§ 34. Становлення суверенної України

• З якого часу в УРСР діяла однопартійна система?
• Коли й чому був створений Народний Рух України за перебудову?
• Який статус мала Україна в складі СРСР?

1. Вибори до Верховної Ради УРСР. Зародження багатопартійності

Упродовж багатьох десятиліть УРСР, як й інші союзні республіки, мала формальний суверенітет у складі СРСР. Відповідно, такими були й вибори до вищого законодавчого органу УРСР. Кандидатів на виборні посади голосуванням фактично лише затверджували. Потім депутати двічі на рік на один-два дні збиралися в залі засідань Верховної Ради й затверджували закони. В роки перебудови ситуація зазнала докорінних змін. Вибори Верховної Ради УРСР, які відбулись у березні 1990 року, стали першими виборами на альтернативній основі, тобто такими, коли всі громадяни можуть здійснювати вільний вибір шляхом голосування, обираючи між двома і більше кандидатами. Передвиборча кампанія на початку 1990 року стимулювала поширення в суспільстві ідей відновлення української державності, необхідність докорінних змін в економічній сфері та політичній системі. На виборах 1990 року до складу обласних рад України не потрапили окремі секретарі обкомів, до відповідних рад — секретарі міськкомів і райкомів партії.

Із 442 обраних депутатів Верховної Ради УРСР 111 належали до Демократичного блоку, який здобув перемогу в п’яти областях — Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській та Київській. У парламенті сформовано опозицію — «Народну раду». Її очолив фізик-теоретик, академік НАН України Ігор Юхновський. Лідером комуністичної більшості — «групи 239» — обрано Олександра Мороза. Головою Верховної Ради УРСР з липня 1990 року став Леонід Кравчук. Верховна Рада УРСР нового складу почала працювати як парламент — на постійній основі. Депутатами обрано відомих на той час громадських та культурних діячів Ярослава Кендзьора, Михайла Косіва, Павла Мовчана, Бориса Олійника, Тараса Стецьківа, Леся Танюка, Василя Червонія, В’ячеслава Чорновола, Дмитра Павличка, Левка Лук’яненка та інших. На законодавчому рівні було започатковано процес відновлення незалежної держави, хоча комуністична більшість потужно протистояла цьому.

Вибори засвідчили зрослу політичну активність суспільства. Почали формуватися політичні партії. Цьому сприяло кілька факторів: звільнення із посади першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького у вересні 1989 року; вилучення в лютому 1990 року із Конституції СРСР статті 6, що закріплювала керівну роль КПРС у радянському суспільстві; внесені в жовтні 1990 року зміни й до Конституції Української РСР. Зокрема, у статті 49 зазначено, що «громадяни України мають право об’єднуватись у політичні партії... що сприяють задоволенню їх законних інтересів». Упродовж 1990-1991 років в Україні виникло понад 20 партій. Вони були здебільшого нечисленними, без чітко визначеної соціальної бази. За характером запропонованих у програмах перетворень партії прийнято поділяти на праві, ліві та центристські. Праві партії — Українська національна партія, Українська народно-демократична партія, Українська християнсько-демократична партія — виступали за незалежність України, за розвиток ринкової економіки, утвердження демократичних принципів. Центристські партії — Українська республіканська партія, сформована на основі Української Гельсінської спілки, перша зареєстрована у Міністерстві юстиції України некомуністична партія, Демократична партія України підтримували ідею незалежності України й ринкових реформ. Спектр лівих партій був неоднорідний. Соціал-демократичні партії — Соціал-демократична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана) — виступали за розширення повноважень УРСР у межах СРСР, за демократичні свободи і за проведення ринкових реформ, які мають соціальне спрямування. Натомість КПУ підтримувала збереження оновленої соціалістичної економіки та СРСР. Партія демократичного відродження України, яку утворила частина колишніх членів КПУ, стояла на позиціях перетворення СРСР у конфедерацію союзних держав. Кількість партій в Україні зростала. Проте жодна з них не мала такого впливу і можливостей, як правляча партія — КПУ, під контролем котрої залишилися правоохоронні органи, КДБ, армія, державний апарат, економіка. Отже, хоча багатопартійна система на той час була більше декларативною, вона засвідчила прагнення суспільства до оновлення, до реальної демократії.

• 1. Що таке вибори на альтернативній основі? Коли вони вперше відбулися в УРСР?
• 2. У чому відмінність між «Народною радою» та «групою 239» у Верховній Раді?
• 3. Які фактори сприяли формуванню багатопартійної системи в УРСР?

