§ 30. Початок війни Росії проти України

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109536

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати зовнішньополітичний курс України у 2014—2019 рр.; визначити передумови російсько-української війни.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке гібридна війна? 2. Якими були причини й наслідки російсько-українського конфлікту навколо острова Тузла?

1. Початок російсько-української війни. Окупація Російською Федерацією Криму

• Коли РФ окупувала Крим?

Першим об’єктом збройної агресії став Крим. Операція із захоплення Кримського півострова розпочалася 20 лютого 2014 р. Цю дату вважають початком російсько-української війни.

26 лютого перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим (АРК) відбулася акція сепаратистів, але вона була нівельована проукраїнським мітингом, ключову роль у якому відіграли кримські татари. Саме 26 лютого відзначають як День спротиву російській окупації Криму.

У ніч проти 27 лютого парламент та уряд АРК захопили спецпідрозділи російських військ, над будівлею парламенту підняли прапор Російської Федерації. Верховна Рада АРК ухвалила рішення про призначення так званого «референдуму» щодо статусу Кримського півострова. Того ж дня російські військовослужбовці захопили установи засобів масової інформації, зв’язку, аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі. Невдовзі Чорноморський флот Російської Федерації заблокував військово-морські частини, де перебували кораблі Військово-морських сил України, а російські спецпідрозділи разом із незаконними збройними формуваннями, які називали себе «Самооборона Криму», блокували українські військові частини.

Зверніть увагу

Злочин агресії є одним з основних злочинів у міжнародному кримінальному праві поряд із геноцидом, злочинами проти людяності та воєнними злочинами. У 1946 р. Міжнародний військовий трибунал визначив агресію «вищим міжнародним злочином». У 2010 р. до Римського статуту Міжнародного кримінального суду було внесено остаточне визначення поняття. Так, злочин агресії — це планування, підготовка, ініціювання або здійснення акту агресії, який є грубим порушенням Статуту ООН особою, яка здійснює керівництво або контроль за політичними й воєнними діями держави.

За додатковими джерелами здійсніть мінідослідження резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) (Визначення агресії) від 14 грудня 1974 р. Підготуйте презентацію.

Мітинг кримських татар під стінами Верховної Ради АРК. 26 лютого 2014 р.

КРИМ у 1991—2021 рр.

Виокреміте на карті події, пов’язані з розв’язуванням Росією війни проти України.

Зверніть увагу

Українські військові намагалися чинити опір російській окупації Криму. Так, на аеродромі Бельбек українські військові на чолі з полковником Юлієм Мамчуром без зброї розблокували військову частину. Морські піхотинці у Феодосії та моряки корабля «Черкаси» вчинили силовий спротив нападникам. Частина курсантів військово-морського ліцею в Севастополі відмовилася складати присягу на вірність Росії, а екіпажі морської авіації України змогли перегнати свої літаки з Криму до Миколаєва. Завдяки стійкості українських військових вдалося повернути частину техніки і майна армії та флоту України.

Команда корабля «Черкаси», яка найдовше чинила спротив російським загарбникам серед заблокованих кораблів ВМС України на озері Донузлав. Український прапор майорів на кораблі до 25 березня 2014 р.

Курсанти Севастопольського військово-морського ліцею виконують гімн України. Березень 2014 р.

Зверніть увагу

27 березня 2014 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про територіальну цілісність України. За підтримку документа проголосували 100 держав. 2 липня того самого року Парламентська Асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі визнала дії Росії «військовою агресією, неспровокованою і заснованою на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах». Вона заявила про тверду підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності й територіальної цілісності України.

Після майже місячної облоги й силових дій російських військ військові об’єкти України в Криму були захоплені.

16 березня 2014 р. був проведений незаконний референдум щодо статусу АРК та міста Севастополя. Його бойкотувала більшість населення Криму, у тому числі кримські татари.

18 березня 2014 р. В. Путін оголосив про прийняття АР Крим та міста Севастополя до складу Росії. Так Росія порушила міжнародне право та низку міжнародних договорів. США та країни ЄС засудили дії Росії і запровадили санкції щодо російського бізнесу й високопосадовців, заморозивши їхні закордонні активи та наклавши візові обмеження.

2. Початок Антитерористичної операції (АТО) на сході України

• Якими були хронологічні межі здійснення Антитерористичної операції (АТО)?

Після подій у Криму російські спецслужби спровокували проросійські виступи в інших регіонах України. Починаючи з 1 березня 2014 р. в Донецьку, Луганську, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні та Одесі відбулися спроби проголосити «народні республіки».

