§ 17. Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109524

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити суть економічних проблем кінця 1980 — початку 1990-х рр. у СРСР; охарактеризувати основні політичні зміни, які призвели до руйнування радянської моделі розвитку.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якою була мета економічних змін, декларованих на початку «перебудови»? 2. Чому стратегія «прискорення» соціально-економічного життя себе не виправдала? 3. Які чинники негативно вплинули на економічний розвиток СРСР у 1985—1987 рр.?

1. Стрімке погіршення соціально-економічного становища

• У чому проявлялася криза радянської економіки наприкінці 1980-х рр.?

Від 1988 р. обсяги виробництва в СРСР стрімко падали (в УРСР це розпочалося в 1990 р.). Не врятувало ситуацію й те, що законодавчо було закріплено модель регульованої ринкової економіки (червень 1990 р.). Рівень життя людей погіршився. У 1988—1989 рр. помітно скоротилося сільськогосподарське виробництво, що позначилося на забезпеченні продовольством. Приріст промислового виробництва зупинився. У 1990 р. в СРСР стався обвал економіки.

Радянська карикатура. Напис на прилавку: «Продаж за договірними цінами». 1990 р.

Розтлумачте карикатуру. Що намагався показати художник?

Продуктивність праці значно відставала від темпів зростання заробітної плати. Якщо в 1987 р. на 1 % зростання продуктивності праці в промисловості України припадало майже 0,5% росту заробітної плати, то в 1988 р. — 1,5%, а в 1989 р. — 2,2%.

Прагнучи зменшити грошову масу, керівництво СРСР у січні—квітні 1991 р. зважилося на нову грабіжницьку грошову реформу: обмін купюр 100 та 50 руб. на нові в обмежені терміни (три дні) і за певних умов (до 1000 руб. на одну особу). Гроші, що не були обмінені, знецінювалися: 50 руб. перетворилися на 50 коп., а 100 руб. — на 1 руб. Одночасно зросли ціни у 2—10 разів.

До літа 1991 р. інфляція різко підскочила й наприкінці року досягла зростання 25 % на тиждень. Відбувалося й падіння курсу рубля: так, на початку 1991 р. 1 дол. США коштував 10 руб., а наприкінці року — 110—120 руб. Підвищення цін уже не могло змінити економічну ситуацію на краще, та ще й на тлі розпаду СРСР.

Спад виробництва, неконтрольована грошова емісія і як наслідок інфляція посилювали соціальну напруженість у суспільстві, його майнове розшарування. Населення почало скуповувати іноземну валюту.

Відбувався перерозподіл власності. Так частка підприємств союзного і союзно-республіканського підпорядкування у випуску промислової продукції України зменшилася із 70 до 56%. Окремі регіони, союзні й автономні республіки вживали різних заходів, що обмежували вивезення ресурсів за їхні межі. Було запроваджено систему карткового розподілу основних продовольчих і промислових товарів.

2. Шахтарський страйк 1989 р.

• Якими були головні вимоги учасників шахтарського страйку 1989 р.?

Погіршення соціально-економічного становища призвело до масових страйків робітництва. Започаткували їх шахтарі. Хвиля страйків поширилася на всі вугледобувні регіони СРСР.

В УРСР страйк стихійно розпочався 15 липня 1989 р. на шахті Ясинівська-Глибока в Макіївці (Донецька область). А вже 25 липня страйкувала більшість шахт України, на яких працювали близько 500 тис. гірників. Виступ очолили страйкові комітети (страйккоми). Було створено робітничі дружини для підтримки порядку, пікетування шахт.

Крім соціально-економічних вимог (збільшити зарплати, погасити борги та скоротити управлінський апарат шахт), гірники висували й політичні: скасування статті 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС та створення не залежних від партійного контролю профспілок.

Розуміючи серйозність становища, партійно-державне керівництво СРСР та УРСР пішло на поступки й погодилося з більшістю вимог. 30 липня 1989 р. страйк було припинено. Одним із його наслідків стало створення страйккомами альтернативних профспілок. Відбулася масова зміна партійного та офіційного профспілкового керівництва. В УРСР з’явилася суспільна сила, яка без насильства підірвала владу комуністів і розхитала основи тоталітарної системи.

Виступ активіста на загальних зборах працівників шахти Донецька. 1991 р.

Зверніть увагу

Громадяни СРСР, які мали можливість виїхати за кордон, масово скуповували там і завозили товари, які не виробляли в СРСР (вживані автомобілі, меблі, відео- та аудіотехніку). Популярними маршрутами були Югославія, НДР, Польща, Румунія, Туреччина, Китай. Так поступово формувався прошарок підприємців, які вирішували проблеми дефіциту в СРСР.

Шахтарський страйк. 1989 р. Причинами страйку були незадовільні умови праці, зменшення реальної заробітної плати, зловживання партійно-профспілкового керівництва, перебої із забезпеченням харчовими продуктами регіонів

Висловіть припущення, чому шахтарські страйки були організованими й масовими.

