Ліквідація кріпацтва та реформи 1860—1870-х років

 
 

§ 17. ЛІКВІДАЦІЯ КРІПАЦТВА ТА РЕФОРМИ 1860-1870-х РОКІВ

1. Аграрна реформа

Російська модернізація була модернізацією третього типу. Характерними ознаками наздоганяючої модернізації економіки були:

а) вибіркове, а не системне запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки, технології та організації виробництва;

б) пріоритетність окремих галузей, що в перспективі призводить до зміни економічної структури держави;

в) паралельне існування нового і старого способів організації виробництва.

Принциповою особливістю наздоганяючої модернізації є різке зростання ролі держави, що виявляється у встановленні державного контролю за всіма сферами економіки. Як правило, наздоганяюча модернізація не створює власної гармонійної економічної моделі, а повторює окремі фрагменти вже визнаних зразків. Каталізатором реформаційного процесу в Росії стала Кримська війна. Вона засвідчила занепад господарства, кризу організації праці, наростання соціальної напруженості.

Схарактеризуйте особливості російської модернізації.

У середовищі українських землевласників обговорювалися шляхи подолання економічної кризи. Свої проекти скасування кріпосного права й реформування відносин на селі підготували цукрозаводчик граф Бобринський, харківські поміщики Хрущов і Шретер, чернігівські - Судієнко та Миклашевський, київський - Нейман. Усі вони пропонували звільнити селян із земельними наділами, але за викуп. Представники чорноземних та південних губерній намагалися звільнити селян без землі, а то й зовсім зупинити скасування панщини.

Олександр II

Документи та матеріали

«Звільнити негайно селян від кріпосного стану з повним правом переходу або ж з деякими обмеженнями цього права за розсудом уряду. Наділити селян землею за числом ревізьких душ. Добробут народу і, отже, політична могутність держави залежить найбільше від розвитку продуктивних сил, а ці останні - від трьох умов: 1) свобода особистості; 2) свобода праці; 3) свобода обирати місце для застосування праці.

Свобода особистості з примусовою працею і прикріпленням до землі може, звичайно, мати різні довільно пристойні назви, але не менше того, особиста свобода з примусовою працею і прикріпленням до землі буде, по суті, не що інше як та ж панщина, але тільки під іншою назвою. Загальнодержавна продуктивність не збільшиться.

Становище незадовільне ні для держави, ні для поміщиків, ні для селян і сповнене дратівливих підстав, що не обіцяють мирного і благословенного майбутнього», - пропонував граф О. Бобринський.

Дайте оцінку пропозиціям О. Бобринського. У чому полягала історична перспектива його рекомендацій?

У 1857 р. уряд створив Таємний комітет для розгляду проектів аграрної реформи. Наступного року його перейменували в Головний комітет із селянської справи. Створені були губернські комітети з вироблення проекту реформи. До роботи в Комітеті були залучені українські поміщики В. Тарновський і Г. Ґалаган.

ПЕРСОНАЛІЇ

ГРИГОРІЙ ҐАЛАГАН (1819-1888)

Землевласник, громадський діяч, меценат, засновник колегії Ґалагана, останній представник роду Ґалаганів. Народився в родовій садибі Сокиринці на Чернігівщині. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзі, після чого довгий час працював у Чернігівській губернії, у палаті державних маєтностей. У 1850-х роках зарекомендував себе прихильником скасування кріпосного права і, як зауважують його біографи, нерідко займав сторону селян при розгляді справ з поміщиками. Це викликало ряд конфліктів з місцевою владою. У 1851-1854 рр. Г. Ґалаган займає посаду головного судді Чернігівської губернії, а з 1857 р. входить до комітету з підготовки звільнення селян від кріпацтва.

Григорій Ґалаган

Документи та матеріали

«Засідання чернігівського комітету відкрилися 28 липня 1858 р. і тривали до 22 лютого 1859 р. Попередня робота полягала в тому, що кожен із членів комітету збирав необхідні відомості у відведеній йому ділянці. До 22 жовтня повернулися до Чернігова зі своїх повітів члени комітету із запасом небувалих ще в Росії відомостей про поміщицькі маєтки. З раннього ранку до пізнього вечора упродовж трьох місяців працювали члени комітету. Результатом цих робіт став "Проект Положення про поліпшення побуту поміщицьких селян Чернігівської губернії”», - писав Ф. Міщенко.

