§ 16. Початок «перебудови» в СРСР і УРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109523

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити причини, які спонукали партійно-радянське керівництво СРСР до проведення політики «перебудови», та результати політичних та економічних змін.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Який період історії СРСР називали «застоєм»? 2. У чому проявлялася криза радянської моделі розвитку в УРСР?

1. Передумови змін у владі СРСР

• Які зміни у владі СРСР відбулися в 1982—1984 рр.?

Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва цю посаду обійняв колишній керівник КДБ СРСР Юрій Андропов (1982—1984 рр.). За 15 років його перебування на чолі відомства за політичними мотивами було заарештовано близько 2 тис. осіб. Саме він ініціював створення п’ятого управління КДБ для боротьби з дисидентами, уведення радянських військ до Афганістану в 1979 р. та силове подолання кризи в Польщі в 1980 р. Нетривале керівництво Ю. Андропова запам’яталося жорсткою спробою відновити трудову дисципліну, посиленням контролю над виконанням планових показників, розгортанням «чисток» у партійному апараті й боротьби проти корупції, посиленням репресій проти інакодумців, значним обмеженням виїзду за кордон громадян СРСР, фактичною забороною виїзду євреїв до Ізраїлю, посиленням комуністичної пропаганди.

Після смерті Ю. Андропова його місце ненадовго посів Костянтин Черненко (1984—1985 рр.), який згорнув усі ініціативи попередника.

2. Початок «перебудови» в СРСР

• Чому можна вважати початок «перебудови» успішним?

У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов. Він не хотів ліквідувати тоталітарний режим, але прагнув змін у ньому.

Вихід з кризи нове керівництво вбачало в «прискоренні» соціально-економічного розвитку, який планувалося досягти шляхом подвоєння економічного потенціалу й технічного переоснащення виробництва завдяки досягненням НТР. Також ішлося про викорінення негативних суспільних явищ (особливо пияцтва і розкрадання державного майна), оновлення складу партійно-державного апарату тощо.

Цікаві факти

Серйозною проблемою для СРСР була війна в Афганістані, що забирала матеріальні й людські ресурси. У складі радянського контингенту військ в Афганістані в 1979—1989 рр. побувало 546 255 осіб (із них майже 30% з України). Загальні втрати СРСР склали 14453 особи (із них четверта частина припала на жителів України).

Середньодобові витрати СРСР на війну в 1984 р. становили 4,3 млн, а в 1987 р. зросли до 14,7 млн руб. Загалом утримання контингенту коштувало державі понад 30 млрд дол.

Демонстрація у Нью-Йорку на підтримку радянських євреїв, яким заборонили виїжджати із СРСР. 1984 р.

Агітація курсу на «перебудову». Напис на фотографії: «Демократизація. Перебудова. Гласність». 1985 р.

Ці питання обговорювали на Пленумі ЦК КПРС у квітні 1985 р. Було проголошено курс на «перебудову». Під таким терміном тоді розуміли лише поліпшення управління господарським механізмом, але він швидко набув ширшого змісту.

У травні 1985 р. вийшла постанова про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, що мала налагодити трудову дисципліну. При всіх установах, організаціях, підприємствах створювали «товариства тверезості», продаж спиртних напоїв дозволяли лише в певні години та у визначених магазинах, забороняли публічні заходи з використанням спиртних напоїв.

У лютому 1986 р. відбувся XXVII з’їзд КПРС, що підтвердив курс на «прискорення». Було поставлено завдання за три наступні п’ятирічки створити виробничий потенціал на рівні поточного шляхом підвищення продуктивності праці та запровадження досягнень НТР. Крім того, влада мала намір розв’язати соціальні проблеми: забезпечення житлом, продовольством, предметами повсякденного вжитку тощо.

З’їзд також прийняв «нову редакцію» програми КПРС. У ній прибрали завдання побудови комунізму, натомість проголосили курс на вдосконалення соціалізму. Саме тоді М. Горбачов висунув два гасла «перебудови»: «гласність» та «широка демократія», які суттєво вплинули на подальший розвиток суспільних процесів. Для подолання продовольчої проблеми влада створила Держагропром СРСР, який мав контролювати виробництво, переробку й збереження сільськогосподарської продукції колгоспами, радгоспами, державними переробними підприємствами.

A•Я Словник

«Перебудова» — загальна назва політичних та економічних реформ в СРСР у 1985—1991 рр. У внутрішній політиці вони передбачали «гласність» і «широку демократію», в економіці — запровадження елементів ринкових відносин, у зовнішній політиці — нормалізацію відносин із країнами Заходу.

