§ 32. Україна у 2019—2021 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109316

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати політичні та соціально-економічні зміни у 2019—2021 рр.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які соціально-економічні зміни відбулися впродовж 2014—2019 рр.? 2. Коли розпочалася російсько-українська війна? Якими були підсумки АТО та ООС? 3. Коли було утворено канонічну автокефальну Православну церкву України? 4. У чому полягала міжнародна підтримка України в умовах російської агресії?

1. ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ ТА ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2019 р. 31 березня 2019 р. відбулися вибори Президента України. У першому турі визначилися два кандидати: Володимир Зеленський (30,24 %) і Петро Порошенко (15,95 %). За результатами другого туру переміг В. Зеленський (73,22 % голосів). Інавгурація шостого Президента України відбулася 20 травня 2019 р.

Які зміни в керівництві України відбулися за результатами президентських виборів і виборів до Верховної Ради України?

21 травня 2019 р. В. Зеленський достроково розпустив Верховну Раду України VIII скликання та призначив позачергові вибори на 21 липня 2019 р. На них В. Зеленський закріпив свою перемогу, заручившись більшістю в парламенті.

Головою Верховної Ради України було обрано Дмитра Разумкова (2019—2021 рр.). Згодом його заступив Руслан Стефанчук (від жовтня 2021 р.). Також пропрезидентська більшість призначила на посаду Прем’єр-міністра України запропонованого Президентом Олексія Гончарука (до березня 2020 р.). Із березня 2020 р. цю посаду обіймає Денис Шмигаль.

2. ПРЕЗИДЕНТСТВО В. ЗЕЛЕНСЬКОГО. РЕФОРМАТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. 1 вересня 2019 р. В. Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України», а 23 вересня 2019 р. — Закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)», завершивши тривалі дискусії навколо цих питань.

На що були спрямовані реформи, здійснені в Україні у 2019—2021 рр.?

РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2019 р.

Чим були зумовлені такі результати виборів?

Володимир Зеленський. 2019 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

В. Зеленський не був політиком, а здобув популярність завдяки численним медіапроєктам, створеним студією «Квартал 95». Серіал «Слуга народу», у якому він зіграв головну роль, дав назву політичній партії, що об’єднала його прихильників.

У передвиборчій кампанії він позиціював себе як альтернативу старій політичній системі.

Зрештою 19 грудня 2019 р. Верховна Рада України прийняла Виборчий кодекс України. Він передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Згідно з документом виборці на виборах мають голосувати не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

Наступні значні зміни в політичному житті сталися у 2021—2022 рр. Після запровадження санкцій проти РФ у лютому 2021 р. уряд закрив три проросійські телеканали, які належали Тарасу Козаку та Віктору Медведчуку (куму російського президента В. Путіна). Пізніше щодо В. Медведчука висунули звинувачення в державній зраді. 12 лютого 2022 р. телеканал Євгена Мураєва теж було закрито.

У листопаді 2021 р. вийшов Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».

Важливі зміни відбулися в економічній сфері. Так, вдалося вивести на завершальну стадію земельну реформу, яка розпочалася ще в 1990 р. У 2001 р. для її поглиблення було ухвалено новий Земельний кодекс, який остаточно закріплював приватну власність на землю. Водночас було запроваджено мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, що тривав 19 років. Проте це призвело до формування «тіньового» ринку землі, низької продуктивності фермерства, розкрадання землі через корупційні схеми та зубожіння села. Зрештою Верховна Рада України прийняла Закон, згідно з яким для створення повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення громадяни України дістали можливість купувати ділянки, але не більше 100 га на одну особу.

Відбулася і реформа інфраструктури. Для інтеграції у світову транспортну мережу Україна потребувала змін транспортного комплексу. Це дозволило б їй досягти статусу регіонального транспортного хабу, задовольнити потреби населення в перевезеннях, покращити умови для бізнесу. Відтак у 2020 р. було розпочато програму «Велике будівництво» для створення об’єктів інфраструктури: шкіл, доріг, дитячих садків, стадіонів, центрів екстреної медичної допомоги тощо. За два роки реалізації програми Україна отримала майже 14 тис. км нових шляхів, а це майже 40 % доріг державного значення, і майже 500 мостів та переходів (для порівняння: від 2009 до 2019 р. в Україні збудували 10 тис. км нових шляхів). У 2021 р. майже повністю завершили проект «Дорога єдності» (траса М-30), що з’єднав схід і захід країни.

Олігарх — особа, яка володіє значними економічними й політичними ресурсами та використовує їх для впливу на суспільство і особистого збагачення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 р. була заборонена проросійська партія «Опозиційна платформа — за життя» (ОПЗЖ). Її фракцію в парламенті ліквідували. Проти багатьох членів колишньої ОПЗЖ порушили кримінальні справи за завдання шкоди інтересам України.

Будівництво доріг у межах реалізації програми Президента України «Велике будівництво». 2020 р.

