як провісника національного відродження Галичини.

Справу І. Могильницького продовжив Іван Снігурський (1784-1847) - греко-католицький церковний діяч, філантроп і меценат. Народився в с. Берестянах на Самбірщині в родині священика. Богословську освіту здобув у навчальних закладах Львова та Відня. Упродовж 1818-1847 рр. - перемишльський єпископ. За словами академіка М. Возняка, «...без Могильницького не був би Снігурський тим, ким він став під впливом Могильницького для сучасного нашого культурного руху».

З його ім’ям пов’язана діяльність дяко-вчительського інституту та єпархіальної друкарні, відкриття парафіяльних шкіл та музичної школи, запровадження хорового співу в кафедральній церкві. І. Снігурський дбав про комплектування новими виданнями й утримання єпархіальної бібліотеки. Заохочував людей зі свого оточення вживати в повсякденному житті українську мову. У своєму заповіті передбачив кошти на утримання дяко-вчительського інституту, 50 стипендій для бідних учнів. Заснував фонд для вбогих вдів і сиріт. Ініціативи І. Снігурського сприяли створенню атмосфери високої духовності та формуванню в Перемишлі культурно-освітнього осередку, який започаткував українське національне відродження в Галичині.

Як ви вважаєте, у чому історичне значення діяльності І. Снігурського?

3. «Руська трійця»

«Руська трійця» - громадсько-культурне об’єднання, що сформувалося серед студентської молоді Львівського університету та вихованців Греко-католицької духовної семінарії в 1830-х роках.

Очолювали «Руську трійцю» М. Шашкевич, І. Вагилевич і Я. Головацький.

Документи та матеріали

«Три ластівки, що відкривають весну відродження галицько-руської народності, це "руська трійця” - були Шашкевич, Вагилевич і Головацький, причому всі переваги талановитості, а разом з тим ясності і стійкості переконань перебувають на боці Маркіяна Шашкевича. До цих трьох приєдналися ще студенти і священики, і утворився гурток чоловік з двадцяти, що зважилися присвятити свою діяльність відновленню народної мови в її природному праві», - відзначала історик О. Єфименко.

ПЕРСОНАЛІЇ

ІВАН ВАГИЛЕВИЧ (1811-1866)

Поет, філолог, фольклорист, громадський діяч. Народився на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) у сім’ї священика. Від 1829 р. до кінця життя жив, навчався і працював у Львові: духовна семінарія, університет, бібліотека Оссолінських, міський архів. Займався історичними, етнографічними й археологічними дослідженнями. Писав польською, чеською та українською мовами. Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім», додавши науковий коментар. З 1848 р. перейшов на полонофільські позиції, пропагував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі. Під час революції 1848-1849 рр. увійшов до складу Руського собору, редагував його друкований орган «Щоденник руський» (1848). Зазнав переслідувань і відійшов від громадсько-політичного життя.

Іван Вагилевич

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843)

Письменник, етнограф, фольклорист, культурно-громадський діяч. Народився на Львівщині. Походив з родини греко-католицького священика. Навчався у Львівському університеті. За українську діяльність зазнав переслідувань. Від 1838 р. до кінця життя - священик у селах Львівщини. У студентські роки М. Шашкевич був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці», ініціатором її починань на засадах романтизму - збирання і популяризації фольклору, створення словника і граматики живої української мови, використання так званого гражданського шрифту замість кириличного, впровадження рідної мови в повсякденний ужиток інтелігенції та церковну проповідь; виступав проти спроб латинізації українського письменства. Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім». Ідеї та діяльність М. Шашкевича сприяли утвердженню національної свідомості багатьох поколінь української інтелігенції.

Маркіян Шашкевич

ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ (1814-1888)

Поет, історик літератури, педагог. Народився на Львівщині в сім’ї священика. Закінчив Львівський університет (1841). Упродовж 1848-1867 рр. був першим професором української мови та літератури цього університету. 1864-1866 рр. - ректор Львівського університету. Під впливом Миколи Погодіна перейшов на москвофільські позиції і 1867 р. переїхав до Російської імперії. Жив у Вільно (тепер Вільнюс, Литва), де працював у археографічній комісії. Я. Головацький - автор наукових праць з літератури, історії, етнографії. Найвідоміша праця - «Народні пісні Галицької і Угорської Русі» в чотирьох книжках (1878).

