Після поразки революції 1905-1907 рр. у Російській імперії запанувала реакція. Царський уряд проводив відверту антиукраїнську політику. Через утиски й переслідування одна за одною в містах припиняли діяльність культурно-освітні організації. Закривалися українські періодичні видання, було заборонено й передплату. Знову заборонили викладати українською мовою в навчальних закладах. Набула чинності цензурна заборона на вживання у будь-яких...

У січні-березні 1905 р. страйками в Україні було охоплено 320 заводів, фабрик, майстерень. У губерніях Східної України страйкувало майже 170 тис. осіб, загалом кількість страйкарів в імперії сягнула 810 тис. До протестів долучилося і селянство. За перші три місяці 1905 р. в Україні відбулося близько 140 селянських виступів. Революційний рух перекинувся і в армію. У червні в одеському порту почалося повстання на панцернику «Князь...

Члени ЗУБО опікувалися друком і поширенням українськомовних видань, влаштуванням святкувань річниць відомих діячів української культури тощо. Однією з культурних подій, у якій найактивнішу участь узяли члени ЗУБО, стало відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві влітку 1903 р. Після отримання урядового дозволу на відкриття пам’ятника на зборах ЗУБО, як згадує Є. Чикаленко, було ухвалено «вирядити від кожної “Громади” делегатів із...

Початок XX ст. в Україні був періодом бурхливого розвитку капіталізму, швидкого зростання чисельності та концентрації пролетаріату. Завдяки географічному розташуванню та природним багатствам Україна стала одним із найрозвиненіших промислових регіонів імперії, основним виробником продукції видобувної та металургійної промисловості, а також цукру й товарного зерна. Економіка регіонів України розвивалася з різною інтенсивністю. Південь досить...

Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Яке історичне значення мали описані події? Висловіть власне судження і обґрунтуйте його. А. «Заснування "Руської бесіди" дуже спричинилося до пожвавлення просвітницької діяльності в Тернополі і на Поділлі, якою займалася тернопільська філія товариства "Просвіта". Вже перед тим головний відділ "Просвіти" у Львові звернув увагу на потребу ширення просвіти серед широких народних верств не лише...

...

«...За останні десять років національно настроєні елементи Галичини склалися в три організовані партії. Національно-демократична партія (хоча ця назва, спрофанована тим змістом, який вклали до своєї програми і тактики націонал-демократи польські, неохоче вживається) є спадкоємницею національного руху галицького українства й об’єднує в собі більшість національно настроєного українського суспільства. Наріжним каменем її програми є національні...

«...Мадяри забороняють угорським русинам отримувати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, а й літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорський уряд через свою велику гуманність заборонив отримувати і поширювати в Угорщині видання львівської "Просвіти". Угорським русинам забороняють підтримувати зв'язки з галицькими, відбирають листи, написані до угорських русинів, тощо. Навіть в абсолютистській Росії не чинять таких речей...

У другій половині XIX ст. виразниками суспільно-політичного руху в тій частині України, яка перебувала у складі Австро-Угорської монархії, були течії москвофілів і народовців (українофілів). Суспільно-політична течія москвофілів об’єднувала ту частину греко-католицького духовенства й інтелігенції Галичини, Буковини та Закарпаття, яка прагнула до культурної єдності з Росією, сподіваючись на підтримку російського уряду, дотримуючись водночас...

Під час «весни народів» 1848-1849 рр. подією епохального значення стало оголошення імператорським указом від 22 квітня 1848 р. звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня - на чотири місяці раніше, ніж у всій монархії (у серпні указ був поширений на Буковину; на Закарпатті, як і по всій Угорщині, панщину скасовано Угорським сеймом у березні 1848 р. і підтверджено імператорським указом у 1853 р.). Закон звільняв селян від панщинних...