§ 17. Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109240

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати економічні проблеми та політичні зміни, що призвели до руйнування радянської моделі розвитку.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якою була мета економічних змін, декларованих на початку «перебудови»? 2. У чому полягав зміст аграрної політики, яку здійснювали в СРСР у 1980-х рр.? Чи сприяла вона позитивним змінам? 3. Чому держава пішла на розширення самостійності підприємств? У чому це проявлялося? 4. Яке значення мало прийняття Законів «Про індивідуальну трудову діяльність» і «Про кооперацію в СРСР»? 5. Чому стратегія «прискорення» соціально-економічного життя не виправдала себе? 6. Які чинники негативно вплинули на економічний розвиток СРСР у 1985—1987 рр.?

1. СТРІМКЕ ПОГІРШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА. Від 1988 р. обсяги виробництва в СРСР стрімко падали (в УРСР це розпочалося в 1990 р.). Не врятувало ситуацію й те, що законодавчо було закріплено модель регульованої ринкової економіки (червень 1990 р.). Підприємства мали передавати у власність трудовим колективам. Проте ця стратегія не виправдала себе. Ситуація в економіці стрімко погіршувалася, рівень життя падав.

У який спосіб влада намагалася вирішити економічні проблеми наприкінці 1980-х рр.?

У 1988—1989 рр. помітно скоротилося сільськогосподарське виробництво, що позначилося на забезпеченні продовольством. Приріст промислового виробництва зупинився. У 1990 р. в СРСР стався обвал економіки.

Продуктивність праці значно відставала від темпів зростання заробітної плати. Якщо в 1987 р. на 1 % зростання продуктивності праці в промисловості УРСР припадало майже 0,5 % росту заробітної плати, то в 1988 р. — 1,5 %, а в 1989 р. — 2,2 %.

Прагнучи зменшити грошову масу, керівництво СРСР у січні—квітні 1991 р. зважилося на нову грабіжницьку грошову реформу: обмін купюр 100 та 50 руб. на нові в обмежені терміни (три дні) і за певних умов (до 1000 руб. на одну особу). Гроші, що не були обмінені, знецінювалися: 50 руб. перетворилися на 50 коп., а 100 руб. — на 1 руб. Одночасно зросли ціни у 2—10 разів. До літа 1991 р. інфляція різко підскочила й наприкінці року досягла зростання 25 % на тиждень. Відбувалося й падіння курсу рубля: так, на початку 1991 р. 1 дол. США коштував 10 руб., а наприкінці року — 110—120 руб. Підвищення цін уже не могло змінити економічну ситуацію на краще, та ще й на тлі розпаду СРСР.

Спад виробництва, неконтрольована грошова емісія і як наслідок інфляція посилювали соціальну напруженість у суспільстві, його майнове розшарування. Населення почало скуповувати іноземну валюту.

Зародження приватного підприємництва. 1990 р.

На які ознаки початкового розвитку підприємництва вказує ілюстрація?

Відбувався перерозподіл власності. Так частка підприємств союзного і союзно-республіканського підпорядкування у випуску промислової продукції України зменшилася із 70 до 56 %. Окремі регіони, союзні й автономні республіки вживали різних заходів, що обмежували вивезення ресурсів за їхні межі. Було запроваджено систему карткового розподілу основних продовольчих і промислових товарів.

УРСР у 1985—1991 рр. БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Яку інформацію про розгортання руху боротьби за незалежність України можна отримати за картою?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Громадяни СРСР, які мали можливість виїхати за кордон, масово скуповували там і завозили товари, які не виробляли в СРСР (вживані автомобілі, меблі, відео- та аудіотехніку). Популярними маршрутами були Югославія, НДР, Польща, Румунія, Туреччина, Китай. Так поступово формувався прошарок підприємців, які частково вирішували проблему дефіциту в СРСР.

Радянська карикатура. Кінець 1980-х рр.

Що призвело до зображеної ситуації?