Як проходив процес складання документів про скасування кріпосного права? Поміркуйте, чому саме така процедура була вибрана.

Царизм залишався послідовним захисником інтересів дворянства. Це й визначило характер реформи, основні принципи якої 19 лютого 1861 р. було викладено в Маніфесті та «Загальному положенні про селян, що вийшли з кріпосної залежності».

З метою проведення реформи українські губернії було поділено на три групи: 1) лівобережні губернії (Полтавська, Чернігівська, Харківська); 2) південноукраїнські губернії (Катеринославська, Таврійська, Херсонська); 3) губернії Правобережжя (Київська, Подільська, Волинська).

Для кожного регіону встановлювався мінімальний і максимальний розміри наділу, що переходив у користування селян. Власністю земельний наділ ставав після сплати селянином його вартості. До того часу він вважався «тимчасово зобов’язаним», а термін сплати «викупу» розтягувався на 49 років. Розмір ділянки визначався залежно від якості землі (у чорноземній смузі вона була значно меншою). Якщо до реформи селянин користувався наділом, що перевищував норму, установлену «Положенням» 1861 р., надлишок («відрізок») переходив у власність поміщика. Оскільки ж багато селян мали саме такі «надмірні» ділянки, унаслідок реформи вони втрачали частину землі, якою користувалися. На Правобережжі аграрна реформа мала ще й політичне підґрунтя: щоб підірвати вплив польської шляхти і привернути на свій бік українських селян, за ними залишили право на отримання повного наділу. Щоправда, оформити юридично це право було дуже складно, оскільки клопотання мала підтримати вся сільська громада.

Як ви вважаєте, чому землі Наддніпрянської України було поділено на три групи?

Серед позитивних наслідків реформи - особисте звільнення селян і перетворення їх на верству власників, формування товарно-грошових відносин у сільському господарстві, упровадження нових досягнень агротехніки й тваринництва (багатопільна система землеробства, штучні добрива, розведення племінної худоби), поглиблення спеціалізації регіонів, удосконалення форм землеволодіння. Обезземелення селян давало для промисловості дешеву робочу силу, і це стимулювало фабрично-заводське виробництво, а також дозволяло вчорашнім селянам заробити на прожиття. Діставши можливість купувати й продавати рухоме й нерухоме майно, селяни займалися не лише сільським господарством, а й торгівлею, ремеслом, промисловим виробництвом.

Які наслідки мала аграрна реформа?

2. Реформи адміністративно-політичного управління

Проведення аграрної реформи мало наслідком реформування всіх інших сторін державного та громадського життя.

Земська реформа. З метою поліпшення системи управління уряд здійснив земську реформу (1864). Відбулося запровадження земств - органів місцевого самоврядування губернського та повітового рівнів. Згідно з «Положенням про земські установи», повноваження земств окреслювалися доглядом та ремонтом шляхів, організацією охорони здоров’я, будівництвом та утриманням шкіл, налагодженням поштового зв’язку, розподілом державних грошових зборів, збиранням статистичних відомостей. Утримання земств здійснювалося за рахунок оподаткування населення.

Земство складалося з повітових чи губернських земських зборів та їх виконавчих органів - управ. До повітових зборів входили гласні (виборні члени повітових чи земських зборів), обрані на 3-річний термін по трьох куріях (розряд виборців за майновою чи іншою ознакою): на зборах землевласників повіту, волосних зборах селян та міських власників. Гласні, обрані на повітових зборах, утворювали губернське зібрання.

Чим опікувалися земства? Кого обирали до їхнього складу?

Київська міська дума. Поштівка початку XX cт.

Міська реформа. 1870 р. проведено міську реформу. Створювалися безстанові органи самоуправління - міські думи, які займалися впорядкуванням міст, промисловістю, торгівлею та іншими господарськими питаннями.

ПЕРСОНАЛІЇ

ВАСИЛЬ ХИЖНЯКОВ (1842-1917)

Педагог, земський і громадський діяч. Народився в Києві у дворянській родині. Освіту здобув у Київській гімназії та Університеті св. Володимира. Обидва навчальні заклади сприяли становленню молодої, небайдужої до навколишнього світу людини. Завдяки вчителю малювання Івану Сошенку Хижняков-гімназист долучився до творчості Т. Шевченка, читав і переписував його рукописи. У 6-му класі хлопець зацікавився проблемами суспільно-політичного життя. Читав «Колокол» А. Герцена. Часи навчання в університеті закарбували в його пам’яті дні оприлюднення Маніфесту 19 лютого 1861 р.