Український блокпост біля Слов’янська. 2014 р.

Найбільшого загострення ситуація набула у квітні-травні. Сепаратистський виступ у Харкові та інших містах зупинили українські правоохоронці та активісти. В Одесі не вийшло вчасно блокувати провокаторів. 2 травня сталася трагедія з багатьма жертвами.

12 квітня 2014 р. російський спецпідрозділ захопив відділ міліції у Слов’янську, потім — у Краматорську. Подібні збройні акції почали ширитися регіоном.

До кінця квітня Донецьк, Луганськ, Горлівка, Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Маріуполь і загалом половина території й населення Луганської та Донецької областей опинилися під контролем незаконних збройних формувань, організованих РФ.

13 квітня 2014 р. Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України оголосила про початок Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.

Генеральна прокуратура України 17 травня визнала утворення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях терористичними організаціями.

A•Я Словник

Добробат (добровольчий батальйон) — військові, поліційні та парамілітарні формування на добровільній основі. Добробати створювали від 2014 р. у відповідь на російську агресію з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Шеврони добровольчих батальйонів, створених у 2014 р.

Яку роль відіграли добровольчі батальйони на початку російсько-української війни?

Навчальний фільм

rnk.com.ua/109904

Перегляньте відеоролик «Як з 1991 до 2014 р. знищували нашу армію» і виконайте завдання до нього.

Інавгурація Президента України П. Порошенка. 7 червня 2014 р.

Зверніть увагу

План П. Порошенка щодо відновлення миру передбачав такі заходи:

• гарантії безпеки для всіх учасників переговорів;
• звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів;
• звільнення заручників;
• створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському кордоні;
• виведення незаконних збройних формувань з території України;
• гарантований коридор для виходу російських найманців;
• роззброєння;
• створення у структурі Міністерства внутрішніх справ України підрозділу для ведення спільного патрулювання;
• звільнення незаконно захоплених адміністративних будівель у Донецькій і Луганській областях;
• відновлення діяльності місцевих органів влади;
• поновлення центрального теле- і радіомовлення в Донецькій та Луганській областях;
• децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів), захист російської мови, проєкт змін до Конституції України;
• узгодження кандидатур губернаторів до виборів із представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, за умови розбіжностей — рішення приймає Президент України);
• дострокові місцеві й парламентські вибори;
• програма створення робочих місць у регіоні;
• відновлення об’єктів промисловості та соціальної інфраструктури.

Почали терміново формувати батальйони добровольців у складі Міністерства внутрішніх справ і Збройних Сил України (ЗСУ). Загалом було створено близько 30 батальйонів (1-й та 2-й батальйони Національної гвардії, «Айдар», «Азов», «Донбас», «Дніпро-1», «Київська Русь», «Київ-1», обласні територіальні батальйони тощо). Політичні партії та організації теж створювали добровольчі батальйони, або добробати («ДУК “Правий сектор”», «ОУН», «Карпатська Січ», «Свята Марія» та інші). З осені 2014 р. всі добробати були розпущені або перейшли до складу ЗСУ, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії України. Тим часом загальна кількість особового складу створених Росією незаконних збройних формувань на сході України перевищила 15 тис. осіб із російськими кадровими військовими. Вони мали в розпорядженні танки, артилерію і реактивні системи залпового вогню («Град»).

3. Президентські вибори 2014 р. Мирний план П. Порошенка

• Яким був результат президентських виборів 2014 р.?

Після самоусунення В. Януковича від влади єдиним вищим легітимним органом влади залишилася Верховна Рада України.

Нагальною необхідністю стало проведення в Україні президентських виборів. Вони відбулися 25 травня 2014 р. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів).

Він запропонував план щодо відновлення миру, який підтримали провідні міжнародні організації та лідери держав. Також протягом 20—30 червня діяло одностороннє припинення вогню з боку українських військових. Зрештою бойові дії відновилися.

4. Бойові дії влітку 2014 р. Мінські домовленості 2014 р.

• Визначте підсумки бойових дій у 2014 р.

Протягом одного тижня наступом у північно-східному напрямку на території Донецької області українські війська пробили «коридор» до смт Ізварине (Луганська область) уздовж кордону протяжністю близько 100 км і завширшки 10—20 км. Провести таку ж операцію на Луганщині не вдалося.

14 червня 2014 р. поблизу Луганського аеропорту російські найманці збили український військово-транспортний літак Іл-76. Загинули 49 десантників і члени екіпажу. Ця катастрофа зірвала плани України щодо накопичення сил для операції на кордоні.

