§ 3. Встановлення кордонів УРСР з сусідніми державами

• Назвіть країни, що належали до антигітлерівської коаліції.
• Які територіальні зміни відбулися в УРСР у 1939-1940 роках?
• Визначте фактичний статус УРСР у складі СРСР.

1. Усталення кордону між УРСР та Польською Народною Республікою

Напад Німеччини на СРСР де-факто денонсував договори 1939 року: «Пакт Молотова-Ріббентропа» і радянсько-німецький договір про дружбу і кордон. Проте Йосиф Сталін не бажав відмовлятися від Західної України й Західної Білорусі. Йому вдалося переконати США і Велику Британію визнати радянські територіальні надбання 1939-1940 років (за винятком балтійських держав). Попередніх домовленостей досягли ще на першій спільній конференції у місті Тегерані в листопаді 1943 року. На Ялтинській конференції Велика трійка врегулювала одну з найскладніших проблем — проблему польських кордонів. Східний кордон Польщі, за пропозицією прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля, встановили по «лінії Керзона». Як компенсацію Польща отримувала землі на заході: деякі спірні території, що належали до Німеччини охопно з Верхньою, Середньою і більшою частиною Нижньої Сілезії, Померанією, Східним Бранденбургом та частиною Східної Пруссії.

16 серпня 1945 року був підписаний радянсько-польський договір, за яким до СРСР передано територію сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської та Рівненської областей, а до Польщі — так зване Закерзоння, тобто українські етнічні території Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Остаточно польсько-радянський кордон був усталений 1951 року. Польська Республіка отримала Нижньо-Устрицький район і частину Хирівського та Стрілківського районів тодішньої Дрогобицької області. Тут були зосереджені нафтові промисли, дві електростанції. В обмін на це УРСР передано частину Люблінського воєводства між річками Гучва, Солокія і Західний Буг. Увагу радянського керівництва привабили розвинена залізнична інфраструктура та розвідані поклади кам’яного вугілля біля міста Кристинопіль (нині Червоноград Львівської області). За площею обидві території були приблизно однакові. Місцеві жителі мали переселитися в межах своєї держави. Українців із переданих Польщі районів розселили у Донецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

У вересні 1944 року уряд УРСР і Польський комітет національного визволення підписали в місті Люблін Угоду про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян із території УРСР. Відповідно до її змісту українці Закерзоння (Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини) мали добровільно переїхати до УРСР. Зазвичай про наміри пересічного жителя — переїхати чи залишитися — ніхто не запитував. «Обмін населення», тобто фактично депортація — примусове переселення з місця постійного проживання —відбувався за спонукою військових підрозділів. Упродовж 1944-1946 років із території Польщі до України примусово або добровільно виїхало близько 500 тисяч осіб. Натомість із прикордонних українських областей до Польщі — понад 800 тисяч осіб. Черговим етапом депортації українців стала операція «Вісла» — етнічне зачищення, тобто насильницьке вигнання, українського населення Закерзоння, котре польський комуністичний режим здійснив за підтримки СРСР упродовж квітня—серпня 1947 року. Під час акції українців із цього регіону виселили на західні та північні землі Польщі, які до 1945 року належали до Німеччини. Переселення здійснили примусово, із застосуванням військової сили і супроводжували позбавленням прав українців на землю, руйнацією культурно-освітніх установ та Української греко-католицької церкви. Цими діями уряди ПНР та СРСР намагалися здолати опір УПА, котрий підтримувало місцеве населення.

• 1. Які територіальні надбання СРСР 1939-1940 років закріпили міжнародні договори, а які ні? Чому?
• 2. Як СРСР узгодили кордони з Польською республікою?
• 3. Чому українці змушені були покинути територію Закерзоння в 1944 році й в 1947 році?

Фотофакт

Світлина часів операції «Вісла»

Світлина часів операції «Вісла»

1. Уважно розгляньте світлини.

2. Віднайдіть на світлинах факти, які вказують на методи проведення операції«Вісла»?

3. Що на світлинах засвідчує заможність українців?

Мовою джерела. Зі спогадів Якова Самощука, жителя Холмщини:

«15 червня 1947 р. село оточило військо. 4 години на підготовку і в дорогу. Куди? За що? Благали, просили — нічого не допомагало. Вивезли...»

1. Чи можемо ми стверджувати, що операція «Вісла була проведена насильницьким способом? Якщо так, то чому?

2. Радянсько-чехословацький договір і УРСР

Закарпатська Україна у міжвоєнний період належала до Чехословаччини. Однак СРСР претендував і на цю територію. Водночас на Закарпатті паралельно проходили два кардинально різні процеси. З одного боку — формування нових органів влади — народних комітетів — і рух за возз’єднання з Україною, а з іншого — становлення нової чехословацької адміністрації. Одразу після того, як Червона армія зайняла Закарпаття, її командири й політпрацівники допомагали формувати тимчасові комітети, до яких входили лояльні до нової влади люди. На мітингах схвалювалися постанови з проханням прийняти Закарпаття в «лоно матері-вітчизни». Натомість представникам чехословацького уряду створювалися чималі перешкоди для нормальної роботи. Під контролем радянських офіцерів 26 листопада 1944 року в місті Мукачеве відбувся Перший з’їзд Народних Комітетів, який схвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід її зі складу Чехословаччини. Натомість представникам чехословацького уряду чинили перешкоди в їхній роботі на території Закарпаття.

