§ 2. Установлення кордонів УРСР із сусідніми державами та її зовнішньополітична діяльність

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109509

НАВЧАЛЬНА МЕТА: з’ясувати особливості визначення кордонів, території і зовнішньополітичної діяльності УРСР у складі тоталітарної радянської імперії.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якою була територія УРСР напередодні Другої світової війни? 2. Як змінилася територія УРСР у перший період війни? 3. Назвіть особливості політики влади Польщі на українських землях напередодні війни. 4. Коли було утворено ООН? 5. Які питання щодо України поставали під час конференцій лідерів антигітлерівської коаліції в Тегерані (1943 р.), Ялті (1945 р.) і Потсдамі (1945 р.)? 6. За курсом географії пригадайте, чим різняться поняття «країна», «держава», «залежна територія».

1. Установлення кордонів УРСР із сусідніми державами

• Як відбувалося визначення державних кордонів УРСР у повоєнний період?

Остаточно повоєнна територія УРСР була узгоджена домовленостями між УРСР і СРСР, з одного боку, та Польщею, Чехословаччиною і Румунією — з іншого. Було юридично закріплено землі, які увійшли до складу УРСР протягом 1939—1945 рр. На цей процес суттєво вплинуло міжнародне становище, зокрема прагнення СРСР утвердити свій вплив у Центрально-Східній Європі.

Першим кроком на шляху до визначення нового кордону з Польщею стала Люблінська угода 1944 р. між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення. За цією угодою частину українських етнічних земель — Підляшшя, Холмщину, Надсяння і Лемківщину, де проживало майже 800 тис. українців, передали Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалося підтримати комуністичний польський уряд і зменшити негативне ставлення польської громадськості до СРСР через його агресію в 1939 р.

Крім того, угода передбачала так званий «обмін населенням»: українців переселяли на територію УРСР, а поляків — на територію майбутньої Польщі. Переселення мало відбутися добровільно. Проте пізніше воно стало примусовим і набуло характеру депортацій.

Особливістю цієї угоди було те, що її підписували представники УРСР, а не СРСР, як в інших подібних випадках. У такий спосіб імперський уряд подавав ці події як спільне бажання двох народів, а сам залишався осторонь і в разі виникнення конфліктів міг заявити, що не причетний до цього.

Зверніть увагу

Вирішення територіальних питань радянською владою мало для України певне значення: було юридично закріплено повоєнні кордони республіки; збільшилася територія УРСР; відбулися демографічні зміни у складі її населення; до республіки приєднали деякі українські етнічні землі.

А•Я Словник

«Обмін населенням» — взаємне переселення на територію іншої держави представників певних груп населення відповідно до міждержавних домовленостей.

УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945—1953 рр.)

1. Яких змін зазнали територія та адміністративно-територіальний устрій України в перші повоєнні роки? 2. Які промислові об’єкти відновили або реструктурували в цей період у регіоні, де ви живете?

Працюємо із джерелом

Із телеграми посланника на Закарпатті екзильного уряду Ф. Немеца президенту ЧСР Е. Бенешу

Рух на Закарпатській Україні за відокремлення від республіки (ЧСР) і приєднання до Радянського Союзу в теперішній його фазі треба визнати за рух народний і масовий.

Яку оцінку дав спеціальний посланник подіям на Закарпатті? Що дало йому підстави для такого висновку?

Мукачеве (Закарпатська Україна). 1940-ві рр.

Примусові переселення затягнулися до березня 1947 р., а не до 1 лютого 1945 р., як передбачалося. Опір чинило як польське, так і українське населення. За офіційними даними, до Польщі до жовтня 1946 р. було переселено 812 688 поляків, а до УРСР до березня 1947 р. — 472 635 українців.

Територіальне розмежування між СРСР і Польщею було закріплене Договором про радянсько-польський державний кордон 1945 р. Відповідно до цього документа кордон установлювали за «лінією Керзона» з відхиленням на схід на 5—8 км, а на окремих ділянках — на 17 км.

Процес українсько-польських територіальних домовленостей завершився в 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками. До Львівської області відійшли землі в районі міста Кристинопіль (згодом його перейменували на Червоноград, зараз Шептицький), а до Польщі — території навколо міста Нижні Устрики Дрогобицької області (перейменували на Устрики-Долішні).

