§ 25. Суспільно-політичне та економічне життя України у 2005—2013 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109310

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя України у 2005—2013 рр. та процес наростання опору антидемократичним процесам.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були основні напрями реформування економіки України в 1991—2005 рр.? 2. У чому полягали основні тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України в 1999—2004 рр.? 3. Що призвело до «помаранчевої революції»? Назвіть її результати. 4. Які зміни були внесені до Конституції України у 2004 р.?

1. ПОЧАТОК ПЕРЕБУВАННЯ ПРИ ВЛАДІ «ПОМАРАНЧЕВИХ» ПОЛІТИЧНИХ СИЛ. Після призначення Прем’єр-міністром Ю. Тимошенко уряд розпочав реалізацію таких заходів:

• наповнення державного бюджету шляхом ліквідації пільг в оподаткуванні, тіньових схем отримання доходів, припинення контрабанди;
• підвищення доходів громадян завдяки збільшенню заробітної плати, розширенню соціальних виплат тощо;
• реприватизація незаконно приватизованої власності;
• адміністративна реформа.

Яким було суспільно-політичне та економічне життя в Україні в цей час?

Відбулися заміна понад 13 тис. посадовців різних рівнів та арешти окремих осіб, звинувачених у корупції та інших злочинах.

Однак ці дії спричинили опір сил, інтереси яких зачіпали перетворення. Навесні 2005 р. стрімко зросли ціни на м’ясо. Поштовхом до цього стали програма уряду, спрямована на боротьбу з контрабандою, і зростання попиту після збільшення доходів громадян. Потім подорожчали нафтопродукти внаслідок стрімкого зростання світових цін на нафту й змови російських нафтотрейдерів, які монопольно володіли українським ринком. Виросли ціни на цукор, що призвело до наростання інфляції. Для подолання цих проблем уряд пішов на адміністративне втручання, тим самим заперечуючи проголошені принципи вільного ринку. Іноземних інвесторів відштовхнуло від України питання реприватизації.

Реприватизація — процес, зворотний приватизації, що полягає в повторній приватизації після повернення в державну власність раніше приватизованого об’єкта.

Нафтотрейдер — особа або компанія, що займається гуртовою торгівлею нафтою.

ЦІКАВІ ФАКТИ

24 жовтня 2005 р. пройшла єдина акція з програми реприватизації — аукціон із перепродажу комбінату «Криворіжсталь», який виграла індійська компанія «Міттал Стіл». Його вартість була в 6 разів більшою за ціну, сплачену попереднім власником. За комбінат «Криворіжсталь» державний бюджет отримав 24,2 млрд грн, що на 6,6 млрд грн (38 %) перевищило надходження від приватизації власності за попередні 14 років.

Невдоволення політикою уряду почали висловлювати середні та дрібні підприємці, які найбільше підтримували «помаранчеву революцію». Загострилося протистояння між Ю. Тимошенко та керівником Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Петром Порошенком. Зрештою Президент відправив їх у відставку. На парламентські вибори колишні «помаранчеві» сили пішли різними командами.

2. ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯРНОСТІ ОПОЗИЦІЙНИХ СИЛ. ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2006, 2007 рр. На тлі негараздів зросла популярність «антипомаранчевих» (фактично проросійських) сил: Партії регіонів, КПУ та інших, які використовували помилки влади. До того ж В. Ющенко в обмін на підтримку в парламенті кандидатури Ю. Єханурова на посаду Прем’єр-міністра фактично зняв з Партії регіонів звинувачення в причетності до фальсифікації виборів 2004 р.

Укажіть привід і причини дострокових виборів до Верховної Ради України.

Ще одним чинником звинувачень «помаранчевої» влади стали результати переговорів з Росією щодо природного газу. Ціна на нього зросла майже вдвічі, а схема постачання була заплутаною та непрозорою.

У парламентських виборах 2006 р., що вперше відбулися за пропорційною системою, взяли участь 45 партій і блоків. Найбільше голосів набрали Партія регіонів (32,14 %), Блок Юлії Тимошенко (22,29 %), «Наша Україна» (14 %), СПУ (5,6 %), КПУ (3,6 %).

