§ 25. Суспільно-політичне та економічне життя України у 2005-2013 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109531

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати та порівняти періоди президентства В Ющенка та В. Януковича; показати процес наростання опору антидемократичним процесам в Україні.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Коли В. Ющенка було обрано Президентом України? 2. Які політичні сили називали «помаранчевими»?

1. Початок перебування при владі «помаранчевих» політичних сил

• Яким було суспільно-політичне та економічне життя в Україні в цей час?

Після призначення Прем’єр-міністром Ю. Тимошенко уряд розпочав реалізацію таких заходів:

• наповнення державного бюджету шляхом ліквідації пільг в оподаткуванні, тіньових схем отримання доходів, припинення контрабанди;
• підвищення доходів громадян завдяки збільшенню заробітної плати, розширенню соціальних виплат тощо;
• реприватизація незаконно приватизованої власності;
• адміністративна реформа.

Відбулися заміна понад 13 тис. посадовців різних рівнів та арешти окремих осіб, звинувачених у корупції та інших злочинах.

Однак ці дії спричинили опір сил, інтереси яких зачіпали перетворення. Навесні 2005 р. стрімко зросли ціни на м’ясо. Поштовхом до цього стали програма уряду, спрямована на боротьбу з контрабандою, і зростання попиту після збільшення доходів громадян. Потім подорожчали нафтопродукти внаслідок стрімкого зростання світових цін на нафту й змови російських нафтотрейдерів, які монопольно володіли українським ринком. Виросли ціни на цукор, що призвело до наростання інфляції. Для подолання цих проблем уряд пішов на адміністративне втручання, тим самим заперечуючи проголошені принципи вільного ринку. Іноземних інвесторів відштовхнуло від України питання реприватизації.

Невдоволення політикою уряду почали висловлювати середні та дрібні підприємці, які найбільше підтримували «помаранчеву революцію». Загострилося протистояння між Ю. Тимошенко та керівником Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Петром Порошенком. Зрештою Президент відправив їх у відставку. На парламентські вибори колишні «помаранчеві» сили пішли різними командами.

А•Я Словник

Реприватизація — процес, зворотний приватизації, що полягає в повторній приватизації після повернення в державну власність раніше приватизованого об’єкта.

Нафтотрейдер — особа або компанія, що займається гуртовою торгівлею нафтою.

Цікаві факти

24 жовтня 2005 р. пройшла єдина акція з програми реприватизації — аукціон із перепродажу комбінату «Криворіжсталь», який виграла індійська компанія «Міттал Стіл». Його вартість була в 6 разів більшою за ціну, сплачену попереднім власником. За комбінат «Криворіжсталь» державний бюджет отримав 24,2 млрд грн, що на 6,6 млрд грн (38%) перевищило надходження від приватизації власності за попередні 14 років.

2. Зростання популярності опозиційних сил. Вибори до Верховної Ради України 2006, 2007 рр.

• Що зумовило дострокові вибори до Верховної Ради?

На тлі негараздів зросла популярність «антипомаранчевих» (фактично проросійських) сил: Партії регіонів, КПУ та інших, які використовували помилки влади. До того ж В. Ющенко в обмін на підтримку в парламенті кандидатури Ю. Єханурова на посаду Прем’єр-міністра фактично зняв з Партії регіонів звинувачення в причетності до фальсифікації виборів 2004 р.

Ще одним чинником звинувачень «помаранчевої» влади стали результати переговорів з Росією щодо природного газу. Ціна на нього зросла майже вдвічі, а схема постачання була заплутаною та непрозорою.

У парламентських виборах 2006 р., що вперше відбулися за пропорційною системою, взяли участь 45 партій і блоків. Найбільше голосів набрали Партія регіонів (32,14%), Блок Юлії Тимошенко (22,29%), «Наша Україна» (14%), СПУ (5,6%), КПУ (3,6 %).

Парламентська кампанія фактично стала продовженням президентських виборів 2004 р., а перемогу Партії регіонів розглядали як реванш за попередню поразку. Проте набраної кількості голосів Партії регіонів було недостатньо для формування самостійної парламентської більшості.

