§ 32. Україна у 2019-2021 рр.

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109538

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити політичні та соціально-економічні зміни у 2019—2021 рр., початок широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Коли почалася війна Росії проти України? 2. Сформулюйте підсумки АТО.

1. Президентські вибори та дострокові вибори до Верховної Ради України 2019 р.

• Якими були результати виборів 2019 р.?

31 березня 2019 р. відбулися вибори Президента України. У першому турі визначилися два кандидати: Володимир Зеленський (30,24%) і Петро Порошенко (15,95%). За результатами другого туру переміг В. Зеленський (73,22 % голосів). Інавгурація шостого Президента України відбулася 20 травня 2019 р.

21 травня 2019 р. В. Зеленський достроково розпустив Верховну Раду України VIII скликання та призначив позачергові вибори на 21 липня 2019 р. На них В. Зеленський закріпив свою перемогу, заручившись більшістю в парламенті.

Головою Верховної Ради України було обрано Дмитра Разумкова (2019—2021 рр.). Згодом його заступив Руслан Стефанчук (від жовтня 2021 р.). Також пропрезидентська більшість призначила на посаду Прем’єр-міністра України запропонованого Президентом Олексія Гончарука (до березня 2020 р.). Із березня 2020 р. цю посаду обіймає Денис Шмигаль.

2. Президентство В. Зеленського. Реформаторська діяльність

• Які реформи були здійснені в Україні у 2019—2021 рр.?

1 вересня 2019 р. В. Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України», а 23 вересня 2019 р. — Закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)», завершивши тривалі дискусії навколо цих питань.

Зрештою 19 грудня 2019 р. Верховна Рада України прийняла Виборчий кодекс України. Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Згідно з документом виборці на виборах мають голосувати не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

Володимир Зеленський. 2019 р.

Цікаві факти

В. Зеленський не був політиком, а здобув популярність завдяки численним медіапроєктам, створеними студією «Квартал 95». Серіал «Слуга народу», у якому він зіграв головну роль, став назвою політичної партії, що об’єднала його прихильників.

У передвиборчій кампанії він позиціював себе як альтернативу старій політичній системі.

Дебати претендентів на посаду Президента України В. Зеленського та П. Порошенка на стадіоні «Олімпійський» у Києві. 19 квітня 2019 р.

Наступні значні зміни в політичному житті сталися у 2021—2022 рр. Після запровадження санкцій проти РФ у лютому 2021 р. уряд закрив три проросійські телеканали («112 Україна», «NewsOne», «ZIK»), які належали Тарасу Козаку та Віктору Медведчуку (куму російського президента В. Путіна). Пізніше щодо В. Медведчука висунули звинувачення в державній зраді. 12 лютого 2022 р. телеканал Євгена Мураєва «Наш» теж було закрито.

У листопаді 2021 р. вийшов Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».

Важливі зміни відбулися в економічній сфері. Так, вдалося вивести на завершальну стадію земельну реформу, яка розпочалася ще в 1990 р. У 2001 р. для її поглиблення було ухвалено новий Земельний кодекс, який остаточно закріплював приватну власність на землю. Водночас було запроваджено мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, що тривав 19 років. Проте це призвело до формування тіньового ринку землі, низької продуктивності фермерства, розкрадання землі через корупційні схеми та зубожіння села. Зрештою Верховна Рада України прийняла Закон, згідно з яким для створення повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення громадяни України дістали можливість купувати ділянки, але не більше 100 га на одну особу.

Цікаві факти

Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 р. була заборонена ключова проросійська партія «Опозиційна платформа — за життя» (ОПЗЖ). Її фракцію в парламенті ліквідували. Проти багатьох членів колишньої ОПЗЖ порушили кримінальні справи.

А•Я Словник

Олігарх — особа, яка володіє значними економічними й політичними ресурсами та використовує їх для впливу на суспільство і особистого збагачення.

Зверніть увагу

1 січня 2024 р. розпочався другий етап відкриття ринку землі. Крім фізичних осіб, право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набули і деякі юридичні особи. Загальна площа земельних ділянок, що перебувають у власності громадянина України або юридичної особи, не може перевищувати 10 тис. га.

Будівництво доріг у межах реалізації програми Президента України «Велике будівництво». 2020 р.

Оновлення приймальних відділень лікарень (201) у межах реалізації програми «Велике будівництво». 2020 р.