Фотофакт

«Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка 22 січня 1990 року. Світлина

Мітинг-молебень на стадіоні «Спартак» у Житомирі після проведення «живого ланцюга» 22 січня 1990 року. Світлина

У практиці того часу усталилися такі форми відстоювання прав людини, як мітинги, демонстрації, акції протесту — мітингова демократія. В січні 1990 року від міста Івано-Франківська через місто Львів до Києва простягнувся «живий ланцюг» або ж «Українська хвиля» з нагоди відзначення річниці Акта Злуки УНР і ЗУНР. Проведення такої акції єднання ініціював Народний Рух України. Пізніше його голова Іван Драч згадував: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор - голова Секретаріату Руху Михайло Горинь». Ланцюг починався в Івано-Франківську, йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Ланцюг починався в Івано-Франківську, тому що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. За офіційними даними радянського режиму в «живому ланцюзі» взяли участь близько 450 тисяч осіб, а за неофіційними оцінками — від 1 до 5 мільйонів. Учасники акції вимагали незалежності України.

1. Що таке «мітингова демократія»?

2. Яку річницю Акта Злуки УНР і ЗУНР відзначили, проклавши «живий ланцюг»?

3. Хто ініціював проведення акції єднання українців?

4. Розгляньте світлини. Які гасла висували учасники «Української хвилі»?

Мовою джерела. Уривок зі спогадів Ігоря Юхновського, академіка НАН України, очільника «Народної Ради»:

«Щодо «Народної Ради» — вона спочатку більше ніж наполовину складалася з комуністів. Та це були національно свідомі люди. Івашко, перший секретар ЦК Компартії України, був дуже глибоким українським патріотом, Погребняк, який був першим секретарем Львівського обкому партії, також. Тому в «Народній Раді» не було важко працювати в парламентському середовищі. Вона складалася зі свідомих українців з усіх областей України. Але й серед більшості теж було багато патріотів. Це були люди, які усвідомлювали неминучість розпаду Радянського Союзу і побудови нової держави. «Народна Рада» ніби вела це все, вона не зустрічала на шляху беззаперечного опору серед значної кількості депутатів «групи 239», навпаки, мала певну прихильність серед значної кількості дуже впливових депутатів».

1. Доведіть чи спростуйте думку: «Більшість депутатів Верховної Ради УРСР 1990 року були національно свідомими людьми».

2. Декларація про державний суверенітет України. «Студентська революція на граніті»

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла документ історичного значення — Декларацію про державний суверенітет України. Цьому сприяли як суспільні настрої, так і політика центру, що ігнорувала інтереси союзних республік і своїми діями поглиблювала кризу. В Декларації зазначено право українського народу на самовизначення, недоторканність та цілісність території України, невтручання інших держав у її внутрішні справи. Задекларовано, що Україна має своє громадянство, право на власні збройні сили, органи внутрішньої безпеки. В документі стверджувалась економічна самостійність України, підкреслено намір сформувати державний бюджет, а за потреби — ввести власну грошову одиницю. Йшлося також про забезпечене національно-культурне відродження українського народу. За всіма іншими національностями, які мешкали в УРСР, визнавалося право їхнього вільного національно-культурного розвитку. Декларація відповідала принципам міжнародного права, юридично закріпленим у Статуті ООН та інших міжнародних актах. Однак прийнятий документ не одержав статусу конституційного, позаяк парламентська більшість відмовилася задовольнити вимогу опозиції зробити це. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Власне, і документ цього не передбачав. У ньому проголошено лише наміри. Попри це, Декларація про державний суверенітет України мала історичне значення, ставши по суті програмою побудови незалежної держави.

Наприкінці серпня 1990 року ситуація в Україні загострилася. Політична конфронтація виникла навколо підписання нового союзного договору, проект якого передбачав створення конфедерації радянських республік. Іншим питанням, котре викликало супротив, був розподіл сил у вітчизняному парламенті. Підтримуючи вимоги опозиційних сил не підписувати договір, 2 жовтня 1990 року 119 студентів розпочали політичне голодування й висловили вимоги прийняти закон про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ (Ленінської комуністичної спілки молоді України), не допустити підписання союзного договору, прийняти рішення про проходження військової служби українськими громадянами в межах республіки, відправити у відставку голову Ради Міністрів Віталія Масола. Ці події увійшли в історію під назвою Революція на граніті. В акції протесту брав участь кожен п’ятий український студент. Студентська революція завершилася 17 жовтня 1990 року, коли Верховна Ради УРСР прийняла постанову, що гарантувала виконання вимог протестувальників.

