Шановні одинадцятикласники та одинадцятикласниці!

Цього навчального року ви завершуєте вивчення курсу історії України. Ви ознайомитеся з подіями історії нашої держави від повоєнного періоду до сучасних подій, свідками яких були безпосередньо. Матеріал підручника, який ви тримаєте в руках, об’єднано в шість розділів, кожен із яких містить кілька параграфів, що, своєю чергою, поділено на пункти.

Кожен параграф розпочинається стислим викладом навчальної мети та завданнями на повторення. Це допоможе вам пригадати вже відомий матеріал і краще підготуватися до сприйняття нового.

До кожного параграфа ми підібрали історичні джерела та склали цікаві завдання. Історичні карти допоможуть сформувати уявлення про те, де і як розгорталися події та які територіальні зміни вони спричинили. Схеми й таблиці унаочнять зв’язки між частинами певного історичного явища, пояснять його особливості тощо. Після кожного параграфа наведено запитання і завдання, які дадуть змогу здійснити самоперевірку, осмислити вивчений матеріал і закріпити практичні навички.

Підручник містить розробки всіх практичних занять, завдання на узагальнення знань за розділами, тестові завдання для підготовки до тематичного контролю. Вони розміщені в інтерактивному електронному додатку за QR-кодами (короткими покликаннями).

Із повагою, авторський колектив

Монумент Незалежності — пам’ятник заввишки 61 м на честь десятиріччя незалежності України. Скульптор А. Кущ. Київ. 2001 р.

§ 1. Повторення. Вступ

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109508

НАВЧАЛЬНА МЕТА: відновити основні уявлення про перший період Новітньої історії України й дізнатися, що вивчатиметься в другому її періоді.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі. 2. Які події першого періоду Новітньої історії України ви вважаєте найважливішими? Поясніть чому. 3. Чому Голодомор 1932—1933 рр. було визнано геноцидом українського народу? 4. Порівняйте основні тенденції розвитку України та країн Заходу в 1914—1945 рр. 5. Укажіть основні наслідки Другої світової війни для України. 6. Працюємо в парах*. Якими є уроки нашої історії 1914—1945 рр.? 7. За курсом громадянської освіти вкажіть, що таке політична громадянська нація та як відбувається її формування.

А•Я Словник

Тоталітарна імперія — різновид антидемократичної держави, у якій влада здійснює повний (тотальний) контроль над усіма сферами розвитку суспільства і життя людини.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, створена для підтримання миру й безпеки у світі та розвитку співробітництва між державами.

Депортація — примусове виселення з місць постійного проживання особи, групи осіб або народу.

1. Другий період Новітньої історії України

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного та культурного розвитку. Цього року ви дізнаєтеся про події другого періоду Новітньої історії України. Зокрема, йтиметься про дисидентський правозахисний рух, «шістдесятництво», наполегливу працю українського народу в різних галузях господарства, розвиток української культури, відновлення незалежності України та її роль у руйнуванні комуністичної тоталітарної імперії Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), становлення та розвиток України як незалежної держави, боротьбу за європейське майбутнє України й шлях до перемоги в протистоянні російській збройній агресії.

На початку другого періоду Новітньої історії більшу частину українських етнічних земель було об’єднано в межах УРСР, яка входила до складу СРСР. Тоталітарна імперія прагнула більшої ваги в світовій політиці. Керуючись своїми геополітичними цілями, СРСР дозволив УРСР вийти на міжнародну арену. Це дало змогу Україні стати однією з країн — засновників Організації Об’єднаних Націй (ООН), долучившись, хоч на той час і формально, до світової спільноти. Усередині країни дії тоталітарного радянського режиму призводили до нових трагедій: чергова хвиля репресій, масовий штучний голод 1946—1947 рр., боротьба радянських окупантів з УПА та ОУН на західноукраїнських землях та іншими проявами українського національного руху, депортації населення, російщення, нищення Української греко-католицької церкви тощо.

У період хрущовської «відлиги» владна верхівка дещо лібералізувала режим у СРСР. Він позбувся масових репресій, свавілля каральних органів тощо. Було виправдано чимало незаконно засуджених людей. Керівництво країни спробувало вжити заходів для покращення розвитку економіки та соціальної сфери. У суспільстві ширилися надії на краще життя, які підживлювалися обіцянками влади за 20 років побудувати в країні комунізм. На тлі цих процесів відбулося нове піднесення української культури, зумовлене діяльністю «шістдесятників». Антиімперський національно-визвольний рух набув нових форм. Його учасники відмовилися від збройних форм боротьби й зосередилися на критиці радянської системи та моральному опорі.

