Економічний розвиток України в 1992—2005 рр.
§ 24. Економічний розвиток України в 1992—2005 рр.
Додаткові матеріали
rnk.com.ua/109309

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити та охарактеризувати основні тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України в 1992—2005 рр.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які чинники впливали на економічний розвиток УРСР у роки «перебудови»? Які реформи тоді були проведені? 2. Чому спроби впровадження ринкових механізмів в УРСР у цей період не мали успіху? 3. Які виклики постали перед українською економікою у зв’язку з розпадом СРСР?
1. ПОЧАТОК ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ. На початку 1990-х рр. Україну охопила економічна криза, яка затяглася до 1999 р. Її тривалість була зумовлена низкою чинників. Так, український уряд обрав шлях поступових ринкових реформ, відкидаючи радикальні економічні заходи. У 1992 р. було введено в обіг купоно-карбованець, проголошено лібералізацію цін і ринкової торгівлі, за винятком цін на деякі товари. Проте уряд майже нічого не зробив для проведення приватизації і створення механізмів ринкової економіки.
Чому започаткування ринкових реформ в Україні призвело до поглиблення кризових явищ?
Збереження державного контролю лише поглиблювало кризу, спричиняло подальше падіння виробництва. За відсутності конкуренції ціни значно зростали, а отже, погіршився життєвий рівень більшості населення. У квітні 1992 р. Україна приєдналася до Міжнародного валютного фонду (МВФ), але це не вплинуло на ситуацію. Україна швидко набирала борги.
У листопаді 1992 р. Прем’єр-міністром було призначено Л. Кучму. Його уряд розробив такі заходи: обмеження пільгових кредитів, скорочення субсидій, контроль НБУ за витратами, розгортання широкої приватизації, жорстка економія енергоносіїв тощо.
У межах земельної реформи протягом 1992—1995 рр. було приватизоване майно колективних господарств (колгоспів). Відбулося паювання 8,8 тис. колгоспів (94 % від загальної кількості), тобто їх поділили на земельні частки (паї). Власники паїв дістали право розпоряджатися ними на власний розсуд.
Лібералізація цін — процес переходу від державного регулювання цін до вільного ціноутворення, що формується на ринку під дією попиту та пропозиції.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Основні кроки щодо виходу України з «рублевої зони»:
- 23 червня 1992 р. розпочався вихід України з «рублевої зони».
- 1 липня 1992 р. Центральний банк Росії відмежував внутрішні платежі від зовнішніх (щодо країн СНД).
- Указом Президента України Л. Кравчука «Про реформу грошової системи України» функціонування радянського рубля в грошовому обігу на території України припинялося 12 листопада 1992 р.
- 13 листопада 1992 р. в обіг було введено купоно-карбованець, який став єдиним законним платіжним засобом на території України.
СТАРТОВІ МОЖЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ на 1992 р.
|
Позитивні чинники |
Негативні чинники |
|
• Висококваліфікована та дешева робоча сила. • Високий рівень освіти. • Значний науковий потенціал, розвиток наукових досліджень. • Значні природні багатства. • Розвиненість транспортної мережі. • Великий морський і річковий флот. • Промисловість, здатна випускати значний перелік продукції, аж до ракет і космічної техніки. • Значний потенціал у розвитку сільського господарства (висока природна родючість ґрунтів) |
• Економіка України як частина економічного комплексу колишнього СРСР. • Деформація структури економіки: переважання важкої промисловості та енергетики (70 %). • Відсутність у більшості галузей завершеного циклу виробництва товарів. • Випуск 40 % продукції підприємствами-монополістами. • Висока енергозатратність та енергозалежність. • Неконкурентоспроможність більшої частини промислової продукції на світовому ринку. • Першочергове задоволення потреб військово-промислового комплексу (80 % підприємств). • Несформованість банківської та фінансової систем. • Непристосованість до функціонування ринкової економіки. • Негативні наслідки невдалих економічних реформ періоду «перебудови». • Відсутність чіткої програми дій щодо реформування економіки. • Хронічна криза й затратність сільського господарства |
Зробіть висновок щодо наведених у таблиці тверджень.
Після розпаду колгоспної системи почалося формування фермерських господарств. Проте вони не змогли стати головними виробниками сільськогосподарської продукції. Цю функцію здебільшого перебрали на себе великі сільськогосподарські компанії. Головною проблемою в розвитку фермерства в 1990-х рр. була відсутність матеріальних і фінансових ресурсів, недостатня підтримка з боку держави, а також нездатність багатьох людей вести самостійне господарство.
Для здійснення закупівель сільськогосподарської продукції перейшли до державно-контрактної і біржової систем (тобто відповідно до укладених контрактів за цінами на ринку).

