§ 36. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії. Практичне заняття № 9

1. Утворення міжнародної коаліції держав для підтримки незалежності й обороноздатності України

Проаналізуйте фрагмент джерела. • 1. 3 якою метою В. Зеленський звернувся до Сенату, Національних зборів Французької Республіки та Ради міста Парижа? • 2. Чи мав «нормандський формат» позитивні для України наслідки? Чому? Відповідь аргументуйте. • 3. Чому у промові Президент говорить про повноправне членство України в Європейському Союзі? • 4. Чому деякі французькі компанії Президент називає «спонсорами для військової машини Росії»? Яка роль санкцій у боротьбі з Росією? • 5. Знайдіть на сайті Президента України (https://www.president.gov.ua/) звернення до парламентів інших держав. Порівняйте, що в них спільного з цитованою промовою, а що відмінного. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте.

«У 2019 році, коли я прийшов на пост Президента, вже існував формат для переговорів з Росією. Це був Нормандський формат. Формат переговорів, які повинні були закінчити війну на Донбасі, війну на сході України, яка триває вже, на жаль, вісім років.

У Нормандському форматі брали участь чотири держави — Україна, Росія, Німеччина та Франція. Чотири, але через них був представлений увесь світ, усі позиції, всього світу. Хтось підтримував. Хтось намагався затягувати процес. Хтось хотів усе зірвати. Але здавалося важливим, що світ був присутній завжди за тим “нормандським столом”, столом миру.

І коли переговори давали результат, коли нам вдавалося звільняти людей з полону, коли ми змогли погодити деякі рішення в грудні 2019 року, це було як ковток свіжого повітря. Як проблиск надії. Надії на те, що розмови з Росією можуть допомогти. Що керівництво Росії можна переконати словами. Щоб Москва обрала мир.

Але настало 24 лютого. День, який перекреслив усі ті зусилля. Усіх нас. Перекреслив старе значення слова “діалог”. Перекреслив європейський досвід відносин із Росією. Перекреслив десятиліття історії Європи [...].

Тому ми очікуємо від вас, очікуємо від Франції, від вашого лідерства, що ви зможете зробити так, щоб Росія шукала мир. Щоб закінчила цю війну проти свободи. Проти рівності. Проти братерства. Проти всього, що зробило Європу єдиною. І сповненою вільним різноманітним життям [...].

І що під час головування Франції у Європейському Союзі буде ухвалене давно дозріле історичне рішення — про повноправне членство України у Європі, в ЄЄ. Історичне рішення в історичний час. Як це завжди було в історії французького народу [...].

Завтра буде вже місяць, як українці воюють за власне життя, за власну свободу. Як наша героїчна армія протистоїть всім силам Росії, що переважають.

Ми потребуємо більшої допомоги! Ми потребуємо більшої підтримки! Щоб свобода не програла, вона має бути добре озброєною. Танки, протитанкова зброя, авіація, протиповітряна оборона. Ми потребуємо всього цього! Ви можете нам допомогти, я знаю. Можете!

Щоб свобода не програла, світ повинен підтримувати її санкціями проти агресора. Кожного тижня — новий санкційний пакет. Кожного!

Французькі компанії повинні піти з російського ринку. “Рено”, “Ашан”, “Леруа Мерлен” та інші. Вони повинні перестати бути спонсорами для військової машини Росії, спонсорами вбивств дітей і жінок, спонсорами зґвалтувань, грабунків, мародерства з боку російської армії.

Всі компанії повинні запам’ятати раз і назавжди, що цінності вартують більше, ніж прибуток. Ще й прибуток на крові. І ми з вами повинні вже думати про майбутнє. Про те, як ми будемо жити після цієї війни.

Потрібні гарантії. Сильні гарантії. Гарантії того, що безпека буде непохитною, а війни справді не буде. І загалом війни будуть неможливими».

Із промови Президента України Володимира Зеленського на спільному зібранні Сенату,

Національних зборів Французької Республіки та Ради міста Парижа,

23 березня 2022 р.

Проаналізуйте фрагмент джерела. • 1. Чому, на думку тодішнього міністра закордонних справ України, підтримка України не є благодійністю? Які аргументи наводить міністр? • 2. Які країни надають допомогу Україні? • 3. У чому полягає загроза локальних міждержавних війн для світу? • 4. Чому важливо «підтримувати та боронити демократію та ринкові економіки»? • 5. Чи погоджуєтеся з думкою, що перемога України у війні є запорукою світової безпеки і стабільності? Свою відповідь обґрунтуйте.