Відбулася і реформа інфраструктури. Аби інтегруватися у світову транспортну мережу, необхідні були зміни транспортного комплексу. Це дозволило б Україні досягти статусу регіонального транспортного хабу, задовольнити потреби населення в перевезеннях, покращити умови для бізнесу. Відтак у 2020 р. було розпочато програму «Велике будівництво» для створення об’єктів інфраструктури: шкіл, доріг, дитячих садків, стадіонів, центрів екстреної медичної допомоги тощо. За два роки реалізації програми Україна отримала майже 14 тис. км нових шляхів, а це майже 40% доріг державного значення, і майже 500 мостів та переходів (для порівняння: від 2009 до 2019 р. в Україні збудували 10 тис. км нових шляхів). У 2021 р. майже повністю завершили проєкт «Дорога єдності» (траса М-30), що з’єднав схід і захід країни.

Однією з найуспішніших реформ стала цифровізація. Україна була однією з перших країн у світі, де почали впроваджувати такий підхід.

За президентства В. Зеленського було продовжено і судову реформу, започатковану у 2016 р. У вересні 2019 р. розпочав роботу незалежний Вищий антикорупційний суд (ВАКС), який виніс сотні вироків у резонансних корупційних справах. Велику роль у реформуванні відіграли іноземні експерти. Були зроблені кроки в реформуванні Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), Конституційного суду та Окружного адміністративного суду міста Києва тощо. Судова реформа в Україні ще не завершена та потребує зусиль і злагоджених дій. Ця реформа є однією із ключових на шляху до євроінтеграції.

Цікаві факти

6 лютого 2020 р. було запущено єдиний сервіс державних послуг «Дія». Він не зберігає персональні дані користувачів на серверах, а лише відображає дані, які є в державних реєстрах про конкретну особу. «Дія» складається з вебсайту та мобільного застосунку. Застосунок містить документи й послуги, якими можна скористатися будь-де та будь-коли (від подання річної декларації для ФОП до сплати штрафів тощо).

Логотип сервісу «Дія»

Лікар робить щеплення пацієнтові під час пандемії коронавірусу. 2019 р.

Зверніть увагу

Пандемія коронавірусу загальмувала економічний розвиток у країнах світу, у тому числі в Україні. Найбільше постраждали сфери туризму та рекреації, кіноіндустрія та шоубізнес, громадське харчування, роздрібна торгівля та освіта. ВВП України впав на 4,5%, зріс рівень безробіття. Доходи населення у 2020 р. скоротилися на 8,4%. Натомість пандемія дала поштовх розвитку онлайн-сервісів, охорони здоров’я.

3. Пандемія COVID-19

• Якими були наслідки пандемії COVID-19 для України?

У 2020—2021 рр. одним з головних чинників впливу на всі процеси в Україні та світі стала пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Щоб запобігти масовій захворюваності та смертності в Україні, у березні 2020 р. було запроваджено санітарно-епідеміологічні заходи: карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних і культурно-розважальних закладів, масове вакцинування. Також було встановлено обмеження виїзду (в’їзду) та пересування всередині країни; посилено роль державного управління в надзвичайних умовах; встановлено обмеження трудової діяльності; введено нові дистанційні форми праці та освіти.

На початку пандемії відчувалася нестача медикаментів і захисного обладнання для медичних працівників. Система охорони здоров’я України зазнала значного навантаження. У лютому 2021 р. було розпочато кампанію з вакцинації проти COVID-19.

Приборкання пандемії дало змогу від 1 липня 2023 р. скасувати в Україні карантин і режим надзвичайної ситуації. За три роки коронавірусна хвороба забрала життя 112 тис. українців.

4. Пошук варіантів мирного завершення війни

• Коли відбулася остання зустріч лідерів держав у «нормандському форматі» щодо врегулювання ситуації на сході України?

Зовнішня політика України у 2019—2021 рр. була зосереджена на проблемах безпеки. Основними напрямами української дипломатії були опір російській агресії, збереження міжнародної допомоги та солідарності, зміцнення безпеки і розвиток країни в умовах війни.

Після виборів однією з перших мирних ініціатив була відбудова пішохідної частини мосту в Станиці Луганській, зруйнованого під час боїв у 2015 р.

Невдовзі розпочалося розведення військ, передбачене Мінськими домовленостями. Це вдалося здійснити в районах Станиці Луганської, Золотого та Петрівського. 7 вересня 2019 р. відбувся обмін полоненими й заручниками за формулою «35 на 35».

