Масонські ложі - перший вияв громадської опозиції царизмові. В Україну масонство прийшло через Польщу, Росію та безпосередньо з країн Західної Європи (передусім - із Франції та Німеччини). Центром масонського руху в Україні останньої чверті XVIII ст. став Київ. Членами лож були лікарі, архітектори, літератори, науковці, купці, вихідці з українських старшинсько-шляхетських родин. Проте кількісно в ложах України переважали поляки й росіяни. Ложі...

Упродовж першої половини XIX ст. становище сільського господарства в підросійській Україні визначали приватна власність поміщика на землю та, відповідно, особиста залежність селянина від поміщика. Характерною рисою поміщицького землеволодіння була наявність великих господарств - латифундій переважно на Правобережжі та Півдні. Панівною залишалася панщинна система господарювання. Попрацюйте в парах Розгляньте діаграму. Як гадаєте, що впливало на...

У 1787 р. розпочалася російсько-турецька війна. Наступного року російське командування сформувало Військо вірних козаків (трохи згодом його почали називати Чорноморським). Українські козаки, з яких складалося Чорноморське військо, уславились у численних битвах. Вони сподівалися відродити на землях між Південним Бугом і Дністром давні козацькі звичаї та розширити свої володіння аж до Дону за рахунок колишніх земель Війська Запорозького. Це...

У складі Австрійської монархії українські землі належали до різних адміністративних одиниць імперії. Східну Галичину, яка перейшла до складу Австрії в 1772 р., разом із частиною польських земель було об’єднано в окрему провінцію. Після численних територіальних змін ця провінція отримала назву Королівство Галичини та Лодомерії (слово «Лодомерія» утворено від «Володимирія», за назвою міста Володимира-Волинського, що залишилося поза кордонами...

В історичній науці період європейської історії від середини XV ст. до початку XX ст. називають новим часом. Такі погляди на періодизацію започаткували італійські гуманісти, та врешті вони утвердилися серед істориків. Більшість істориків вважають, що саме в цю епоху було закладено основи сучасних національних, економічних та соціальних процесів. Новий час зазвичай поділяють на ранній новий час (ранньомодерну добу) та власне новий час. Про...

А «Трупа Кропивницького поступово зміцніла і, добившись права гастролювати в Києві й Петербурзі, зачарувала сотні й тисячі глядачів, навіть тих, які упереджено ставилися до української мови. Молодий український театр недаремно став називатися театром корифеїв. Справді неповторними артистичними індивідуальностями були . Стиль синтетичного театру, який поєднував драматичні й комедійні сцени з музичними й вокальними, включаючи хорові й танцювальні...

При будівництві різних споруд в той час використовували різні стилі. Для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському. Хоча такий підхід і не був загальноприйнятим. Приміром, у Києві у стилі французького ренесансу споруджено будівлю Національної опери (за проектом петербурзького архітектора Віктора Шретера). У 1899-1909 рр. архітектор Владислав Городецький у...

Емський указ 1876 р. призупинив розвиток українського театру, але в 1882 р. єлисаветградці створили першу професійну театральну трупу. Її організаторами була група драматургів та акторів, яких називають корифеями українського театру. Це Марко Кропивницький і брати та сестра Тобілевичі, які діяли під різними псевдонімами (Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський та Марія Садовська-Барілотті). Пізніше до них долучилися видатна...

Софія Русова (1856-1940). Популяризаторка ідеї націоналізації шкільної та позашкільної освіти в Україні. З її ініціативи відкрито низку шкіл і дошкільних закладів, зокрема перший у Києві та другий у Росії дитячий садок Індустріальна модернізація позначилася на суспільному становищі жінок. Ці зміни були помітніші в житті городянок. З Європи до України докотилися хвилі емансипації та фемінізму - так називають рухи за зрівняння жінок у правах із...

У Галичині діяло 49 державних середніх навчальних закладів (гімназій і реальних училищ). З них у Східній Галичині було 25 шкіл із польською мовою навчання, 4 - українською (гімназії у Львові, Перемишлі, Тернополі, Коломиї; у 1905 р. засновано п’яту українську гімназію в Станіславі), 2 - німецькою. Відкривалися приватні українські гімназії. За підрахунками М. Грушевського, на одну польську середню школу в Східній Галичині припадало приблизно 30...