Микола Гоголь (1809-1852). «Тарас Бульба»

 
 

«Тарас Бульба»

Тема козацтва постійно приваблювала М. Гоголя. Адже в романтичній літературі козак став уособленням відваги й вільнолюбності. Крім того, письменник пишався своїм козацьким походженням.

У час написання повісті (кінець 1833 — поч. 1834 р.) М. Гоголь задумав велике дослідження з історії України. Але незабаром розчарувався в суто раціональному, схематичному осмисленні минувшини. Натомість захопився її фольклорним відображенням — живим, емоційним, суб’єктивним. Наслідком цього захоплення й стала, зокрема, повість «Тарас Бульба».

М. Дерегус. Тарас на чолі війська. 1952 р.

За жанром це історико-героїчна романтична повість-притча. Часто автори, які пишуть про минуле, згадують історичні події лише як тло для змалювання пригод персонажів або ж намагаються якомога точніше відтворити історичну конкретику описуваної епохи. М. Гоголь же вирішив узагальнено передати лицарський дух козацтва, узявши за взірець українські думи, балади, історичні пісні. Тому він навмисне розмиває час дії у творі (у різних місцях вказує то на XV, то на XVI, то на XVII ст.), поєднує справжні історичні факти з домислом. Так створився справжній український героїчний епос, на думку критиків, «картина, гідна Гомера». Епічного розмаху твору автор досягнув завдяки: • зверненню до звитяжної історії цілого народу; • змалюванню широкої панорами епохальних подій та яскравих, героїчних образів; • утвердженню високої патріотичної ідеї.

За основу сюжету повісті взято реальні події.

У родині всесвітньо відомого українського мандрівника й географа М. Миклухи-Маклая існував родинний переказ про славного предка Охріма Макуху, який був курінним отаманом на Запорожжі. Разом з ним козакували троє синів — Омелько, Назар і Хома. Під час чергової війни проти поляків Назар закохався в панночку-шляхтянку, перейшов на бік ворога й сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем удалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня. М. Гоголь почув цю історію від дядька М. Миклухи-Маклая, з яким учився й товаришував.

Сюжет повісті прочитується як епохальне узагальнення історії козацької України — епохи бурхливої, героїчної, трагічної та дуже суперечливої. Автор не приховує, а іноді й навмисне загострює ці суперечності. Якщо вдуматися в текст, помічаєш, що М. Гоголь ніби грається з читачем: нерідко показує певну картину чи образ негативно або карикатурно, а потім підкреслює їхні позитивні риси. У такий спосіб наголошує, як тісно в реальному житті переплетене добро і зло, а також дає шанс кожному читачеві обирати власне ставлення до зображуваного. Оберіть своє ставлення й ви.

• Завдання основного рівня. Удумливо читаючи повість (адреса в Інтернеті: http://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gogol-mikola/1752-mikola-gogol-taras-bulba), дайте відповіді на запитання.

1. Які риси характерів виявляють батько й сини в першій сцені зустрічі? Що в їхніх вдачах спільне, а що відмінне? У першому розділі бачимо зіткнення двох українських правд — чоловічої й жіночої, Тараса та його дружини. Яка з них вам видається переконливішою? Чи могли б вони існувати в тогочасних умовах одна без одної? З якого епізоду видно, що Бульба таки шанобливо ставиться до дружини?

2. Яку роль відіграє у творі опис степу (у II розділі)? Зверніть увагу на зміну кольорової гами, а також на епітети, порівняння, уособлення, власне метафори й дієслівні форми. Яку атмосферу автор створює за їхньою допомогою? Чому саме в степу настрій козаків стає піднесеним, життєрадісним?

3. Що ви довідалися з повісті про побут, закони, звичаї Запорозької Січі в мирний і військовий час? Чим, на вашу думку, зумовлені вади січового життя — пияцтво, лінощі, недбальство? Які прізвиська січовиків засвідчують їхнє почуття гумору та зневагу до самохвальби й пихи? Тарас уважає, що на Січі сини пройдуть кращу школу, ніж в академії. Про яку школу йдеться? Чи є запорожці насправді вільними людьми? Свої судження підтвердьте текстом.

4. Чому Бульба підбурює козаків до війни спочатку без видимих причин? Так виявляється його сліпа агресивність? Чи могла б вижити Січ, ставши цілком миролюбною?