Яків Головацький

Порівняйте життєві шляхи діячів «Руської трійці». Що в них спільного, що - відмінного? Чому проблема відродження мови була актуальною на західноукраїнських землях?

У своїй діяльності «Руська трійця» керувалася ідеями романтизму. Діячі прагнули піднести освітній рівень та пробудити національну свідомість галичан для того, аби українці відродилися як нація та стали рівними серед інших вільних і культурних слов’янських народів. Цьому вони присвятили всю свою дослідницьку, видавничу, публіцистичну, а також літературно-художню та перекладацьку діяльність. «Трійчани» «ходили в народ»: записували народні пісні та перекази, слова й вислови, уживані простими людьми.

Яку мету й засоби її досягнення ставили перед собою учасники «Руської трійці»?

Результатом їхньої цілеспрямованої діяльності стали народознавчі праці, серед яких: «Мандрівка по Галицькій і Угорській Русі» Я. Головацького; «Гуцули, мешканці східного Карпатського нагір’я», «Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині» І. Вагилевича. У 1840-х роках з’явилися «Граматики» І. Вагилевича та Я. Головацького. Новаторством відзначалися їхні виступи за утвердження національної літератури на основі живої розмовної мови і створення шкільних підручників («Читанка» М. Шашкевича).

«Руська трійця» надавала вагомого значення дослідженню і популяризації історичного минулого українців. Особливу увагу вони звертали на давні традиції політичного життя Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та козацької держави. М. Шашкевич та І. Вагилевич уперше переклали українською мовою «Слово о полку Ігоревім». Найважливішою добою історії України діячі «Руської трійці» вважали часи національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького.

У 1834 р. члени гуртка підготували історико-літературну збірку «Зоря», до якої увійшли біографія Б. Хмельницького з його портретом, оповідання про опришків, народні пісні про Національно-визвольну війну українців 1648-1657 рр. Через волелюбне спрямування збірки цензура заборонила її друк.

Цими самими мотивами був пронизаний альманах «Русалка Дністровая», який, за задумом М. Шашкевича, був покликаний допомогти «воскресити в новій силі Руську славу, руську власть!». До збірника ввійшли матеріали із «Зорі», додалися нові публіцистичні та наукові твори. У передмові М. Шашкевич зазначав, що розглядає діяльність гуртка як частину громадських, культурно-освітніх і наукових сил Наддніпрянщини. Було висловлено прагнення до єдності західноукраїнських земель з усією Україною.

Підсумком патріотичної діяльності «Руської трійці» стало формулювання головних програмних засад українського національного руху, які 1846 р. були викладені у статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині». У 1848 р. вони були покладені в основу діяльності Головної руської ради.

Доберіть факти, які свідчать про те, що діяльність учасників угруповання мала різнобічний характер. З’ясуйте історичне значення діяльності «Руської трійці».

Традиції «Руської трійці» продовжив український національний рух під час революції 1848-1849 рр., а згодом - народовський напрям національного руху в Галичині та на Буковині. Діячі «Руської трійці» підтримували тісні особисті контакти і творче співробітництво з ученими Наддніпрянщини О. Бодянським, М. Максимовичем, І. Срезневським, представниками національних рухів і культур інших слов’янських народів.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що було раніше: утворення Товариства галицьких греко-католицьких священиків у Перемишлі чи «Руської трійці»?

2. Використовуючи карту атласу, укажіть міста, що стали центрами національного руху Галичини. Чому саме з них починається відродження на західноукраїнських землях?

3. «Рушійною силою національно-визвольного руху на західноукраїнських землях стали священики греко-католицької церкви». Доберіть факти на підтвердження цієї тези.

4. Яка з історичних постатей, на ваш погляд, відіграла непересічну роль у національно-культурному процесі на західноукраїнських землях першої третини XIX ст.? Свій вибір поясніть.

5. Яка з історичних подій, на ваш погляд, мала виняткове значення в національно-культурному процесі на західноукраїнських землях першої третини XIX ст.? Свій вибір поясніть.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Популярне з Історії України за 9 клас

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.