«Деякі скептики також кажуть, що підтримка України в боротьбі за свободу надто дорого обходиться і не може тривати нескінченно. Ми в Україні цілком усвідомлюємо обсяги підтримки, яку ми отримали від Сполучених Штатів, європейських та інших партнерів. Ми безмежно вдячні урядам, законодавцям і всім людям, які простягнули руку допомоги нашій країні у час війни. Ми використовуємо цю підтримку максимально прозоро та підзвітно: інспектори військової допомоги США не знайшли жодних свідчень суттєвих розтрат, махінацій чи шахрайств.

Ця підтримка не є і ніколи не була благодійністю. Кожен долар, інвестований в обороноздатність України, приніс суттєві безпекові дивіденди країнам, які нас підтримали. Підтримка дозволила нам відбити агресію та уникнути подальшої катастрофічної ескалації в Європі. Україна досягла усіх цих результатів завдяки американській підтримці, яка загалом склала близько 3 % річного військового бюджету США. Крім того, більшість цих грошей насправді залишилася в США та пішла на фінансування американської оборонної промисловості, стимулювання розвитку передових технологій та створення робочих місць для американців. Саме з цієї причини низка лідерів місцевих ділових кіл у США вже виступили публічно проти затримки чи зменшення військової допомоги для України.

Більше того, в той час як США є ключовим безпековим партнером України, а лідерство Америки в мобілізації міжнародної підтримки нашої держави є взірцевим і життєво необхідним, Сполучені Штати все ж таки не несуть цей тягар самотужки. Як заявив днями Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, інші члени НАТО, включно з європейськими країнами та Канадою, надали Україні загалом більше половини сукупної військової допомоги. Низка країн надали більше підтримки у відсотковому відношенні до ВВП, ніж США: Велика Британія, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словаччина, Фінляндія та Чехія. Підтримка ФРН продовжує зростати, перетворюючи її на ключового партнера України в Європі за абсолютними цифрами.

Спроби деяких інших скептиків нарікати боротьбу України за свободу “ще однією нескінченною та безперспективною війною Америки за кордоном” позбавлені здорового глузду. Україна ніколи не закликала США направити війська на свою територію. Ми пропонуємо справедливу угоду: партнери надають нам все, що необхідно для перемоги, а ми виконуємо решту роботи самі, захищаючи не лише власні кордони, але й кордони глобальної демократії.

Сполучені Штати витратили десятиріччя та сотні мільярдів доларів, створюючи та захищаючи міжнародний порядок, який здатен підтримувати та боронити демократію та ринкові економіки, а отже, безпеку та благополуччя американців. Зараз було би вкрай нерозумно відмовитися від цих інвестицій. Якщо демократії дозволять впасти в Україні, супротивники США розглядатимуть це як слабкість та сигнал про те, що агресія приносить бажані результати. У такому разі цінник захисту національних інтересів США в умовах таких загроз зросте у рази та буде значно вищим за цінник підтримки України нині, не кажучи вже про десятиліття глобальної турбулентності із непевними наслідками.

Науковці та аналітики часто попереджають про загрозу Третьої світової війни, маючи на увазі ядерний конфлікт між великими державами. Але вони схильні нехтувати загрозою світу локальних міждержавних війн, в якому більші країни відчуватимуть можливість нападу на менших сусідів. Це були би Перші світові війни, в множині, а не Третя світова війна. Саме такий світ здатна породити російська агресія, якщо не буде спільної відданості союзників меті перемоги України».

Дмитро Кулеба. «Шлях до перемоги України».

Foreign Affairs (США),

14 грудня 2023 р.

Проаналізуйте висловлювання іноземних лідерів. • 1. Про що свідчать наведені висловлювання? • 2. Які емоції вони у вас викликають? • 3. Що в них спільного, а що — відмінного? • 4. Хто зі світових лідерів побував в Україні після широкомасштабного вторгнення? Про що це свідчить? Якими були їхні емоції та враження від побаченого? Як це вплинуло на підтримку України? • 5. У якому контексті Джон Гербст згадує Глобальний Південь? Проаналізуйте, чому Україна зацікавлена у налагодженні дипломатичних відносин із Глобальним Півднем.