На цьому наступ військ України зупинився, а досягнутий раніше результат втратив значення, оскільки в руках незаконних збройних формувань залишилася ділянка кордону з Росією у 120 км. Через неї надходило підкріплення у вигляді російських найманців, зброї та боєприпасів, а згодом і регулярних військових підрозділів. До того ж затиснуті у вузькому «коридорі» українські військові опинилися під систематичним артилерійським обстрілом гармат і реактивних систем «Град» із боку російського кордону.

У ніч проти 11 липня 2014 р. зазнав обстрілу базовий табір українських військ під Зеленопіллям. Загинуло 37 солдатів і офіцерів. Згоріла велика кількість техніки. Це було перше безпосереднє масоване застосування регулярних військ Російської Федерації проти ЗСУ. Згодом артилерійський обстріл українських підрозділів із території Росії став постійним.

Дещо успішнішими були дії українських військових на центральному напрямку. Повільно просуваючись із заходу на схід, вони до середини липня звільнили Слов’янськ, Краматорськ, Артемівськ (зараз Бахмут), Дзержинськ (зараз Торецьк), Дебальцеве. На півдні було звільнено стратегічно важливе місто Маріуполь. Цього вдалося досягти без активних вуличних боїв, руйнувань і жертв серед мирного населення. На початок липня все узбережжя Азовського моря та 100-кілометрова ділянка суходільного кордону на північ від нього повернулися під контроль України.

Український військовий на позиції під час першого бою за Донецький аеропорт, що відбувся 26 травня 2014 р. Незаконні збройні формування, організовані РФ на Донбасі, втратили майже половину бойовиків із 220 осіб, що намагалися захопити аеропорт. Бійці ЗСУ не втратили жодного зі 130 військовослужбовців, що брали участь у бою. Проте це був лише початок 242-денної оборони Донецького аеропорту

Цікаві факти

За українськими бійцями ЗСУ і добровольчих формувань, які брали участь в обороні Донецького аеропорту, закріпилася назва «кіборги» (кіборг — біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти). Так їх уперше назвав російський найманець, який намагався пояснити, чому його сили довго не могли захопити аеропорт.

Батальйон «Донбас» у боях під Іловайськом. Серпень 2014 р.

Українські бійці на Савур-Могилі. 8 серпня 2014 р.

Підготуйте повідомлення про перебіг боїв за височину, що тривали з червня до кінця серпня 2014 р. Зверніть увагу на особи бійців.

Одне з місць падіння уламків літака Boeing 777, збитого російським зенітно-ракетним комплексом «Бук». Загинуло 298 осіб (із них 80 дітей). Донецька область (неподалік села Грабове). 17 липня 2014 р.

17 липня 2014 р. над територією Донецької області російським зенітно-ракетним комплексом «Бук» було збито пасажирський літак Boeing 777 компанії «Малайзійські авіалінії» рейсу МН17. Унаслідок цього злочину загинули всі пасажири та екіпаж літака (загалом 298 осіб). Попри низку доказів Росія заперечувала свою причетність. США й країни Заходу посилили санкції проти Росії.

Новий етап наступу української армії розпочався в серпні. Потужним танковим ударом вдалося пробити 40-кілометровий «коридор» від Дебальцевого до Тореза. Одночасно зустрічним ударом від кордону на північний захід ЗСУ відтіснили противника до лінії Іловайськ—Шахтарськ.

Важливим здобутком українських військ стало взяття українськими військами 8 серпня кургану Савур-Могила. Із цієї височини можна було контролювати пересування підрозділів, припасів із території Росії. Втрати окупаційних військ значно зросли. Щоб не дати можливість незаконним збройним формуванням отримувати постачання з Росії, українські війська розгорнули наступ на Красний Луч (зараз Хрустальний).

Станом на ранок 24 серпня донецьке угруповання противника було відрізане від луганського, тобто від ліній постачання з території Росії. На півночі українські війська звільнили Лисичанськ, Первомайськ, Лутугине, Станицю Луганську та оточили Луганськ. Контрольована окупаційними військами територія зменшилася до однієї п’ятої від площі Луганської та Донецької областей.

Історичні персоналії

Марко Паславський (позивний «Франко») — американець українського походження. Проживаючи в США, він зробив кар’єру військового. Залишивши військову службу, М. Паславський оселився в Україні, де вів успішну підприємницьку діяльність.