На завершальному етапі Другої світової війни, коли радянські війська наблизилися до кордонів Чехословаччини, постало питання про подальшу долю Закарпатської України. У радянсько-чехословацьких переговорах з емігрантським урядом Е. Бенеша та Договорі про дружбу, взаємодопомогу і повоєнне співробітництво між Чехословаччиною та СРСР 1943 р. було зазначено, що Закарпатська Україна має залишатися у складі Чехословаччини.

Евакуаційний лист про переселення з Польщі до УРСР. 1946 р.

У травні 1944 р. в Лондоні між СРСР і Чехословаччиною було підписано угоду про відносини між чехословацькою владою і радянськими військами на зайнятій ними території. Угода передбачала, що головнокомандувач радянських військ матиме владу лише в межах зон ведення воєнних дій, рештою території управлятиме чехословацька адміністрація. Проте після вступу радянських військ до Закарпатської України ситуація змінилася. СРСР почав розглядати цей регіон як важливий стратегічний плацдарм для посилення свого впливу в Центрально-Східній Європі.

Щоб надати законного вигляду радянській окупації Закарпаття, у листопаді 1944 р. в місті Мукачеве за підтримки СРСР було скликано так званий З’їзд Народних комітетів краю, місцевих органів влади, де переважали комуністи. На ньому були присутні представники політичних органів радянської армії. З’їзд ухвалив Маніфест про приєднання краю до інших українських земель у складі УРСР, обрав Народну раду як законодавчий орган влади Закарпатської України й сформував уряд. Досить швидко тут з’явилися і нові органи влади: суд, прокуратура, силові структури, органи управління на місцях тощо.

Демонстрація населення Мукачевого на честь підписання Маніфесту про возз’єднання Закарпатської України з радянською Україною. Листопад 1944 р. Фотографія Державного архіву Закарпатської області

Зверніть увагу

У повоєнний період з дозволу імперської влади в УРСР запровадили нову державну символіку — герб, прапор і гімн. Вони, як і раніше, не відповідали українським національним традиціям, а відображали символіку комуністичного режиму. Червоний прапор із написом «УРСР» було замінено двоколірним: верхня частина, що становила дві третини ширини полотна, була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазурний) колір.

У верхньому лівому куті прапора містилося зображення серпа і молота, а над ним — п’ятикутної зірки. Деяких змін зазнав і герб УРСР.

Дії СРСР на Закарпатті викликали занепокоєння уряду Чехословаччини. Міністр закордонних справ ЧСР Я. Масарик відверто заявив, що Закарпаття не буде віддано СРСР, бо «Росію не можна пускати в Європу». Проте Й. Сталін змусив керівництво Чехословаччини визнати приєднання Закарпаття до СРСР.

У червні 1945 р. договір між Чехословаччиною і СРСР юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачевому. У 1946 р. у складі УРСР було створено Закарпатську область. Для імперського режиму приєднання краю означало збільшення підвладної йому території. Для української громади регіону це стало подією, завдяки якій вона об’єдналася з іншими українськими землями у складі УРСР.

За радянсько-румунським договором 1947 р. до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто були юридично закріплені кордони, встановлені внаслідок загарбань СРСР у червні 1940 р. До складу УРСР увійшов і острів Зміїний. 23 травня 1948 р. між СРСР та Румунською Народною Республікою був підписаний Дипломатичний протокол, згодом затверджений угодою 1961 р., яка і затвердила нові кордони.

Працюємо разом. За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» у складі спочатку робочих пар, а потім усім класом обговоріть запитання: як було розв’язане питання державних кордонів УРСР у повоєнний період.

2. Операція «Вісла»

• Як проходила операція «Вісла»? Чому терени, де вона відбувалася, називали Закерзонням?

«Обмін населенням» між УРСР і Польщею, що розпочався в 1944 р., було завершено в 1947 р. Чимало українців продовжували жити на українських етнічних землях Посяння, Лемківщини, Холмщини й Підляшшя, які узагальнено називали Закерзонням. Польща вирішила «остаточно розв’язати українське питання» — саме таке завдання зафіксували міністри громадської безпеки та національної оборони Польщі у спільному проєкті навесні 1947 р. Йшлося про те, щоб полонізувати ці землі й остаточно приборкати Українську повстанську армію (УПА), яка фактично контролювала їх. Польська влада за погодженням із радянським та чехословацьким керівництвом провела депортаційну операцію «Вісла», що за своїм змістом була скоріше етнічною чисткою.