Парламентська кампанія фактично стала продовженням президентських виборів 2004 р., а перемогу Партії регіонів розглядали як реванш за попередню поразку. Проте набраної кількості голосів Партії регіонів було недостатньо для формування самостійної парламентської більшості.

На бік «антипомаранчевих» сил перейшла СПУ.

6 липня 2006 р. її лідера О. Мороза було обрано Головою Верховної Ради України. До того ж набули чинності поправки до Конституції України, які значно обмежили обсяг повноважень Президента України.

У такій ситуації Президент України В. Ющенко 2 квітня 2007 р. видав Указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення дострокових виборів на 27 травня 2007 р.», але більшість депутатів Верховної Ради, Прем’єр-міністр В. Янукович і Кабінет Міністрів не визнали його.

Було призначено позачергові вибори на 30 вересня 2007 р. За результатами голосування 3%-й бар’єр подолали п’ять партій і блоків: Партія регіонів (34,37 %), БЮТ (30,71 %), «Наша Україна — Народна Самооборона» (14,15 %), КПУ (5,39 %), Блок Литвина (3,96 %). СПУ набрала 2,86 % і до парламенту не потрапила.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У передвиборчій кампанії 2006 р. Партія регіонів виступала суто як опозиція, а у 2007 р. просувала себе як партія, що відповідає за уряд. Вона повторювала тези про єдність із Росією та відмову від зближення з НАТО. Політична сила на чолі з Ю. Тимошенко теж підтримувала ці ідеї.

Передвиборча агітація різних партій та блоків на виборах 2007 р.

Скасування депутатської недоторканності — головне гасло блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» на виборах до Верховної Ради України у 2007 р.

У новому складі Верховної Ради України БЮТ і блок «Наша Україна — Народна Самооборона» утворили парламентську більшість у складі 227 депутатів. Головою Верховної Ради України було обрано А. Яценюка, а Прем’єр-міністром України — Ю. Тимошенко. Однак через постійні конфлікти Президента В. Ющенка та Ю. Тимошенко у вересні 2008 р. коаліція «Наша Україна — Народна самооборона» і БЮТ розпалася. У грудні Головою Верховної Ради України було обрано В. Литвина, який також не знайшов спільної мови з Президентом.

3. ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА 2008—2009 рр. У 2008 р. Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Проте одразу відчути позитивні результати від цього важливого кроку не вдалося. Україну наздогнали наслідки світової економічної кризи 2008—2009 рр. Особливо постраждала банківська система. Україна стояла на межі дефолту. Провідні банки опинилися на межі банкрутства через неповернення валютних кредитів і були націоналізовані. Інші банки отримали чималі фінансові вливання (111 млрд грн за вересень—грудень 2008 р.) і використали їх для купівлі іноземної валюти, а не для розрахунків із боргами. Стабільність гривні вдалося утримати на рівні 1 дол. = 7—8 грн лише завдяки фінансовій допомозі МВФ. Натомість удвічі зріс зовнішній борг України.

Які чинники призвели до того, що Україна опинилася під загрозою дефолту?

Фінансові негаразди й зменшення експорту призвели до скорочення обсягів виробництва в усіх секторах економіки, крім сільського господарства (завдяки рекордному врожаю 2008 р.). Загальний спад виробництва у 2009 р. становив 27 %, а ВВП — 14,5 %. Це було найбільше зниження показників серед країн Європи.

Світова організація торгівлі (СОТ) — провідна міжнародна економічна організація, створена в 1948 р. До її складу станом на 2024 р. належать 164 країни. На їхню частку припадає понад 96 % обсягів світової торгівлі. Функціями цієї організації є встановлення правил міжнародної системи торгівлі й розв’язання суперечливих питань між країнами-членами.

Дефолт — неспроможність юридичної особи або держави повністю або частково виконати боргові зобов’язання.

Передвиборча агітація кандидатів у Президенти України на виборах 2010 р.

ЦІЛІ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Падіння української економіки у 2009 р. показало її залежність від світового ринку.

4. ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ 2010 р. ПОЧАТОК ПРЕЗИДЕНТСТВА В. ЯНУКОВИЧА. На тлі фінансової та економічної кризи розпочалася передвиборча президентська кампанія. Вибори були призначені на 17 січня 2010 р. Перший тур голосування не виявив переможця. У другому турі з мінімальною перевагою перемогу здобув В. Янукович (48,95 % проти 45,47 % у Ю. Тимошенко). Обрання нового Президента призвело до чергових змін у Верховній Раді. Із порушенням Конституції було створено нову пропрезидентську коаліцію кількістю 235 депутатів у складі фракцій Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, позафракційних депутатів і депутатів, що погодилися увійти до коаліції на основі індивідуального членства. Коаліція сформувала уряд на чолі з Миколою Азаровим. Новий уряд та Президент змінили зовнішньополітичний курс і внутрішню політику держави.

1. Якими були результати президентських виборів 2010 р.? 2. У чому полягали особливості економічного розвитку України у 2010—2013 рр.?

Після приходу до влади В. Янукович та уряд М. Азарова оголосили про заходи для подолання наслідків світової економічної кризи 2008—2009 рр.: проведення податкової, пенсійної, судової та інших реформ, скорочення бюрократичного апарату, просування в бік європейської інтеграції. Наочним втіленням активної діяльності нової команди мала бути підготовка до проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Економіка України за 2010 р. показала зростання (близько 4 %).

Мітинг проти ратифікації Харківських угод. 2010 р.

Однак уже перші кроки нової влади стали підставою для невдоволення в суспільстві. Україна уклала з Росією Харківські угоди, які на 25 років продовжували базування Чорноморського флоту Росії в Криму. Натомість Україна отримувала знижку на природний газ. В. Янукович заявив про реалізацію курсу на європейську інтеграцію, почалася підготовка до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. У той самий час було ухвалено рішення про позаблоковий статус України. Такі заходи свідчили про повернення до багатовекторної зовнішньої політики часів президентства Л. Кучми.

У внутрішній політиці відбувалося поступове обмеження демократичних свобод і придушення опозиції. Із новою силою розгорнулися процеси переділу власності та корупція у владі. Фактично доходи країни були поділені між декількома фінансово-промисловими групами й вищими посадовцями. 30 вересня 2010 р. Конституційний Суд України визнав неконституційним Закон України «Про внесення змін до Конституції України» 2004 р., що закріплював перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, «у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття». Таким чином, без рішення Верховної Ради України В. Янукович повернув собі повноваження, які Президент України мав до «помаранчевої революції».

Донбас Арена — стадіон, побудований до «Євро-2012». Донецьк. 2009 р.

Протест українців Австралії. Напис на плакаті: «Луценку — волю!». 2012 р.

Щоб відвернути увагу суспільства від антидемократичних змін, було анонсовано скорочення бюрократичного апарату на 10 %, але насправді в наступні роки він лише зріс.

5. ПОДАТКОВИЙ МАЙДАН. «ЄВРО-2012». Як спротив політиці влади відбувся Податковий Майдан. 22 листопада 2010 р. близько 20 тис. представників малого й середнього бізнесу зібралися в Києві на Майдані Незалежності, вимагаючи від В. Януковича не ухвалювати (ветувати) новий Податковий кодекс. Почали влаштовувати наметове містечко. 30 листопада Президент наклав вето на частину статей, але люди відмовилися залишити Майдан, вимагаючи повного його відхилення. У ніч проти 3 грудня 2010 р. представники силових і комунальних служб під приводом розчищення території для встановлення новорічної ялинки знесли наметове містечко.

У чому полягали спроби встановлення диктатури в Україні?

У серпні-вересні 2011 р. було впроваджено пенсійну реформу, яка значно погіршила умови виходу на пенсію.

8 червня — 1 липня 2012 р. в Україні та Польщі відбувся чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Захід було проведено на високому рівні.

Проведення заходу такого рівня сприяло патріотичному піднесенню в суспільстві й гордості за країну.

Податковий Майдан. Київ. 2010 р.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Із грудня 2010 р. тривали судові переслідування лідерки опозиції Ю. Тимошенко. 5 серпня 2011 р. її було заарештовано, а 11 жовтня суд визнав посадовицю винною в перевищенні службових повноважень і завданні матеріальних збитків компанії «Нафтогаз України» у розмірі 189,5 млн дол. Її засудили до семи років ув’язнення й зобов’язали виплатити збитки. 27 лютого 2012 р. після тривалого утримання у слідчому ізоляторі було засуджено й лідера опозиційної партії «Народна самооборона», колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка до чотирьох років ув’язнення з конфіскацією майна, позбавлено права обіймати вищі посади.