5. Чи можна чимось виправдати жорстокість запорожців до мирного населення під час походу й облоги Дубна? Допомогла їм ця безжальність здобути перемогу чи тільки посилила ворожнечу між українцями й поляками?

6. Які риси характеру Андрія підштовхнули його до зради? У який момент юнак стає запроданцем — ще коли несе їжу коханій та її близьким чи вже коли зрікається Вітчизни й піднімає зброю на своїх? Як молодший Бульбенко приймає смерть? Як це характеризує його? На вашу думку, автор зневажає Андрія чи жаліє? Чому? Чи не нагадує Андрій якимись якостями вдачі й зовнішністю самого М. Гоголя? Про що це свідчить? Як ви сприйняли епізод убивства Тарасом сина? Чи був у батька інший вихід? Уявіть подальші вчинки Андрія, коли б він залишився живим? Що ви знаєте про діяння зрадника українського народу Яреми Вишневецького? Якби всі українські чоловіки так захищали Вітчизну, як Тарас і Остап, чи такою була б доля нашої нації?

7. Чи вважаєте ви Тараса люблячим і турботливим батьком? Свою позицію підтвердьте текстом. Чому Остапові перед смертю так важливо було почути саме батьків голос?

8. Герой — це людина, що безкорисливо ризикує своїми інтересами й навіть життям у боротьбі за перемогу добра й справедливості. Які епізоди повісті засвідчують, що Тарас є справжнім героєм?

Отже, тема твору — зображення широкої панорами життя запорозького козацтва та його боротьби за свободу України. Ідея — звеличення героїзму українських козаків, їхньої відданості Батьківщині та вірі, засудження національної зради.

Закономірно, що в центрі твору — збірний образ запорозького козацтва. Як же вдалося у відносно невеликому творі змалювати цілу галерею героїчних постатей? Іноді автор згадує лише колоритне прізвище січовика — Закрутигуба, Бовдюг, Метелиця, Невеличкий, Гуска, Кукубенко, Шило, Печериця, Козолуп, Долото та ін. Іноді подає одну-дві деталі його зовнішності, фразу або вчинок.

Додаймо до цього панорамні описи побуту Січі та боїв. Тому й здається, що, прочитавши повість, ми познайомилися з усім січовим лицарством.

Основна ознака козацької душі — вільнолюбність, внутрішня розкутість. У мирний час це нерідко виливається в гультяйство й пиятику. Але в годину випробувань козаки сильні духом, мужні, готові на самопожертву, віддані Україні та рідній вірі.

С. Овчаренко. Побратими. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»

Перечитайте ще раз характеристику запорозького козака з праці Д. Яворницького (див. с 102). Які риси виявляються й у вдачах героїв повісті М. Гоголя? Порівняйте, яким змальоване козацтво в думах, баладах, історичних і козацьких піснях, в «Енеїді» І. Котляревського та в «Тарасі Бульбі». Про що це свідчить?

Пам’ятник Бульбі. с. Келеберда на Полтавщині. 2009 р.

Найяскравіше, найдокладніше змальована в повісті постать козацького полковника Тараса Бульби. Автор поступово розкриває все нові грані характеру героя. У приватному житті він суворий, але й люблячий батько та чоловік, гостинний господар, життєрадісна, весела й кмітлива натура. Виявляються й негативні його риси — грубість, упертість, родинний деспотизм, позірна зневага до жіноцтва, надмірна жорстокість. Але, мабуть, у той немилосердний час у загроженій зусібіч Україні й не міг бути іншим лицар, здатний вижити й захистити рідну землю.

Дедалі більше письменник висвітлює внутрішній світ героя. Основні його цінності — відданість Батьківщині та прадідівській вірі, готовність і вміння відстояти їх у бою.

Три жахливі випробування доля посилає Тарасові — зрада молодшого сина, мученицька загибель старшого, власна моторошна смерть. Не вагаючись ні хвилини, батько вбиває сина-відступника. Бо, якщо не зупинити зрадника, він стане лютим ворогом і мучителем власного народу. Так само знаходить у собі мужність прийти на страту Остапа й по-батьківськи підтримати його в останню мить. Нарешті, понівечений, розіп’ятий, пойнятий вогнем, Тарас перед смертю все одно робить свою отаманську справу — рятує побратимів слушною порадою.