Громадяни, що обміняли «старі» рублі на «нові». 1991 р.

2. ШАХТАРСЬКИЙ СТРАЙК 1989 р. Погіршення соціально-економічного становища призвело до масових страйків робітництва. Започаткували їх шахтарі. Хвиля страйків поширилася на всі вугледобувні регіони СРСР.

Якими були головні вимоги шахтарів?

В УРСР страйк стихійно розпочався 15 липня 1989 р. на шахті Ясинуватська-Глибока в Макіївці (Донецька область). А вже 25 липня страйкувала більшість шахт України, на яких працювали близько 500 тис. гірників. Виступ очолили страйкові комітети (страйккоми). Було створено робітничі дружини для підтримки порядку, пікетування шахт.

Крім соціально-економічних вимог (збільшити зарплати, погасити борги та скоротити управлінський апарат шахт), гірники висували й політичні: скасування статті 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС та створення не залежних від партійного контролю профспілок.

Розуміючи серйозність становища, партійно-державне керівництво СРСР та УРСР пішло на поступки й погодилося з більшістю вимог. 30 липня 1989 р. страйк було припинено. Одним із його наслідків стало створення страйккомами альтернативних профспілок. Відбулася масова зміна партійного та офіційного профспілкового керівництва. В УРСР з’явилася суспільна сила, яка без насильства підірвала владу комуністів і розхитала основи тоталітарної системи.

Колективна робота в класі. За допомогою методу «Фішбоун» розкрийте значення шахтарського страйку 1989 р.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Зі спогадів організатора перших мітингів гірників Олександра Бойка

Поступово ставало все гірше і гірше. Не вистачало коштів людині ані на проживання, ані на навчання.

Неможливо було вилікуватися без грошей. Та й купити щось у пору дефіциту було неможливо.

Зі спогадів Миколи Волинка, співголови Донецького страйккому (1989 р.)

Ми, шахтарі, перші порушили питання про те, що Компартія не має керувати. Ми тоді рішуче були налаштовані проти Союзу, за незалежну Україну.

Я особисто брав участь в опечатуванні обкому КПРС Донецької області.

Групова робота в класі. На які причини страйку вказували його організатори?

Шахтарський страйк 1989 р.

Висловіть припущення, чому шахтарські страйки були організованими й масовими.

Мітинг із закликами до виходу України зі складу СРСР. Київ. 30 вересня 1990 р.

ШАХТАРСЬКИЙ СТРАЙК 1989 р.

Мітинг із вимогою про вилучення з Конституції СРСР статті 6 про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу». Напис на плакаті: «Геть ст. 6 Конституції!». Лютий 1990 р.

Чому було важливе вилучення цієї статті з Конституції СРСР?

3. КОНСТИТУЦІЙНІ РЕФОРМИ СРСР. Розпочаті в процесі «перебудови» політичні перетворення поєднувалися з бажанням М. Горбачова зберегти СРСР і політичну систему на чолі з КПРС. Проте ці зміни були кроками до розвалу СРСР.

Коли відбувся І З’їзд народних депутатів СРСР? Коли було конституційно скасовано монополію комуністів на владу?

На XIX Всесоюзній конференції КПРС у червні-липні 1988 р. уперше за роки радянської влади постало питання про необхідність глибокого реформування політичної системи. Офіційно проголосили курс на створення правової держави, парламентаризм, розподіл влади. Було ухвалено конституційну реформу, яка встановлювала дворівневу представницьку систему — З’їзд народних депутатів СРСР та Верховної Ради СРСР, а потім і посаду президента СРСР. З’їзд мав провести конституційні, політичні, економічні й соціальні реформи, а також разом із Верховною Радою обрати президента держави.

Вибори до нових органів влади відбулися в березні 1989 р. Створена структура влади мала для України (як і для інших республік) нову негативну особливість. У вищому представницькому органі СРСР значно зменшилося представництво УРСР. Це свідчило про подальше ігнорування національних прав, обмеження прав республік і централізацію влади в СРСР.

