§ 33. Економічне і соціальне становище УСРС у період «перебудови»

• Які зміни передбачала «перебудова» в економічній сфері?
• Яка галузь промисловості була пріоритетною в СРСР?
• Які проблеми існували в соціальній сфері в роки «застою»?

1. Політика «прискорення»

Визначальною рисою «перебудови» у сфері економіки було «прискорення». Для реалізації цього завдання в 1985 році в Москві скликали Всесоюзну нараду з питань науково-технічного прогресу. Її організатори були переконані, що запровадження у виробництво сучасних технічних і технологічних досягнень, децентралізація управління промисловістю, підвищення матеріальної зацікавленості працівників сприятимуть подоланню кризових явищ і забезпечать економічне зростання. Проте чітка програма реалізації запропонованих новацій не була сформована. До того ж у партійно-радянському керівництві тривала боротьба між консерваторами й реформаторами, котрі по-різному трактували прискорення. Щоб підтримувати інтерес суспільства до перебудови, у державі періодично організовували масові кампанії. В 1985 році почалася кампанія із подолання пияцтва й алкоголізму. Пияцтво й алкоголізм справді були серйозними соціально-психологічними проблемами, які призводили до фізичної та моральної деградації осіб, залежних від спиртного, негативно позначалися на виробничому процесі. Проте боротьбу з цим явищем вели непродумано, і вона не дала відчутних результатів. Більше того, у Закарпатті й Криму були вирубані виноградники, зокрема унікальних сортів, що негативно позначилося на становищі української виноробної галузі. Від зменшення продажу горілчаних виробів значні кошти втратив державний бюджет. Зазвичай в історії неодноразово показовими були випадки, коли заборони приносили більше шкоди, ніж користі. У цьому ж випадку поширилося самогоноваріння; цукор і дешеві цукерки стали дефіцитом. Хоча міліція й вилучала самогонні пристрої, вживання алкоголю не зменшилося. Зросли наркоманія і токсикоманія.

Поштова марка СРСР «Тверезість — норма життя», 1985 рік. Фото

1. На існуванні якої проблеми в суспільстві акцентує увагу гасло на поштовій марці?

2. Для підтримки якої з кампаній «перебудови» створено поштову марку?

Ставало очевидним, що курс на прискорення не виправдав задекларованих завдань. Посилилися кризові явища. Зросла тіньова економіка. Відповіддю влади стала боротьба з нетрудовими доходами, розпочата в 1986 році. Нетрудовим доходом могли вважати будь-яку приватну ініціативу. Переслідували людей, котрі надавали різноманітні послуги з ремонту квартир, пошиття взуття, одягу тощо. Держава вважала цю сферу своєю прерогативою, однак високоякісно забезпечити її не могла. Зважаючи на зростання обсягів підприємницької діяльності, 1986 року був прийнятий закон «Про індивідуальну трудову діяльність». Як результат, почався бурхливий розвиток кооперативів у сфері послуг, громадського харчування, торгівлі. Однак виробничої сфери індивідуальна трудова діяльність і кооперативи торкнулися мало.

Не вдалося домогтися належного впровадження у виробництво найновіших досягнень, підвищити якість, технічний рівень промислової продукції. В цих умовах, починаючи з 1987 року, запровадили державне приймання готової продукції. Держприймання виявило серйозні вади в якості виробів, що їх випускала промисловість, однак радикально впливати на її поліпшення не змогло, бо стосувалося лише останнього етапу виробничого процесу. Внаслідок дискримінаційної інвестиційної політики центру зношеність основних фондів підприємств в Україні досягла в другій половині 1980-х років близько 60%. Становище ускладнювалося ще й тим, що близько 80% загального обсягу промислового виробництва не мало на території республіки завершеного технологічного циклу. Як і раніше, в Україні виробляли головно напівфабрикати, а готову продукцію — за її межами. Це був наслідок цілеспрямованої політики центру на формування «єдиного народногосподарського комплексу», за яким приховували прагнення унеможливити вихід республіки зі складу СРСР. Отже, на початковому етапі перебудови ніяких дієвих заходів щодо реформування економіки й забезпечення її істотного прискорення вжито не було. Криза охоплювала господарське життя, і необхідність поглиблених економічних перетворень ставала ще очевиднішою.