Операція «Вісла» передбачала переселення частини українського населення Посяння, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя на захід і північ Польщі, на так звані «повернуті землі» (землі, які відійшли до Польщі від Німеччини). Радянські та чехословацькі війська заблокували кордони, а близько 30 тис. польських солдатів та офіцерів оточили формування УПА і в запеклих боях знищили або захопили багатьох українських воїнів (655 осіб загинуло, 1466 осіб було заарештовано). Під загрозою покарань на нові землі було переселено 140 575 осіб українського й мішаного українсько-польського населення. На тих, хто намагався уникнути переселення або повертався додому, чекав концентраційний табір на околицях польського міста Явожно (відділ колишнього нацистського табору Аушвіц), де утримували близько 3800 осіб. Унаслідок депортацій раніше заселені українцями землі на теренах Польщі влада почала полонізувати.

Через операцію «Вісла» загони УПА втратили свою опору — місцеве українське населення. Командувач УПА Роман Шухевич (псевдоніми Тарас Чупринка, Тур тощо) видав наказ про припинення боротьби в Закерзонні.

Карикатура на формування західного кордону УРСР. Й. Сталін відрізає частину українських земель Польщі

Чим можна пояснити дії Й. Сталіна, відображені на карикатурі?

А•Я Словник

Операція «Вісла» — військово-адміністративна операція, здійснена в 1947 р. шляхом узгоджених дій керівництва Польщі, СРСР і Чехословаччини, що полягала в депортації українців із їхніх етнічних земель до західних і північних польських земель, що до 1945 р. належали Німеччині. Мета операції — обмежити підтримку українського підпілля місцевим населенням.

Етнічна чистка — політика, спрямована на насильницьке вигнання з певної території осіб іншої етнічної групи. Етнічна чистка може відбуватися в різних формах: масове переселення етнічних груп, примус до еміграції, депортація, геноцид.

Виселення українського селянства. 1947 р. Напис на хаті: «Прощай, рідна хатко, прощай, рідне село Мушинка, прощай, сільська молодіж, прощайте всі»

Про яке ставлення до подій, пов’язаних зі здійсненням операції «Вісла», свідчить напис на хаті?

Частина загонів УПА перемістилася на територію УРСР і продовжила там боротьбу з комуністичним режимом. Близько 300 членів УПА через Угорщину, Польщу, Чехословаччину перейшли до Західної Німеччини. Ці рейди донесли до світової громадськості відомості про боротьбу українства проти комуністичного режиму.

Операція «Вісла» стала злочином комуністичних режимів Польщі та СРСР проти українського населення краю. У 1990 р. сенат Республіки Польща засудив операцію «Вісла». 22 квітня 2017 р. в Україні вперше на державному рівні вшановували День пам’яті жертв операції «Вісла».

Цікаві факти

Приводом до реалізації операції «Вісла» була загибель віцеміністра національної оборони Польщі генерал-полковника Кароля Свєрчевського 28 березня 1947 р. у сутичці із загоном УПА (командир на псевдонім Хрін). Віцеміністр перебував в інспекційній поїздці з військами, що мали здійснити депортацію українців. К. Свєрчевський народився у Варшаві, із 1915 р. жив у Росії. Там він вступив до ВКП(б) та Червоної армії. Під час Другої світової війни командував створеними в СРСР 1-ю та 2-ю арміями Війська Польського. Брав участь у Берлінській операції. Через місяць після смерті К. Свєрчевського шість дивізій Війська Польського оточили українські села, що ще залишилися на Лемківщині, у Надсянні, Холмщині та Підляшші. О 4-й ранку почалося виселення українців.

3. Україна — співзасновник ООН. Зовнішньополітична діяльність УРСР

• Як можна охарактеризувати участь УРСР у діяльності міжнародних організацій у повоєнний період?

Наприкінці Другої світової війни влада тоталітарної імперії, дотримуючись своїх інтересів, змінила можливості зовнішньополітичної діяльності підпорядкованих їй республік. Так Україна знову повернулася на міжнародну арену.

У березні 1944 р. було створено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, керівником якого став спершу письменник Олександр Корнійчук, а згодом його змінив Дмитро Мануїльський. Також з’явився Народний комісаріат оборони УРСР (у 1944—1945 рр. його очолив Василь Герасименко, проте реально він керував лише військами Київського військового округу, який очолював за сумісництвом).