Оновлення приймальних відділень лікарень (201) у межах реалізації програми «Велике будівництво». 2020 р.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

1 січня 2024 р. розпочався другий етап відкриття ринку землі. Крім фізичних осіб, право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набули й деякі юридичні особи. Загальна площа земельних ділянок, що перебувають у власності громадянина України або юридичної особи, не може перевищувати 10 тис. га.

Однією з найуспішніших реформ стала цифровізація. Україна була однією з перших країн у світі, де почали впроваджувати такий підхід.

За президентства В. Зеленського було продовжено і судову реформу, започатковану у 2016 р. Із вересня 2019 р. запрацював незалежний Вищий антикорупційний суд, який виніс сотні вироків у резонансних корупційних справах. Велику роль у реформуванні відіграли іноземні експерти. Були зроблені кроки в реформуванні Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Конституційного суду та Окружного адміністративного суду міста Києва тощо. Судова реформа в Україні ще не завершена та потребує зусиль і злагоджених дій. Ця реформа є однією із ключових на шляху до євроінтеграції.

Логотип сервісу «Дія»

ЦІКАВІ ФАКТИ

6 лютого 2020 р. було запущено єдиний сервіс державних послуг «Дія». Він відображає дані, які є в державних реєстрах про конкретну особу. «Дія» складається з вебсайту та мобільного застосунку. Застосунок містить документи й послуги, якими можна скористатися будь-де та будь-коли (від подання річної декларації для ФОП до сплати штрафів тощо).

3. ПАНДЕМІЯ COVID-19. У 2020—2021 рр. одним з головних чинників впливу на всі процеси в Україні та світі стала пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Щоб запобігти масовій захворюваності та смертності в Україні, у березні 2020 р. було запроваджено санітарно-епідеміологічні заходи: карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних і культурно-розважальних закладів, масове вакцинування. Також було встановлено обмеження виїзду (в’їзду) та пересування всередині країни; посилено роль державного управління в надзвичайних умовах; встановлено обмеження трудової діяльності; введено нові дистанційні форми праці та освіти.

Якими були наслідки пандемії COVID-19 для України?

Лікар робить щеплення пацієнтові під час пандемії коронавірусу. 2019 р.

За додатковими джерелами дослідіть питання здійснення масового вакцинування в Україні під час пандемії COVID-19. Охарактеризуйте мотиви та дії людей, які виступали проти цього. Висловіть власну аргументовану думку щодо необхідності вакцинації проти небезпечних інфекційних хвороб.

На початку пандемії відчувалася нестача ліків і захисного обладнання для медичних працівників. Система охорони здоров’я України зазнала значного навантаження. У лютому 2021 р. було розпочато кампанію з вакцинації проти COVID-19.

За три роки коронавірусна хвороба забрала життя 112 тис. українців.

Приборкання пандемії дало змогу від 1 липня 2023 р. скасувати в Україні карантин і режим надзвичайної ситуації.

4. ПОШУК МИРНОГО ВАРІАНТА ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ. Зовнішня політика України у 2019—2021 рр. була зосереджена на проблемах безпеки. Основними напрямами української дипломатії були опір російській агресії, збереження міжнародної допомоги та солідарності, зміцнення безпеки і розвиток країни в умовах війни.

Після виборів однією з перших мирних ініціатив була відбудова пішохідної частини мосту в Станиці Луганській, зруйнованого під час боїв у 2015 р.

Невдовзі розпочалося розведення військ, передбачене Мінськими домовленостями. Це вдалося здійснити в районах Станиці Луганської, Золотого та Петрівського. 7 вересня 2019 р. відбувся обмін полоненими й заручниками за формулою «35 на 35».

Зрештою 9 грудня 2019 р. відбулася зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції в Парижі. Її єдиним реальним здобутком був обмін полоненими й заручниками, що відбувся 29 грудня (Україна передала 123 особи в обмін на 76 українських громадян). Проте на той час ще близько 350 громадян України (військовополонених і політичних в’язнів) утримували на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей та в Росії.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Пандемія коронавірусу загальмувала економічний розвиток у країнах світу, у тому числі в Україні. Найбільше постраждали сфери туризму та рекреації, кіноіндустрія та шоубізнес, громадське харчування, роздрібна торгівля та освіта. ВВП України впав на 4,5 %, зріс рівень безробіття. Доходи населення у 2020 р. скоротилися на 8,4 %. Натомість пандемія дала поштовх розвитку онлайн-сервісів, охорони здоров’я.

Зустріч повернених українських військовополонених і цивільних заручників під час обміну за формулою «35 на 35». 7 вересня 2019 р.

18 лютого 2020 р. сталося загострення бойових дій на фронті. Російські війська здійснили спробу захопити спостережні пункти українських військ. Лише через сім місяців удалося домовитися про припинення вогню. Проте реальне перемир’я тривало недовго. З осені з боку російських військ знову почалися провокації та обстріли, інтенсивність яких наростала.