Скасування депутатської недоторканності — головне гасло блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» на виборах до Верховної Ради України у 2007 р.

Зверніть увагу

У передвиборчій кампанії 2006 р. Партія регіонів виступала суто як опозиція, а у 2007 р. просувала себе як партія, що відповідає за уряд. Вона повторювала тези про єдність із Росією та відмову від зближення з НАТО. Політична сила на чолі з Ю. Тимошенко теж підтримувала ці ідеї.

ОНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТУ

Визначте за даними діаграми, які зміни депутатського складу Верховної Ради України відбулися під час виборів 2006—2007 рр. Чому вибори 2007 р. найменше змінили її склад?

Передвиборча агітація різних партій та блоків на виборах 2007 р.

На бік «антипомаранчевих» сил перейшла СПУ. 6 липня 2006 р. її лідера О. Мороза було обрано Головою Верховної Ради України. До того ж набули чинності поправки до Конституції України, які значно обмежили обсяг повноважень Президента України.

У такій ситуації Президент України В. Ющенко 2 квітня 2007 р. видав Указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення дострокових виборів на 27 травня 2007 р.», але більшість депутатів Верховної Ради, Прем’єр-міністр В. Янукович і Кабінет Міністрів не визнали його.

Було призначено позачергові вибори на 30 вересня 2007 р. За результатами голосування. 3%-й бар’єр подолали п’ять партій і блоків: Партія регіонів (34,37%), БЮТ (30,71 %), «Наша Україна — Народна Самооборона» (14,15%), КПУ (5,39%), Блок Литвина (3,96%). СПУ набрала 2,86% і до парламенту не потрапила.

У новому складі Верховної Ради України БЮТ і блок «Наша Україна — Народна Самооборона» утворили парламентську більшість у складі 227 депутатів. Головою Верховної Ради України було обрано А. Яценюка, а Прем’єр-міністром України — Ю. Тимошенко. Однак через постійні конфлікти Президента В. Ющенка та Ю. Тимошенко у вересні 2008 р. коаліція «Наша Україна — Народна самооборона» і БЮТ розпалася. У грудні Головою Верховної Ради України було обрано В. Литвина, який також не знайшов спільної мови з Президентом.

3. Вступ України до СОТ. Економічна криза 2008-2009 рр.

• Коли Україна стала учасником світової економіки?

У 2008 р. Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Проте одразу відчути позитивні результати від цього важливого кроку не вдалося. Україну наздогнали наслідки світової економічної кризи 2008—2009 рр. Особливо постраждала банківська система. Україна була під загрозою дефолту. Провідні банки опинилися на межі банкрутства через неповернення валютних кредитів і були націоналізовані. Інші банки отримали чималі фінансові вливання (111 млрд грн за вересень—грудень 2008 р.) і використали їх для купівлі іноземної валюти, а не для розрахунків із боргами. Стабільність гривні вдалося утримати на рівні 1 дол. = 7—8 грн лише завдяки фінансовій допомозі МВФ. Натомість удвічі зріс зовнішній борг України.

А•Я Словник

Світова організація торгівлі (СОТ) — провідна міжнародна економічна організація, створена в 1948 р. До її складу станом на 2024 р. належать 164 країни. На їхню частку припадає понад 96% обсягів світової торгівлі. Функціями цієї організації є встановлення правил міжнародної системи торгівлі й розв’язання суперечливих питань між країнами-членами.

Дефолт — неспроможність юридичної особи або держави повністю або частково виконати боргові зобов’язання.

Фінансові негаразди й зменшення експорту призвели до скорочення обсягів виробництва в усіх секторах економіки, крім сільського господарства (завдяки рекордному врожаю 2008 р.). Загальний спад виробництва у 2009 р. становив 27%, а ВВП — 14,5%. Це було найбільше зниження показників серед країн Європи.

Падіння української економіки у 2009 р. показало її залежність від світового ринку.