«Батьківщина або смерть. Ми на Батьківщині!!!», 1990-ті роки. Світлина

1. Що, на вашу думку, змусило кримських татар розмістити подібне гасло на стіні будинку?

2. За допомогою інтернет-джерел дізнайтеся обставини повернення кримських татар у Крим.

Одним із чинників політичного життя того часу був кримськотатарський рух, який значно активізувався з початком перебудови. Кримські татари у 1989 році отримали право повернутися на батьківщину. 20 січня 1991 року на території півострова відбувся референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР. 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», де статтею 1 визначено — відновити Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в межах території Кримської області в складі Української РСР.

• 1. Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет України? В чому її історичне значення?
• 2. Що таке «Революція на граніті»? Які її причини та результати?
• 3. Назвіть здобутки кримськотатарського руху в період перебудови.

Мовою джерела. Уривок із Декларації про державний суверенітет України:

«Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

1. Користуючись джерелом, дайте визначення поняттю «державний суверенітет».

Фотофакт

Політичне голодування студентів у місті Київ, 2 жовтня 1990 року. Світлина

Мітинг на підтримку голодування студентів у місті Київ, 16 жовтня 1990 року. Світлина

З 2 по 17 жовтня 1990 року на тогочасній Жовтневій площі (нині Майдан Незалежності) відбулася акція громадянської непокори студентів, яка увійшла в історію під назвою «Революція на граніті». Її ініціаторами стали Українська студентська рада (УСС) та львівське «Студентське братство». Студенти розбили на Жовтневій площі наметове містечко й оголосили голодування. 16 жовтня з’явилося ще одне наметове містечко біля будівлі Верховної Ради, до студентів приєднувалися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції охопили регіони. За таких умов 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді.

1. Розгляньте світлини. Яку історичну інформацію можна дізнатися з фотографій?

2. Чи згідні ви з твердженням, що Революція на граніті була успіхом «мітингової демократії»? Відповідь обґрунтуйте.

3. Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України

17 березня 1991 року відбувся Всесоюзний референдум з питання збереження Радянського Союзу. На референдум було винесено питання: «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності». В Україні одночасно із загальносоюзним референдумом Верховна Рада запропонувала жителям республіки відповісти також на питання: «Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?». Народ України відповів позитивно як на перше (70,2% від тих, хто взяв участь у голосуванні), так і на друге (80,2%) питання. Незважаючи на суперечливість результатів референдуму й опитування (голосували, по суті, за різні форми національно-державного устрою), було очевидно, що більшість підтримує ідею незалежності.

Після референдуму розпочалися переговори керівників дев’яти республік, зокрема УРСР, із президентом СРСР Михайлом Горбачовим про новий союзний договір. Підписати його планували 20 серпня 1991 року. Але втрутилися консервативні сили, які прагнули не лише зберегти союзну державу, а й не допустити її оновлення. 19 серпня 1991 року вони здійснили спробу державного перевороту. Було оголошено про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС), який заявив про намір відновити в країні порядок і не допустити розпаду СРСР. Заколот висвітлив реальні, а не декларативні позиції й наміри всіх політичних сил та державних органів в Україні. Керівництво ЦК КПУ опинилося на боці заколотників. Леонід Кравчук та Президія Верховної Ради України закликали до спокою і витримки. Але при цьому Леонід Кравчук заявив, що будь-які зміни мають відбуватися на основі закону. Рішуче виступила проти заколотників в Україні тільки опозиція. Було запропоновано засудити заколот спеціальним рішенням Верховної Ради УРСР. За умов блокування Президією спроб дати належну оцінку дій ДКНС демократи почали підготовку до страйку. 21 серпня стало очевидним, що заколот провалився. 22 серпня Президія Верховної Ради погодилася на скликання позачергової сесії.

Мітинг на площі біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991 року. Світлина

1. На основі тексту параграфа і фото з’ясуйте, чи співпадали настрої керівництва ЦК КПУ та українського народу щодо виходу зі СРСР? Чому?

24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України, у якому йшлося про створення самостійної України, територія якої є неподільною і недоторканною. Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР. На геополітичній карті світу з’явилася нова суверенна держава — Україна. 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на який було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Його текст було наведено у виборчому бюлетені. В референдумі взяло участь 84,18% населення України. За підтримку Акта проголосувало 90,32%. Цього ж дня вперше обрали Президента України. Ним став Леонід Кравчук. 7-8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі неподалік від міста Мінськ (Республіка Білорусь) Президент України Леонід Кравчук, голова Верховної Ради Республіки Білорусь Станістав Шушкевич, Президент Росії Борис Єльцин констатували розпад СРСР. Водночас схвалено угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 року в місті Алма-Ата (Казахстан) Декларацію про утворення СНД підписали керівники Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану й України. Засновники СНД чітко визначили, що кожна з республік цієї організації є незалежною у внутрішній і зовнішній політиці. 25 грудня 1991 року Михайло Горбачов склав із себе повноваження президента СРСР. Серед перших держав, що визнали Україну, були: Польща і Канада — 2 грудня 1991 року, Угорщина і Франція — 3 грудня, Литва та Латвія — 4 грудня, 5 грудня незалежну Україну визнали відразу п’ять держав, 25 грудня — США.