• 1. Які кампанії були започатковані в СРСР у 1985 році?
• 2. Складіть речення з поняттями: «тіньова економіка», «нетрудові доходи», «індивідуальна трудова діяльність».
• 3. Чим були зумовлені труднощі в промисловій сфері?

Мовою джерела. Уривок зі спогадів Якова Погребняка, екс-секретаря ЦК Компартії УРСР:

«Біда в тому, що за час боротьби за тверезість Україна втратила приблизно п’яту частину свого бюджету, в республіці викорчували виноградники на 60 тисячах гектарів, знаменитий винзавод «Масандра» від розгрому врятувало лише втручання Володимира Щербицького і першого секретаря Кримського обкому партії Макаренка. Активними провідниками антиалкогольної кампанії були секретарі ЦК КПРС Crop Лігачов та Михайло Соломенцев, які й наполягали на знищенні виноградників. Під час відпустки в Криму Єгора Кузьмича повезли в «Масандру». Там за всі 150 років існування знаменитого заводу зберігаються зразки випущених вин — винотека. Подібні сховища мають усі відомі винзаводи світу. Але Лігачов сказав: «Цю винотеку треба знищити, а «Масандру» закрити»! Володимир Щербицький не витримав і зателефонував прямо Горбачову, мовляв, це вже перегин, а не боротьба з пияцтвом. Михайло Сергійович сказав: «Ну добре, збережіть».

1. Доведіть, що антиалкогольна кампанія мала негативні наслідки для економіки УРСР.

2. Які методи боротьби з пияцтвом були б ефективнішими?

2. Результати економічних реформ

Після початку перебудови структура економіки УРСР суттєво не змінилась. Як і раніше, значну частку в ній займав військово-промисловий комплекс. В Україні діяла третина оборонних підприємств СРСР, на яких були зайняті 30 % інженерно-технічних працівників республіки. Провідна роль належала важкій промисловості: чорній металургії, машинобудуванню, металообробці. Керівництво УРСР не надавало належної уваги розвитку електроніки, що мала визначальну роль для науково-технічного прогресу та впровадження високих технологій. У цій галузі Україна відставала від розвинутих держав світу. Невдалі реформи поглибили економічну кризу.

У 1989 році розпочали новий етап реформування економіки, в основу якого було покладено принцип роздержавлення економіки і поступового переходу до ринку під контролем держави. Група економістів під керівництвом Станіслава Шаталіна запропонувала програму переходу до ринкових реформ упродовж 500 днів, однак Михайло Горбачов не відважився на «шокову терапію» в економіці. Як наслідок — поглиблення кризи, зростання інфляції, збільшення дефіциту державного бюджету. Карбованець знецінився і перестав виконувати свої функції. Якщо в 1990 році інфляція в УРСР становила 10% на рік, то в середині 1991 року — 25% на тиждень. У 1989-1990 роках надзвичайного поширення набули натуральні, або як їх почали називати, бартерні обміни, оскільки підприємства бажали отримати за свою продукцію реальні цінності, а не радянські карбованці, які інакше, ніж дерев’яними, вже не називали. Додатковим чинником напруженості в суспільстві було загострення продовольчого питання, що змушувало керівництво шукати вихід із кризи. Тому в 1989 році було прийнято закон про розвиток на селі альтернативних форм господарювання — фермерських господарств, поширення різних форм оренди, кооперативних колективів. Проте це дало незначні результати, позаяк колгоспно-радгоспне керівництво опиралося таким змінам.

