§ 18—19. Зростання громадської активності. Проголошення Декларації про державний суверенітет України

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109241

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити та охарактеризувати роль громадської активності у проголошенні Декларації про державний суверенітет України.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке «гласність»? 2. Які політичні зміни відбулися в СРСР і УРСР у цей період?

1. ВПЛИВ «ГЛАСНОСТІ» НА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. У роки «перебудови» «гласність» стала поштовхом до боротьби за свободу, демократію і незалежність. Спілка письменників України та її центральний орган — газета «Літературна Україна» — першими стали на захист української культури, навколишнього середовища й почали висвітлювати «білі плями» в історії країни.

Які питання історичного минулого українського суспільства викликали суспільний резонанс?

Широкий розголос мали виступи Олеся Гончара, Р. Братуня, І. Дзюби, І. Драча, В. Дрозда. Почали друкувати твори представників «розстріляного відродження», історичні праці М. Грушевського, М. Костомарова та інших, заборонені твори І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», М. Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?», твори репресованих у роки «застою» В. Стуса, Є. Сверстюка, Ігоря та Ірини Калинців та інших. Повернувся з еміграції письменник М. Руденко.

Поступово відкривалася правда про такі сторінки української історії XX ст., як Українська революція 1917—1921 рр., масовий штучний голод 1921—1923 рр., Голодомор 1932—1933 рр., насильницька колективізація, сталінські репресії, діяльність ОУН та збройна боротьба УПА тощо.

«Гласність» сприяла новій хвилі десталінізації. У 1988 р. реабілітували 59 тис. осіб. До України повернулися 300 політв’язнів. Зрештою була скасована цензура.

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110089

Перегляньте відеоролик «Війна за незалежність України. Реальна історія УНР» і виконайте завдання до нього.

2. УСУНЕННЯ З ПОСАДИ В. ЩЕРБИЦЬКОГО. Попри початок «перебудови» в СРСР, в УРСР продовжував панувати «застій». Перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький добре усвідомлював, що зміни призведуть до втрати комуністами влади в республіці.

Проте М. Горбачов був невдоволений В. Щербицьким, який показово ігнорував заходи вищого керівництва. Тому поставало питання про відставку нелояльного діяча.

28 вересня 1989 р. в Києві відбувся пленум ЦК КПУ за участі М. Горбачова. На цьому засіданні В. Щербицького було звільнено з посади першого секретаря і члена Політбюро ЦК КПУ «у зв’язку з виходом на пенсію». На його місце призначили Володимира Івашка.

Карикатура на «гласність». 1980-ті рр.

Які сили чинили опір процесам «перебудови»?

Учасниці зібрання Товариства Лева на Великдень. 10 квітня 1988 р.

Демонстрація, присвячена Чорнобильській катастрофі. 26 квітня 1988 р.

3. НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ. ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ БАГАТОПАРТІЙНОСТІ. «Гласність» і послаблення партійно-державного контролю над суспільством сприяли появі громадських неформальних об’єднань. Неформальними їх називали на противагу формальним, що були створені або діяли під керівництвом КПРС. Одне з перших неформальних об’єднань виникло в Києві в серпні 1987 р. — це Український культурологічний клуб (УКК). Серед його членів було чимало дисидентів і колишніх політв’язнів. Розкриття «білих плям» історії ставило членів УКК в опозицію до режиму. Зрештою під тиском влади він припинив роботу.

Опишіть процеси, що передували формуванню багатопартійності в Україні.

У жовтні 1987 р. у Львові було засноване Товариство Лева. Тоді ж І. Калинець, М. Осадчий, М. Руденко, Є. Сверстюк, І. Світличний стали ініціаторами створення Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Навесні 1988 р. в Київському університеті імені Т. Шевченка виникла студентська організація «Громада».

У березні 1988 р. постала перша неформальна організація республіканського масштабу — Українська Гельсінська спілка (УГС). Її лідером був Л. Лук’яненко. У 1987 р. відновили видання першого в Україні легального незалежного громадсько-політичного журналу «Український вісник» за редакцією В. Чорновола. УГС стала основою створення Української республіканської партії (першої української партії).

