Навігація сайтом

Популярні підручники

Підручник » 11 клас » Історія України 11 клас » Широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну

Широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну

§ 33. Широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109539

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити політичні та соціально-економічні зміни у 2019—2024 рр.; розповісти про перебіг бойових дій, злочини російських окупаційних військ, міжнародну допомогу Україні.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як розпочалася війна Росії проти України? 2. Якими були підсумки АТО та ООС? 3. Хто такі біженці?

1. Початок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну

Яку мету широкомасштабного вторгнення в Україну проголосила влада Росії?

У грудні 2021 р. президент РФ В. Путін поставив ультиматум до США та НАТО не приймати до організації Україну та не надавати їй військової допомоги. Також Росія вимагала, щоб із території всіх країн-членів НАТО, які приєдналися до неї після 1997 р., забрали військових, зброю та військову техніку НАТО.

18 січня 2022 р. стало відомо, що частину угруповання російських військ, що з жовтня була зосереджена на кордонах України, перекинули до Білорусі. Для України формувався новий напрямок загрози.

26 січня 2022 р. НАТО на ультиматум В. Путіна відповіла відмовою, але запропонувала обговорити побажання Росії. Проте після поїздки президента РФ до Китаю безпосередня підготовка до широкомасштабного вторгнення в Україну увійшла в завершальну стадію. 10 лютого 2022 р. під приводом проведення військово-морських навчань було оголошено, що Росія фактично перекриває Україні Чорне та Азовське моря. Через декілька днів Росія визнала терористичні організації на території Донецької і Луганської областей незалежними державами.

Близько 4-ї години ранку 24 лютого 2022 р. Росія розпочала широкомасштабні бойові дії з протяжністю фронту в 1,5 тис. км. Уся територія України зазнала ракетних ударів, що мали паралізувати командні центри, системи протиповітряної оборони (ППО) та авіацію України. Російські війська перетнули кордон України біля Чернігова, Сум, Чорнобиля, Харкова та адміністративну межу поблизу Херсону, увійшовши з території Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Криму. Того ж дня в Україні було запроваджено воєнний стан, оголошено загальну мобілізацію, уряд і Президент України В. Зеленський та всі державні установи продовжили працювати.

Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак і його радник Михайло Подоляк записали відеозвернення біля будівлі Офісу Президента та повідомили, що залишаються в Києві виконувати свої обов’язки. 25 лютого 2022 р.

Висловіть думку про важливість цього кроку для стійкості України на початку широкомасштабного вторгнення Росії.

2. Битва за Київ

Що змусило росіян відступити від Києва?

Російський план із захоплення Києва передбачав знищення першим ударом ППО і авіації, яка прикривала місто, висадку десантів на аеродромах Гостомеля та Василькова, блокування і захоплення міста броньованими колонами, що рухалися з Білорусі через Чорнобильську зону та з Росії через Суми й Чернігів.

Проте російський десант в аеропорту Гостомеля був розгромлений. Російська авіація зустріла опір з боку української ППО та авіації. За першу добу повітряних боїв над Києвом льотчики 40-ї бригади тактичної авіації (згодом отримали прізвисько «привид Києва») збили шість ворожих літаків. Ударів зазнали й російські колони, що розтягнулися на десятки кілометрів. Це дало змогу українським військам підтягнути на північні й західні околиці Києва артилерію та зайняти оборону вздовж річки Ірпінь.

Наступ на столицю почався і з північного сходу. Величезні сили росіян рушили всіма основними дорогами Чернігівської та Сумської областей. Ці сили мали заблокувати лівобережний Київ від допомоги основних військ, які розміщувалися на Донбасі. Десятки тисяч солдатів і тисячі одиниць техніки мали за кілька днів опинитися поблизу Броварів і Борисполя. Проте саме на цьому напрямку російські війська вперше отримали наземну відсіч.

Головнокомандувач ЗСУ (27 липня 2021 — 8 лютого 2024 р.) Валерій Залужний (у центрі) і начальник Генерального штабу Сергій Шаптала (праворуч) за оперативною роботою на передовій

Вулиця Вокзальна в Бучі з розбитою технікою армії РФ. 2022 р.

Про який розмах бойових дій на підступах до Києва свідчить наведена ілюстрація?

Зверніть увагу

Оборона Чернігова, Глухова, Прилук, Ніжина, Сум та інших міст і сіл півночі України розпорошила й розбила сили росіян, що йшли на Київ. Російські підрозділи опинялися в оточенні, потрапляли в засідки, зазнавали раптових ударів. Кількість російських угрупувань стрімко скорочувалася. Ключовою подією початку широкомасштабного вторгнення стала битва за Київ, що тривала 37 днів (24 лютого — 2 квітня 2022 р.). Перемогу в цій битві сил безпеки та оборони можна трактувати як відстоювання незалежності України. Наступні події стали боротьбою за відновлення територіальної цілісності України.

Стіна зруйнованого будинку в місті Бородянка (Київська область). Вціліла кухонна шафа з півником стала символом стійкості й нескореності. Березень-квітень 2022 р.

Першим бій прийняв Глухів. Близько 6-ї години бійці 58-ї бригади імені Виговського заблокували просування російської колони. Саме тут стало відомо про перше застосування Україною протитанкових ракетних комплексів Javelin, якими в перший день боїв поблизу Глухова вдалося знищити 15 російських танків Т-72. Російські війська відступили від Глухова та в обхід міста рушили до Ніжина, де зустріли жорсткий спротив. Через 104 роки після відомих подій під Крутами знову відбувся бій між українськими й російськими військовими. Цього разу в бою загинуло близько 200 росіян, решта були змушені відступити. На південь від Ніжина під Прилуками ЗСУ розбили ще одну російську колону. Російський наступ на Київ через Сумську і Чернігівську області було розпорошено, а більшість ударних підрозділів відрізано від забезпечення.

У містах і селах поширився партизанський рух, організований місцевою територіальною обороною (теробороною).

Тим часом основний удар узяв на себе Чернігів, який атакували одразу з трьох напрямків. 1-ша окрема танкова бригада ЗСУ знищила перші дві колони РФ довкола Чернігова. Проте російські сили переважали, і бої перемістилися до околиць міста. Вони тривали протягом усього березня. Чернігів вистояв і закрив собою столицю з лівого флангу.