«Здобутки від продовження підтримки України величезні, бо ми вперше за десятиліття показали, що ми дійсно віримо в демократію і свободу і що ми готові обстоювати ті цінності у Європі».

Колишній прем ‘єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон,

інтерв’ю британському телеканалу Sky News, 6 листопада 2022 р.

«Радіо Свобода»

«Коли Путін розпочав вторгнення майже рік тому, він вважав, що Україна слабка, а Захід розділений. Він думав, що зможе пересилит нас. Але він глибоко помилявся. За останній рік Сполучені Штати створили коаліцію країн від Атлантики до Тихого океану, щоб допомогти захистити Україну, надаючи безпрецедентну військову, економічну та гуманітарну підтримку — і ця підтримка триватиме. Я оголошу про чергову поставку критично важливого обладнання, включно з артилерійськими боєприпасами, протитанковими системами та радарами повітряного спостереження, щоб допомогти захистити український народ від повітряних бомбардувань».

Президент США Джозеф Байден,

Київ, 20 лютого 2023 р.

BBC News Україна

«У багатьох країнах після більше ніж 400 днів повномасштабної війни Росії проти України зростає втома, виснаження і зневіра. Виникає спокуса, підживлювана російською пропагандою та дезінформацією, за всяку ціну якомога швидше домогтись перемир’я. Укладення невигідного для України миру з Росією, який, по суті, полягатиме в тому, що РФ і надалі займатиме землі, які зараз окупує. На це ніколи не буде нашої згоди. Політика поступок і покірності щодо Росії і політики Путіна, ведена роками, принесла отруйні плоди. Її результатом є сьогоднішня агресія і тисячі невинних жертв. Тільки Україна має вирішувати, на яких підставах проводити мирні переговори. Єдині умови, яких світові лідери мають вимагати від Росії, — повне виведення військ з території України. Повне виведення військ поза міжнародно визнані кордони. Ні про які переговори і рішення над головами українців не може бути й мови.

Керамічний півник зі зруйнованого будинку в м. Бородянка (Васильківський майоліковий завод, художники-скульптори, імовірно, Надія та Валерій Протор’єви). 2022 р. Фото: Єлизавета Серватинська, «Суспільне»

Якщо хтось у світі починає зі мною таку розмову, я відповідаю: “А ти був у Бучі, ти був у Бородянці? Ірпені? Не був? То поїдь туди. І скажи людям, чиїх близьких катували, вбивали, ґвалтували, скажи їм прямо в очі, що жертва їхніх близьких, що їхні страждання не мали значення. Що все буде, як і раніше”. Не може бути так, як колись, і не буде. Україна сама вирішуватиме за себе. Тепер і завжди. А ми будемо стояти на сторожі цього».

Президент Республіки Польща Анджей Дуда,

Варшава, 5 квітня 2023 р.

«Суспільне»

«Тут не йдеться про те, що бідна Україна пограбована мерзенною Росією, хоча частково це так і є, а про те, що ревізіоністський Кремль, ядерна супердержава, хоч і зі слабенькою економікою, прагне нав’язати системну зміну через пряму агресію. І це критичний виклик, який хвилює Сполучені Штати. Якщо ми визначаємо проблему в такий спосіб, то 55 мільярдів доларів, які ми щорічно надаємо Україні, економічної та військової допомоги не є такою надзвичайною кількістю іноземної допомоги. Це не подарунок країні, яка перебуває в облозі, це життєво важливий внесок у американську безпеку, і в цьому випадку немає причин говорити, що ми даємо країнам Латинської Америки лише 2 мільярди доларів, а ми витрачаємо 55 мільярдів доларів на Україну, бо йдеться про глибинні американські інтереси».

Надзвичайний і повноважний посол США в Україні у 2003—2006 рр.

Джон Гербст, червень 2023 р.

«Радіо Свобода»

2. Формат «Рамштайн»

Проаналізуйте наведені джерела. • 1. Поміркуйте, з якою метою було створено формат «Рамштайн». • 2. Які питання порушують учасники формату? • 3. Яке значення має формат «Рамштайн» для України та світу? • 4. Обговоріть, чим відрізняються формати Мінськ-1 і Мінськ-2, «нормандський» і «Рамштайн». Свою відповідь обґрунтуйте.