Серед неформальних організацій слід відзначити створену в 1989 р. у Києві Українську студентську спілку (УСС). У практичній діяльності поряд із вимогами поліпшення життя і побуту молоді УСС висувала й політичні вимоги. Також у різних містах України виникли Спілки незалежної української молоді (СНУМ), що ставили собі за мету виховувати молодь у дусі відданості справі побудови незалежної демократичної України.

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110090

Перегляньте відеоролик «Реальна історія ЗУНР» і виконайте завдання до нього.

ЦІКАВІ ФАКТИ

26 квітня 1988 р. на площі Жовтневої революції (зараз Майдан Незалежності) відбулася перша в УРСР не санкціонована владою демонстрація. Близько 100 тис. осіб вийшли на вулиці, щоб висловити занепокоєння наслідками Чорнобильської катастрофи. Ця подія стала одним із перших масових протестів в УРСР.

13 червня 1988 р. у Львові перед пам’ятником Івану Франку відбулося масове нелегальне громадсько-політичне віче. На ньому близько 5 тис. осіб прагнули висловити політичні та економічні вимоги. Ця подія стала одним із перших несанкціонованих мітингів в Україні. Його результатом було створення Товариства рідної мови імені Т. Шевченка.

Громадсько-політичне віче у Львові. 13 червня 1988 р.

Мітинг на стадіоні «Спартак» у Житомирі. 21 січня 1990 p.

«Мітингова демократія» — 1) назва періоду в історії боротьби за незалежність України; 2) явище, яке стало виявом активності суспільства, реакцією на складне соціально-економічне становище, політичну нестабільність.

Учасники УГС та Українського культурологічного клубу агітують за кандидатів від некомуністичної опозиції. Кінець 1980-х рр.

У травні 1989 р. відбувся установчий з’їзд Українського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Він проголосив своєю метою викриття злочинів комуністичного режиму, правозахисну діяльність, поновлення прав політв’язнів тощо.

Уже в червні 1989 р. в Україні діяло понад 47 тис. неформальних об’єднань. Наприкінці 1988 — на початку 1989 р. їхніми зусиллями було проведено 1200 мітингів, у яких узяли участь понад 13 млн осіб. Так, «Мітингова демократія» стала реальною силою, дієвим механізмом, що мав вплив у суспільстві.

Зрештою було створено Народний рух України за перебудову, який мав об’єднати зусилля неформальних організацій у спільній боротьбі за демократизацію суспільства та права українського народу.

4. ФЕСТИВАЛЬ «ЧЕРВОНА РУТА». Активізація суспільно-політичного життя позначилася й на музиці. У 1989 р. у Чернівцях відбувся перший фестиваль національної молодіжної музики «Червона рута». Він здійснив революцію в українській культурі.

У чому полягала роль фестивалю «Червона рута» для популяризації української музики?

Нова музична хвиля здобула нечувану популярність в УРСР та серед української діаспори.

Перший фестиваль української сучасної пісні «Червона рута». Чернівці. 1989 р.

«Відплив умів» — процес масової міграції, під час якої з країни або регіону від’їздять фахівці, вчені й кваліфіковані робітники через політичні, економічні, релігійні або інші причини.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

28 жовтня 1989 р. завдяки зусиллям патріотичної української громадськості Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про мови в Українській PCP», який надав українській мові статус державної. Він закріпив позиції, які на той час вибороли українська інтелігенція та національний рух.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

Скориставшись схемою, підготуйте презентацію, яка б відображала зазначені тенденції культурного життя.

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110103

Перегляньте відеоролик «Реальна історія розкуркулення» і виконайте завдання до нього.

Живий ланцюг «Українська хвиля», або «Хвиля єднання». 21 січня 1990 p.

Про що свідчила зображена акція?