У листопаді 2013 р. він став волонтером на Майдані, а у 2014 р. добровольцем пішов воювати на схід України й загинув у боях за Іловайськ. М. Паславського поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

М. Паславський посмертно був нагороджений відзнакою «Народний Герой України», його іменем назвали Підгаєцьку гімназію (Тернопільська область) і реабілітаційний центр у Львові.

БОЙОВІ ДІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ у 2014—2015 рр.

Простежте перебіг бойових дій на сході України у 2014—2015 рр.

Зверніть увагу

Від початку збройної агресії Росія заперечувала присутність своїх військ в Україні. Під виглядом «гуманітарних конвоїв» відбувалося постачання незаконним збройним формуванням і російським найманцям зброї, боєприпасів і спорядження. Українські війська регулярно зазнавали обстрілів й атак.

Понівечений прапор бійців 93-ї механізованої бригади, знайдений у машині, яку було обстріляно під Іловайськом 29 серпня 2014 р.

Руїни Донецького аеропорту. 2015 р.

За додатковими джерелами сформулюйте історичне значення подій навколо Донецького аеропорту.

Основне ударне угруповання російських регулярних військ перетнуло кордон у районі Амвросіївки й за потужної артилерійської підтримки почало наступ у західному напрямку — на Кутейникове—Старобешеве.

25—26 серпня 2014 р. російські війська просунулися на 35—40 км від кордону та в районі міст Іловайськ і Кутейникове оточили українські частини (у пастці опинилися підрозділи п’яти добробатів й окремі частини регулярних військ). 29 серпня колону українських військ, яка за домовленостями з РФ виходила з оточення безпечним гуманітарним коридором, було розстріляно. Загинуло понад 400 українських військових. Загалом втрати українських військ за п’ять днів боїв у районі Амвросіївки та Іловайська становили майже половину від втрат за весь час боїв.

Одночасно із цим окупаційні війська почали наступ уздовж узбережжя Азовського моря на Маріуполь, але були зупинені зусиллями добробату «Азов» та інших підрозділів ЗСУ.

На Луганщині українські війська також зазнавали атак. Перший натиск було зупинено зі значними втратами для росіян, але надалі українські війська були змушені зняти облогу Луганська. Вони залишили зруйнований аеропорт міста й відступили на північ, за річку Сіверський Донець, зосередивши свої сили біля стратегічно важливого міста Щастя. Загалом за десять днів контрольована російськими військами територія збільшилася вдвічі.

Попри вимушений відступ українська армія не була розгромлена. Втрати окупаційних військ у 5 разів перевищували українські.

У цій ситуації 5 вересня 2014 р. в Мінську Україна та Росія, а також представники незаконних збройних формувань підписали угоду про тимчасове перемир’я та припинення вогню, а 19 вересня — про розмежування сторін і відведення важкого озброєння з лінії зіткнення. Проте окупаційні війська не дотримувалися домовленостей.

5. Активізація бойових дій. Мінські домовленості 2015 р.

• Коли було офіційно завершено проведення АТО?

На початку січня 2015 р. збройне протистояння знову загострилося. Українські підрозділи з 9 грудня 2014 р. в односторонньому порядку дотримувалися «режиму тиші». Скориставшись цим, окупаційні війська зайняли вигідні позиції для атак у районі Бахмутської траси, Донецького аеропорту, Дебальцевого. Загалом вони захопили нову територію площею понад 500 км².

У середині січня перемир’я було остаточно зірвано, і російські війська розгорнули зимовий наступ із метою захоплення всієї території Донецької і Луганської областей. Також вони прагнули примусити Україну погодитися на вимоги Росії: федералізацію України, відновлення Україною фінансування соціальної сфери на території Донецької і Луганської областей, відмову України від євроінтеграції.

Спочатку основні бої точилися в районі Донецького аеропорту. Російські війська й незаконні збройні формування зруйнували башту аероруху та захопили старий і половину нового термінала. Українські підрозділи не змогли закріпитися на околиці Донецька. 22 січня російські диверсанти змогли зсередини підірвати новий термінал. Українські бійці залишили позиції в аеропорту. Проте вони зберегли вогневий контроль над аеропортом і закріпилися на західній його околиці та вздовж злітної смуги (селища Піски, Водяне, Опитне). У боях за аеропорт, що тривали з травня 2014 р., російські сили втратили близько 800 бійців і сотні одиниць техніки. Українські втрати склали близько 250 осіб.

У той самий час російські війська завдали танкового удару в напрямку Лисичанська на Бахмутській трасі. Однак цей наступ був зупинений із великими втратами для них.