Купоно-карбованець. 1992 р.
Бартер — прямий обмін товарами або послугами без використання грошей.
Гіперінфляція — неконтрольоване зростання цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці. Зазвичай гіперінфляцією вважають місячний рівень інфляції понад 50 %.

Пам’ятник підприємцю 1990-х рр. із так званою «кравчучкою» (візком). Слов’янськ (Донецька область). 2006 р.
Поясніть символізм пам’ятника. Чому візок із вантажем називали «кравчучка»?
Однак усі ці заходи на той час не рятували економічну ситуацію, управління фактично здійснювали не економічними, а адміністративними методами. Директивно встановлювали 80 % цін на товари; підприємства, що працювали на зовнішньому ринку, мали здавати 50 % валютного виторгу за фіксованим курсом, який був у 6 разів меншим за ринковий. Приватизація майже не здійснювалася (було приватизовано лише декілька сотень підприємств). Державні підприємства здебільшого припинили роботу в умовах інфляції, неплатежів, розриву економічних зв’язків і відсутності налагодженої системи збуту.
У 1990—1994 рр. валовий національний продукт скоротився на 44 %, обсяг промислової продукції — на 41 %, національний дохід — на 54 %. Проте саме в цей час були закладені основи для накопичення значних капіталів в окремих осіб. Більшість із них формувалася за рахунок кредитів, субсидій і дотацій; використання бартеру; перепродажу енергоносіїв, закуплених під державні гарантії в Росії і Туркменістані, до країн Європи тощо.
2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ в 1994—1999 рр. У 1994 р. Президентом України став Л. Кучма. Верховна Рада, де переважали ліві сили, схвалила 144-трильйонну емісію (випуск в обіг нових грошових знаків), яка не мала ні товарного, ні валютного забезпечення. Унаслідок цього вдвічі зріс курс долара й відповідно ціни. Населення зіткнулося з явищем гіперінфляції. За короткий час за межею бідності опинилися мільйони людей.
Якими були особливості економічного розвитку України в 1994—1999 рр.?
Через проблеми з розрахунками за енергоносії ускладнилися відносини України з Росією та Туркменістаном. Були створені приватні фірми, які завдяки бартерним схемам виправили ситуацію з постачанням природного газу. Крім того, українські товари стрімко втрачали російський ринок. Відповідно скорочувалися державні доходи, тому що збільшення поставок на інші ринки через неконкурентоспроможність більшості українських товарів не компенсувало втрати.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Національний дохід України за 1992 р. порівняно з попереднім роком становив 85 %, виробництво промислової продукції — 91 %, виробництво продукції сільського господарства — 89 %. Майже всі галузі важкої промисловості охопила криза. Найбільше падіння відбулося в транспортному й сільськогосподарському машинобудуванні, хімічній промисловості через нестачу матеріалів, що надходили з колишніх радянських республік. Стрімко знижувався видобуток вугілля, нафти та природного газу. Здійснена в 1992 р. лібералізація цін за відсутності конкуренції призвела до їх зростання у 20 разів (рівень інфляції становив 2000 %).

Стан фермерського господарства України на 2016 р.
Які висновки про розвиток фермерського господарства можна зробити з наведеної інфографіки?
Для подолання кризи Л. Кучма вирішив відновити зв’язки з Росією та країнами СНД. Також він окреслив такі заходи: децентралізація управління, широка приватизація; зовнішні та внутрішні запозичення; залучення іноземних інвестицій; земельна реформа; розвиток експортних галузей. Однак вони могли дати результати в далекій перспективі, а діяти треба було негайно.
Поряд із падінням виробництва й ВВП, реальної заробітної плати рівень інфляції був найвищим у світі (понад 10 155 %).