«Гласність» — політика відкритості в діяльності державних установ і свободи інформації за часів «перебудови». Вона передбачала подання населенню ідеологічно спрямованої інформації про злочини в історії СРСР і невинних жертв цих злочинів. Також «гласність» мала створити уявлення про начебто відкритість функціонування партійно-державних органів влади, відновити довіру до них населення.

Марка СРСР, випущена як захід боротьби з пияцтвом. Напис: «Тверезість — норма життя». 1985 р.

У травні 1986 р. ЦК КПРС прийняла постанову про посилення боротьби з нетрудовими доходами. Це завдало серйозного удару по «тіньовій» економіці СРСР, що виробляла майже 10% внутрішнього валового продукту (ВВП) та пом’якшувала проблему тотального дефіциту.

Таким чином, перші заходи з «перебудови» не виходили за межі методів командно-адміністративного управління. Відповідно сільське господарство продовжувало занепадати. Закупівля зерна за кордоном сягнула рекордних показників: понад 40 млн т на рік. Це коштувало СРСР понад 10 млрд дол. (більше, ніж тогочасний виторг за продаж нафти). Антиалкогольна кампанія призвела до величезних фінансових збитків та економічних проблем, зростання наркоманії, токсикоманії.

Усе це відбувалося на тлі стрімкого падіння ціни на нафту (протягом 1979—1986 рр. її вартість знизилася в 3 рази), від експорту якої СРСР отримував більше половини доходу.

Остаточно фінансові можливості держави підірвала Чорнобильська катастрофа. У 1986—1989 рр. загальна сума прямих збитків і витрат на подолання її наслідків становила понад 12,6 млрд дол.

У 1988 р. дефіцит радянського бюджету дорівнював 25%, його покривали завдяки зовнішнім запозиченням і продажу золота.

3. Екологічні проблеми. Чорнобильська катастрофа

• Якими були наслідки аварії на Чорнобильській АЕС? Результат роботи подайте у вигляді карти думок.

На початку 1980-х рр. в Україні загострилася і екологічна ситуація. Через хижацьке ставлення до видобутку нафти й природного газу від середини 1980-х рр. в УРСР видобуток природного газу зменшився вдвічі, нафти — втричі, хоча в 1970-х рр. республіка на 100% забезпечувала себе природним газом і на 50 % — нафтою. УРСР тепер повністю залежала від постачання енергоносіїв із родовищ РРФСР. Крім того, із 1970-х рр. на теренах України будували одразу п’ять атомних електростанцій. Метою цього будівництва був подальший експорт електроенергії до Європи й вироблення плутонію для створення ядерної зброї. Проте кожна станція мала недосконале технологічне обладнання.

Зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС унаслідок аварії. 1986 р.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, що зумовило цю катастрофу. Чи можна вважати її закономірною подією?

УКРАЇНА в 1985—1991 рр. БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Проаналізуйте карту та визначте, яку інформацію про розгортання руху боротьби за незалежність України можна отримати за нею.

Цікаві факти

Від 1 листопада 1990 р. в готівковому обігу УРСР використовували картки споживача з відрізними купонами одноразового використання. Їх випускали до грудня 1991 р. й застосовували зі споживчою метою як додаток до радянського рубля. Покупець оплачував товари радянськими рублями й віддавав продавцеві необхідну кількість купонів. На короткий час ця система вгамувала підвищений попит.

Святкування на Хрещатику в Києві 1 травня 1986 р.

Доповніть фотосвідчення подій кінця квітня — початку травня 1986 р. розповіддю про них.

Евакуація дітей із Києва. Кінець квітня — початок травня 1986 р.

ПЛОЩА РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ В УКРАЇНІ

Арка безпеки над 4-м енергоблоком. 2016 р.

Нерозважливість у сільському господарстві вела до руйнування природного середовища. Орні землі в Україні становили 81% (за умов збитковості аграрного сектору). Потужні металургійні підприємства, гірничодобувні та хімічні комбінати споруджували за застарілими технологіями. Їхня експлуатація значно забруднювала довкілля. Особливо загрозливою екологічна ситуація була на сході України.

Серйозної шкоди довкіллю завдала аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч проти 26 квітня 1986 р. Спочатку влада намагалася приховати ці події. У Києві 1 травня 1986 р. було проведено щорічну святкову демонстрацію, наче нічого не сталося. Проте масштаби трагедії неможливо було зберегти в таємниці.