Багато пісень, виконаних уперше на фестивалі, одразу стали хітами: пісні «Братів Гадюкіних», Сестрички Віки, Андрія Миколайчука, Олександра Тищенка, гурту «Воплі Відоплясова», Ірини Білик, Марії Бурмаки, Тризубого Стаса та інших.

5. НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ ЗА ПЕРЕБУДОВУ. Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову відбувся у вересні 1989 р. в Києві. Його делегати представляли майже 280 тис. громадян України. Представники поміркованої течії (В. Яворівський, І. Драч, Д. Павличко) виступали за незалежну суверенну Україну в межах реформованої союзної федерації, лібералізацію КПРС. Натомість радикали (В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, М. Горинь) наполягали на виході України зі складу СРСР, здобутті незалежності, утвердженні в суспільстві багатопартійності.

Яким бачили майбутнє України на Установчому з’їзді Народного руху України за перебудову?

Ці дві позиції й окреслили питання дискусії на з’їзді. У межах пропонованих змін в Україні мали бути створені умови для вільного підприємництва, запровадження в обіг власної грошової одиниці, створення армії, флоту і служби безпеки республіки. У багатьох виступах ішлося про можливість і необхідність захоплення влади, але мирним, парламентським шляхом.

Попри розбіжності Народний рух України об’єднав національно-демократичні сили в боротьбі проти влади комуністів. Також він одразу заявив про толерантність щодо національних меншин.

Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову. Вересень 1989 р.

Висловіть думку, якою була історична роль появи цієї організації.

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР НА АЛЬТЕРНАТИВНІЙ ОСНОВІ (березень 1990 р.)

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110104

Перегляньте відеоролик «Голодомор» і виконайте завдання до нього.

З’їзд також виявив нерівномірність розвитку національно-демократичного руху в різних регіонах. У ньому домінували представники із західних областей України (до 50 %), хоча вже тоді лунали застереження, що «доля України вирішиться не в Києві й не у Львові, а на сході та півдні». Ще однією проблемою, яку віддзеркалив з’їзд, була вузькість соціальної бази Народного руху України: із 1109 делегатів 984 особи були представниками інтелігенції, вкрай мало було представників селянства й робітництва.

6. ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР У 1990 р. Відчутний поштовх політичному життю в Україні надало відзначення річниці Акта Злуки УНР і ЗУНР. 21 січня 1990 р. Народний рух України організував Живий ланцюг «Українська хвиля», або «Хвиля єднання». Він простягнувся від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними даними, в акції взяли участь від 450 тис. до 5 млн осіб. Цей захід засвідчив значну підтримку в суспільстві ідеї суверенітету України.

Яка політична сила сформувала більшість у Верховній Раді УРСР за підсумками виборів 1990 р.?

Проте центральною подією були вибори в березні 1990 р. до Верховної Ради УРСР та місцевих Рад народних депутатів. Вибори вперше за радянських часів були альтернативними (на 450 мандатів претендувало майже 3 тис. кандидатів). У західних областях і Києві опозиційно налаштовані кандидати здобули значну підтримку. Вперше в історії України Верховна Рада УРСР 15 травня 1990 р. почала працювати в парламентському режимі (сесія тривала не один-два дні, як раніше, а 60 робочих днів).

У Верховній Раді УРСР утворилися парламентська комуністична більшість («група 239») та парламентська опозиція — Народна рада (125 депутатів), яка об’єднала національно-демократичні сили. Першим головою українського парламенту було обрано лідера українських комуністів В. Івашка.

7. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено намір народу України самостійно вирішувати свою долю («за» проголосувало 355 депутатів). Декларація містила такі основні положення:

• народ України становлять громадяни республіки всіх національностей;
• закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах; поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;
• виняткове право народу України володіти, користуватися і розпоряджатися національним багатством;
• самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
• миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет, без’ядерний статус;
• визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;
• гарантія права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що проживають на території України;
• необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами республіки.

Як ви вважаєте, чому саме такими були їхні результати?