4. Президентські вибори 2010 р. Початок президентства В. Януковича

• Як можна охарактеризувати економічний розвиток України у 2010—2013 рр.: спад чи зростання?

На тлі фінансової та економічної кризи розпочалася передвиборча президентська кампанія. Вибори були призначені на 17 січня 2010 р. Перший тур голосування не виявив переможця. У другому турі з мінімальною перевагою перемогу здобув В. Янукович (48,95% проти 45,47% у Ю. Тимошенко). Обрання нового Президента призвело до чергових змін у Верховній Раді. Із порушенням Конституції було створено нову пропрезидентську коаліцію кількістю 235 депутатів у складі фракцій Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, позафракційних депутатів і депутатів, що погодилися увійти до коаліції на основі індивідуального членства. Коаліція сформувала уряд на чолі з Миколою Азаровим. Новий уряд та Президент змінили зовнішньополітичний курс і внутрішню політику держави.

Після приходу до влади В. Янукович та уряд М. Азарова оголосили про заходи для подолання наслідків світової економічної кризи 2008—2009 рр.: проведення податкової, пенсійної, судової та інших реформ, скорочення бюрократичного апарату, просування в бік європейської інтеграції. Наочним втіленням активної діяльності нової команди мала бути підготовка до проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Економіка України за 2010 р. показала зростання (близько 4 %).

Мітинги проти ратифікації Харківських угод. 2010 р.

Чому Харківські угоди викликали акції протесту?

Арена Львів — футбольний стадіон, побудований для проведення футбольних матчів під час «Євро-2012». 2011 р.

Зверніть увагу

Із грудня 2010 р. тривали судові переслідування лідерки опозиції Ю. Тимошенко. 5 серпня 2011 р. її було заарештовано, а 11 жовтня суд визнав діячку винною в перевищенні службових повноважень і завданні матеріальних збитків компанії «Нафтогаз України» у розмірі 189,5 млн дол. Її засудили до семи років ув’язнення й зобов’язали виплатити збитки. 27 лютого 2012 р. після тривалого утримання у слідчому ізоляторі було засуджено й лідера опозиційної партії «Народна самооборона», колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка до чотирьох років ув’язнення з конфіскацією майна, позбавлено права обіймати вищі посади.

Однак уже перші кроки нової влади стали підставою для невдоволення в суспільстві. Україна уклала з Росією Харківські угоди, які на 25 років продовжували базування Чорноморського флоту Росії в Криму. Натомість Україна отримувала знижку на природний газ. В. Янукович заявив про реалізацію курсу на європейську інтеграцію, почалася підготовка до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. У той самий час було ухвалено рішення про позаблоковий статус України. Такі заходи свідчили про повернення до багатовекторної зовнішньої політики часів президентства Л. Кучми.

У внутрішній політиці відбувалося поступове обмеження демократичних свобод і придушення опозиції. Із новою силою розгорнулися процеси переділу власності та корупція у владі. Фактично доходи країни були поділені між декількома фінансово-промисловими групами й вищими посадовцями. 30 вересня 2010 р. Конституційний Суд України визнав неконституційним Закон України «Про внесення змін до Конституції України» 2004 р., що закріплював перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, «у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття». Таким чином, без рішення Верховної Ради України В. Янукович повернув собі повноваження, які Президент України мав до «помаранчевої революції».

Щоб відвернути увагу суспільства від антидемократичних змін, було анонсовано скорочення бюрократичного апарату на 10%, але насправді в наступні роки він лише зріс.

5. Податковий Майдан. «Євро-2012»

• Хто з лідерів опозиції був ув’язнений у 2011—2012 рр.?

Як спротив політиці влади відбувся Податковий Майдан. 22 листопада 2010 р. близько 20 тис. представників малого й середнього бізнесу зібралися в Києві на Майдані Незалежності, вимагаючи від В. Януковича не ухвалювати (ветувати) новий Податковий кодекс. Почали влаштовувати наметове містечко. 30 листопада Президент наклав вето на частину статей, але люди відмовилися залишити Майдан, вимагаючи повного його відхилення. У ніч проти 3 грудня 2010 р. представники силових і комунальних служб під приводом розчищення території для встановлення новорічної ялинки знесли наметове містечко.