Російські підрозділи, що змогли вийти до околиць Броварів, виявилися нездатними для прориву до Києва. Зрештою вони були розгромлені.

Прем’єр-міністр Великої Британії Б. Джонсон, Президент України В. Зеленський і харківська мисткиня Лєра Полянскова, яка подарувала їм фігурки відомого півника з Бородянки. 2022 р.

Спроби росіян прорватися в столицю через Гостомель, а потім Бучу, Ірпінь і Макарів теж провалилися. На початку березня російські війська намагалися зайти в місто через річку Ірпінь біля села Мощун. На прорив кинули найбоєздатніші підрозділи російських десантників. Щоб зупинити їх, довелося підірвати одну з дамб Київського водосховища. Долина річки Ірпінь заповнилася водою та стала непрохідною. Це допомогло оборонцям Києва вистояти.

Зрештою 19 березня українські сили почали тіснити росіян із захоплених територій. 30 березня Росія заявила про «планове перегрупування сил після виконання всіх завдань на київському напрямку». Насправді ж причиною відступу росіян стали важкі втрати й загроза потрапити в оточення.

На початку квітня 2022 р. Північна Київщина, Чернігівщина, Сумщина були очищені від російських військ підрозділами ЗСУ, Національної гвардії, прикордонників, сил територіальної оборони.

Після звільнення Київської області від російських військ в містах і селах було виявлено масові поховання вбитих жителів, установлено численні факти катувань людей російськими військовими. Найбільша кількість жертв припала на місто Буча. За час її окупації загинуло понад 420 мирних жителів.

Зоозахисниця Анастасія Тиха, що вивела собак з інвалідністю з Ірпеня (Київська область). Цей знімок американського фотографа Крістофера Окіконе став відомим у світі. 9 березня 2022 р.

Евакуація мирного населення з Ірпеня через зруйнований міст під обстрілами російських військ. Березень 2022 р.

Зверніть увагу

У лютому-березні 2022 р. відбулися російсько-українські переговори в Білорусі й Туреччині. Проте Москва схиляла Київ до капітуляції та не погоджувалася на жодні умови, щоб знайти компроміс. Тому ці зустрічі не мали результатів.

Українська влада назвала воєнні злочини РФ геноцидом українського народу та звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням розслідувати ці події. Злочинні дії Росії були засуджені багатьма державами й міжнародними організаціями.

3. Битва за Харків тривалістю 220 днів. Контрнаступ українських військ

У результаті якої операції було звільнено Харківщину?

Уже в перші години широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. російські війська опинилися на околицях Харкова. Проте сили оборони й безпеки України розбили їх на кільцевій дорозі поблизу села Циркуни. Ввечері російські війська спробували прорватися через П’ятихатки в центр міста, але знову зазнали невдачі. На захист міста стали тисячі добровольців. Російське командування не очікувало на такий опір. Швидкий прорив до Харкова було зірвано. 27 лютого російські підрозділи, що увірвалися до Харкова, були ліквідовані.

Руйнування в селі Мощун, що стало одним з ключових пунктів оборони Києва. Російські війська не змогли здолати опір українських захисників і прорватися до столиці

Цікаві факти

Під час наступу на харківському напрямку одним із перших колону бронетехніки росіян зупинив підрозділ Національної гвардії України на чолі зі старшим лейтенантом Євгенієм Громадським, який обороняв міст на в’їзді до Харкова. На допомогу долучився його батько Олег Громадський, полковник у відставці. Сім українських солдатів вступили в бій, знищивши кілька одиниць бронетехніки, реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) та автомобіль із боєкомплектом, що загальмувало просування колони. Під час бою О. Громадський ціною свого життя забезпечив прикриття солдатів.

Зверніть увагу

Після деокупації Харківщини в місті Ізюм правоохоронці виявили в лісі масове поховання. Із нього вилучили 451 тіло: 198 цивільних чоловіків, 212 цивільних жінок, 7 дітей і 22 військовослужбовці.

Село Циркуни (Харківська область). 2022 р.

Російські військові ще кілька разів намагалися оточити Харків, зокрема через Чугуїв. Коли й ця спроба провалилася, вони почали обстрілювати місто артилерією, руйнуючи цілі райони, особливо постраждала Салтівка.

Бої на підступах до Харкова тривали до 11 вересня 2022 р., коли українські сили перейшли в контрнаступ і в результаті успішної Балаклійсько-Куп’янської наступальної операції (6 вересня — 2 жовтня 2022 р.) звільнили понад 500 населених пунктів у Харківській, Донецькій і Луганській областях.

Як і під час звільнення Київщини, українські війська, що увійшли до міст Балаклія, Ізюм та інших населених пунктів, виявили місця масових поховань мирних жителів, закатованих і вбитих російськими військами.

4. Битва за південь України

Коли було зупинено наступ росіян на півдні України?

Уранці 24 лютого 2022 р. російські підрозділи, що наступали на півдні, прорвалися через село Чонгар у Херсонській області. Одночасно біля Антонівського мосту через Дніпро та біля дамби Каховської ГЕС висадився російський десант. Українські сили, що розташовувалися на лівобережній частині Херсонщини, опинилися перед загрозою оточення. Завдяки рішучим і швидким діям українське командування зберегло більшість сил та перевело їх на правий берег Дніпра. Проте облаштувати оборону по Дніпру не вдалося. На той час російські війська вже захопили Нову Каховку та швидко переправлялися на правобережжя, плануючи просунутися до Миколаєва та Одеси.

Пошкоджений логістичний центр видавництва «Ранок», що не припинило роботу. Квітень 2022 р.

Цікаві факти

Росія дотепер масово атакує житлові райони та цивільну інфраструктуру. Так, 23 травня 2024 р. внаслідок ракетної атаки було завдано зруйнувань друкарні «Фактор-Друк», загинуло семеро її працівників.

Мітинг проти російської окупації в Херсоні. Напис на плакаті: «Херсон — це Україна». 5 березня 2022 р.