Саме тому він — справжній народний герой, утілення славного козацького духу.

М. Кропивницький у ролі Тараса Бульби. Світлина кінця XIX ст.

• Завдання основного рівня

1. Проаналізуйте епізоди з повісті, які ілюструють щойно згадані риси вдачі Тараса.

2. На підставі вражень від прочитаного складіть усний портрет Бульби. Наскільки, на ваш погляд, відповідають Гоголевому образу його відтворення на ілюстраціях?

3. Складіть у робочому зошиті у формі таблиці порівняльну характеристику Остапа й Андрія за таким зразком.

Остап

Андрій

спільне

дужий, вродливий...

індивідуальне

стриманий, надійний...

ніжний, романтичний...

Доберіть із твору цитати, які засвідчують риси вдачі братів.

4. Чому ця повість є притчею? Чого вона навчає сучасників і нащадків М. Гоголя?

Творчість М. Гоголя (насамперед «Тарас Бульба») разом з творами інших українських авторів надихнула на поетичне слово молодого Т. Шевченка.

• Завдання основного рівня. Прочитайте вірш Т. Шевченка «Гоголю». Як називає поет свого попередника? У чому бачить головну ідею його прози?

Є. Кібрик. Остап. 1945 р.

За прикладом М. Гоголя Т. Шевченко створив (у поемі «Гайдамаки») образ Івана Ґонти — лицаря, що жертвує навіть своїми дітьми в ім’я України.

Образ Тараса Бульби став взірцем для багатьох поколінь українських патріотів: письменників, політиків, науковців, січових стрільців, вояків армії УHP, Української повстанської армії.

С. Єфремов: «З "Тараса Бульби” запала мені в душу перша іскра національної свідомости, до якої потім інші автори додавали вже тільки нового жару». Подібні свідчення залишили й М. Костомаров, і М. Грушевський, Д. Яворницький, Д. Донцов. Основоположник УПА генерал-хорунжий Т. Боровець воював під бойовим псевдонімом Тарас Бульба-Боровець.

Є. Кібрик. Андрій. 1945 р.

Ось уже півтора століття повість «Тарас Бульба» залишається надзвичайно популярною в Україні та світі. За сюжетом повісті М. Старицький створив п’єсу, а геніальний М. Лисенко — оперу (1890) починаючи з 1909 р., було знято багато художніх фільмів — у Росії, Німеччині, Англії, Італії, США, Чехії, Україні. Ще 1850 р. П. Головацький уперше переклав повість українською мовою. Відтоді здійснено ще понад десять перекладів. Зазвичай перекладачі беруть за основу другу редакцію твору з урахуванням першої.

1. Знайдіть в Інтернеті (адреса: https://www.youtube.com/watch?v=BHkMR_eCdcI) і подивіться художній фільм «Дума про Тараса Бульбу» режисерів П. Пінчука та Є. Березяка. Простежте, наскільки сюжет фільму відповідає сюжету повісті. На яких епізодах режисери зосередили особливу увагу, а які оминули? На ваш погляд, чому? Які враження викликав у вас фільм?

2. Підготуйте відеопрезентації про постановки «Тараса Бульби» на сцені й екранізації у світовому кіно.

3. Підготуйте усні виступи чи презентації про сучасних захисників України, які виявилися гідними спадкоємцями Тараса Бульби.

• Підсумкове судження

Т. Шевченко: «...Наш Гоголь — справжній відатель душі людської! Наймудріший філософ і найвеличніший поет мусить благоговіти перед ним, як перед чоловіколюбцем».

Панас Мирний: «Гоголь хоч і мистець чужої мови, по духу й природі рідний нам; його навіть невмирущі типи з "Мертвих душ” — це зразки з наших панів, а не кацапських... Що не кажіть, а Гоголь душею й натурою наш».

С. Єфремов: «Скоро я вивчився грамоти, трапилося мені, малому хлопцеві, прочитати "Вечори на хуторі біля Диканьки” та "Миргород”. Не переказуватиму своїх тодішніх вражень, скажу тільки, що після книжки Гоголя вперше я почув себе сином рідної землі...»