Нормою стало порушення контрактів, що укладали самі ж підприємства, невиконання планів. Місцева влада намагалася насамперед задовольнити потреби регіону, де розташовувалися підприємства, а потім виконувати свої зобов’язання за планами і контрактами. Внаслідок цього одне за одним почали зупинятися підприємства союзного підпорядкування. В економічному фундаменті СРСР виникли серйозні тріщини. Центр намагався загальмувати цей процес, видавши постанови, у яких підприємства зобов’язували виконувати укладені контракти. Однак назагал ці укази не виконували. В 1990 році вперше за повоєнні роки національний дохід УРСР зменшився на 1,5%. Економічні можливості командної економіки були вичерпані.

• 1. Розвиток яких галузей визначав структуру економіки УРСР під час «перебудови»?
• 2. Поясніть значення понять «бартер», «альтернативні форми господарювання».
• 3. Про що свідчило зменшення національного доходу УРСР на 1,5 %?

Мовою джерела. Витяг із доповіді Держкомстату СРСР від 7 березня 1991 року:

«Торгівля практично втратила свої функції й майже витіснена різними формами розподілу товарів народного споживання: за списками рай- і міськвиконкомів, сільрад, різних комісій і комітетів, підприємств та організацій або реалізації за купонами, запрошеннями. Майже скрізь уведені купони на макаронні вироби й крупу... Кондитерські вироби продаються за купонами... Черги займаються задовго до відкриття магазинів, складаються списки, влаштовуються перегуки. Простежується тенденція скорочення норм відпуску товарів за купонами основних продуктів харчування. Значна частина побутової техніки, меблів, одягу й взуття, постільної білизни розподіляється по підприємствах залежно від кількості працівників. Запис на телевізори, холодильники, пральні машини, меблеві гарнітури — до 2000 року. Населення прагне по можливості придбати будь-які наявні в продажу товари для подальшого їхнього обміну або перепродажу».

«Я довів вас до «ручки». Далі йдіть самі». Карикатура, 1990 рік

«А що поробиш? Ми ж перейшли на ринкові відносини». Карикатура А. Юна, 1991 рік

1. Що об’єднує уривок з джерела та карикатури поруч?

2. Яким поняттям можна охарактеризувати результати політики «перебудови»?

3. Чому спроби перейти до ринкової економіки виявилися невдалими?

3. Життєвий рівень населення

Командно-адміністративна економіка не могла забезпечити високого життєвого рівня мешканців. Якщо в країнах Заходу на потреби населення спрямовували дві третини національного прибутку, то в СРСР — лише третину. Таке співвідношення стійко трималося упродовж десятиріч. Унаслідок перших господарських перетворень підприємства і колгоспи отримали певну свободу щодо формування фонду заробітної плати, яка швидко зростала. Однак зворотним результатом цього процесу стало знецінення грошей, не забезпечених товарами. Навіть те, чого завжди було вдосталь, стало дефіцитом. У містах виникли черги за крупами, макаронними виробами, цукром, миючими засобами тощо. Наприкінці 1988 року розрив між грошовою і товарною масою збільшився до 10 млрд карбованців і мав тенденцію до зростання. Це розбалансувало споживчий ринок. Водночас за межі республіки вивозили значну кількість речей. Процвітав «чорний ринок» товарів, послуг, грошового обміну.

З осені 1990 року в Україні запровадили продаж продовольчих і промислових товарів за картками споживача з купонами. Знецінення карбованця призвело до зменшення зарплат, пенсій, стипендій. Водночас центр прийняв рішення про підвищення заробітної плати державним, партійним, комсомольським працівникам на 50-100 %, що за умов гласності стало відомо широкому загалові та, природно, обурило суспільство й спричинило подальший спад авторитету влади.

Черга в радянській крамниці, кінець 1980-х років. Світлина

1. Яке явище радянської дійсності відображено на фото?