Засідання Верховної Ради УРСР І скликання. 1990 р.

Висловіть думку, чому Декларації про державний суверенітет України не було надано статусу конституційного акта.

Колишні політв’язні, депутати Верховної Ради після прийняття Декларації про державний суверенітет України. 16 липня 1990 р.

Чому для зображених депутатів подія, у якій вони брали участь, була такою важливою?

Демонстрація під стінами Верховної Ради в день ухвалення Декларації про державний суверенітет УРСР. 16 липня 1990 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Декларація про державний суверенітет України складалася зі вступу (преамбули) та десяти розділів:

• I. Самовизначення української нації.
• II. Народовладдя.
• III. Державна влада.
• IV. Громадянство.
• V. Територіальне верховенство.
• VI. Економічна самостійність.
• VII. Екологічна безпека.
• VIII. Культурний розвиток.
• IX. Зовнішня і внутрішня безпека.
• X. Міжнародні відносини.

ІСТОРИЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ

В’ячеслав Чорновіл. 1990-ті рр.

В’ячеслав Чорновіл — лідер антикомуністичної опозиції. Він був засуджений чотири рази, провів близько десяти років у радянських в’язницях і таборах. До України В. Чорновіл повернувся в 1985 р., після початку «перебудови». Він став одним із провідників національно-визвольного руху, ініціатором та ідейним натхненником створення Української Гельсінської спілки (УГС). В. Чорновіл був співзасновником Народного руху України, організатором Живого ланцюга 1990 р. Його тричі обирали до Верховної Ради України (1990, 1994, 1998 рр.). Він був серед ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України.

Титульний аркуш Декларації про державний суверенітет України з підписами. 16 липня 1990 р.

Мітинг на підтримку студентського голодування. Жовтень 1990 р.

30 липня 1990 р. народні депутати прийняли рішення повернути в Україну для продовження служби всіх солдатів радянської армії, призваних із її території, санкціонували укладення двосторонніх угод України з іншими республіками СРСР, затвердили внесення до Конституції УРСР статті про верховенство законів України над законами СРСР. Головою Верховної Ради УРСР обрали Леоніда Кравчука.

3 серпня 1990 р. було ухвалено Закон «Про економічну самостійність України». Він закріпив право України самостійно визначати стратегію соціально-економічного розвитку, структуру господарства, пріоритетні напрями, методи господарської діяльності. Закон передбачав різноманітність і рівноправність форм власності, свободу підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб, самостійне регулювання грошового обігу та захищеність внутрішнього ринку.

8. ПОЛІТИЧНА КОНФРОНТАЦІЯ ВОСЕНИ 1990 р. «РЕВОЛЮЦІЯ НА ГРАНІТІ». У червні 1990 р. в Донецьку відбувся перший з’їзд шахтарів СРСР (58 % делегатів — представники України). На ньому головною причиною «застою» в економіці визнали систему господарювання та управління на чолі з КПРС. Рішення з’їзду підтримав одноденний попереджувальний страйк 11 липня 1990 р., у якому взяли участь 256 підприємств УРСР. На мітингах висували вимоги щодо відставки чинного уряду та створення уряду національної довіри, деполітизації правоохоронних органів, виведення партійних комітетів із підприємств, націоналізації майна КПРС.

Якими були вимоги студентів, що взяли участь у голодуванні 2—17 жовтня 1990 р.?

Посилення громадської активності відбувалося на тлі руйнівних процесів усередині самої Комуністичної партії. За 1990 р. її кількісний склад зменшився на 10 %.

На початку 1990 р. в КПУ виникли осередки Демократичної платформи. Перша конференція її прихильників відбулася 1 березня 1990 р. в Києві.

Наметове містечко в центрі Києва під час «революції на граніті». Жовтень 1990 р.

Поміркуйте, чому влада не наважилася на розгін акції.

Поетеса Ліна Костенко в таборі голодувальників. Жовтень 1990 р.