Донбас Арена — стадіон, побудований до «Євро-2012». Донецьк. 2009 р.

Символіка чемпіонату Європи з футболу 2012 р.

У серпні-вересні 2011 р. було впроваджено пенсійну реформу, яка значно погіршила умови виходу на пенсію.

8 червня — 1 липня 2012 р. в Україні та Польщі відбувся чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Захід було проведено на високому рівні.

6. Мовний Майдан. Вибори до Верховної Ради України 2012 р.

• Що спровокувало Мовний Майдан?

На початку липня 2012 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики», який розширював сферу офіційного вживання російської мови. Це спричинило невдоволення в суспільстві. У відповідь люди зібралися на Мовний Майдан (3 липня — 8 серпня 2012 р.).

Податковий Майдан. Київ. 2010 р.

Незважаючи на численні акції протесту, В. Янукович підписав закон, який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах із часткою носіїв іншої мови понад 10%.

Опозиція не змогла реально протистояти владі, і за місяць акція зійшла нанівець. Проте ці дії влади активізували радикальні опозиційні сили напередодні виборів до Верховної Ради 2012 р.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 р. Їх проводили за змішаною виборчою системою (половину депутатів обирали за пропорційною системою, за партійними списками, іншу половину — у мажоритарних округах). Головними суперниками на виборах були Партія регіонів, до якої приєдналася партія «Сильна Україна», та об’єднана опозиція. Попри значний інформаційний тиск, Партія регіонів за партійними списками набрала лише 30 % голосів, їхній союзник КПУ — 13,18%. Результати опозиції були такими: ВО «Батьківщина» — 25,54%, «УДАР» — 13,96 %, «Свобода» — 10,44 %.

У Верховній Раді різними способами поступово утворили фракцію Партії регіонів із 207 осіб. Частково до неї увійшли особи, що спочатку на виборах представляли опозиційні партії. У союзі з КПУ це давало фракції змогу просувати потрібні рішення.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• причини поразки «помаранчевих» сил і вплив цих подій на розвиток України;
• антидемократичні процеси в Україні за часів президентства В. Януковича та опір населення.

Працюємо з хронологією

2008 р. — Вступ України до Світової організації торгівлі.

Лютий 2010 р. — Обрання В. Януковича Президентом України.

22 листопада — 3 грудня 2010 р. — Податковий Майдан.

3 липня — 8 серпня 2012 р. — Мовний Майдан.

28 жовтня 2012 р. — Вибори до Верховної Ради України.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Які реформи передбачала передвиборча програма Президента В. Ющенка? Чи були вони втілені в життя?

2. Якими були підсумки виборів до Верховної Ради 2006, 2007 рр.?

3. Із якого виду спорту в Україні та Польщі відбувся чемпіонат «Євро-2012»?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Завдання з хронології. Скільки років проіснував режим В. Януковича?

5. Наведіть приклади, як В. Янукович поступався інтересами України на користь Росії.

6. Про що свідчили результати виборів до Верховної Ради України у 2012 р.?

7. Чому стався розкол «помаранчевих» сил?

8. Працюємо в малих групах. Чому Податковий і Мовний Майдани не досягли мети?

9. Складіть таблицю «Президентство В. Ющенка: здобутки та прорахунки». Дайте узагальнену оцінку його діяльності на посаді Президента України.

10. Працюємо в парах. Складіть структурно-логічну схему перегрупування політичних сил в Україні у 2005—2010 рр.

Узагальнюємо і оцінюємо

11. Працюємо разом. Проведіть дискусію, якою була головна причина політичної нестабільності в Україні у 2005—2010 рр.

12. Підготуйте мініпроєкт про політичну агітацію в Україні у 2005—2010 рр.

13. Дайте оцінку перебування при владі В. Януковича.