За наслідками забруднення аварія на Чорнобильській АЕС стала світовою катастрофою. Особливо негативно вона позначилася на країнах Європи. Довкола Чорнобильської АЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження, із якої переселили всіх людей.

За офіційними даними, в Україні до забруднених територій належать 16 областей, у тому числі столиця місто Київ.

Одним із наслідків Чорнобильської катастрофи стало розгортання в Україні антитоталітарних рухів (екологічного, національно-визвольного).

15 грудня 2000 р. Чорнобильську АЕС було закрито.

4. Початок політичних реформ

• Чи передбачали політичні реформи ліквідацію тоталітарної системи в СРСР? Підтвердьте свою думку фактами.

Поступово керівництво країни розуміло, що зміни не будуть реалізовані без політичних реформ.

Плакат, із яким члени Українського культурологічного клубу вийшли на демонстрацію, присвячену другій річниці аварії на Чорнобильській АЕС. 1988 р.

Працюємо із джерелом

Закон «Про кооперацію в СРСР» (1988 р.)

...Стаття 10. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативів із боку державних органів не допускається.

...Стаття 25. Кооператив самостійно визначає форми і системи оплати праці членів кооперативу.

Працюємо разом. Обговоріть і визначте, у чому полягала революційність для СРСР зазначених положень закону.

Тому на Пленумі ЦК КПРС у січні 1987 р. було висунуто такі завдання: відновлення ролі рад як органів політичної влади; розвиток «внутрішньопартійної демократії»; демократизація економічного управління; забезпечення законності, захист суспільства від зловживань влади; підвищення соціальної активності народу та рівня участі громадян у житті суспільства; перетворення профспілок на захисників інтересів робітництва тощо. Щоправда, поняття «демократія» в радянському розумінні відрізнялося від загальновживаного значення.

Такий курс активізував політику «гласності». Художньо-публіцистичні видання («Літературна Україна», «Жовтень», «Україна» тощо) почали розповідати суспільству правду про трагічне минуле країни.

Відбулася стрімка політизація суспільства, пробудився інтерес до історичного минулого, зросла національна самосвідомість. Розпочалися активна діяльність і розвиток неформальних організацій, які не тільки критикували владу, а й пропонували інші шляхи розвитку (докладніше ви дізнаєтеся в § 18—19).

Залишили посади декілька перших секретарів обкомів. Проте партійно-державне керівництво УРСР на чолі з В. Щербицьким зберегло свій вплив і було переважно негативно налаштоване до процесів «перебудови».

5. Початок економічних реформ

• Які нормативні документи дозволили приватну власність у СРСР?

Коли стало зрозуміло, що командно-адміністративна система не здатна подолати економічні негаразди, влада вирішила змінити концепцію «прискорення» та впровадити елементи ринкової економіки. Першим несміливим кроком у цьому напрямі став Закон «Про індивідуальну трудову діяльність» (листопад 1986 р.), що легалізував діяльність так званих «цеховиків».

У червні 1987 р. на Пленумі ЦК КПРС прийняли постанову «Про докорінну перебудову управління економікою». Було розширено самостійність підприємств, виходячи з принципів самоокупності та самофінансування; значно збільшили права трудових колективів підприємств і організацій; заохочували приватну ініціативу в деяких сферах.

Також планували поступово відмовитися від монополії зовнішньої торгівлі й відкрити радянський ринок для іноземних інвестицій. Приватний сектор, іноземні капіталовкладення, більша інтеграція у світовий ринок мали стати стимулом розвитку й підвищити конкурентоспроможність радянських підприємств.

А•Я Словник

«Цеховик» — підпільний підприємець у СРСР, який організовував виробництво дефіцитних товарів широкого споживання. Сировину для виробництва брали з неврахованих ресурсів державних підприємств, готову продукцію реалізовували через ринки або державну систему торгівлі за підробними документами.

Самофінансування — спосіб забезпечення фінансовими ресурсами потреб підприємства власними коштами від реалізації продукції.

Полиці кафе та магазину. Написи на фотографії праворуч: «Шкарпеток немає», «Взуття немає». Кінець 1980 — початок 1990-х рр.

Що спричинило зображену ситуацію?

А•Я Словник

Держприймання — система контролю якості продукції на державних підприємствах із метою покращення її якості, зменшення браку та подолання дефіциту. Проте зрештою витрати на неї перевищили вигоди, які вона давала.