Основну мету нове об’єднання вбачало в «демократизації КПУ зсередини» (перетворення КПУ на парламентську партію тощо). Проте усвідомлюючи неможливість демократизації Комуністичної партії, прихильники Демократичної платформи вийшли з неї. Частина з них у грудні 1990 р. утворила Партію демократичного відродження України (ПДВУ).

Протистояння політичних сил в УРСР наростало. 2—17 жовтня 1990 р. в Києві на площі Жовтневої революції тривало голодування 158 студентів із 24 українських міст, що дістало назву «революція на граніті». Її лідерами були Маркіян Іващишин, Ігор Коцюруб, Олег Барков, Олесь Доній та інші.

Студенти вимагали відставки уряду, надання Декларації про державний суверенітет України конституційної сили, оголошення нових виборів до Верховної Ради на багатопартійній основі, заборони відбування військової служби громадянами України за її межами, націоналізації майна КПРС на території УРСР. Студенти домоглися відставки голови уряду України В. Масола, після чого голодування було припинене.

На II З’їзді Народного руху України (жовтень 1990 p.) гасло організації замінили на радикальніше «Від Народного руху за перебудову — до Народного руху за відродження суверенітету України».

Вимоги учасників студентського голодування. Жовтень 1990 р.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Крім правих партій, які сповідували національно-патріотичні, національно-демократичні погляди, більшість інших партій, як правило, виникали навколо окремих народних депутатів або груп у Верховній Раді. Такі партії мали кращі стартові можливості, оскільки могли пропагувати свої погляди з трибуни Верховної Ради.

Деякі партії створювали «під лідера». Серед лідерів нових партій, крім колишніх дисидентів, з’являлося багато й тих, хто в минулому перебував у Комуністичній партії. Деякі з них переглянули свої погляди. Майже всі нові партії були не в змозі визначити свою соціальну базу, та й не мали такої. Поява окремих партій не стільки була пов’язана з реакцією на суспільні запити, скільки стала наслідком прагнень їхніх ініціаторів «увійти» в політику. Такі партії стали скоріше організаційними утвореннями штучного характеру, тому що трималися не на політичній спільності й стабільній соціальній базі, а на єдності інших інтересів, наприклад, фінансових, професійних тощо.

Своєрідну групу становили партії, відмінності між якими можна виявити лише в назвах. На початку 1990-х рр. відбувався активний процес зміни лідерів, назв, об’єднань.

9. РЕЛІГІЙНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Ключовою подією у зміні ставлення держави до церкви й релігії стало відзначення 1000-річного ювілею хрещення Русі (1988 р.).

Коли було легалізовано УГКЦ?

Відновлення релігійного життя поставило на порядок денний питання про статус Української греко-католицької церкви (УГКЦ). На початку 1989 р. проблема УГКЦ опинилася в центрі уваги. Її обговорювали на рівні ООН, Наради з безпеки та співробітництва в Європі тощо. Громадяни в СРСР, які раніше навіть не були знайомі з проблемою, почали підтримувати легалізацію УГКЦ.

Голова греко-католиків кардинал Мирослав Любачівський із Рима звернувся до вірян із закликом підтримати акцію на захист релігійної свободи. На цей заклик відгукнулося близько 150 тис. осіб.

Напередодні зустрічі М. Горбачова і Папи Римського у Ватикані 28 листопада 1989 р. Рада у справах релігій при Раді міністрів УРСР оприлюднила заяву про те, що греко-католики східного обряду можуть утворювати власні релігійні громади. 23 січня 1990 р. в Преображенській церкві у Львові відбувся Собор УГКЦ, що був офіційно проголошений «актом легалізації».

Собор заявив про неканонічність Львівського собору 1946 р. і висунув вимогу про повернення майна. У цей час близько 1,5 тис. православних парафій повернулися до греко-католицтва. Навесні 1990 р. УГКЦ за рішенням Львівської міської ради отримала свою головну святиню — собор Святого Юра. У березні 1991 р. з еміграції повернувся кардинал Мирослав Любачівський.