Американські кадети піднімають прапор Української РСР над резиденцією ООН. Сан-Франциско. 1945 р.

Пам’ятний камінь, закладений з нагоди відкриття Алеї ООН у Києві до 60-річчя заснування ООН. 2005 р.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало на меті збільшити кількість своїх представників в ООН, домовленості про створення якої з’явилися наприкінці війни.

У серпні 1944 р. на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проекту майбутньої ООН радянський представник вніс пропозицію вважати всі республіки СРСР членами — засновниками організації. Пропозицію було відхилено, проте сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Ялтинській (Кримській) конференції в лютому 1945 р. США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття України та Білорусі у члени ООН.

На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1946 р. УРСР було обрано до складу Економічної і Соціальної ради, а в 1948—1949 рр. — непостійним членом Ради Безпеки ООН. Її представників запросили до багатьох структур організації, у тому числі до Міжнародного суду. УРСР підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону (тепер Шрі-Ланка) та Лаосу, її представник відіграв важливу роль у прийнятті рішення про поділ Палестини на єврейську та арабську частини й створення держави Ізраїль.

Представники УРСР брали участь у Паризькій мирній конференції 1946 р., у лютому 1947 р. підписали мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. Українська делегація також узяла активну участь у роботі Дунайської конференції 1948 р., яка вирішувала питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. Під час «холодної війни» УРСР увійшла до складу Всесвітньої ради миру, стала членом Комітету ООН з реалізації невід’ємних прав палестинського народу і спеціального комітету ООН проти апартеїду.

Попри активну участь УРСР не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво. Таким чином, діяльність УРСР на міжнародній арені залишалася обмеженою та була обумовлена стратегічними інтересами імперського центру.

Працюємо разом. Проаналізуйте участь УРСР у діяльності міжнародних організацій та сформулюйте твердження щодо її ролі в цьому.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• особливості визначення кордонів тогочасної України та її зовнішньополітичної діяльності як УРСР у складі тоталітарної радянської імперії.

Працюємо з хронологією

1944—1951 рр. — Процес повоєнного встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами.

1947 р. — Операція «Вісла».

1948—1949 рр. — УРСР стала непостійним членом Ради Безпеки ООН.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Із якою державою у 1951 р. УРСР здійснила обмін прикордонними ділянками? Якою була мета?

2. Коли у складі УРСР утворили Закарпатську область? Яку геополітичну мету ставив СРСР, приєднуючи цю територію?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті (с. 11), як відбувалося визначення повоєнних кордонів УРСР, і регіон, у якому проходила операція «Вісла».

4. Завдання з хронології. 1) Які події відбувалися в країнах Заходу в період повоєнного встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами? 2) Який режим існував у Польщі, коли її влада здійснила операцію «Вісла»?

5. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують думку, що завершення Другої світової війни призвело до подальших злочинів радянської влади проти УРСР.

6. Чи погоджуєтеся ви з тим, що приєднані до УРСР у повоєнний період українські землі опинилися там унаслідок загарбницької політики тоталітарної імперії (СРСР), що відповідало її стратегічним інтересам? Чому?

7. Чи можна вважати операцію «Вісла» прикладом поваги комуністичного режиму Польщі до прав і свобод людини? Поясніть свою думку.

8. Наведіть декілька важливих, на вашу думку, фактів, що розкривають участь УРСР у діяльності міжнародних організацій. Поясніть свій вибір.

9. Працюємо в парах. Заповніть таблицю «Операція “Вісла”». Чи можна стверджувати, що ця операція була етнічною чисткою?

Узагальнюємо і оцінюємо

10. Дайте узагальнену оцінку врегулюванню територіальних питань, пов’язаних з УРСР у 1940—1950-х рр.

11. Працюємо в малих групах. Розпочніть підготовку навчальних проєктів до уроку узагальнення за темами (на вибір): 1) «Україна для ООН. ООН для України»; 2) «Стадії боротьби за незалежність від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ ст.?”)»; 3) «Примусове трудове використання військовополонених та “інтернованих і мобілізованих німців” на теренах України»; 4) «Доля репатріантів у повоєнній Україні»; 5) «Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій повоєнного періоду».