§ 31. Внутрішньополітичне становище України у 2014—2019 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109242

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати внутрішнє становище та зовнішньополітичну діяльність України в умовах російсько-української війни у 2014—2019 рр.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які події Революції Гідності відбулися 18—20 лютого 2014 р.? 2. У чому полягає роль громадянського суспільства України в перемозі «помаранчевої революції» та Революції Гідності? 3. Коли почалася війна Росії проти України? 4. Які території Росія загарбала у 2014—2015 рр.?

1. ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2014 р. ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ. 25 серпня 2014 р. Президент України П. Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради VII скликання. Також було запущено процес люстрації. 9 жовтня 2014 р. П. Порошенко підписав Закон «Про очищення влади». Фінальна версія закону обмежила право високопосадовців режиму В. Януковича обіймати посади в органах влади на п’ять і десять років (залежно від категорії). 14 жовтня було створено Національну раду з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчий орган при Президенті. Крім того, Верховна Рада України прийняла Закон «Про прокуратуру», який заборонив органам прокуратури втручатися в цивільне життя, чинити вплив на громадян і бізнес.

1. Якими були підсумки дострокових виборів до Верховної Ради України 2014 р.? 2. У чому проявився процес декомунізації? Коли в Україні його було законодавчо закріплено?

Дострокові вибори до Верховної Ради України відбулися 26 жовтня 2014 р. Їх проводили за змішаною системою (депутатів обирали за партійними списками та в мажоритарних округах). Як і під час президентських виборів, не мала змоги проголосувати більшість населення тимчасово окупованого Росією Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей. У новообраному парламенті утворилася більшість у складі 302 депутатів.

На першому засіданні Головою Верховної Ради України обрали Володимира Гройсмана, а Прем’єр-міністром — А. Яценюка. Згодом був сформований і новий уряд, до якого увійшли іноземні спеціалісти.

Люстрація — заборона високопосадовцям, які скомпрометували себе співпрацею зі злочинним режимом, упродовж певного часу або довічно працювати на державній службі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Механізми боротьби з корупцією в Україні впроваджували зі значними труднощами. Загальмувалися судова реформа й реформа прокуратури. Усе це на тлі зниження життєвого рівня населення призвело до падіння довіри до уряду.

Уряд А. Яценюка за півтора року роботи зумів зупинити падіння економіки, наповнити державну скарбницю, забезпечити фінансування армії, реструктуризувати борг України, підписати Угоду про асоціацію з ЄС, розпочати реформи в Міністерстві внутрішніх справ України та ЗСУ для переходу на стандарти НАТО, започаткувати процес децентралізації системи управління державою (було збільшено фінансову базу місцевих органів влади) тощо. Позитивно для України було розв’язане питання про безвізовий режим із ЄС.

Мітинг під стінами Верховної Ради України з вимогою люстрації. Серпень 2014 р.

Чому гасло про проведення люстрації стало актуальним лише після Революції Гідності?

Голова Верховної Ради України В. Гройсман, Президент України П. Порошенко та Прем’єр-міністр України А. Яценюк. 2015 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Рішення Президента України про дострокове проведення виборів до Верховної Ради України стало логічною та очікуваною відповіддю на один із ключових запитів українського суспільства про перезавантаження влади: згідно із соціологічними опитуваннями 80 % громадян України підтримували необхідність проведення позачергових виборів парламенту. Цим було також реалізовано одну з головних вимог Революції Гідності, оскільки вибори до парламенту є найкращим способом люстрації.

У вересні 2014 р. в Україні набула поширення так звана «смітникова люстрація» — вкидання чиновників у смітники. Ці дії супроводжувалися закликами до високопосадовців «звільнити» в такий спосіб свої робочі місця.

Декомунізація — система заходів, що спрямовані на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни й суспільства.