Що спонукало людей до прояву своєї громадянської позиції озброєним російським загарбникам?

Цікаві факти

Вислів «Доброго вечора, ми з України» став популярним неофіційним військовим привітанням в Україні після широкомасштабного російського вторгнення у 2022 р. Зокрема, так розпочинав свої відеозвернення голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім. Вислів походить від пісні 2021 р., створеної гуртом PROBASS A HARDI з Кременчука (Полтавська область).

1 березня 2022 р. росіяни оточили Херсон, й останніми в нерівний бій за місто вступила нечисленна тероборона. Він завершився трагедією в Бузковому парку, де загинули щонайменше 24 українські бійці.

Прорив українських військ з лівобережжя через Антонівський міст хоч і не допоміг захистити Херсон, але дозволив побудувати оборону Миколаєва, яку очолив генерал Дмитро Марченко. Миколаїв вистояв.

Російські війська спробували прорватися на правий берег Південного Бугу через мости в місті Вознесенськ (це була єдина найближча альтернативна дорога на Одесу в обхід Миколаєва). Узяття Вознесенська дало б можливість росіянам вийти до Придністровського регіону Молдови, що перебуває під контролем Росії та відрізати південь України.

2 березня 2022 р. до Вознесенська підійшли одразу три російські колони, але протягом двох днів вони були розбиті й відкинуті. Значну роль в обороні міста відіграла місцева тероборона. Подальші наступальні дії російських підрозділів були спрямовані на Кривий Ріг і Запоріжжя, однак і тут наступ вдалося зупинити.

Дії російських військ на півдні України тісно пов’язані з операцією з блокування Чорноморським флотом Росії українських територіальних вод у Чорному морі. Порти, торговельні й військові кораблі опинилися під нищівними ударами російських ракет. РФ замінувала шляхи слідування торговельних суден. Морський експорт продукції з України зупинився. Неможливість експорту зерна поставила під загрозу голоду мільйони людей в Африці та Азії. Так блокада стала не лише українською проблемою.

Зверніть увагу

Російський флот зазнав значних втрат після широкомасштабного вторгнення в Україну. 24 лютого 2022 р. крейсер «Москва», фрегат «Адмірал Ессен» і патрульний корабель «Василь Биков» підійшли до острова Зміїний. Із них пролунали заклики до українських військових здатися. Зухвала фраза-відмова прикордонників стала крилатою. Пізніше, 4 квітня, фрегат «Адмірал Ессен» було підбито ракетою «Нептун» поблизу Одеси. Крейсер «Москва» потопили двома ракетами «Нептун» 13 квітня. А «Василь Биков» з нез’ясованих причин загорівся поблизу Севастополя в серпні.

Гармата українського танку з написом «Доброго вечора, ми з України». 2022 р.

Населення Енергодару намагається не пропустити російські війська до міста. Початок березня 2022 р.

Цікаві факти

На початку березня 2022 р. колона російської бронетехніки підійшла до міста Енергодар, де розташовувалася найбільша атомна електростанція в Європі — Запорізька АЕС. Вона виробляла 20% електроенергії України. На ній працювало понад 11 тис. робітників. Назустріч росіянам вийшли мирні беззбройні люди з прапорами й плакатами та декілька днів не пускали їх у місто. Однак у ніч проти 4 березня 2022 р., застосувавши силу, російська армія захопила станцію та місто.

Історичні персоналії

Морський піхотинець Віталій Скакун одним із перших здобув звання Героя України після широкомасштабного вторгнення російської армії. Він загинув у перші години бойових дій, підірвавши разом із собою Генічеський міст. Ціною власного життя він уповільнив просування російських військ.

Ключові події на морі розгорнулися навколо острова Зміїний. Російські війська захопили острів, сподіваючись перетворити його на плацдарм для подальшого захоплення півдня України. Однак українські сили оборони завадили цим планам. За допомогою протикорабельних ракет, далекобійної артилерії та авіації вони завдали відчутних ударів по російському флоту.

Загалом у боях навколо острова Зміїний Росія втратила чотири морські судна (крейсер, буксир і два катери), вісім систем ППО та один вертоліт із піхотою. 4 липня 2022 р. Україна повернула контроль над ним. Невеликий острів у Чорному морі став місцем стратегічної поразки Чорноморського флоту РФ.

Прорив російських військ із Криму дав їм змогу потрапити в тил українських військ, які билися на Донбасі. 26 лютого росіяни зайшли в місто Мелітополь, а 27 лютого — у Бердянськ. Проте придушити акції протесту місцевого населення їм удалося лише в середині березня. Далі російські колони рушили на Запоріжжя, Оріхів, Гуляйполе і Маріуполь. Єдиним їхнім успіхом стало блокування та захоплення Маріуполя після тривалого штурму.

Росія вирішила за кримським зразком примусово приєднати території, які контролювала її армія. Генеральна Асамблея ООН 12 жовтня 2022 р. ухвалила резолюцію, яка засудила спробу анексії РФ окупованих територій України.

Зверніть увагу

Влітку 2022 р. під міжнародним тиском і внаслідок поразок на морі Росія погодилася на розблокування українських портів для експорту зерна. За посередництва ООН і Туреччини для торговельних кораблів було створено безпечний коридор, але він проіснував лише рік. У липні 2023 р. російська влада скасувала домовленості. Проте на той час Україна вже знайшла спосіб самостійно налагодити свою морську торгівлю. Ключовим елементом у цьому стали морські дрони.

Повернення українського прапора на острів Зміїний. 4 липня 2022 р.

Що дала Україні ця перемога?

Президент України вручає державні нагороди українським військовим, які звільняли Херсонщину. Листопад 2022 р.

Цікаві факти

Під час звільнення Херсонщини відомим стало село Чорнобаївка, у якому розташовувався аеропорт Херсону. Російські війська намагалися перетворити аеропорт на головний логістичний центр на цьому напрямку. Тут концентрувалися сили, спорядження, боєприпаси тощо. Під час боїв ЗСУ 28 разів завдали успішних ударів по російських позиціях на аеродромі.