27 січня — 18 лютого 2015 р. основні бої розгорнулися навколо Дебальцевого. Тут росіяни кинули в бій усі свої боєздатні частини, намагаючись оточити українські війська. Танкові атаки українські підрозділи відбили, завдавши противнику відчутних втрат.

Під час зимового наступу російські війська здійснили нові злочини проти цивільного населення.

Обстріл українських позицій із реактивної системи залпового вогню «Град» із боку російського кордону. Липень 2014 р.

Зверніть увагу

Крім прямої збройної агресії, Росія чинила й економічний тиск на Україну. Була розв’язана торговельна війна. 16 липня 2014 р. припинилося постачання природного газу в Україну. Проте завдяки допомозі країн ЄС та США Україні вдалося організувати постачання природного газу з Європи. Згодом Україна взагалі відмовилася від російського природного газу.

Із тимчасово окупованих територій України до Росії вивозили промислові об’єкти й сировину.

Цікаві факти

«Нормандською четвіркою» назвали дипломатичну групу представників чотирьох країн: України, Росії, Німеччини й Франції щодо врегулювання ситуації на сході України. Уперше вони зустрілися 6 червня 2014 р. в Нормандії, що на півночі Франції. Через назву місця зустрічі її формат дістав назву «нормандський» (діяв до 2018 р.).

Карикатура на незаконний референдум у Криму. 2014 р.

А•Я Словник

Тимчасово окупована територія України — територія України (сухопутна територія, внутрішні морські води й територіальне море України, повітряний простір над територіями), захоплена збройними силами Російської Федерації та керованими нею незаконними збройними формуваннями за допомогою органів окупаційної адміністрації.

Цікаві факти

Війна проти України велася і в кіберпросторі. У 2017 р. Росія здійснила найбільшу хакерську атаку на об’єкти промисловості та державні інституції України, запустивши вірус Petya.A.

24 січня було завдано ракетного удару по житлових кварталах Маріуполя, а 10 лютого — Краматорська, жертвами яких стали сотні мирних жителів. Верховна Рада України звернулася до міжнародної спільноти щодо визнання Російської Федерації державою-агресором.

10 лютого українські війська перейшли в наступ і звільнили чотири населені пункти, просунувшись у східному напрямку на 10—20 км і забезпечивши нову лінію оборони Маріуполя. Основні бої йшли поблизу села Широкине.

11—12 лютого 2015 р. у Мінську відбулися нові переговори лідерів України, Росії, Німеччини та Франції, яких назвали «Нормандською четвіркою». Було укладено нову угоду, що передбачала припинення вогню з 15 лютого й низку заходів, які конкретизували процес реалізації угод, підписаних у вересні 2014 р. Країни Заходу запровадили чергові санкції проти Росії.

Незважаючи на нові домовленості, регулярні російські підрозділи й найманці посилили натиск на Дебальцевській дузі. Їм удалося прорватися до траси, якою здійснювали забезпечення українських з’єднань на виступі. Виникла загроза оточення українських військ кількістю понад 2 тис. бійців.

Зрештою наприкінці лютого українське командування провело вдалу операцію, вивівши свої частини з оточення. Окупанти втратили близько 3,5 тис. солдатів і понад 100 одиниць бойової техніки. Українські втрати склали близько 200 осіб загиблими. Становище на фронтах тимчасово стабілізувалося. Проте не вщухали позиційні бої біля міста Щастя, сіл Піски й Широкине та на інших ділянках.

Чергове загострення ситуації на фронті відбулося влітку 2015 р. Найнебезпечнішим був наступ російських військ 3 червня на Мар’їнку, але його вдалося зупинити.

По всій довжині фронту (350 км) було створено три лінії оборони з фортифікаційними спорудами. Стрімко зростав збройний потенціал ЗСУ завдяки як власному виробництву, так і міжнародній допомозі. США погодилися надати Україні «летальну» (смертоносну) зброю, переважно гранатомети. Зрештою бойові дії набули позиційного характеру. Також чинником стримування була спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі, що діяла на лінії розмежування відповідно до Мінських домовленостей.

17 березня 2015 р. Верховна Рада України визначила окремі райони Донецької і Луганської областей тимчасово окупованими територіями України.

30 квітня 2018 р. П. Порошенко оголосив про завершення АТО на сході України та початок Операції об’єднаних сил (ООС). Це свідчило про те, що керівництво бойовими підрозділами переходило від СБУ до командувача Об’єднаних сил (тобто до ЗСУ). Якщо АТО переважно виконувала функцію стримування, то метою ООС було звільнити територію України від російських окупаційних військ і захищати територіальну цілісність країни.