На дипломатичному рівні російське керівництво категорично відмовлялося від прямого спілкування з В. Зеленським, звинувачуючи його в невиконанні Мінських домовленостей.

У 2020 р. Росія завершила формування поблизу кордонів України нових регулярних військових об’єднань, а незаконні збройні формування остаточно стали підрозділами російської армії.

Міст у Станиці Луганській, відкритий у 2019 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Обмін за формулою «35 на 35» відбувся так: Україна відправила в РФ пропорційну кількість ув’язнених росіян і українців, зокрема підозрюваних у злочинах на Донбасі. Завдяки цьому в Україну змогли повернутися низка політв’язнів, 22 українські моряки та двоє співробітників СБУ. Росія цим обміном намагалася нівелювати рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права від 25 травня 2019 р. про негайне звільнення 24 українських військових моряків, які були незаконно затримані 25 листопада 2018 р. Також Росія повернула в розграбованому вигляді два малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» та один рейдовий буксир «Яни Капу».

Саміт Кримської платформи. Київ. 23 серпня 2021 р.

Сприятливим чинником для України можна вважати перемогу на президентських виборах у США Джо Байдена, який був прихильником активної підтримки України в протистоянні діям Росії. Водночас зміна влади в США сприяла зміцненню євроатлантичного партнерства та відносин США та ЄС.

У 2021 р., розуміючи складність ситуації в країні, було ухвалено Закон України «Про основи національного спротиву», який передбачав створення підрозділів територіальної оборони.

У 2021 р. представники української влади наполегливо шукали шляхів для створення міжнародних платформ, які змогли б активніше протидіяти російській агресії. Вони наголошували, що спільний опір діям Росії надасть нового імпульсу відносинам України зі США, дозволить розширити кола підтримки для реалізації стратегічних зовнішньополітичних цілей України — членства в ЄС і НАТО. Важливим показником підтримки України стало постачання США та НАТО озброєння для ЗСУ (протитанкові ракетні комплекси Javelin, катери, безпілотники, амуніція та боєприпаси тощо).

23 серпня 2021 р. у Києві відбувся саміт Кримської платформи, у якому взяли участь представники 46 країн, НАТО, Ради Європи та ГУАМ. Ключовою темою зустрічі було повернення Криму до складу України.

Логотип Сил територіальної оборони ЗСУ

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• перші роки президентства В. Зеленського;
• спроби дипломатичного розв’язання ситуації в Донецькій і Луганській областях.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

20 травня 2019 р. — інавгурація Президента України В. Зеленського.

21 липня 2019 р. — дострокові вибори до Верховної Ради України. Перемога партії «Слуга народу».

9 грудня 2019 р. — зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції в Парижі.

Навчання підрозділів територіальної оборони. 2021 р.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Коли В. Зеленського було обрано Президентом України? 2. Коли відбулася остання зустріч лідерів держав у «нормандському форматі» щодо врегулювання ситуації на Донбасі? 3. Які реформи було проведено в України впродовж 2019—2021 рр.? 4. Які санітарно-епідеміологічні заходи було вжито в період пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19? У чому полягала їхня безпрецедентність?

5. Наведіть факти, які підтверджують, що пандемія COVID-19 зачепила всі сфери життя українського суспільства. 6. Покажіть на карті атласу території, щодо яких вели переговори в «нормандському форматі». 7. Опишіть державотворчі процеси, що відбулися за президентства В. Зеленського у 2019—2021 рр. 8. Які суперечності не дозволили досягти домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі під час останньої зустрічі лідерів держав у «нормандському форматі»?

9. Охарактеризуйте основні реформи, які були проведені в України у 2019—2021 рр. Які результати вони мали? 10. Оцініть, наскільки результативними були спроби пошуку мирного варіанта завершення війни з Росією. Власну думку поясніть. 11. Охарактеризуйте позиції парламентських фракцій щодо посилення обороноздатності України напередодні 2022 р. Наведіть факти. 12. Групова робота в класі. Дослідіть передвиборчий процес 2019 р. У чому проявилася його унікальність порівняно з попередніми кампаніями? 13. Парна робота в класі. Створіть систему запитань до анкети для проведення усного історичного дослідження за темою «Україна напередодні російського широкомасштабного вторгнення військ очима її громадян». 14. Колективна робота в класі. За допомогою методу «ПРЕС» проведіть обговорення проблемних питань: 1) Чи можна вважати реформи 2019—2021 рр. радикальними? Чи вони були лише продовженням попередніх змін? 2) Які чинники у 2019—2021 рр. сприяли російській агресії, а які її стримували? 15. Розпочніть підготовку навчальних проєктів до уроку узагальнення знань за темами (на вибір): «У 1918 р. Україна здобула незалежність, у 1991 р. — відновила, сьогодні — захищає»; «Усна історія Майданів: від “революції на граніті” до Революції Гідності (електронна “Книга пам’яті”)»; «Рідний край: регіональна, локальна історія, мікроісторія в контексті загальноукраїнських подій російсько-української війни».