«Зустріч у форматі “Рамштайн” — підбиваємо перші підсумки.

Домовились започаткувати ініціативу створення Capabilities Coalition (Коаліція спроможностей).

Головна мета — підготовка Сил оборони України майбутнього.

Для цього Міністерство оборони визначило п’ять кластерів, які потребуватимуть першочергової уваги:

• протиповітряна оборона;
• артилерія;
• авіація;
• ВМС;
• бронетехніка.

Також закликав наших партнерів продовжувати підтримувати Україну та окреслив пріоритетні потреби.

Наші партнери вкотре підтвердили свої зобов’язання щодо підтримки України.

Вдячний учасникам за непохитну підтримку України. Наша армія навіть після дев’ятнадцяти місяців запеклих боїв залишається високомотивованою, і український народ не має наміру здаватися».

Допис у соцмережі Facebook міністра оборони України

Рустема Умєрова від 19 вересня 2023 р.

«Потужна зустріч у форматі “Рамштайн”. До зустрічі Контактної групи з питань оборони України долучилися понад 50 країн. Підтримка України залишається непохитною.

Вдячний нашим партнерам, які вже почали оголошувати про нові пакети військової допомоги. Найбільші та найпотужніші анонси лишилися не для розголошення.

Ось 5 ключових підсумків, про які можна говорити публічно:

1. Важливе досягнення сьогодні: сформовано нову коаліцію наземних засобів протиповітряної оборони (Ground-Based Air Defence). Лідери — Німеччина та Франція. До коаліції увійшли 20 країн. Забезпечення наших міст додатковими ППО — один з пріоритетів на цю зиму.

2. Нідерланди підготували 2 млрд евро на військову допомогу Україні.

3. Лідер ІТ-коаліції — Естонія — надає фінансування на суму пів мільйона доларів на діяльність ІТ-коаліції на додаток до зобов’язань Люксембургу у розмірі 10 мільйонів евро.

4. Велика Британія та Норвегія в рамках Морської коаліції шукатимуть способи ще більше посилити безпеку у Чорному морі.

5. Спільно з колегами в Брюсселі продовжуємо роботу над Дорожньою картою взаємосумісності. З Ллойдом Остіном у Києві два дні тому я говорив про необхідність подальшого руху України в НАТО. Українська армія має відповідати усім критеріям НАТО. Треба змінюватися для повної взаємосумісності з партнерами».

Допис у соцмережі Facebook міністра оборони України

Рустема Умєрова від 22 листопада 2023 р.

«Сьогодні відбулося чергове засідання у форматі “Рамштайн” — уже 17-те. Є й нові пакети підтримки України — наших воїнів. Це стосується і снарядів та ракет, і РЕБ та дронів, і нових потужностей для нашої ППО. Створена й відповідна коаліція — коаліція розвитку ППО. Лідерами в її організації є Німеччина та Франція. Я дякую за таке лідерство. Дякую й кожній країні, яка бере участь у цих зусиллях — у тому, що дає можливість нашим містам і селам бути більш захищеними від російських ударів. Поки не все можна розповідати публічно, але український повітряний щит стає сильнішим буквально щомісяця».

Звернення Президента України Володимира Зеленського

від 22 листопада 2023 р.

3. Санкції проти Росії та лендліз для України

Проаналізуйте запропоновані висловлювання. • 1. Чому запровадження санкцій є одним із заходів стримування російської агресії? • 2. Наскільки дієвий цей інструмент? • 3. Проаналізуйте ще раз фрагмент із промови Президента України В. Зеленського на спільному зібранні Сенату, Національних зборів Французької Республіки та Ради міста Парижа від 23 березня 2022 р. Чому В. Зеленський просив підтримати Україну санкціями проти Росії? • 4. Про що свідчить постачання озброєння Україні? Дізнайтеся, які країни постачають Україні озброєння.

«Санкції мають глибокий вплив на російську економіку. Незабаром ми схвалимо 12-й пакет санкцій. Там будуть нові переліки тих, хто відповідає за військову торгівлю та окупацію України, а також тих, хто причетний до викрадення дітей, хто причетний до формування фейкових новин, обхідних імпортних та експортних заборон, і тих, хто порушує цінову стелю на нафту».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн,

4 листопада 2023 р.