* Тут і далі результати обговорення завдань пари або малі групи презентують у класі.

Марка Укрпошти, присвячена 50-річчю заснування ООН. 1995 р.

У чому, на вашу думку, полягає важливість участі України в роботі ООН? За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про роль України в діяльності цієї організації.

Делегація УРСР на Установчій сесії ООН.

Унизу зліва направо: О. Палладін, Д. Мануїльський, І. Сенін. Сан-Франциско (США). 1945 р.

У період загострення системної кризи СРСР перед Україною постало багато економічних та соціальних проблем. Стрімко наростало технологічне відставання від демократичних країн Заходу. Щоб приховати проблеми, режим посилював ідеологічний тиск на суспільство, який в Україні призвів до тотального російщення і фактичного нищення української ідентичності. Відкритий опір системі чинили українські дисиденти, які зазнавали репресій і покарань за свою діяльність. Криза режиму завершилася розпадом СРСР як імперського утворення і постанням нових незалежних держав.

А•Я Словник

Російщення — державна політика Російської імперії, а потім СРСР щодо підпорядкованих їй (йому) неросійських народів для забезпечення їхньої лояльності та асиміляції.

СТРУКТУРА ДРУГОГО ПЕРІОДУ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (1945 р. — початок XXI ст.) (за навчальною програмою з історії України для 11 класу)

1. Назвіть хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України. 2. Із яких етапів він складається? 3. Працюємо в парах. Чому в міру наближення до сучасності періоди історії України охоплюють менший проміжок часу?

Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку (США). Сучасний вигляд

Навчальний фільм

rnk.com.ua/109543

Перегляньте відеоролик «Причини ядерної кризи. Карибський конфлікт» і виконайте завдання до нього.

Для української спільноти визначною подією стало 24 серпня 1991 р. — день проголошення незалежності України. Відтоді триває становлення нової України. Було сформовано нову законодавчу базу і державні інституції. Відбувалася трансформація суспільства, з’являлися нові партії, політичні сили і громадські організації. Виклики часу визначали політичний курс України. Необхідним став процес затвердження верховенства закону в усіх сферах життя та забезпечення непорушності прав людини згідно з європейськими стандартами. У незалежній Україні склалася сприятлива ситуація для активізації процесів, пов’язаних із розвитком української політичної громадянської нації.

Важливе значення для визначення Україною свого місця у світі відіграв її європейський вибір. Більшість європейських держав підтримує це прагнення. Важким випробуванням стала збройна агресія Росії проти України. Проте ми та наші союзники переконані в неминучості перемоги в цій боротьбі.

А•Я Словник

Дисидент (у перекладі з латинської мови — «незгодний») — за часів СРСР особа, яка відкрито піддавала сумніву й критиці офіційну комуністичну ідеологію та політику.

Політична громадянська нація — спільнота, до якої належать громадяни різного етнічного походження, які разом реалізують колективні національні інтереси, прагнення через спільні політичні цінності (демократія, верховенство права, рівність перед законом тощо), інституції (державні структури, релігійні організації, ЗМІ тощо) та різноманітні структури самоорганізації (політичні партії, профспілки, громадські організації тощо).

Вулиця Києва. 1950-ті рр.

До яких висновків про повсякденне становище України вас підводить ця ілюстрація?

Характерними рисами світового розвитку в другому періоді Новітньої історії стали розгортання науково-технічної революції (НТР), для якої характерним є якісний стрибок у розвиток продуктивних сил, перебудова технічних основ матеріального виробництва на базі перетворення науки на провідний чинник виробництва, у результаті якого відбувається перетворення індустріального суспільства на постіндустріальне, дедалі більша глобалізація світу та загострення глобальних проблем людства — комплекс проблем і ситуацій, що торкаються життєвих інтересів народів світу і потребують для свого вирішення колективних зусиль (екологічні проблеми, гонка озброєнь, епідемії тощо). Від вирішення цих проблем залежить подальший розвиток людства й збереження цивілізації.

2. Населення і територія УРСР

• Яких змін зазнали склад населення і територія України в повоєнний період?

Втрати України за роки Другої світової війни становили 16,7% населення. Тільки наприкінці 1950-х рр. удалося досягти довоєнних показників кількості населення. Відповідно до перепису 1959 р. в УРСР проживало 41,9 млн осіб, що було лише на 1 % більше, ніж у 1939 р. При цьому темпи зростання кількості населення суттєво відрізнялися за регіонами. У Києві кількість жителів збільшилася майже на 30%, на сході — більш ніж на 17%, у південних областях — на 4%. Натомість у західних областях вона зменшилася на 12%.