Нова концепція була сформульована в Законі «Про державне підприємство» від 30 червня 1987 р., який розширював самостійність державних підприємств на основі госпрозрахунку і самофінансування. Підприємство отримало свободу планувати свою діяльність на основі контрактів із постачальниками й споживачами за обмеженого рівня централізованих інвестицій. Продовжувала діяти система держприймання продукції.

26 травня 1988 р. було ухвалено закон «Про кооперацію в СРСР». Фактично це повністю легалізувало приватну власність.

Для нормального функціонування підприємств за таких умов потрібно було також реформувати систему ціноутворення, матеріального забезпечення тощо. Проте кооперативи одразу обклали величезними податками, і їхні власники почали приховувати прибутки. До того ж держава залишалася головним замовником у промисловості, що обмежувало можливості для комерційної діяльності. Держава також зберігала за собою право визначати перелік продукції для виробництва, встановлювала ціни й розмір податків.

Появу приватного сектору супроводжувало встановлення надвисоких цін на його послуги й товари. У більшості випадків приватний сектор почав «відмивати» гроші «тіньової» економіки (легалізовувати незаконні доходи) і «вимивати» ресурси (привласнювати прибутки) з державних підприємств.

Цікаві факти

До початку 1989 р. в УРСР налічувалося 47 тис. кооперативів, що становило більше половини від зареєстрованих у СРСР. У 1990 р. їхня кількість зросла до 50 тис., але в 1991 р. різко зменшилася. Кооперативи діяли у 20 галузях економіки. Проте більшість із них або жили коштом державних підприємств, або займалися перепродажем і переведенням грошей у готівку.

У 1988 р. було офіційно визнано оренду землі на тривалий (до 50 років) термін за умови, що орендар самостійно розпоряджатиметься всією виробленою продукцією. Колгоспам надали право визначати площу індивідуальних ділянок і поголів’я худоби в особистому господарстві. Проте колгоспи залишилися під опікою районної влади, яка продовжувала планувати їхнє виробництво й поставки державі. Крім того, селянство позбавили техніки та необхідної економічної інфраструктури. Люди, які бажали взяти землю в оренду, наражалися на опір місцевої партійно-державної влади.

Такі зміни лише призвели до розбалансування радянської економічної моделі. Дефіцит поширився майже на всі товари, попит мав ажіотажний характер. Із продажу зникли групи найнеобхідніших товарів: пральний порошок, зубна паста, мило, масло, цукор тощо.

Найбільшим викликом на шляху до ринкової економіки стало ціноутворення. Раніше ціни встановлювало політичне керівництво, не враховуючи реальних умов господарської діяльності. Якби за основу брали собівартість продукції, то зросли б роздрібні ціни, а рівень життя впав. Влада прагнула зберегти авторитет серед населення, тому відкладала реформу. Проте згодом це мало катастрофічні наслідки.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• передумови і причини «перебудови» в СРСР, легалізацію приватної власності в СРСР і наслідки цього для командно-адміністративної системи.

Працюємо з хронологією

Квітень 1985 р. — Початок «перебудови» в СРСР.

26 квітня 1986 р. — Чорнобильська катастрофа.

1987—1988 рр. — Легалізація в СРСР приватної власності.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Коли та з якою метою розпочали «перебудову» в СРСР?

2. Коли й чому сталася аварія на Чорнобильській АЕС?

3. Що передбачав Закон «Про державне підприємство» 1987 р.?

4. Якою була мета політики «гласності»?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті (с. 133): 1) територію, яка була забруднена внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; 2) регіони, які найбільше постраждали від заходів антиалкогольної кампанії.

6. Завдання з хронології. 1) Скільки років у СРСР легально існувала приватна власність? 2) Скільки років знадобилося, щоб закрити Чорнобильську АЕС?

7. Що спонукало владу до зміни концепції «прискорення» на впровадження елементів ринкової економіки?

8. Чому спроби економічних реформ лише погіршили економічне становище в СРСР?

9. Визначте основні чинники, що вплинули на розвиток процесів «перебудови».

10. Працюємо в парах. Створіть структурно-логічну схему «Початок “перебудови” в СРСР».

Узагальнюємо і оцінюємо

11. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, який вплив мала політика «гласності» на процеси «перебудови».

12. Працюємо разом. Чи можна стверджувати, що дії керівництва СРСР не відповідали ситуації, у якій перебувала країна? Обговоріть та обґрунтуйте свою думку.