Міст у Станиці Луганській, відкритий у 2019 р.

Зустріч повернених українських військовополонених і цивільних заручників під час обміну за формулою «35 на 35». 7 вересня 2019 р.

Зрештою 9 грудня 2019 р. відбулася зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції в Парижі. Її єдиним реальним здобутком був обмін полоненими й заручниками, що відбувся 29 грудня (Україна передала 123 особи в обмін на 76 українських громадян). Проте на той час ще близько 350 громадян України (військовополонених і політичних в’язнів) утримували на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей та в Росії.

Також Росія продовжувала заперечувати присутність своїх військ на сході України.

18 лютого 2020 р. сталося загострення бойових дій на фронті. Російські війська здійснили спробу захопити спостережні пункти українських військ. Лише через сім місяців удалося домовитися про припинення вогню. Проте реальне перемир’я тривало недовго. З осені з боку російських військ знову почалися провокації та обстріли, інтенсивність яких наростала.

На дипломатичному рівні російське керівництво категорично відмовлялося від прямого спілкування з В. Зеленським, звинувачуючи його в невиконанні Мінських домовленостей.

У 2020 р. Росія завершила формування поблизу кордонів України нових регулярних військових об’єднань, а незаконні збройні формування остаточно стали підрозділами російської армії.

Навчання підрозділів територіальної оборони. 2021 р.

Сприятливим чинником для України можна вважати перемогу на президентських виборах у США Джо Байдена, який був прихильником активної підтримки України в протистоянні діям Росії. Водночас зміна влади в США сприяла зміцненню євроатлантичного партнерства та відносин США—ЄС.

У 2021 р., розуміючи складність ситуації в країні, було ухвалено Закон України «Про основи національного спротиву», який передбачав створення підрозділів територіальної оборони.

У 2021 р. представники української влади наполегливо шукали шляхів для створення міжнародних платформ, які змогли б активніше протидіяти російській агресії. Вони наголошували, що спільний опір діям Росії надасть нового імпульсу відносинам України з США, дозволить розширити кола підтримки для реалізації стратегічних зовнішньополітичних цілей України — членства в ЄС і НАТО. Важливим показником підтримки України стало постачання США та НАТО озброєння для ЗСУ (протитанкові ракетні комплекси Javelin, катери, безпілотники, амуніція та боєприпаси тощо).

23 серпня 2021 р. у Києві відбувся саміт Кримської платформи, у якому взяли участь представники 46 країн, НАТО, Ради Європи та ГУАМ. Ключовою темою зустрічі було повернення Криму до складу України.

Саміт Кримської платформи. Київ. 23 серпня 2021 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• перші роки президентства В. Зеленського;
• спроби дипломатичного розв’язання ситуації в Донецькій і Луганській областях.

Працюємо з хронологією

20 травня 2019 р. — Інавгурація Президента України В. Зеленського.

21 липня 2019 р. — Дострокові вибори до Верховної Ради України. Перемога партії «Слуга народу».

9 грудня 2019 р. — Зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції в Парижі.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Хто був суперником В. Зеленського на виборах Президента України?

2. Які політичні партії утворили фракції в новообраній Верховній Раді?

3. Коли відбулася остання зустріч лідерів держав у «нормандському форматі»?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу території, щодо яких вели переговори в «нормандському форматі».

5. Завдання з хронології. Складіть хронологію наростання агресивних дій Росії у 2019—2021 рр.

6. Висловіть аргументоване твердження, чим важливі для України зміни в земельних відносинах.

7. Чи можна вважати сподівання на мирне врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях виправданим?

8. За додатковими джерелами наведіть факти, які підтверджують, що пандемія COVID-19 зачепила всі сфери життя українського суспільства.

9. Працюємо в малих групах. Чи були реформи 2019—2021 рр. радикальними? Чи вони були лише продовженням попередніх змін?

Узагальнюємо і оцінюємо

10. Розпочніть підготовку навчальних проектів до уроку узагальнення знань за темою «Російські пропагандистські кліше як інструменти війни та геноциду».

11. Працюємо в парах. Підготуйте презентацію про успіхи України в цифровізації. Дайте оцінку цьому процесу.

12. Працюємо разом. За допомогою методу «ПРЕС» проведіть обговорення проблемного питання «Які чинники у 2019—2021 рр. сприяли російській агресії, а які її стримували?».