3. Конституційні реформи СРСР

• Коли відбувся І З’їзд народних депутатів СРСР? Коли було конституційно скасовано монополію комуністів на владу?

Розпочаті в процесі «перебудови» політичні перетворення поєднувалися з бажанням М. Горбачова зберегти СРСР і політичну систему на чолі з КПРС. Проте ці зміни були кроками до розвалу СРСР.

I З’їзд народних депутатів СРСР. 1989 р.

На XIX Всесоюзній конференції КПРС у червні-липні 1988 р. уперше за роки радянської влади постало питання про необхідність глибокого реформування політичної системи. Офіційно проголосили курс на створення правової держави, парламентаризм, розподіл влади. Було ухвалено конституційну реформу, яка встановлювала дворівневу представницьку систему — З’їзд народних депутатів СРСР та Верховної Ради СРСР, а потім і посаду президента СРСР. З’їзд мав провести конституційні, політичні, економічні й соціальні реформи, а також разом із Верховною Радою обрати президента країни.

Вибори до нових органів влади відбулися в березні 1989 р.

Створена структура влади мала для України (як і для інших республік) нову негативну рису. У вищому представницькому органі СРСР значно зменшилося представництво УРСР. Це свідчило про подальше ігнорування національних прав, обмеження прав республік і централізацію влади в СРСР.

I З’їзд народних депутатів СРСР відбувся у травні-червні 1989 р. Навесні 1990 р. М. Горбачов висунув нову мету політичних реформ: створення правової держави, яка здатна забезпечити перехід до ринкової економіки та демократичного суспільства. Серед першочергових завдань реформування політичної системи були зміцнення президентської влади в СРСР і перехід до багатопартійності. 15 березня 1990 р. М. Горбачов був обраний президентом СРСР (як згодом виявилося, першим і останнім). Запровадження нової посади і формування президентської вертикалі означало згортання, а надалі й ліквідацію партійно-радянської влади.

У березні 1990 р. III З’їзд народних депутатів СРСР змінив редакцію статті 6 Конституції СРСР 1977 р., вилучивши з неї положення про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу радянського суспільства, ядро його політичної системи». Таким чином, політичні зміни не обмежилися лише перерозподілом владних повноважень, а зруйнували монополію КПРС на владу, призвели до появи парламентської опозиції та багатопартійності. 24 жовтня 1990 р. Верховна Рада УРСР також скасувала статтю 6 Конституції УРСР.

Так було зруйновано головну владну вертикаль, яка з Москви контролювала УРСР. Фактично це відкрило шлях до незалежності України.

Мітинг із вимогою про вилучення з Конституції СРСР статті 6 про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу». Напис на плакаті: «Геть ст. 6 Конституції!». Лютий 1990 р.

Чим було важливе вилучення цієї статті з Конституції СРСР?

Мітинг із закликом до виходу України зі складу СРСР. Київ. 30 вересня 1990 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• наслідки впровадження ринкових механізмів економічного регулювання і приватної власності в СРСР;
• спроби реалізації політичних реформ у СРСР та їхні наслідки.

Працюємо з хронологією

Березень 1989 р. — Перші альтернативні вибори в СРСР

Травень-червень 1989 р. — I З’їзд народних депутатів

Липень 1989 р. — Страйк шахтарів.

Березень 1990 р. — III З’їзд народних депутатів СРСР, що вилучив статтю 6 Конституції СРСР про КПРС як «керівну і спрямовуючу силу».

15 березня 1990 р. — Обрання М. Горбачова президентом СРСР.

1991 р. — Грошова реформа в СРСР.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Коли розпочався обвал економіки СРСР? Чи можна стверджувати, що він був несподіваним для влади і населення?

2. Які вимоги переважно висували шахтарі під час страйку 1989 р.: економічні чи політичні?

3. Коли було скасовано статтю 6 Конституції СРСР про КПРС та обрано президентом СРСР М. Горбачова? Які це мало наслідки?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Якими були причини швидкого падіння економіки СРСР?

5. Чи можна вибори в СРСР 1989 р. назвати вільними? Поясніть, чому після конституційної реформи представництво українців в органах влади СРСР зменшилося.

6. Що зумовило запровадження президентської вертикалі влади в СРСР?

7. Працюємо в малих групах. Чому в роки «перебудови» не вдалося подолати проблему дефіциту товарів?

8. Покажіть на карті (с. 133) регіони, які стали центрами страйкового руху в СРСР.

9. Завдання з хронології. 1) На якому році існування СРСР відбувся страйк шахтарів? 2) Через скільки років після початку «перебудови» М. Горбачова було обрано президентом СРСР?

10. За допомогою додаткових джерел підготуйте презентацію про шахтарський страйк 1989 р.

Узагальнюємо і оцінюємо

11. Працюємо в парах. Підтвердьте фактами взаємозалежність між подіями в економіці СРСР та падінням життєвого рівня населення.

12. Працюємо в малих групах. Обговоріть, чому реформування радянської моделі розвитку призвело до її розвалу.