Молебень на Володимирській гірці з нагоди святкування 1000-ліття хрещення Русі. Київ. 1988 р.

Чому комуністична влада пішла на широке відзначення річниці хрещення Русі?

Маніфестація за легалізацію Української греко-католицької церкви. Львів. 17 вересня 1989 р.

Кардинал Мирослав Любачівський. 1990-ті рр.

Митрополит Мстислав. 1990-ті рр.

Український екзархат РПЦ — церковна адміністративна одиниця Московського патріархату на теренах України.

Успішна боротьба УГКЦ за легалізацію надихнула Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ), що також була знищена радянською владою.

У серпні священник і віряни церкви Святих Петра і Павла у Львові відмовилися від підпорядкування РПЦ і стали першою автокефальною громадою в Україні. У листопаді 1989 р. у Львові на зібранні священників УАПЦ було проголошено відродження цієї церкви. У січні 1990 р. в УРСР уже налічувалося понад 200 громад УАПЦ. У червні 1990 р. на всеукраїнському Соборі було затверджено відродження УАПЦ. Собор обрав Патріархом митрополита Мстислава (світське ім’я Степан Скрипник). Щоб зберегти свій вплив в Україні, Собор РПЦ в січні 1990 p. об’єднав православні громади й монастирі на теренах України в окремий екзархат Московського патріархату, який дістав назву Українська православна церква. Московський патріарх і Священний Синод РПЦ зберегли за собою всі владні повноваження в екзархаті.

Релігійне відродження охопило також мусульманські громади (найбільше їх було на сході України та в Криму), юдеїв. З’явилися прихильники різноманітних релігій Сходу.

10. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Розгортання боротьби за державну незалежність активізувала діяльність української діаспори. Найактивнішими були діаспори в США й Канаді. Її представники в 1980-ті рр. продовжували традиційні демонстрації біля будівель посольства СРСР із вимогою звільнити українських дисидентів. Вони поширювали інформацію про політичні переслідування та утиски в СРСР, збирали кошти на підтримку демократичних сил в Україні та допомогу постраждалим від репресій.

Сформулюйте, яку допомогу та підтримку надала українська діаспора в боротьбі за незалежність України.

ІСТОРИЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ

Квітка Цісик. 1970-ті рр.

Квітка Цісик — американська співачка українського походження, яка народилася в 1950-х рр. у сім’ї українських емігрантів. У США вона записала альбоми українських пісень «Квітка» (1980 р.) і «Два кольори» (1989 р.). Її пісні «Я люблю свою Україну» і «Одна Україна» в 1990 р. були номіновані на премію «Греммі». Квітка Цісик приїздила в Україну лише один раз, у 1983 р. Свою мрію проїхати з концертним туром незалежною Україною вона не змогла здійснити через тяжку хворобу. Також співачка не встигла записати третій альбом (із колисковими).

Українська діаспора ініціювала особисте втручання президента Р. Рейгана у справу звільнення українських політв’язнів, зокрема Л. Лук’яненка та Ю. Шухевича в 1988 р. Успішними були й акції за легалізацію переслідуваних у СРСР УГКЦ та УАПЦ.

Важливими завданнями української діаспори було збереження за межами батьківщини національної культури, розвиток освіти та науки. Зокрема, напрацювання Українського наукового інституту при Гарвардському університеті стали вагомим внеском до національного відродження України в 1990-х рр.

Із розгортанням процесів «перебудови» в СРСР українська діаспора надавала значну інформаційну підтримку визвольній боротьбі. У різних країнах світу організовували інформаційні кампанії, щоб розповісти світові про прагнення України здобути незалежність. Важливу роль у цьому відігравали українські служби «Голосу Америки» та «Радіо Свобода».

За сприяння української діаспори уряд Канади один із перших визнав незалежність України. За сприяння прессекретаря Дж. Буша Романа Попадюка 27 листопада 1991 р. відбулася історична зустріч політичного проводу української діаспори на чолі з керівником УККА А. Лозинським із президентом США Дж. Бушем, який досить обережно ставився до ідеї незалежності України. Це стало одним із вирішальних чинників визнання США незалежності України 26 грудня 1991 р.