Акція на захист української мови. Харків. 2012 р.

6. МОВНИЙ МАЙДАН. ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2012 р. На початку липня 2012 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики», який розширював сферу офіційного вживання російської мови. Це спричинило невдоволення в суспільстві. У відповідь люди зібралися на Мовний Майдан (3 липня — 8 серпня 2012 р.).

Що спровокувало Мовний Майдан?

Незважаючи на численні акції протесту, В. Янукович підписав закон, який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах із часткою носіїв іншої мови понад 10 %.

Опозиція не змогла реально протистояти владі, і за місяць акція зійшла нанівець. Проте ці дії влади активізували радикальні опозиційні сили напередодні виборів до Верховної Ради 2012 р.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 р. Їх проводили за змішаною виборчою системою (половину депутатів обирали за пропорційною системою, за партійними списками, іншу половину — у мажоритарних округах). Головними суперниками на виборах були Партія регіонів, до якої приєдналася партія «Сильна Україна», та об’єднана опозиція. Попри значний інформаційний тиск, Партія регіонів за партійними списками набрала лише 30 % голосів, їхній союзник КПУ — 13,18 %. Результати опозиції були такими: ВО «Батьківщина» — 25,54 %, «УДАР» — 13,96 %, «Свобода» — 10,44 %.

Передвиборча агітація на виборах 2012 р.

У Верховній Раді України різними способами поступово утворили фракцію Партії регіонів із 207 осіб. Частково до неї увійшли особи, що спочатку на виборах представляли опозиційні партії. У союзі з КПУ це давало фракції змогу просувати потрібні рішення.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• причини поразки «помаранчевих» сил і вплив цих подій на розвиток України;
• антидемократичні процеси в Україні за часів президентства В. Януковича та опір населення.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

2008 р. — вступ України до Світової організації торгівлі.

Лютий 2010 р. — обрання В. Януковича Президентом України.

22 листопада — 3 грудня 2010 р. — Податковий Майдан.

2011—2012 рр. — ув’язнення лідерів опозиції Ю. Тимошенко і Ю. Луценка.

2012 р. — проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу.

3 липня — 8 серпня 2012 р. — Мовний Майдан.

28 жовтня 2012 р. — вибори до Верховної Ради України.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть роки президентства В. Ющенка. 2. Які реформи передбачала передвиборча програма В. Ющенка? 3. Коли відбулися перші вибори до Верховної Ради України за пропорційною системою? 4. У якому році Україна вступила до Світової організації торгівлі? 5. Хто і в якому році став четвертим Президентом України?

6. Поясніть сутність пропорційної системи виборів. Наведіть приклади виборів до Верховної Ради України за пропорційною системою. Які результати вони мали? 7. Дайте визначення поняття «дефолт». Наведіть приклади країн, що пережили дефолт. Які наслідки це мало? 8. Поясніть, завдяки чому Україні у 2008—2009 рр. вдалося уникнути дефолту. 9. На якій підставі Конституційний Суд України скасував конституційну реформу 2004 р.? Чому спроба запровадити в Україні парламентсько-президентську форму правління зазнала поразки? 10. Що передбачали Харківські угоди? Поясніть, чому під час ратифікації Харківських угод у Верховній Раді України відбулися сутички між депутатами.

11. Колективна робота в класі. Охарактеризуйте основні тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України у 2010—2013 рр. 12. Проаналізуйте перебіг державотворчих процесів за часів президентства В. Ющенка та В. Януковича. 13. Доведіть, що Податковий і Мовний Майдани стали свідченням формування громадянського суспільства в Україні. 14. Групова робота в класі. Створіть критерії для порівняння Податкового та Мовного Майданів. Зробіть висновок, чому вони не досягли своєї мети. 15. Складіть таблицю «Президентство В. Ющенка: здобутки та прорахунки». Дайте оцінку його діяльності. 16. Напишіть есе за темою «В. Янукович: невдала “путінізація" України». 17. Парна робота в класі. За інформацією з відкритих джерел дослідіть причини становлення «тіньової» економіки України. Створіть інфографіку, що демонструє її рівень у 2004—2013 рр.