«Радіо Свобода»

ЗАУВАЖТЕ

Україна, своєю чергою, офіційно підтримала Японію у питаннях її територіальної цілісності включно з її Північними територіями, які нині перебувають під окупацією Російської Федерації. Про це йдеться у відповідному Указі Президента від 7 жовтня 2022 р.

«З моменту початку неспровокованої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року Україна та міжнародні партнери запровадили низку санкцій проти рф.

На сьогодні російська федерація є найбільш підсанкційною країною світу, і наразі саме санкції є найбільш дієвим інструментом впливу на країну-агресора з боку цивілізованої світової спільноти.

Важливим елементом роботи Міністерства закордонних справ України на санкційному напрямі є взаємодія зі столицями держав — членів ЄС, США, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії та низки інших країн-партнерів».

Санкції проти РФ. Міністерство закордонних справ України

Опубліковано 19 грудня 2023 р.

«Шістнадцятого березня Байден оголосив про додаткову військову допомогу Україні в розмірі 800 мільйонів доларів, унаслідок чого схвалена ним за попередній тиждень сума сягнула мільярда доларів. За цим мільярдом уже чекав наступний. Новий пакет містив 800 зенітних комплексів “Стінгер”, що збільшило кількість цих поставлених Сполученими Штатами ракет до 1400, а також 2000 протитанкових ракет “Джавелін”, яких тепер в українців налічувалося до 4600. Новинкою у програмі допомоги стали 100 тактичних безпілотних систем, або дронів. Двадцять першого квітня Білий дім оголосив про додаткові 800 мільйонів доларів військової допомоги. Цього разу в пакет увійшли дрони-камікадзе “Світчблейд” та далекобійні гаубиці. “Зараз ми у критичному вікні часу, коли вони сформують основу для наступного етапу цієї війни”, — прокоментував Байден мету нового пакета допомоги.

Байден був готовий збільшити американську підтримку України. Про нову програму американської військової допомоги оголосили 9 травня, того дня, коли Путін проводив на Красній площі парад. За іронією долі, російський “День Перемоги” збігся з підписанням програми лендлізу для України, яку Байден запросив та отримав від Конгресу. Сполучені Штати ініціювали програму лендлізу для союзників уперше з часів Другої світової війни, коли їхніми союзниками були Велика Британія та Радянський Союз. США виділили тоді понад 50 мільярдів доларів (690 мільярдів доларів у сучасній валюті), причому понад половина цієї суми дісталася Британії, а приблизно одна п’ята — СРСР. Новий закон про лендліз давав президенту змогу санкціонувати військову допомогу Україні на суму до 33 мільярдів доларів додатково до 3,8 мільярда доларів, які вже витратили з цією метою від початку війни. Палата представників переважною більшістю голосів підтримала законопроект — 417 голосів “за” і 10 “проти”. “Ціна цієї боротьби недешева, але поступитися агресії буде ще дорожче”, — заявив Байден, підписуючи закон».

Сергій Плохій. «Російсько-українська війна: Повернення історії».

Харків, 2023. С. 267—268

4. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС

Проаналізуйте джерела. • 1. Чому 28 лютого 2022 р. Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль звернулися до ЄС з ініціативою щодо входження України до ЄС за спеціальною спрощеною процедурою? Свою відповідь аргументуйте. • 2. Чому у червні 2022 р. лідери Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні цього статусу? • 3. Про які необхідні кроки України сказала Урсула фон дер Ляєн? • 4. Як європейські лідери оцінюють початок переговорів про вступ України до ЄС?

«Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Історичний момент».

Допис у соцмережі Telegram Верховної Ради України

від 28 лютого 2022 р.

«Коли Європейська комісія 17 червня рекомендувала надати Україні статус кандидата, вона також попросила виконати кілька умов, щоб рухатися далі. Серед них, наприклад, необхідність призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та виконання чи не найскладніших завдань — “проштовхнути” антиолігархічне законодавство та законодавство проти відмивання грошей.

Чи впорається Україна із цими та іншими завданнями, Європейська комісія оцінить у грудні цього року. Але чиновники ЄС очікують, що країна, можливо, не зможе виконати все у найближчі шість місяців. Тому було б варто очікувати проведення ще кількох оцінок протягом наступних років».