Перші серйозні розбіжності в коаліції проявилися під час голосування за закон про децентралізацію. У грудні 2015 р. виникла політична криза, яка тривала майже три місяці. Зрештою відбулася зміна уряду й керівництва Верховної Ради України. Прем’єр-міністром став В. Гройсман, Головою Верховної Ради — Андрій Парубій.

Ключовою проблемою цього періоду стала боротьба з корупцією. Із цією метою за підтримки США та ЄС було створено низку антикорупційних органів. Також були започатковані реформи пенсійної системи й соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Декомунізація в Україні розпочалася після розпаду СРСР, але набула системного характеру після ухвалення 9 квітня 2015 р. Верховною Радою України низки законів. Метою цих заходів було позбавлення України символів комуністичного тоталітарного режиму, переосмислення його спадщини, утвердження демократичних цінностей.

СКЛАД ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИБОРІВ 26 жовтня 2014 р.

У цей період набув системного характеру важливий для України історичний процес, що розпочався ще після розпаду СРСР і дістав назву декомунізація. Україна позбавлялася символів комуністичного тоталітарного режиму, активніше йшло переосмислення його спадщини, утвердження демократичних цінностей. 15 травня 2015 р. П. Порошенко підписав пакет законів, за якими комуністичний режим було прирівняно до націонал-соціалістичного (нацистського), заборонено радянську символіку та відкрито архіви радянських спецслужб. А через три місяці Міністерство юстиції України заборонило Комуністичній партії брати участь у всіх виборах і позбавило її статусу політичної партії.

ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Усі зміни й реформи були спрямовані на те, щоб Україна стала повноправним членом НАТО і ЄС. Цей курс був закріплений на законодавчому рівні. 7 лютого 2019 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору)».

2. ЗАКРІПЛЕННЯ СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Значне погіршення становища української мови спостерігалося з 2012 р. після прийняття Закону «Про засади державної мовної політики». Відтоді вперше за роки незалежності зменшилася частка школярів, які навчалися українською мовою, а книг українською мовою було надруковано менше половини від загального накладу в державі. Після Революції Гідності в лютому 2014 р. народні депутати скасували цей закон. У 2018 р. зрештою це підтвердив Конституційний Суд України.

У чому полягає важливість законодавчого закріплення статусу української мови як державної?

Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич презентує проект НУШ. 2016 р.

Виставка інноваційного обладнання для НУШ. 2017 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 2016 р. були розроблені заходи з реформування освіти, що дістали назву «Нова українська школа» (НУШ).

Реформа передбачала зміну підходу до навчання:

• перехід від запам’ятовування фактів до розвитку критичного мислення;
• навчання через діяльність, досліди, проєкти, ігри тощо;
• урахування індивідуальних потреб та інтересів учнівства тощо.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Запровадження у 2017 р. Верховною Радою України мовних квот на радіо, телебаченні, державна підтримка кіновиробництва надали значний стимул розвитку української музики та кінематографу.

25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це зустріло сильний опір проросійських сил. Конституційний Суд України визнав закон відповідним Конституції України, а мовне питання визначив одним із головних політичних інструментів геополітичної експансії Російської Федерації. Наголошувалося, що «загроза українській мові рівносильно є загрозою національній безпеці України».

Мова — не лише засіб людського спілкування, а й визначальний чинник ідентифікації українців як нації

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Стаття 10 Конституції України та стаття 1 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначають, що державною мовою в Україні є українська. Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя на всій території України. Статус державної відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі та є однією з основ конституційного ладу в Україні.

Переможниця «Євробачення» Джамала (Сусана Джамаладінова). 2016 р.

Утвердження статусу української мови як державної сприяло розвитку української культури.

У 2014—2019 рр. було засновано культурні установи, покликані підтримувати українську культуру, просувати її та поповнювати новими зразками: Український культурний фонд, Український інститут книги, Український інститут.

У 2014—2019 рр. вийшло 110 фільмів українського виробництва, більшість із них українською мовою. Фільми «Плем’я» (режисер Мирослав Слабошпицький), «Поводир» (режисер Олесь Санін), «Кіборги» (режисер Ахтем Сеїтаблаєв) та інші здобули нагороди на міжнародних фестивалях.