Вже в процесі «возз’єднання» радянська репресивна машина застосовувала звичні для тоталітарної системи репресивні заходи проти «неблагонадійних». Були заарештовані учасники Карпатської України, зокрема її президент Августин Волошин. Переслідували українську інтелігенцію, чиновників угорського окупаційного режиму. Зазнали репресій навіть делегати Першого з’їзду Народних Комітетів за «антирадянську та антиколгоспну агітацію».

У результаті переговорів, що відбулися в Москві, 29 червня 1945 року укладено радянсько-чехословацький договір. У статті 1 договору зазначено, що Закарпатська Україна «возз’єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України, зі своєю споконвічною батьківщиною — Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». До цього договору було додано протокол про демаркаційну і ліквідаційну комісії, оптацію (обмін населенням). Правом вибору між громадянством СРСР та ЧССР скористалися близько 10 тисяч осіб з обох сторін. Окрім того, Чехословаччина погодилася передати Радянському Союзу місто Чоп і територію площею 250 квадратних кілометрів із шістьма селами, які не входили до складу Підкарпатської Русі. Натомість до Словаччини в 1946 році відійшло село Лекарівці. На території Закарпаття в січні 1946 року утворили Закарпатську область із центром у місті Ужгород. Незважаючи на те, що нова угода, як і у випадку з Польщею, безпосередньо стосувалася УРСР, підпису когось із посадових українських осіб на документі не було. Не запросили на переговори і представників Закарпаття. Відтак територіальні питання й надалі залишалися прерогативою суто союзного центру.

• 1. Що допомогло владі СРСР приєднати Закарпаття до УРСР/УССР?
• 2. Як радянська репресивна система діяла на Закарпатті?
• 3. Коли було створено Закарпатську область?

3. Територіальні зміни в УРСР в результаті радянсько-румунського договору

Для підготовки договорів країн антигітлерівської коаліції із союзниками нацистської Німеччини в Другій світовій війні — Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією — була скликана Паризька мирна конференція. Її робота тривала упродовж липня-жовтня 1946 року. Делегація УРСР на конференції на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Мануїльським була представлена в усіх комісіях і мала право підписувати всі мирні договори. Робота в комісіях і на пленарних засіданнях відбувалася гласно із вислуховуванням позицій переможених країн.

У лютому 1947 року СРСР уклав мирний договір із Румунією. Він містив визнання радянсько-румунського кордону станом після 28 червня 1940 року. Згідно з умовами договору, Румунія відмовилася від претензій на Північну Буковину, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії. Після ратифікації Паризького договору всіма країнами-учасницями виникла потреба демаркації радянсько-румунського міждержавного кордону, тобто проведення лінії державного кордону на місцевості. 4 лютого 1948 року в Москві ухвалено Протокол про уточнення проходження радянсько-румунського державного кордону, який став чинним у день його підписання. З-поміж іншого встановлено, що острів Зміїний, розташований у Чорному морі, на схід від гирла річки Дунай, входить до Ізмаїльської області УРСР. Держави антигітлерівської коаліції і сама Румунія не висловили заперечень щодо цього рішення.

Прапор УРСР

Результатом урегулювання територіальних питань стало встановлення, юридичне закріплення кордонів республіки, збільшення території УРСР та її демографічного потенціалу, об’єднання більшості етнічних українських земель. Сформовані міждержавні кордони успадкувала незалежна Україна. Об’єднання українських земель, вихід УРСР на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У 1949 році Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ про Державний Герб, Державний Прапор і Державний Гімн УРСР.

Герб УРСР

• 1. З якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
• 2. Коли був укладений радянсько-румунський договір? Що він передбачав?
• 3. Що стало результатом урегулювання територіальних питань між УРСР/УССР та сусідніми державами ?

Територіальні зміни в УРСР наприкінці 1930-х — на початку 1950-х років

Використовуючи легенду карти, стисло охарактеризуйте територіальні зміни в Україні упродовж 1930-х — початку 1950-х років.

У той час, коли... на теренах України

підписано мирний договір між СРСР та Румунією (лютий 1947 рік).

Тоді... у світі

в Делі на Всеіндійському конгресі прийнято британський розділу Індії на власне Індію і нову незалежну державу Пакистан (15.06.1947 рік).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 29 червня 1945 р. — укладено радянсько-чехословацький договір;

- 16 серпня 1945 р. — підписано радянсько-польський договір;

- лютий 1947 р. — підписано мирний договір між СРСР та Румунією;

- 1949 р. — прийнято Укази Президії Верховної Ради УРСР про Державний Герб, Державний Прапор і Державний Гімн УРСР;

- 1951 р. — остаточно узгоджено польсько-радянський кордон;

2. Поясніть значення термінів: Закерзоння, операція «Віола».

3. Підтвердіть або спростуйте твердження: «Юридичне закріплення кордонів республіки УРСР/УССР було здійснене імперськими методами». Наведіть історичні факти на доказ своєї думки.

4. Заповніть таблицю «Адміністративно-територіальні зміни в УРСР після Другої світової війни».