Українська діаспора представляла інтереси України перед урядами своїх країн. Також в умовах погіршення економічних умов вона організовувала постачання гуманітарної допомоги до України, підтримку української науки і мистецтва.

НАВЧАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

rnk.com.ua/110105

Перегляньте відеоролик «Реальна історія “розстріляного відродження”» і виконайте завдання до нього.

Ю. Шухевич із сином Романом. 1970 р. Обкладинка еміграційного журналу Спілки української молоді «Авангард» за 1980 р. У країнах Заходу цей рік проголосили роком Ю. Шухевича

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• вплив «гласності» на активізацію суспільно-політичного життя в Україні;
• рівень згуртованості українських національно-патріотичних сил у 1989—1990 рр. та їхні основні акції;
• зміст і наслідки «революції на граніті»;
• вплив «перебудови» на культурні процеси, формування українського шоубізнесу;
• основні положення Декларації про державний суверенітет України;
• релігійне відродження в Україні та легалізацію УГКЦ;
• внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Березень 1988 р. — Українська Гельсінська спілка (УГС).

1989 р. — перший фестиваль національної музики «Червона рута».

Вересень 1989 р. — Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову.

28 жовтня 1989 р. — Закон УРСР «Про мови в Українській РСР».

1990 р. — легалізація УГКЦ.

21 січня 1990 p. — акція Живий ланцюг.

Березень 1990 р. — перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад.

16 липня 1990 р. — Декларація про державний суверенітет України.

3 серпня 1990 р. — Закон «Про економічну самостійність Української РСР».

2—17 жовтня 1990 р. — «революція на граніті».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Коли було усунуто з посади першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького? 2. Коли відбувся Установчий з’їзд Народного руху України? 3. Що таке «група 239»? 4. Коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України? 5. Яку назву дістали події голодування студентів на площі Жовтневої революції? 6. Які церкви домоглися легалізації в 1989—1990 рр.?

7. Поясніть, у чому полягала необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України. 8. Визначте ключові слова, що пояснюють зміст понять «неформальні організації», «опозиція». 9. Наведіть приклади неформальних організацій в Україні та світі. Чому неформальні організації сприяли становленню багатопартійності? 10. Покажіть на карті (с. 144): 1) міста, якими проходив Живий ланцюг 1990 р.; 2) області, у яких на виборах 1990 р. перемогли демократичні сили. 11. Опишіть склад і структуру обраної Верховної Ради УРСР 1990 р.

12. Порівняйте результати виборів 1990 р. в різних регіонах і типах місцевості України. Визначте особливості результатів голосування. 13. Ознайомтеся з текстом Декларації про державний суверенітет України. Визначте, які основні принципи суверенітету в ній визначені. Як ці принципи відображали бажання створити незалежну державу? 14. Охарактеризуйте, у чому полягає значення прийняття Декларації про державний суверенітет України. 15. Наведіть аргументи щодо закономірності процесів розпаду СРСР та відродження національної держави України. 16. Групова робота в класі. За додатковими джерелами обговоріть питання (на вибір). 1) У чому полягала відмінність «гласності» від свободи слова? 2) Чим була зумовлена поміркованість Народного руху України порівняно з діяльністю аналогічних рухів в інших республіках СРСР? Чому Народний рух України не повторив успіху подібних організацій, що діяли в країнах Балтії та Грузії? 17. Дослідіть, у чому полягали роль і внесок політичних та громадських діячів у процес прийняття Декларації про державний суверенітет. Результати роботи подайте у вигляді постера. 18. Складіть блок-схему, що демонструє основні етапи національно-визвольного руху 1987—1991 рр., та визначає їхні особливості. 19. Колективна робота в класі. Обговоріть і визначте передумови «революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України.