Гіперінфляція: ціни зростали щодня. 1990-ті рр.
Становище дещо стабілізувалося в 1995 р. Рівень інфляції в Україні вдалося знизити до 181,7 % за рік. Було вповільнено спад виробництва (12,2 проти 22,9 % у 1994 р.), пожвавився процес приватизації. Для приватизації держава використовувала приватизаційні майнові сертифікати.
ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ в 1992—1994 рр.
|
Причини |
|
|
• Вплив лібералізації ціноутворення в Росії (стрімке зростання цін у Росії призвело до швидкого «вимивання» дешевих товарів з України). • Вихід України з «рублевої зони» (друга половина 1992 р.). • Стрімке зростання цін на енергоносії (протягом 1992 р. у 300 разів). Це призвело до падіння виробництва й подорожчання товарів. • Страйковий рух 1992—1993 рр. (шахтарі, транспортники, учителі тощо), спричинений черговим підвищенням цін на сільськогосподарську продукцію, що змусив уряд збільшити розміри заробітної плати, яка не була економічно підкріплена. |
• Виділення державою значних ресурсів для підтримки агропромислового комплексу та інших галузей промисловості. • Прорахунки в проведенні економічних реформ, фактичне їх призупинення в 1993 р. • Недовіра населення до купоно-карбованців. • Загострення політичної боротьби |
Проаналізуйте чинники, що призвели до гіперінфляції. Чи можна було її уникнути?
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Громадяни України мали можливість реалізувати своє право на приватизацію частки державного майна за допомогою приватизаційних майнових сертифікатів. Отримати їх можна було через сертифікатні аукціони, на яких виставляли на продаж підприємства (або їхню частку).
Приватизаційний майновий сертифікат давав змогу:
- придбати акції приватизованих підприємств;
- отримати земельну ділянку;
- сплатити за житло;
- інвестувати в цінні папери.
Сертифікатну приватизацію було завершено на початку 1999 р. Проте реальну вигоду від неї дістала лише незначна частина населення. Грошова приватизація не мала результатів для більшості людей через загальне зубожіння населення.

Приватизаційний майновий сертифікат. 1995 р.
Яку функцію в приватизації виконував зображений документ?

Стандартні марки України через гіперінфляцію випускали без номіналу. Літера означала поштовий тариф. 1994 р.
Поясніть, чому поштова марка не мала номіналу.
Як результат за 3,5 року частка державної власності в Україні скоротилася з 96 до 62 %. Уже в середині 1995 р. на недержавних підприємствах України виробляли понад 40 % промислової продукції. Приватизація активно тривала і в 1996 р. Також цього року було зупинено тенденцію до зниження життєвого рівня населення. Зростання номінальної заробітної плати почало випереджати зростання цін на споживчі товари.
Опанування ситуації дало змогу провести грошову реформу. У вересні 1996 р. було введено повноцінну національну грошову одиницю України — гривню. Обмін відбувався в такому співвідношенні: 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Реформа, на відміну від радянських часів, була неконфіскаційна.
СТАНОВЛЕННЯ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ В УКРАЇНІ
|
Рік |
Подія |
|
1990 |
Запровадження додатково до грошових знаків спеціальних відрізних купонів |
|
1992 |
Запровадження багаторазових купоно-карбованців. Вихід із «рублевої зони» |
|
1996 |
Уведення гривні — власної грошової одиниці України |
ЦІКАВІ ФАКТИ
Назва «гривня» має давню історію.
У 1918 р. у гривнях випускали кредитні білети Державного банку Української Народної Республіки. Після прийняття в 1991 р. Акта проголошення незалежності України було вирішено власну грошову одиницю назвати гривнею, зберігши назву «копійка» для розмінних монет.