I З’їзд народних депутатів СРСР відбувся у травні-червні 1989 р. Навесні 1990 р. М. Горбачов висунув нову мету політичних реформ: створення правової держави, яка здатна забезпечити перехід до ринкової економіки та демократичного суспільства. Серед першочергових завдань реформування політичної системи були зміцнення президентської влади в СРСР і перехід до багатопартійності. 15 березня 1990 р. М. Горбачов був обраний президентом СРСР (як згодом виявилося, першим і останнім).

I З’їзд народних депутатів СРСР. 1989 р.

М. Горбачов на Пленумі ЦК КПРС: «Товариші, нам слід погодитися з тим, що вибори мають стати вільними». Британська карикатура. 1989 р.

Чим можна пояснити зображену реакцію однопартійців М. Горбачова?

Запровадження нової посади і формування президентської вертикалі означало згортання, а надалі й ліквідацію партійно-радянської влади.

У березні 1990 р. III З’їзд народних депутатів СРСР змінив редакцію статті 6 Конституції СРСР 1977 р., вилучивши з неї положення про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу радянського суспільства, ядро його політичної системи». Таким чином, політичні зміни не обмежилися лише перерозподілом владних повноважень, а зруйнували монополію КПРС на владу, призвели до появи парламентської опозиції та багатопартійності. 24 жовтня 1990 р. Верховна Рада УРСР також скасувала статтю 6 Конституції УРСР. Так було зруйновано головну владну вертикаль, яка з Москви контролювала УРСР. Фактично це відкрило шлях до незалежності України.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• наслідки впровадження ринкових механізмів економічного регулювання і приватної власності в СРСР;
• особливості шахтарського страйку 1989 р. та його вплив на подальші події в СРСР;
• спроби реалізації політичних реформ у СРСР та їхні наслідки.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Березень 1989 р. — перші альтернативні вибори в СРСР.

Травень-червень 1989 р. — I З’їзд народних депутатів СРСР.

Липень 1989 р. — страйк шахтарів.

Березень 1990 р. — III З’їзд народних депутатів СРСР, що вилучив статтю 6 Конституції СРСР про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу».

15 березня 1990 р. — обрання М. Горбачова президентом СРСР.

1991 р. — грошова реформа в СРСР.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які ринкові механізми були запроваджені в 1988 р.? 2. Коли відбувся І З’їзд народних депутатів СРСР? Яким на ньому було представництво від УРСР? 3. Із якою подією пов’язане руйнування монополії КПРС на владу?

4. Складіть хронологічну таблицю подій, що відбулися впродовж 1985—1991 рр. Які події відбувалися в цей час у країнах Європи? 5. Поясніть, чому оренда землі не стала стимулом для розвитку сільського господарства. 6. Опишіть передумови, які призвели до запровадження системи карткового розподілу основних продовольчих і промислових товарів. 7. Покажіть на карті (с. 144) регіони, що стали центрами страйкового руху в СРСР. 8. Якими були результати грошової реформи в 1991 р. та як вони вплинули на рівень інфляції?

9. Які чинники спричинили кризу в радянській економіці? Криза була неминучою чи її можна було уникнути? 10. Висловіть думку, чому спроби впровадження ринкових механізмів у СРСР не мали успіху. 11. Доведіть, що декларування нової мети політичних реформ М. Горбачовим ставило під сумнів його попередні наміри збереження політичної системи. 12. За додатковими джерелами складіть графіки, що демонструють темпи інфляції в 1989—1991 рр. 13. Дослідіть, якою була ціна перебування України у складі СРСР (масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат). Результат роботи подайте у вигляді історичної довідки. 14. Парна робота в класі. Визначте та продемонструйте прикладами, у чому полягає взаємозалежність між подіями в економіці СРСР і падінням життєвого рівня населення.