• 1. В чому проявилася суперечливість результатів референдуму 17 березня 1991 року?
• 2. Які події відбувалися в СРСР упродовж 19-21 серпня 1991 року?
• 3. Поміркуйте, що пов’язує дати 24 серпня 1991 року і 1 грудня 1991 року.

Мовою джерела. Уривок із Акта проголошення незалежності України:

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ. Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 24 серпня 1991 року».

Мітингувальники біля Верховної Ради України підкидають на руках Левка Лук’яненка, 24 серпня 1991 року. Світлина

1. Які причини проголошення незалежності вказані в уривку з джерела?

2. Як пов’язані текст рубрики і світлина поруч?

3. Що ви пам’ятаєте про діяльність Левка Лук’яненка?

Леонід Кравчук (1934-2022)

Державний і політичний діяч УРСР, перший Президент України. Народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Волинського воєводства (нині — Рівненська область). Закінчив Рівненський кооперативний технікум, Київський державний університет, Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Здобув ступінь кандидата економічних наук. Був рупором Комуністичної партії, працював помічником секретаря ЦК, завідувачем відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ. Період перебудови поставив перед ним нові виклики: 1990 року був обраний народним депутатом, згодом став головою Верховної Ради України, Президентом України. За час президентства Леоніда Кравчука затверджено основні символи держави: гімн, герб, прапор, сформовані Збройні сили України, закладено фундамент багатопартійної системи в Україні, відбулося міжнародне визнання України. Проте Леонід Кравчук не втілив свою передвиборчу програму соціально-економічних реформ, не зумів подолати гіперінфляцію, соціально-економічну кризу, допустив діяльність фінансових пірамід. Під час політичної кризи 1993 - початку 1994 років добровільно пішов у відставку. Хоча на дострокових виборах балотувався знову, але поступився своєму політичному опоненту Леоніду Кучмі.

1. На президентських виборах 1991 року поруч з Леонідом Кравчуком балотувався В’ячеслав Чорновіл. Після поразки на виборах він сказав: «Програв не я, програла Україна». Висловіть припущення, що мав на увазі В’ячеслав Чорновіл.

2. Дізнайтеся, як склалася професійна і політична кар’єра Леоніда Кравчука після завершення президентства.

У той час, коли... на теренах України

відбулися перші вибори Верховної Ради УРСР на альтернативній основі.

Тоді... у світі

у Литві Верховна Рада прийняла Декларацію про відновлення незалежності Литовської держави.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- березень 1990 рік — проведено перші вибори Верховної Ради УРСР на альтернативній основі;

- липень 1990 рік — обрано головою Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука;

- 16 липня 1990 рік — прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

- 2-18 жовтня 1990 рік — студентська Революція на граніті;

- 12 лютого 1991 рік — прийнято закон «Про відновлення Кримської Автономної РСР»;

- 24 серпня 1991 рік — прийнято Верховною Радою УРСР Акт проголошення незалежності України;

- 1 грудня 1991 рік — відбувся Всеукраїнський референдум з питання підтвердження Акта проголошення незалежності України; обрано першого Президента України Леоніда Кравчука;

- 7-8 грудня 1991 рік — прийнято рішення про припинення існування СРСР;

- 21 грудня 1991 рік — підписано Декларацію про утворення СНД.

2. Поясніть значення понять: суверенітет, незалежність, багатопартійність, мітингова демократія.

3. Перегляньте відео за покликанням https://cutt.ly/nwHqhHN3 або QR-кодом. На основі тексту параграфа та переглянутого відео складіть історичну довідку «Акт проголошення незалежності України» за критеріями: дата ухвалення, співавтори, причини й передумови, мета і наслідки прийняття.

4. За допомогою інтернет-ресурсів підшукайте фото, яке, на вашу думку, найкраще ілюструє одну із історичних подій (на вибір): «Живий ланцюг», Революцію на граніті, проголошення незалежності України. Поясніть свій вибір та обговоріть у класі, чому фотодокументи є цінним історичним джерелом. Організуйте фотовиставку «Події, які змінили українську історію».