Банкнота номіналом 1 гривня. 1992 р.
До кінця 1997 р. валютний курс гривні залишався майже незмінним. Гроші відновили одну зі своїх функцій — засобу нагромадження. Однак для стабілізації грошової одиниці довелося заплатити певну ціну. Так, зросла заборгованість із виплати заробітних плат, пенсій, стипендій і зовнішніх запозичень (якщо до 1993 р. Україна не мала зовнішнього боргу, то на 1999 р. його обсяг перевищив 10 млрд дол.). Спад в економіці тривав. У вересні 1998 р. до України докотилася світова фінансова криза. Почалося стрімке падіння курсу гривні. Зрештою курс зупинився на співвідношенні 1 дол. = 5 грн.
3. ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ у 2000—2005 рр. У 2000 р. почалося зростання економіки України. У 2001—2005 рр. приріст офіційного ВВП був найвищим серед країн СНД.
Якими були здобутки економічного зростання у 2000—2005 рр.?
Позитивні зрушення були зумовлені виваженою бюджетною та монетарною (цілеспрямованою грошово-кредитною) політикою, розширенням внутрішнього ринку, збільшенням інвестицій.
У 2000—2001 рр. завдяки заходам уряду В. Ющенка вдалося подолати заборгованість держави з виплати пенсій.
Для стимулювання малого бізнесу в 1998 р. було запроваджено спрощену систему оподаткування. Дрібні підприємці почали сплачувати єдиний фіксований податок. Ця система забезпечила значне зростання бюджетних надходжень. До 2004 р. було приватизовано більшість привабливих для бізнесу підприємств. У країні сформувалися великі фінансово-промислові групи.
У цей період українська економіка зміцнила позиції на світовому ринку та стала значно відкритішою. Майже вдвічі зріс український експорт товарів і послуг (у 2004 р. він становив 72,3 % ВВП). Зберігалося додатне сальдо зовнішньої торгівлі.
КРИЗА 1998 р. в УКРАЇНІ

У 2002 р. було прийнято Земельний кодекс, який закріпив приватну власність на землю. Однак до 2021 р. діяв мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Незважаючи на це, різними шляхами було приватизовано мільйони гектарів землі.

Акція протесту проти продажу землі. Початок 2000-х рр.
Чим можна пояснити настрій значної частини населення проти продажу землі сільськогосподарського призначення?
Особливістю розвитку сільського господарства в Україні в цей період було створення великих господарств, які виробляли продукцію на експорт (переважно зернові й технічні культури). Україна посіла вагоме місце у світовому ринку продовольства.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- особливості здійснення ринкових реформ в Україні;
- становлення грошової системи незалежної України;
- падіння і піднесення економіки України.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1995—1999 рр. — сертифікатна приватизація.
Вересень 1996 р. — запровадження національної грошової одиниці — гривні.
2002 р. — прийняття Земельного кодексу, який закріпив приватну власність на землю.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Який уряд започаткував у країні ринкові реформи? 2. Коли Україна стала членом МВФ? 3. Коли в Україні було запроваджено національну валюту? 4. Коли закріпили приватну власність на землю?
5. Наведіть приклади заходів і законів, що доводять утвердження ринкової економіки в Україні в 1990-х рр. 6. Укажіть основні напрями реформування економіки України в 1991—2005 рр. 7. Визначте ключові слова до змісту поняття «приватизація». 8. Визначте, у чому полягали особливості здійснення приватизації в Україні. 9. Складіть хронологію економічних реформ України.
10. Висловіть думку, чому в перші роки незалежності України економічні зміни значно відставали від політичних. 11. Охарактеризуйте аграрну політику України на початку 1990-х рр. і розкрийте її наслідки. 12. Укажіть історичне значення запровадження національної валюти. 13. Охарактеризуйте основні тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України в 1991—1998, 1999—2004 рр. 14. Охарактеризуйте наслідки реформування економіки України в 1991—2004 рр. і їхній вплив на сучасний економічний розвиток країни. 15. Розробіть сценарій відеосюжета (за бажанням зніміть) про історію становлення грошової одиниці в Україні. 16. Парна робота в класі. Пригадайте значення поняття «інфляція». Доберіть статистичну інформацію та створіть графіки, що ілюструють явище гіперінфляції в Україні в 1992—1994 рр. 17. Колективна робота в класі. Обговоріть проблемне питання. Чи можна вважати ефективними економічні реформи, проведені в 1990-ті — на початку 2000-х рр.?