Україна — кандидат на членство у ЄС. Пояснюємо, що це означає.

23 червня 2022 р.

«Радіо Свобода»

«Питання розширення постійно виникало в наших дискусіях. Україна має стати членом Європейського Союзу. Західні Балкани також. Швидко».

Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель, 1 вересня 2023 р.

«Радіо Свобода»

«Це рішення було найскладнішим (про початок вступних переговорів України з ЄС. — Ред.), одним з найскладніших у житті, з якими я стикався. І, справді, на рівні магії потім склалися всі фактори».

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України (4 березня 2020 — 5 вересня 2024), 15 грудня 2023 р.

«Радіо Свобода»

«Сьогодні Європейська комісія рекомендує, щоби Європейська Рада розпочала переговори про вступ з Україною і Молдовою.

Україна завершила... понад 90 % необхідних кроків, які ми встановили у нашій доповіді минулого року.

На цій основі ми сьогодні рекомендували, щоби Європейська Рада розпочала переговори про вступ. Ми також рекомендуємо, щоби Європейська Рада схвалила рамки для переговорного процесу, як тільки Україна втілить поточні реформи. Щодо цього ми прозвітуємо у 2024 р.

Якщо Європейська Рада ухвалить політичне рішення: скаже “так”, що ми беремо рекомендацію Єврокомісії і розпочинаємо переговори про вступ, — робота може початися негайно. Це дуже технічне питання.

І до березня ми прозвітуємо про прогрес. Але ми можемо почати одразу, коли Європейська Рада дасть зелене світло у своєму рішенні у грудні».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн,

8 листопада 2023 р.

Інформагенція «УНІАН»

«Європейська Рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови».

Допис у соцмережі голови Європейської ради Шарля Мішеля

від 14 грудня 2023 р.

«Це дійсно оцінка — те, що ми відкриваємо переговори з Україною і з Молдовою. Ми хочемо підтримати Україну. Це дуже потужне політичне рішення, і сьогодні, зараз, я думаю, для народу України (це показує. — Ред.), що ми на їхньому боці, і це рішення, прийняте країнами-члєнами, є дуже важливим для довіри до ЄС».

Коментар для «Суспільне Новини» голови Європейської ради

Шарля Мішеля від 14 грудня 2023 р.

«Суспільне»

5. Україна і НАТО

Проаналізуйте фрагменти джерел. • 1. З якою метою цитований уривок вписано у «Стратегічну концепцію НАТО — 2022»? • 2. Які враження викликають у вас наведені джерела? • 3. Про що вони свідчать? • 4. Як ви ставитеся до вступу України до НАТО? Свою відповідь обґрунтуйте.

«Наш світ сповнений суперництва і непередбачуваний. Загарбницька війна Російської Федерації проти України похитнула мир і значно погіршила наше середовище безпеки. Жорстоке і беззаконне вторгнення Росії, неодноразові порушення нею міжнародного гуманітарного права, її жахаючі військові напади і звірства спричинили невимовні страждання і спустошення. Сильна і незалежна Україна є вкрай важливою для стабільності на євроатлантичному просторі. Поведінка Москви є відображенням схеми агресивних дій щодо сусідів Росії і трансатлантичної спільноти загалом. Ми також стикаємося з нагальною загрозою тероризму в усіх його формах і проявах. Повсюдна нестабільність, зростання стратегічного суперництва і поширення авторитаризму становлять виклик для інтересів і цінностей Альянсу. У нашій новій Стратегічній концепції знову підтверджується, що основним завданням НАТО є гарантування колективної оборони на основі підходу “на 360 градусів”».

«Стратегічна концепція НАТО — 2022»,

ухвалена 29 червня 2022р.

«По-перше, ми скоротили ваш шлях до НАТО з двох до одного кроку, знявши вимогу щодо Плану дій з підготовки до членства. По-друге, ми узгодили програму для того, щоб зробити Збройні Сили України більш оперативно сумісними з вашими майбутніми союзниками. По-третє, ми зміцнили наші політичні зв’язки до безпрецедентного рівня, створивши Раду Україна — НАТО, орган, де ми можемо консультуватись і приймати рішення разом. Ці три рішення означають, що Україна тепер близька до НАТО як ніколи раніше».