11 листопада 2022 р., після дев’яти місяців окупації, сили оборони і безпеки України звільнили Херсон. Визволення правобережної частини Херсонщини відбувалося з важкими боями. Проте українські військові змогли перерізати основні логістичні шляхи росіян через Дніпро (Антонівський міст і міст на дамбі Каховської ГЕС). Це стало головною передумовою їхнього відступу.

5. Битва за Донбас. Оборона Маріуполя

Скільки днів тривала оборона Маріуполя?

24 лютого 2022 р. російські війська розпочали масований наступ і в зоні ООС. Росія планувала оточити та знищити найбоєздатніші частини українських сил на Донбасі. Створена з 2015 р. ешелонована українська оборона витримала перший удар. Росіяни вдарили в тил українських підрозділів на Луганщині і змусили їх відійти з окремих позицій.

Оборона українських сил зосередилася на заході Луганщини в густонаселеному районі, де розміщувався тимчасовий обласний центр Сєвєродонецьк (зараз Сіверськодонецьк) із прилеглими містами Лисичанськ, Рубіжне, Попасна, Гірське, Кремінна. Запеклі бої тут тривали з квітня до липня 2022 р. 18 квітня Україна втратила контроль над Кремінною, 8 травня росіяни після 66 днів боїв зайняли Попасну, 14 травня окупували Рубіжне. Під час наступу росіяни завдавали містам значних руйнувань. У цей час важливим рубежем оборони України стала річка Сіверський Донець. Весняна повінь і руйнування дамб, мостів перетворили річку на природну перешкоду. На початку травня російські війська здійснили щонайменше дев’ять спроб форсувати Сіверський Донець. Під селищем Білогорівка 11 травня 2022 р. РФ втратила близько 80 одиниць техніки та 485 осіб. Росіянам довелося майже два місяці впритул штурмувати Сєвєродонецьк.

Аеродром у селі Чорнобаївка (Херсонська область). На фотографії видно місця ураження російської техніки. 2022 р.

Чому цей аеродром став символом битви за Херсон?

Завод «Азовсталь» під обстрілами російської артилерії та авіації. 2022 р.

За допомогою додаткових джерел підготуйте розповідь про оборонців «Азовсталі».

Зверніть увагу

Після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 р. більша частина населення Маріуполя залишилася в місті. Люди змогли виїхати переважно лише після 15 березня. Остаточна кількість загиблих від бомбардувань, обстрілів досі невідома. Трагедією стало бомбардування 16 березня росіянами приміщення місцевого театру, де переховувалося від 500 до 1200 мирних жителів.

24 червня російські війська захопили населені пункти Гірське і Золоте на південь від Сєвєродонецька і Лисичанська. Це поставило українські підрозділи під загрозу оточення. Вони були змушені залишити Сєвєродонецьк, а 3 липня — Лисичанськ. На цьому російський наступ виснажився, як і наступ на Слов’янськ, але росіяни захопили місто Лиман. Під час контрнаступу в Харківській області українські війська звільнили Лиман і розпочали звільнення Луганщини. У листопаді 2022 р. фронт на цій ділянці стабілізувався.

Із початку широкомасштабного вторгнення важливі події розгорнулися на півдні Донецької області, навколо Маріуполя. Захоплення цього міста російське командування вважало ключовим завданням на шляху створення Росією сухопутного коридору до Криму. Також місто завдяки металургійним комбінатам і порту було важливим економічним центром України. За наявними джерелами можна стверджувати, що Маріуполь атакували 18—22 тис. російських військ за підтримки важкої техніки, артилерії, авіації та флоту. Їм протистояли близько 5,7 тис. українських захисників («азовці», морпіхи, прикордонники, поліція, тероборона та добровольці) з обмеженою кількістю зброї та боєприпасів. Битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з яких — у цілковитому оточенні.

Катерина Поліщук — волонтерка і парамедикиня з Тернопільщини, яка рятувала мирних жителів і захисників Маріуполя. Її голос, що піднімав бойовий дух військових, лунав у підземеллях «Азовсталі», коли на завод падали бомби і снаряди. За це дівчину прозвали «Пташка»

Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, голова уряду Словаччини Едуард Гегер, прем’єр-міністр Словенії Робер Голоб, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і президентка Молдови Мая Санду. Буча (Київська область). 31 березня 2023 р. (річниця звільнення від російської окупації)

Цікаві факти

Під час окупації Маріуполя, щоб забезпечити запасами оточених та евакуювати поранених, Україна організувала «повітряний міст»: 16 вертольотів здійснили сім бойових вильотів у місто, для чого їм довелося заглибитися на окуповану територію більш ніж на 100 км. Унаслідок операції було втрачено три вертольоти, але всі вони виконали своє завдання.

Оборону Маріуполя взяли на себе командири полку «Азов» і морської піхоти. Командир «Азова» Денис Прокопенко («Редіс»), його заступник Святослав Паламар («Калина»), майор морпіхів Сергій Волинський («Волина») та інші. Ключовим центром оборони міста став металургійний завод «Азовсталь». Оборонці міста відтягнули на себе сили росіян і дали змогу українській армії перегрупуватися та дочекатися отримання більшої кількості зброї від Заходу.

Протягом 16—20 травня 2022 р. оборонці міста за наказом головнокомандувача вийшли з укриття для організації евакуації. Про неї було домовлено з лідерами Франції, Туреччини, Ізраїлю і Швейцарії, а також Генеральним секретарем ООН. Після виведення майже 2,5 тис. українських військових вони мали очікувати на обмін. Проте під час обмінів Росія повернула лише частину бійців.

У ніч проти 29 липня 2022 р. за наказом російського командування було здійснено сплановане вбивство українських військових, яких утримували в Оленівській колонії. Унаслідок організованого вибуху загинуло близько 60 осіб.

6. Міжнародна підтримка України. Європейська та євроатлантична інтеграція України

1. Якими були здобутки міжнародної підтримки України? 2. Коли Україна стала кандидатом на вступ до ЄС?

Широкомасштабне вторгнення російських військ зумовило потужну міжнародну підтримку України. Демократичні держави світу бачили в Росії загрозу стабільності міжнародних відносин, що склалися після Другої світової війни. Політику Росії під керівництвом президента В. Путіна назвали рашизмом.