Зверніть увагу

За переписом 1959 р., найбільшим містом України з населенням 1,1 млн осіб був Київ. Йому дещо поступалися Харків, Сталіно (зараз Донецьк), Одеса, Дніпропетровськ (зараз Дніпро).

За національним складом у 1959 р. українці становили понад 76% населення. Найбільшою національною меншиною залишалися росіяни (майже 17% населення). Через імперську політику їхня частка зростала.

Зміни кількості населення України у XX—XXI ст.

Національний склад населення УРСР (за переписом 1959 р.)

Яким був національний склад населення республіки в 1959 р.?

Газета «Голос України» від 27 серпня 1991 р. з текстом Постанови та Акта проголошення незалежності України

За допомогою методу усної історії проведіть опитування осіб, що були сучасниками зображеної події. З’ясуйте, яке враження вона на них справила і які сподівання на майбутнє спричинила.

Середня тривалість життя населення в УРСР порівняно з довоєнним періодом поступово зростала. У 1950 р. вона становила 61 рік для чоловіків і 69 років для жінок. На початок 1960-х рр. середня тривалість життя чоловіків і жінок досягла 71,5 року, що відповідало тогочасному рівню демократичних країн Заходу.

У період Другої світової чимало українців із різних причин опинилися за кордоном і, побоюючись репресій радянської влади, залишилися там. Проте впродовж трьох десятиліть після закінчення війни на теренах України спостерігався поступовий міграційний приріст населення.

УРСР була однією з найбільш урбанізованих республік у складі СРСР. Станом на 1959 р. міське населення становило понад 45% від його загальної кількості. На початок 1960-х рр. кількість міського населення республіки вперше в її історії перевищила показники кількості сільського. Це свідчило про те, що навіть за несприятливих умов панування комуністичного режиму Україна досягла рівня розвитку індустріально-аграрних держав.

Площа території УРСР після війни становила 576,6 тис. км². Лінію західного кордону республіки у складі СРСР було визначено угодами з Польщею, Чехословаччиною та Румунією, що узаконили домовленості диктатора Йосипа Сталіна з лідерами США та Великої Британії (про їхній зміст ви дізнаєтеся в наступному параграфі). Після приєднання до УРСР у 1954 р. Криму міжнародно визнана територія України залишається незмінною.

Марка пошти України, присвячена «шістдесятнику» Івану Світличному. 2019 р.

Працюємо разом. За допомогою методу «Уявний мікрофон» обговоріть, яких змін зазнали склад населення і територія України в повоєнний період.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• особливості періоду історії України від 1945 р. до сьогодення.

Бійці УПА на привалі. Львівська область. Точна дата фотографії невідома

Працюємо з хронологією

1945 р. — сьогодення — Другий період Новітньої історії України.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Який період передує Новітній історії України?

• А середньовіччя
• Б стародавній світ
• В нова історія
• Г первісна доба

2. Що таке історичний період?

3. Укажіть відсутні літери та отримайте назву суспільства, в економіці якого переважає інноваційний напрям розвитку і є високою частка населення, зайнятого у сфері послуг.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Порівняйте територію та склад населення України на початку першого та другого періодів Новітньої історії.

5. Покажіть на карті атласу територію України станом на 1945 р. та назвіть держави, які були її сусідами.

6. Завдання з хронології. 1) Який період історії України був найдовшим? 2) Назвіть декілька дат і подій з історії України, які вам найбільше запам’яталися. Поясніть чим. У якому столітті вони відбулися?

7. Підготуйте коротку довідку до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» про другий період Новітньої історії України.

8. Поясніть, у чому полягає важливість знань про другий період Новітньої історії України для сучасного українства.

9. Поясніть, чи потрібно мати уявлення про загальні тенденції світового розвитку другого періоду Новітньої історії для розгляду подій історії України цієї доби.

Узагальнюємо і оцінюємо

10. Працюємо в парах. За допомогою методу «Удвох» інсценуйте діалог про те, для чого ви вивчатимете історію України цього року.

11. Дайте узагальнену оцінку етапів історії України, починаючи з 1945 р.

12. Працюємо в малих групах. Підготуйте навчальні проєкти за темами (на вибір): 1) «Причини і негативні наслідки поразки в боротьбі за українську державність у першій половині ХХ ст.»; 2) «Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне й відмінне».