Українська музика стала різноманітнішою і популярнішою. З’явилося багато нових гуртів і виконавців («Без обмежень», «The Hardkiss», «Kozak System», «O.Torvald», «KAZKA», «Go_A», «Vivienne Mort», Ірина Федишин, MONATIK, DZIDZIO, Злата Огнєвіч та інші). Важливою стала перемога співачки Джамали на Євробаченні у 2016 р.

Українську літературу збагатили нові прозові та поетичні твори, які досліджували актуальні теми українського життя (автори Юрій Іздрик, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович).

Постер фільму «Кіборги». Режисер Ахтем Сеїтаблаєв. 2017 р.

Виступ гурту «Go_A» на пісенному конкурсі «Євробачення». 2021 р.

Влада Ралко. 2014 р.

Також війна підштовхнула до глибших мистецьких роздумів творців, що працюють в інших галузях. Їхні оригінальні твори репрезентували українську культуру на світовому рівні. Це українські художники (Влада Ралко, Ілля Чичкан, Анатолій Криволап, Віктор Сидоренко, Олег Тістол, Оксана Мась, Назар Білик, Жанна Кадирова, Максим Мамсіков, Нікіта Кадан, Олександр Ройтбурд та інші), фотографи (Олександр Ладанівський, Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Саша Самсонова, Олександр Чекменьов та інші) та скульптори (Андрій Васильченко, Леонід Козлов, Тетяна Белащук та інші).

3. УТВОРЕННЯ КАНОНІЧНОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ (ПЦУ). У 2018 р. склалися умови для об’єднання всіх православних конфесій у єдину помісну Українську православну церкву. Вселенський Патріарх Варфоломій і церковний Собор визнали незаконними приєднання Київської митрополії до Москви в 1686 р., накладання анафем на гетьмана Івана Мазепу та Патріарха УПЦ КП Філарета. Також було ухвалено рішення про надання Томоса Українській православній церкві.

Коли була утворена Православна церква України (ПЦУ)? Яке це мало значення для зміцнення української національної ідентичності?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Із метою запобігання асиміляції українців 22 січня 2024 р. Президент України В. Зеленський видав Указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації». Кабінету Міністрів України було доручено розробити план дій щодо збереження національної ідентичності українців у Росії:

• зібрати й вивчити факти про злочини проти українців на території Росії, політику російщення, політичні репресії та депортації українців;
• активізувати роботу із протидії дезінформації та пропаганді РФ щодо історії та сьогодення українців у Росії;
• розвивати взаємодію між українцями та поневоленими Росією народами;
• спільно з Національною академією наук України забезпечити підготовку й поширення матеріалів про історію українського державотворення;
• передбачити висвітлення в навчальних програмах правдивої історії етнічних українців на історично населених ними землях у межах РФ.

Томос про автокефалію Православної церкви України. 7 січня 2019 р.

Томос — документ про надання автокефалії новій помісній церкві, що визначає її канонічний статус і права, включає інші важливі питання церковного життя. Автокефалія означає, що церква стає незалежною та самоврядною структурою. Вона має право обирати свого настоятеля, вирішувати внутрішні питання без втручання інших церков.

15 грудня 2018 р. відбувся об’єднавчий Собор, на якому було ухвалено рішення про створення єдиної Православної церкви України (ПЦУ). Митрополитом обрали Епіфанія (світське ім’я Сергій Думенко). 6 січня 2019 р. він отримав Томос від Константинопольського Патріарха Варфоломія.

РПЦ заявила про розрив відносин зі Вселенським Патріархом.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Рішення Священного Синоду Вселенського (Константинопольського) патріархату (11 жовтня 2018 р.)