До підтримки України залучені міжнародні організації, урядові та неурядові організації, окремі особи. Вони надають постійну військову, технічну та гуманітарну допомогу.

А•Я Словник

Рашизм — термін, що є похідним від словосполучення «російський фашизм». Він позначає новий різновид тоталітарної ідеології, що лежить в основі політичного режиму в РФ. Рашизм пропагує переваги російського народу над іншими, особливо над народами, які перебували під владою колишньої Російської імперії (російський шовінізм). Також рашизм заснований на ідеях розширення і панування Росії на територіях, що входили до складу СРСР, шляхом прямого їх захоплення (імперіалізм).

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і Президент України В. Зеленський беруть участь у відкритті на Алеї сміливості в Києві символічної таблички на честь європейської лідерки. На Алеї розміщені таблички з іменами лідерів світу, які підтримували Україну проти агресії РФ (Великої Британії, Польщі, Латвії, Чехії та інших держав)

Засідання у «форматі “Рамштайн”» у Німеччині. У центрі — міністр оборони США Ллойд Остін, праворуч від нього — Міністр оборони України Олексій Резніков. 21 квітня 2023 р.

Зверніть увагу

За результатами Вільнюського саміту НАТО 11—12 липня 2023 р. було прийнято декларацію, яка проголошувала, що «майбутнє України — у НАТО», «ми [НАТО] підтверджуємо зобов’язання, яке ми взяли на саміті 2008 р. в Бухаресті, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що шлях України до повної інтеграції вийшов за межі потреби Плану дій щодо членства». У той самий час було зазначено, що «ми [НАТО] будемо в змозі надати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і будуть виконані всі умови».

Після 24 лютого 2022 р. Президент України В. Зеленський прийняв у Києві сотні лідерів іноземних держав, керівників міжнародних організацій, впливових громадських і культурних діячів. Крім того, Президент та інші представники державної влади України побували з офіційними візитами в багатьох країнах. Визнанням героїзму українського народу в російсько-українській війні стало запрошення Президента України виступити з трибун законодавчих органів провідних держав, Європейського парламенту та Генеральної Асамблеї ООН.

Держави запровадили проти РФ значні санкції (станом на початок 2024 р. 13 пакетів санкцій). Вони підривають економіку Росії, обмежують її можливості для подальшої агресії. Для організації постачання воєнної допомоги союзники України започаткували щомісячні зустрічі міністрів оборони. На сьогодні в них взяли участь понад 50 держав. За місцем першого зібрання — американською авіабазою в Німеччині — вони дістали назву «формат “Рамштайн”».

Цікаві факти

Від 2022 р. понад 50 країн світу завдяки «формату "Рамштайн”» надали Україні системи ППО та ракети до них, мільйони снарядів, мін, тисячі одиниць бронетехніки, у тому числі понад 800 основних бойових танків. Також сили оборони і безпеки отримали десятки тисяч протитанкових ракет і переносних зенітних комплексів, а влітку 2024 р. — літаки F-16.

Українські артилеристи проходять підготовку на території Великої Британії. 2022—2023 рр.

Якою є роль міжнародної підтримки для України?

Екіпаж однієї з бойових машин піхоти (БМП) М2 Bradley, що були поставлені США. 2023 р.

А•Я Словник

Внутрішньо переміщені особи — громадяни України, іноземці або особи без громадянства, що проживають на території України, але вимушено залишили місце проживання внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайних ситуацій тощо.

Сотні пакетів воєнної допомоги забезпечили ЗСУ сучасною зброєю, яка дала змогу отримати технічну перевагу на полі бою.

28 лютого 2022 р. В. Зеленський звернувся до ЄС з ініціативою щодо входження України до організації за спрощеною процедурою. 23 червня 2022 р. після виконання Україною певних умов лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство. У грудні 2023 р. розпочали переговори щодо вступу України до ЄС.

Також тривають переговори про вступ України до НАТО. Важливими на цьому шляху стали рішення Вільнюського саміту НАТО (липень 2023 р.).

7. Внутрішньо переміщені особи та біженці. Повсякдення в умовах війни

Які держави прийняли найбільше українських біженців?

Російсько-українська війна призвела до появи значної кількості внутрішньо переміщених осіб і біженців, особливо у 2022—2023 рр. За різними оцінками, біженцями стали понад 6 млн українців. Більшість із них опинилися в європейських державах. Найбільше українських біженців прийняли Польща, Німеччина, Чехія.

Приблизно таку саму кількість становлять і внутрішньо переміщені особи. Вони розселилися в багатьох областях України, переважно західних. Найбільше людей зосереджено у великих містах (Київ, Львів, Дніпро, Одеса тощо). Значну допомогу внутрішньо переміщеним особам надають місцеві громади, громадські організації, волонтери.

Натовп на пероні Харківського вокзалу. Березень 2022 р.

Переміщення населення в умовах російсько-української війни після 24 лютого 2022 р.

A•Я Словник

Фільтраційний пункт — тут: місце перевірки російськими військовими українських громадян, які мають намір виїхати з окупованих Росією територій. Метою фільтрації є виявлення проукраїнськи налаштованих осіб: активістів, волонтерів, учасників АТО/ООС, військовослужбовців ЗСУ, осіб, які володіють інформацією про воєнні дії, розташування військ тощо.

На початку березня 2022 р. стало відомо, що російська влада організувала примусове вивезення українських громадян з новоокупованих територій на території, що були окуповані раніше. Згодом надійшла інформація про заходи з депортації українців на території Росії та Білорусі. Ці дії є міжнародним злочином. Уже на початок жовтня 2022 р., за даними ООН, на території РФ опинилося близько 2 млн громадян України, у Білорусі — понад 15 тис. осіб.

Значне переміщення громадян України на територію Росії та Білорусі було зумовлене низкою чинників. Так, українські громадяни, що опинилися на зайнятих російською армією територіях, намагалися самостійно виїхати на підконтрольну уряду України територію, проте це не завжди вдавалося, адже Росія блокувала та обстрілювала евакуаційні коридори. Люди були змушені виїжджати через окуповані території України до Російської Федерації, а далі — у треті безпечні країни, через які, зокрема, поверталися в Україну. Гуманітарні коридори з перервами працювали з Донецької, Луганської, Сумської, Київської, Харківської та Запорізької областей. Гуманітарних коридорів із Херсонської області не було створено.