Василь Хижняков

Поміркуйте, які чинники визначили становлення В. Хижнякова як особистості.

Документи та матеріали

«Випускник університету Хижняков отримав призначення на посаду вчителя географії в Пінську гімназію, а в 1866 р. переїхав до Чернігова, де викладав у гімназії латину та російську словесність... Протягом 1875-1886 рр. - чернігівський міський голова. Хижняков чимало зробив, щоб "губернському хутору”, як писав про тогочасний Чернігів Леонід Глібов, надати більш цивілізованого стану... І якби більшість не підтримала Хижнякова, то хтозна, скільки б ще років чернігівці копирсалися у вуличній багнюці і пили воду з Десни та Стрижня. Чимало зусиль він доклав, щоб прокласти водогін... З 1894 р. почалася телефонізація та електрифікація Чернігова», - писала дослідниця О. Ісаєнко.

Складіть історичний портрет земського діяча.

Чернігівський окружний суд. Поштівка другої половини XIX cт.

Судова реформа. 1864 р. здійснено судову реформу. На зміну колишньому становому, закритому судочинству прийшов суд присяжних (виборні особи, що залучалися до розгляду карних судових справ, пов’язаних із втратою всіх чи частини громадянських прав (окрім державних злочинів), і виносили рішення про винуватість чи невинуватість підсудного).

Запроваджувався змагальний процес - прокурора звинувачення і адвоката захисту. У кожній губернії створено окружні суди - першу судову інстанцію. Крім того, у Наддніпрянській Україні створено Київську, Одеську й Харківську судові палати, де оскаржувалися вироки, винесені окружними судами без участі присяжних. Касаційні (заява про перегляд судового рішення) функції виконував сенат, який міг повернути справу на повторний розгляд.

Дрібні позови й суперечки (розгляд дрібних кримінальних злочинів, за які передбачалося тюремне ув’язнення до одного року, та цивільних справ із ціною позову до 500 рублів) розв’язувалися мировими суддями (на них покладався обов’язок примирити сторони; звідси й їхня назва). Мирових суддів на 3 роки обирали земські й міські гласні або призначав уряд. Їхні рішення могли переглядатися повітовими з’їздами мирових суддів.

Судова реформа була кроком до формування буржуазної судової системи, хоча залишалися й пережитки минулого: станове представництво в судовій палаті, окремі суди для військовослужбовців та духовенства, станові волосні суди для селян.

Судову реформу вважали найбільш прогресивною. Як ви вважаєте, чому?

Реформа освіти. У липні 1864 р. згідно з «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалася єдина система початкової освіти. Створювати початкові школи дозволялося державним і громадським установам, а також приватним особам. Керівництво і контроль за навчально-виховним процесом покладалися на повітові та губернські шкільні ради, до яких входили представники влади, земств і духовенства. До обов’язкових предметів належали граматика, арифметика і Закон Божий.

Поміркуйте, як розвиток промисловості пов’язаний з реформою початкової освіти.

Статут 18 червня 1863 р. відновлював автономію університетів: усією їхньою діяльністю керувала рада професорів, що сприяло демократизації внутрішнього університетського життя.

Перетворення в галузі середньої освіти визначалися статутом від 19 листопада 1864 р., згідно з яким у країні створювалися класичні та реальні чоловічі й жіночі гімназії з платним навчанням. Випускники реальної гімназії могли вступати до вищих технічних навчальних закладів, класичної гімназії - до університетів. У випускниць жіночих гімназій такого права не було.

Документи та матеріали

«Більшість моїх однолітків по Гірському інституту (Петербург) закінчили провінційні, головним чином південні реальні училища. Вони не готували техніків, помічників інженерів у різних областях технічного знання, як це, мабуть, передбачалося. Але давали відмінну, дуже широку підготовку до курсу вищої школи в галузі природничих наук. Ми добре для свого віку знали хімію, фізику, мали достатні поняття про виробництва, наприклад цукрове або пивоваріння. Загальна досить велика програма, включаючи і нові мови, уміщалася в шести основних класах училища, коли середня освіта вважалася власне закінченою. Сьомий клас був додатковим, спеціальним для вивчення основ аналітичної хімії, головних промислових виробництв, розширеного курсу фізики тощо», - згадував інженер О. Фенін.