Під головуванням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Священний Синод, зібраний на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 р., вивчив і обговорив пункти свого порядку денного. Синод ...обговорив, зокрема, церковні справи України і після детальної дискусії постановив: підтвердити раніше прийняте рішення про те, що Вселенський патріархат береться до надання автокефалії Українській церкві. Відновити ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його численних ставропігій в Україні, які існували там завжди. Задовольнити клопотання по апеляції Філарета (Денисенка), Макарія (Малетича) та їхніх послідовників, оголошених розкольниками не з догматичних причин, відповідно до канонічної прерогативи Константинопольських Патріархів і в зв’язку з отриманням петиції від ієрархів і духовенства всіх автокефальних церков. Таким чином, вищезгадані особи канонічно відновлені у їхньому статусі ієрархів і священнослужителів, їхні послідовники повернуті в лоно церкви. Скасувати юридичні зобов’язання синодального листа 1686 р., який був виданий в обставинах того часу і надавав право Московському Патріарху призначати митрополита Київського, обраного асамблеєю священнослужителів його єпархії, який зобов’язаний славити Вселенського Патріарха як першого в ієрархії під час кожної служби, проголошуючи й підтверджуючи свою канонічну залежність від константинопольської матері-церкви. Звернутися до всіх сторін із закликом уникати захоплення церков, монастирів та інших об’єктів, а також будь-якого іншого акту насильства і відплати в ім’я миру і християнської любові.

1. Які рішення ухвалив Священний Синод? 2. Які наслідки вони мали?

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• перебіг подій внутрішнього життя України у 2015—2019 рр.;
• утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

2014 р. — дострокові вибори до Верховної Ради України.

6 січня 2019 р. — отримання Томоса, утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

25 квітня 2019 р. — прийняття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Український співак Дмитро Монатик (MONATIK) на церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка. 2021 р.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть роки президентства П. Порошенка. 2. Що таке люстрація? Яке коло осіб підпадають під люстрацію? 3. Що таке декомунізація? Якими були її результати? 4. Коли була створена ПЦУ? Хто її очолив? 5. Як називається та коли був прийнятий закон України, який законодавчо забезпечив статус української мови як державної? Із чим було пов’язане його прийняття?

6. Поясніть, які чинники сприяли обранню П. Порошенка Президентом України вже в першому турі. 7. Наведіть приклади економічних, політичних, судово-правових реформ, проведених упродовж 2014—2019 рр. 8. Які історичні події передували отриманню Томоса про автокефалію ПЦУ? 9. Визначте, що спричинило необхідність прийняття Закону «Про очищення влади». 10. Які заходи передбачає законодавство для захисту та розвитку української мови як державної? 11. Опишіть шлях України до підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та розв’язання питання про безвізовий режим із ЄС. Які переваги для громадян України це надало?

12. Проаналізуйте та поясніть результати парламентських виборів 26 жовтня 2014 р. за областями України. Чому партія «Блок Петра Порошенка» не змогла отримати більшість у Верховній Раді? 13. Створіть ментальну карту, яка характеризує особливості соціально-економічного розвитку України у 2014—2019 рр. 14. Поясніть, у чому полягає історичне значення утворення канонічної автокефальної Православної церкви України та отримання Томоса. 15. Проаналізуйте, як проходив процес люстрації в Україні. Поясніть, чому з’явилося явище «смітникової люстрації» та в чому воно проявилося. 16. Групова робота в класі. Проаналізуйте процес створення та функціонування незалежної правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Визначте чинники, які перешкоджають подоланню корупції в Україні. 17. Парна робота в класі. Дослідіть питання мовної політики України за часів її незалежності та реакцію на неї суспільства. Зробіть висновок про роль мови в консолідації нації в умовах збройної агресії. Результати роботи подайте у вигляді сценарію репортажу (соціальної реклами). 18. Колективна робота в класі. Обговоріть і визначте, що свідчить про незавершеність економічних, політичних та судово-правових реформ за часів президентства П. Порошенка. 19. Створіть інтерактивну карту, яка демонструє процес декомунізації у вашому регіоні.