Проте більшість людей переселили примусово (тобто депортували) до фільтраційних пунктів.

Тим, хто пройшов фільтрацію, видавали міграційні карти та везли до Росії. Частина людей опинилась у пунктах тимчасового розміщення. Їм надавали або спеціальні статуси іноземних громадян (біженці тощо), або громадянство РФ за спрощеною процедурою.

Зверніть увагу

17 березня 2023 р. судді Міжнародного кримінального суду в Гаазі (Нідерланди) видали ордери на арешт президента Росії В. Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їм оголосили підозру у вчиненні воєнних злочинів у вигляді незаконних депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, з території України. Обвинувачення ґрунтуються на підставах, що ці особи несуть відповідальність за «незаконну депортацію та переміщення українських дітей з окупованих районів України до Російської Федерації всупереч Римському статуту».

Боно та Едж з U-2 виступають у київському метро на станції «Хрещатик». 8 травня 2022 р.

Якою була мета таких культурних заходів?

Один із класів школи, облаштованої в метро Харкова. 2024 р.

Найбільш вразливою категорією серед переміщених (депортованих, викрадених) громадян України є діти. Щодо них на території Росії застосовують заходи з ідеологічної обробки, їм змінюють прізвища та громадянство. Українські владні структури, громадські та міжнародні організації намагаються відшукати і повернути цих дітей в Україну.

Росія цілеспрямовано докладає зусиль, щоб погіршити життя мирного населення України. Із початку широкомасштабного вторгнення і до кінця 2023 р. Росія випустила по Україні 7,5 тис. ракет і майже 4 тис. ударних дронів. Вона обстрілювала українську енергосистему, нищила економічний потенціал України. Це призвело до аварійних відключень світла, а подекуди й до системних аварій.

У вкрай складних умовах українці знаходять способи боротися з холодом, відсутністю світла та продовжують працювати. Після падіння виробництва на початку широкомасштабного вторгнення до 2023 р. вдалося відновити зростання ВВП, було зібрано рекордний урожай зернових та іншої сільськогосподарської продукції, розгорнув роботу військово-промисловий комплекс України. Велику роль у цьому відіграла й міжнародна підтримка.

Російські бомбардування поставили на порядок денний питання про негайне зміцнення систем ППО та по можливості завдання удару по стратегічній авіації Росії. Ситуацію було значно покращено завдяки союзникам і зусиллям українських фахівців.

Також Головне управління розвідки України (ГУР) та інші підрозділи ЗСУ, СБУ вживають заходів, щоб мінімізувати можливість ракетних атак: руйнують аеродроми базування стратегічної авіації Росії, заводи з виробництва компонентів ракетного озброєння, нафтобази тощо.

Цікаві факти

В умовах широкомасштабного російського вторгнення метро в містах України (Києві, Харкові та Дніпрі), що було зручним видом транспорту, стало ще й бомбосховищем. У перші тижні в метро Києва щодня переховувалося до 20 тис. осіб. Тут відбулися десятки заходів: від пресконференції В. Зеленського до концертів українських і закордонних артистів. На великому благодійному концерті гурту «Океан Ельзи» на станції «Золоті ворота» 24 квітня 2022 р. зібрали понад 8 млн грн для дітей, що постраждали через війну. У Харкові у 2023—2024 рр. у метро було облаштовано школу.

Зверніть увагу

Українські митці з початку широкомасштабного вторгнення РФ активно допомагають українським військовим і цивільним, які постраждали від російської агресії. Так, українські гурти й співаки провели низку благодійних турів за кордоном. До волонтерства долучилися і українські письменники, науковці, громадські діячі. Українські художники й театральні діячі організовують благодійні аукціони, виставки, вистави тощо.

Значною мірою саме культура поряд із дипломатією допомагає формувати міжнародну коаліцію на підтримку України.

Наслідки удару російських ракет по ДніпроГЕС. Запоріжжя. 22 березня 2024 р.

Зверніть увагу

Ще від часів Революції Гідності, окупації Росією Кримського півострова і початку російської агресії на Донбасі церкви й храми стали центрами духовної підтримки захисників України та їхніх сімей. Тут організовують пункти збору гуманітарної допомоги для бійців, які перебувають на передовій, родин вимушених переселенців, сімей загиблих військових. Серед волонтерів є багато представників релігійних громад.

29 грудня 2023 р. і 2 січня 2024 р. з території РФ по містах України було випущено понад 100 засобів повітряного ураження. 19—22 березня 2024 р. Росія завдала наймасштабнішого на той час удару по енергетичній системі України, що вивело з ладу 80% ТЕЦ в Україні й частину ГЕС.

РФ зумисне завдає масових ударів по цивільних об’єктах України. Постійно змінюючи тактику, напрямки обстрілів, кількість ракет і безпілотників, збільшуючи тривалість атак, російська влада намагається примусити українців скоритися.

8. Релігія та культура в допомозі фронту та Україні

Як війна відобразилася на релігійному житті?

24 лютого 2022 р. Російська православна церква відкрито підтримала вторгнення Росії в Україну, тим самим виставивши УПЦ МП як пособника агресії.

Частина парафій УПЦ МП перейшла до ПЦУ: до кінця 2022 р. до ПЦУ перейшло 214 релігійних громад, а у 2023 р. — 63. Натомість РПЦ відібрала в УПЦ МП єпархії в окупованих Криму та Ровеньках на Луганщині.

У перші місяці широкомасштабного вторгнення українська влада намагалась уникати дій, які могли розколоти суспільство. Натомість дії багатьох священників і керівництва УПЦ МП свідчили про їхню проросійську позицію, тому священники отримували підозри в державній зраді.

Напередодні 2023 р. уряд не продовжив оренду двох соборів УПЦ МП на території Києво-Печерської лаври. Митрополит ПЦУ Епіфаній 7 січня вперше провів богослужіння в Києво-Печерській лаврі.

Митрополит ПЦУ Епіфаній в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. 7 січня 2023 р.