Під час бойових дій не припинялися переговори контактної групи в Мінську. Вдалося звільнити більшість полонених і заручників, переважно завдяки тиску світової громадськості.

6. Волонтерський рух. Українська діаспора

• Хто такі волонтери?

Волонтерський рух виник стихійно з початком агресії Росії проти України в Криму і на Донбасі. Поступово він набув організаційних форм і став чинником стримування агресії, реформування українського війська та державних інституцій, становлення громадянського суспільства.

У листопаді 2014 р. близько 30 волонтерських груп об’єдналися в громадську організацію «Асоціація народних волонтерів України». Була створена Рада волонтерів при Міністерстві оборони України, а трьох волонтерів призначили заступниками міністра.

Волонтерка на Майдані. 2014 р.

Що спонукало людей до активної волонтерської діяльності?

Плакат, який відображає волонтерську діяльність

A•Я Словник

Волонтерський рух — добровільна благодійна суспільно корисна діяльність окремих осіб або організацій із реалізації певних проєктів, яка здійснюється окремими людьми або організаціями.

Зверніть увагу

Офіційно волонтерський рух в Україні було визнано постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., а також затверджено «Положенням про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Згодом вийшов закон «Про волонтерський рух» від 19 квітня 2011 р., де зазначалося, що волонтерська діяльність — добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється шляхом надання волонтерської допомоги. До подій Революції Гідності актуальними напрямами волонтерської діяльності були допомога соціально незахищеним групам населення та благоустрій громадського простору.

Активну позицію в допомозі Україні посіли й організації української діаспори. Вони чинили вплив на уряди країн світу, спонукали до запровадження санкцій проти Росії, допомагали Україні в лікуванні поранених бійців, налагодженні гуманітарної допомоги біженцям тощо.

Цікаві факти

Основним напрямом діяльності волонтерів у 2014 р. стала допомога українській армії та пораненим (цим займалося 70% волонтерів). За оцінками дослідників, у 2014 р. систематично займалися волонтерством 14,5 тис. осіб і понад 2,5 тис. організацій. Третина жителів України надавали фінансові ресурси, а ще чверть передавала допомогу через волонтерські організації.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• початок російсько-української війни, перебіг подій внутрішнього життя України у 2014—2019 рр.

Працюємо з хронологією

20 лютого 2014 р. — Початок російсько-української війни.

Березень 2014 р. — Тимчасова окупація Росією Автономної Республіки Крим.

Квітень 2014 — квітень 2018 р. — Антитерористична операція (АТО) на сході України.

26 травня 2014 — 22 січня 2015 р. — Оборона Донецького аеропорту.

Травень 2014 р. — Обрання П. Порошенка Президентом України.

Серпень 2014 р. — Бої під Іловайськом.

Вересень 2014, лютий 2015 рр. — Мінські домовленості щодо врегулювання воєнної ситуації на сході України.

30 квітня 2010 р. — Початок Операції об’єднаних сил (ООС) на сході України.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яка подія стала приводом до війни Росії проти України? Який регіон України першим зазнав агресії?

2. Хто був Президентом України у 2014—2019 рр.?

3. Лідери яких держав увійшли до «Нормандської четвірки»?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті: 1) територію України, де перебували російські військові бази до 2014 р.; 2) території, де відбувалися бойові дії у 2014—2015 рр.; 3) місця основних битв.

5. Завдання з хронології. Складіть хронологію основних подій АТО та ООС.

6. Охарактеризуйте перебіг бойових дій на Донбасі у 2014—2015 рр. Зробіть відповідні висновки.

7. Працюємо в малих групах. Які заходи були здійснені для стабілізації влади в Україні після самоусунення В. Януковича від влади?

8. Підготуйте презентацію за темою (на вибір): 1) «Добровольчий і волонтерський рухи в перші роки російської агресії»; 2) «Оборона Донецького аеропорту»; 3) «Іловайська трагедія»; 4) «Бої за Дебальцеве» тощо.

Узагальнюємо і оцінюємо

9. Висловіть обґрунтоване судження щодо ролі волонтерського руху в боротьбі з Росією.

10. Працюємо в парах. За допомогою додаткових джерел визначте особливості президентських виборів 2014 р. Дайте власну оцінку їх результатам.

11. Працюємо разом. Проведіть дискусію за темою «Мінські домовленості: за і проти».