В. Шевчук: «Гоголя як письменника вбила неприродність його становища: він, не бувши росіянином, прагнув ним стати; не любив Росії, але примушував себе її полюбити... Отже, у Росії він не міг і не вмів воскрешати й бачити світло, тим-то дух його й упадав».

М. Гоголь: «Знаю, що моє ім’я після мене буде щасливішим за мене, і нащадки тих же земляків моїх, може, з очима, вогкими від сліз, бажатимуть миру моїй тіні».

Пам’ятник М. Гоголю в Римі

Уважно прочитайте наведені нижче міркування М. Гоголя.

• «Заглиблюйся в самого себе й досліджуй душу свою, бо там закони всього й усьому. Знайди лише ключ до своєї власної душі; коли ж знайдеш, тоді тим самим ключем одімкнеш душі всіх».

• «Кожному тепер здається, що він міг би зробити багато добра на місці й посаді іншого, а тільки не може зробити це на своїй. Це є корінь усякого зла. Треба подумати про те нам усім, як на своєму власному місці зробити добро».

• «Тяжко буде покараний той, хто дістав від Бога талант і закопав його в землю, а немає людини, яка б не дістала якого-небудь таланту».

• «Хто женеться за радістю, той раніше за всіх зловить нудьгу. Радість не дається нам дарма, вона дається нам у нагороду, вона входить до нас у душу тільки тоді, коли душа задоволена собою, коли вона сама почуває, що зробила добре й корисне — радість у праці!»

• «Визволити людину від злиднів, голоду, холоду й смерті, звичайно, є добре діло, але визволити від хвороби, смерті її душу є далеко більше».

• «Бог дав мені багату природу. Він також заклав мені в душу від народження мого декілька гарних сторін, але кращою з них, за яку не знаю, як дякувати Йому, було бажання стати кращим».

• «Ми всі так дивно й чудно створені, що не маємо самі в собі ніякої сили, але як тільки підемо на допомогу іншим, сила раптом у нас з’являється сама собою. Так велику вагу в нашому житті має слово "інший” і любов до іншого. Егоїстів не було б зовсім, коли б вони були розважливіші й зрозуміли, що стоять тільки на нижчому ступені свого егоїзму й що тільки з того часу, як людина перестане думати про себе, з того тільки часу вона починає думати справді про себе».

Як ця скульптура підкреслює двоїстість, багатоплановість художнього світу М. Гоголя?

Дайте відповіді на запитання

1. Чи згодні ви з такими судженнями? Для їх доказу або спростування наведіть приклади з історії, літератури, власного досвіду.

2. З якими ідеями Біблії та Г. Сковороди перегукуються ці міркування М. Гоголя?

3. Які духовні істини ви для себе відкрили чи підтвердили, вивчаючи життя та творчість М. Гоголя?

Радимо прочитати

1. Чижевський Д. Микола Гоголь: на шляху до вічної краси // Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992.

2. Єфремов С. Між двома душами // Літературно-критичні статті. — К., 1993.

3. Маланюк Є. Гоголь — Гоголь // Книга спостережень. — К., 1997.

4. Шевчук В. Втрачене сонце України, або М. Гоголь як український письменник // Гоголь М. Програмні твори: У 2 т. — К., 2000.

5. Барабаш Ю. «Коли забуду тебе, Єрусалиме...»: Гоголь і Шевченко: Порівняльно-типологічні студії. — X., 2001.

6. Сверстюк Є. Гоголь і українська ніч. — К., 2013.

7. Кралюк П. Таємний агент Микола Гоголь. — Л., 2016.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

Популярне з Української літератури за 9 клас

Добавити коментар

Автору дуже потрібно знати, чи Вам допоміг даний матеріал?!

    • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
      heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
      winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
      worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
      expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
      disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
      joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
      sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
      neutral_faceno_mouthinnocent
оновити, якщо не видно коду

Коментарів 0


Ми створили сайт TEXTBOOKS з метою розміщення матеріалів (шкільних підручників) Міністерства Освіти України, для покращення освітнього процесу учнів у школах та вузах України.
Онлайн перегляд шкільного матеріалу допоможе Вам знайти якісну відповідь на поставлені питання вчителя.
Використовуйте Наш ресур для підготовки до ЗНО 2021, адже у нас присутні підготовчі курси з математики, української мови та літератури, англіської мови та історії України.