Військові капелани на Марші захисників України в День Незалежності України. Київ. 24 серпня 2020 р.

Пошкоджений монумент Т. Шевченку на тлі руйнувань від російських обстрілів у Бородянці (Київська область). 2022 р.

А•Я Словник

Капелан (військовий капелан) — священнослужитель, який здійснює богослужіння серед військових.

Складною залишається релігійна ситуація на окупованих територіях України. Представники окупаційної адміністрації РФ проводять репресії за ознакою релігійної належності. Найбільших утисків зазнають священники й віряни ПЦУ, УГКЦ, протестантських церков та інших конфесій, «які є виразно українськими за культурою». Станом на 2023 р. внаслідок російської агресії було зруйновано понад 500 релігійних споруд.

Українські церкви долучили до створення інституту капеланства.

Широкомасштабне вторгнення РФ в Україну активізувало культурні процеси в нашій державі. Письменники, музиканти, режисери, дизайнери, скульптори, художники шукають натхнення в образах сучасних героїв, бійців сил оборони, відбивають у своїх роботах силу і мужність народу, його любов до рідної землі, віру в перемогу та біль трагедії. Зросла популярність українських пісень, брендів одягу та аксесуарів, відвідуваність виставок українських художників і кількість переглядів українських фільмів.

9. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях

Назвіть найбільші підпільні організації, що діють на окупованих територіях України.

Рух Опору на окупованих територіях виник ще у 2014 р. Значного розмаху він набув у Криму, де населення тривалий час саботувало заходи окупаційної адміністрації. Згодом згуртувалися осередки підпільного руху.

Гурт «Kalush Orchestra» — переможець «Євробачення-2022»

Приклади листівок, які поширюють на тимчасово окупованих територіях України

Який плакат спонукає до конкретних дій?

Листівки руху «Атеш» в Алушті. Напис: «Вступай до лав Атеш»

Цікаві факти

Одна з найвідоміших підпільних організацій — «Атеш» (у перекладі з кримськотатарської мови — «вогонь»). Рух виник у Криму влітку 2022 р. та має на меті звільнити всі окуповані Росією українські території. У лютому 2023 р. в Мелітополі виник жіночий рух «Зла Мавка». Рух «Жовта стрічка» використовує малюнки, проукраїнські графіті, зриває та спалює російські пропагандистські плакати, прапори, символіку, чинить перешкоди заходам окупаційної адміністрації.

Із перших днів повномасштабного вторгнення в Україну російська армія зіткнулася не лише із запеклим опором ЗСУ, але й з масштабним партизанським і підпільним рухом. Координацією та керівництвом Руху Опору займаються Сили спеціальних операцій (ССО).

За допомогою літери «Ї» наприкінці 1980-х рр. почала боротися проти радянської системи львівська інтелігенція, започаткувавши культурологічний часопис «Ї». І тепер українське підпілля на окупованих територіях використовує літеру «Ї» як знак спротиву

Літера «Ї» в Маріуполі. Вересень 2022 р.

Зверніть увагу

До колабораційної діяльності належать:

публічна підтримка або заперечення агресії, заклик до проведення незаконних заходів на окупованих територіях тощо;
допомога державі-агресору реалізувати свою політику на окупованих територіях;
обіймання посад або виконання роботи в окупаційних адміністраціях;
економічна співпраця з державою-агресором.

На сьогодні Рух Опору складається з таких частин. Перша — партизанська боротьба, коли цивільні люди беруть до рук зброю та здійснюють диверсії або напади на окупантів. Друга — це підпілля. Сучасні підпільники продовжують жити у своєму місті або селі, яке потрапило в окупацію. Проте разом із тим вони повідомляють цінну доступну їм інформацію українським військовим, саботують роботу окупаційної адміністрації. Третя частина Руху Опору — допоміжні сили. Вони допомагають партизанам і підпільникам грошима, продуктами, одягом, прихистком.

Спочатку люди відкрито протестували проти російської окупації, але в міру зростання репресій Рух Опору перейшов до партизанської і підпільної діяльності.

У населених пунктах на окупованих територіях почали поширюватися патріотичні графіті та листівки, час від часу відбувалися диверсії на російських складах боєприпасів та інших об’єктах інфраструктури.

Частина громадян України, що опинилися на окупованих територіях, погодилися на колабораційну діяльність, тобто добровільну усвідомлену співпрацю з окупаційною адміністрацією РФ на шкоду Україні.

10. Бойові дії у 2023-2024 рр.

Де відбувалися головні бої у 2023—2024 рр.?

Загалом події 2023 р. не призвели до значних змін лінії фронту.

Після поразки на правобережжі Дніпра в листопаді 2022 р. російське командування зосередило зусилля на Донбасі. Узимку 2022—2023 рр. росіяни постійно змінювали напрямки, перекидали резерви, концентрували сили. Зрештою їм вдалося прорватися в напрямку Соледару. На вістрі атаки рухалися підрозділи приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер», які здобули значний бойовий досвід у Сирії, Лівії та інших державах. 25 січня 2023 р. українські військові відійшли від Соледару. Бої за це місто були частиною більш масштабної битви за Бахмут, що розпочалася ще в серпні 2022 р. Українські військові обороняли Бахмут протягом дев’яти місяців, але врешті 20 травня відійшли на його західні околиці. На той момент місто було повністю зруйноване російською артилерією та авіацією.

У червні 2023 р. українські війська зробили декілька спроб перейти в контрнаступ на півдні, але це не мало вагомих результатів.

Президент України передав у Конгрес США прапор від українських захисників Бахмуту. 22 грудня 2022 р.

Запуск оператором FPV дрона-камікадзе

Висловіть думку, як дрони вплинули на хід бойових дій.

Витік води з Каховського водосховища через підірвану росіянами дамбу. 6 червня 2023 р.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте наслідки злочинних дій російських військ.

Зверніть увагу

6 червня 2023 р. на початку українського контрнаступу росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС. Села й міста на обох берегах Дніпра нижче за течією зазнали серйозної шкоди від паводка, загинули десятки людей.

У зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів, більшість із них на лівобережжі Херсонщини. Евакуації потребували 40 тис. осіб, 25 тис. із них — на окупованій частині території. Російська армія перешкоджала евакуації постійними обстрілами. Також підрив мав й інші негативні наслідки. Так, у Дніпро потрапило 150 т мастила, а Каховське водосховище обміліло, що загрожувало нестачею води для охолодження Запорізької АЕС, а отже, аварією на станції. Окрім екологічної катастрофи, підрив станції вплинув і на український контрнаступ на півдні: затоплення унеможливило просування військових і техніки на цій ділянці фронту.

Український контрнаступ мав розгорнутися широкою дугою від Дніпра до Вугледару. Проте це виявилося неможливим, бо за попередні місяці росіяни встигли вибудувати три лінії оборони й щільно замінувати території.

Протягом п’яти місяців сили оборони України намагалися здолати російські позиції. Найбільший успіх мали операції в районі села Роботиного: вдалося зрізати Времівський виступ та відсунути російські війська на деяких ділянках. Проте нестача техніки в сил оборони та перевага російських військ у повітрі не дали просунутися далі.

Набагато результативнішими влітку і восени 2023 р. стали активні дії на морі. Головною метою було винищити кораблі Чорноморського флоту та витіснити його з Криму для безпеки морської торгівлі України та зменшити ракетні удари по українських містах. Операції пройшли успішно. Українці застосували нещодавно створені морські дрони власної розробки.

8 жовтня 2022 р. внаслідок підриву наповненої вибухівкою вантажівки та 17 липня 2023 р. після ударів морських дронів двічі зазнавав пошкодження незаконно збудований мостовий перехід між тимчасово окупованою АР Крим та РФ через Керченську протоку.

Зрештою вцілілі залишки російського флоту перебазували на територію Росії (до Новоросійська) та в порти Абхазії (окупована Росією частина Грузії). Усе це суттєво зменшило обстріли України морськими крилатими ракетами «Калібр». Російські кораблі перестали з’являтися в північно-західній частині Чорного моря. Морську блокаду України було остаточно прорвано.

Так званий «Кримський міст» після підриву 8 жовтня 2022 р.

Головнокомандувач ЗСУ (від 8 лютого 2024 р.) Олександр Сирський під час відвідування району активних бойових дій на сході України

У середині жовтня українська морська піхота форсувала Дніпро в районі Херсону та відтіснила росіян із декількох позицій на окупованому лівому березі річки. Особливо запеклі бої розгорнулися біля села Кринки.

Нестача снарядів в українських військових, перевага Росії в повітрі, виснаження окремих українських підрозділів дали росіянам хибну надію, що вони зможуть узяти кількістю. Атаки активізувалися на п’яти ділянках фронту: від Куп’янська (Харківська область) до Роботиного (Запорізька область). Російська армія з величезними втратами змогла захопити Мар’їнку (кінець грудня 2023 р.), Авдіївку (середина лютого 2024 р.), Вугледар (жовтень 2024 р.) у Донецькій області.

Розуміючи нерівність умов, у яких доводиться вести боротьбу українським воїнам, Генштаб, розвідка, влада й суспільство шукають шляхи і способи підтримки. У 2024 р. удари безпілотниками по російських нафтобазах порушили доставку палива та мастильних матеріалів російським військам. Крім того, Україна розробила далекобійні дрони, здатні вражати об’єкти на відстані до 2 тис. км. Прорив кордону в Курській області й перехід ЗСУ на російську територію суттєво змінили перебіг бойових дій. Усе це крок за кроком руйнує міф про непереможність Росії та наближає українську перемогу.

Цікаві факти

У березні 2023 р. відбулася спроба перенести бойові дії на територію Росії. Збройні підрозділи увійшли в прикордонні села Брянської області Росії. А в травні вони кілька днів утримували прикордонний пункт пропуску та навколишні села в Бєлгородській області й закликали росіян до опору режиму В. Путіна. Протягом року підрозділи повторювали подібні вилазки.

Цей досвід став корисним для великого прориву українських військ 6 серпня 2024 р. в Курську область і взяття під контроль її частини.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

ключові події широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну;
успіхи України на шляху до європейської і євроатлантичної інтеграції.

Працюємо з хронологією

24 лютого 2022 р. — Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну.

24 лютого — 20 травня 2022 р. — Оборона міста Маріуполь.

Червень 2022 р. — Надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

6 вересня — 2 жовтня 2022 р. — Балаклійсько-Куп’янська наступальна операція українських військ.

11 листопада 2022 р. — Звільнення Херсону.

Грудень 2023 р. — Початок переговорів щодо вступу України до ЄС.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Коли почалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну?

2. Які області України намагалася анексувати Росія у 2022 р.?

3. Кандидатом на членство в якій організації стала Україна в червні 2022 р.?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу: 1) напрямки просування російських військ під час широкомасштабного вторгнення в Україну; 2) територію, яка була захоплена російськими військами і яка була звільнена українськими військами станом на 1 січня 2024 р.; 3) острів, який став символом поразки Чорноморського флоту Росії.

5. Завдання з хронології. Підготуйте хронологію основних подій в Україні після широкомасштабного вторгнення. Визначте ключові моменти.

6. Візьміть інтерв’ю у своїх близьких або знайомих та дізнайтеся про те, як для них почалося широкомасштабне вторгнення; про їхні стратегії виживання під час бойових дій.

7. Працюємо разом. Обговоріть, що спонукає людей до участі в Русі Опору та колабораційній діяльності. Чи є виправдання останньому явищу?

8. Чи справді сьогодні Україна є «щитом Європи»? Доберіть відповідні аргументи.

9. Працюємо в малих групах. Складіть перелік перетворень, які, на вашу думку, необхідно здійснити Україні на шляху залучення до європейської і світової спільноти.

Узагальнюємо і оцінюємо

10. Охарактеризуйте бойові дії в Україні у 2022, 2023, 2024 рр.

11. Працюємо в парах. За допомогою методу усної історії проведіть інтерв’ю за темою «Діалоги про війну: відверті розмови з учасниками (свідками) війни Росії проти України (воїнами, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами)».

12. Працюємо разом. За допомогою методу «ПРЕС» обговоріть проблемне питання. Що заважає Україні стати членом ЄС і НАТО?