2. Придумайте мем для цього фото.

Невдале реформування економіки призвело до наростання соціальної напруженості. Новим явищем суспільного життя стали страйки шахтарів улітку 1989 року. Поштовхом до їхнього початку слугувало погіршення забезпечення шахтарських регіонів продовольчими й промисловими товарами в умовах тотального товарного дефіциту, що наростав у країні. Незадоволення шахтарів накопичувалося також через недостатню технічну оснащеність шахт, загибель товаришів, низьку оплату праці. 15 липня 1989 року застрайкували робітники шахти «Ясинуватська-Глибока». Надалі страйк підтримали 193 шахти. У деяких місцях рядом із соціально-економічними вимогами висловлювали й політичні. З часом страйкова боротьба посилилася, охопивши й інші галузі економіки. Вперше за роки радянської влади робітники, котрих влада вважала провідною силою суспільства, відверто продемонстрували, що їхні інтереси розходяться з інтересами Комуністичної партії. Отже, економічна політика періоду перебудови спричинила руйнування командної системи господарювання, загострила соціальні проблеми.

• 1. Чому життєвий рівень населення в умовах «перебудови» й надалі залишався низьким?
• 2. Які наслідки мало знецінення карбованця в соціальній сфері?
• 3. Чому страйкували шахтарі? Які вимоги до влади вони висували?

Мовою джерела. Уривок із Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1989 року № 608 «Про заходи по забезпеченню виконання рішень, прийнятих урядовими комісіями за участю ВЦРПС і страйковими комітетами трудящих вугільних регіонів»:

«Ввести нові оптові ціни на вугілля; забезпечити шахти устаткуванням і запасними частинами; визначити єдиний вихідний день; посилити боротьбу із зловживаннями; забезпечити товарами та продуктами харчування; розслідувати правопорушення у вугільній промисловості; обговорити в короткі строки у Верховній Раді СРСР законопроекти про пенсії та відгули».

Страйк шахтарів на Донбасі, 15 липня 1989 року. Світлина

1. Як пов’язані уривок з джерела і світлина?

2. Дослідіть, наскільки покращилися умови життя і праці шахтарів після страйків.

У той час, коли... на теренах України

почався страйк шахтарів шахти «Ясинуватська-Глибока».

Тоді... у світі

в Грузії, у місті Тбілісі радянська армія розігнала мирну багатоденну демонстрацію під антирадянськими гаслами, що прискорило вихід Грузії із СРСР.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1985 р. — початок кампанії з подолання пияцтва й алкоголізму;

- 1986 р. — прийнято закон «Про індивідуальну трудову діяльність»:

- 1987 р. — запроваджено державне приймання готової продукції;

- 15 липня 1989 р. — початок страйку робітників шахти «Ясинуватська-Глибока»;

- 1989 р. — прийнято закон «Про розвиток на селі альтернативних форм господарювання».

2. Поясніть значення понять: прискорення, бартер, державне приймання готової продукції, тіньова економіка, нетрудовий дохід, роздержавлення.

3. Проведіть мініопитування про період «перебудови» у своїх рідних чи вчителів. Дізнайтеся, що їм найбільше запам’яталося з другої половини 1980-х — початку 1990-х років. Сформуйте найцікавіші факти. Результати роботи обговоріть у класі.

4. Розгляньте карикатури. Які явища радянської дійсності вони критикують? Придумайте свої назви до карикатур.

«Ану, бабусю, вийдемо на вулицю! Бо нам тут покупцям хамити заборонено». Карикатура В. Солонька, 1980-ті роки

«Прохідний бал». Карикатура А. Арутюнянца, 1980-ті роки

«Благаю — дозвольте у вас домитися! До нашого п’ятого вода знову не доходить!» Карикатура О. Монастирського, 1980-ті роки

«Я ж казав, що вони нас і тут випередять». Карикатура О. Кохана, 1990 рік