Чим обумовлено створення реальних чоловічих гімназій? Порівняйте свої шкільні роки з роками навчання вашого однолітка XIX cт.

Військова реформа. Упродовж 1862-1877 рр. уряд Російської імперії здійснював реорганізацію збройних сил. Українські губернії ввійшли до 3 нових військових округів: Київського, Одеського й Харківського. У кожній губернії та повіті запроваджувалися управління військового начальника.

Прийнято новий військовий статут, уведено загальну військову повинність для чоловіків, які досягли 21-річного віку, установлено нові строки служби: у піхоті - 6, на флоті - 7 років. Створювалася мережа військових закладів - гімназій, училищ, академій. Армія почала оснащуватися сучасними видами зброї, будувався паровий військовий флот.

Визначте основні риси військової реформи.

Документи та матеріали

«Високо цінуючи індивідуальну хоробрість, спритність і специфічне мистецтво бою окремих осіб, Наполеон не вірив, щоб розсипний лад яких-небудь легких наїзників (на кшталт мамелюків або козаків) міг протриматися проти великих компактних мас дисциплінованої європейської армії, хоча й допускав, що при зіткненнях малими купками такі індивідуально чудові наїзники могли виявитися сильнішими, і дійсно були сильнішими», - писав історик Є. Тарле.

Як ви вважаєте, чому 1864 р. було ліквідовано Азовське козацьке військо?

Цензура. 1865 р. здійснено зміни в галузі цензури (система державного нагляду за змістом друкованих видань, творів мистецтва тощо), яка виводилася з відома Міністерства народної освіти і передавалася Міністерству внутрішніх справ. За порушення цензурних вимог передбачалися засоби адміністративного впливу аж до заборони видання.

Фінансова реформа. Унаслідок загальної кризи, що охопила економіку, яка базувалася на кріпосницькій системі, особливо постраждали фінанси. Тому впродовж 1860-1864 рр. здійснено реформи податкової та кредитної систем, у бюджетній галузі та фінансовому контролі. Фінансова реформа передбачала заснування Державного банку; упорядкування державного бюджету; створення місцевих органів державного контролю; зменшення ряду державних витрат, стимулювання власного виробника, обмеження іноземного інвестування у промисловість; забезпечення державної підтримки акціонерним товариствам, банкам, підприємствам, що потрапили у фінансову скруту, створення кредитної системи.

Документи та матеріали

«1860 р. замість ліквідованих казенних банків було створено Державний банк, у статуті якого підкреслювалося, що основним завданням банку є "пожвавлення торговельних оборотів і зміцнення грошової кредитної системи”. В Україні функціонувало три контори Державного банку - у Києві, Харкові та Одесі - і 24 його відділення в інших містах, котрі здійснювали кредитування торгівлі, промисловості та сільського господарства. Створення Державного банку започаткувало перебудову всієї банківської справи, грошового обігу, валютних і кредитних відносин. Реформування фінансової системи проходило протягом усієї другої половини XIX ст.

Грошова реформа 1895-1897 рр. для свого часу мала прогресивне значення. Вона завершила формування фінансово-кредитної системи ринкового типу, яка, своєю чергою, сприяла розвиткові підприємницьких відносин у країні, посиленню зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку торгівлі», - наголошує науковець В. Фещенко.

Назвіть основні риси фінансової реформи.

Реформи 1860-1870-х років відкрили можливості розвитку Російської імперії по індустріальному шляху. Зміни, що сталися в суспільстві, стимулювали економіку, підприємництво, торгівлю. Однак вони не зачіпали основного - Росія залишалася абсолютною монархією.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що було раніше?

а) проведення аграрної чи судової реформи;

б) проведення міської реформи чи земської.

2. 1864 р. Яке це століття; його половина; чверть; третина?

3. Порівняйте адміністративний та військовий поділ території Наддніпрянської України. Що в них спільного?

4. Дайте визначення поняття «реформа». Яку роль у житті суспільства відіграють реформи?

5. Доберіть факти, які свідчать про те, що реформи 1860-1870-х років - це компроміс російського самодержавства із суспільством.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Популярне з Історії України за 9 клас

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.