§ 42. Україна на міжнародній арені

• Членом якої міжнародної організації Україна була з 1945 року?
• Яке питання було винесено на референдум 1 грудня 1991 року?
• Коли було створено ООН, НАТО, ЄС?

1. Здобуття незалежності та вихід України на міжнародну арену

Проголошення незалежності й припинення існування СРСР створили умови для зовнішньополітичної діяльності України на якісно нових засадах — самостійності й рівноправності. Процес суверенізації — визнання України у світі — розпочався відразу після референдуму. За перше п’ятиріччя більше 150 держав уклали з Україною угоди про двосторонні відносини. Активну роботу проводило Міністерство закордонних справ, яке відкривало посольства і консульства України в різних державах світу. 2 липня 1993 року Верховна Рада схвалила «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначив національні інтереси держави і завдання її зовнішньої політики, зокрема розвиток двосторонніх міжнародних відносин, участь у європейському співробітництві і в рамках Співдружності Незалежних Держав, ООН та міжнародних організаціях.

З перших днів існування Україна не мала територіальних претензій до жодної з країн, а з ближніми з них будувала стосунки на засадах добросусідства. Важливим зовнішньополітичним завданням після проголошення незалежності України стало врегулювання відносин із Російською Федерацією, яка намагалася зберегти свій вплив над колишніми республіками СРСР за посередництвом СНД. У цю організацію Російська Федерація і Україна вкладали цілком відмінні розуміння: для Бориса Єльцина це була нова форма Союзу РСР, для Леоніда Кравчука — м’яка форма розлучення з імперією. Переговори про укладення договору між Російською Федерацією та Україною тривали від 1991 року і завершилися підписанням у 1997 році Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. В 1997 році в основних рисах завершено оформлення відносин України із сусідніми державами, створено договірно-правову основу для розвитку з ними дружніх добросусідських відносин.

Підписання Будапештського меморандуму. Зліва направо сидять: Президенти Борис Єльцин (РФ), Білл Клінтон (США), Леонід Кучма (Україна), Прем’єр-міністр Джон Мейджор (Велика Британія), 5 грудня 1994 року. Світлина

У липні 1992 року в ході візиту до Фінляндії Президент України Леонід Кравчук підписав Гельсінський заключний акт. Україна зобов’язалася дотримуватися визначених у Європі зовнішньополітичних правил, погодилася на активну участь у міжнародній співпраці. Водночас для світового співтовариства актуалізувалося питання без’ядерного статусу України, яка на той час була третьою після Російської Федерації і США ядерною державою. 24 жовтня 1991 року Верховна Рада ухвалила Заяву «Про без’ядерний статус України», у якій була визначена позиція України щодо зброї масового знищення, розміщеної на її території. У документі йшлося про проведення політики, спрямованої на повне знищення ядерної зброї та компонентів її базування. Але відмовляючись від величезного ядерного потенціалу, наша держава прагнула міжнародних гарантій своєї безпеки. 5 грудня 1994 року на зустрічі глав держав і урядів країн-учасниць Наради з безпеки та співробітництва в Європі у Будапешті (Угорщина) був підписаний Меморандум, який за відмову України від ядерного статусу гарантував їй безпеку. Його схвалили лідери чотирьох держав — України, США, Великої Британії та Російської Федерації. В ньому три ядерні країни підтвердили свої зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.

• 1. Коли розпочався процес суверенізації України? Що він передбачав?
• 2. Чому Договір про дружбу, співробітництво й партнерство між Україною й Російською Федерацією було укладено лише в 1997 році?
• 3. Хто й коли підписав Будапештський меморандум?

Мовою джерела. Витяг із Будапештського меморандуму від 5 грудня 1994 року:

«Поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України (стаття 1); утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН (стаття 2); утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги (стаття 3)».

1. Пригадайте, хто з гарантів Будапештського меморандуму порушив його умови. Коли це відбулося?

2. Доведіть або спростуйте думку канцлера Німецької імперії у 1871-1890 роках Отто фон Бісмарка: «Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані».

Мовою джерела. Із інтерв’ю Юрія Костенка, голови української делегації на переговорах з Росією з проблем ядерного роззброєння:

«Ухвалював рішення Генштаб Міноборони Російської Федерації, а вся процедура виконувалась за технологією, яка існувала з радянських часів: приїхали ешелони з Москви, завантажили зі сховищ ядерні боєголовки і вивезли. Кравчук навіть не знав, що вивозили тактичну ядерну зброю».

Офіцер ЗСУ спостерігає за витягненням з шахти на військовій базі пускової установки ракети СС-24, 29 вересня 1998 року. Світлина

1. Кому було вигідне ядерне роззброєння України?

2. Зверніть увагу на фото. Які емоції переповнюють офіцера? Чому?

2. Україна і загальноєвропейський процес. Співробітництво з ЄС і НАТО

Серед пріоритетних напрямків розбудови зовнішньої політики України визнано розвиток стосунків із західноєвропейськими країнами. Започатковано відносини між Україною та Європейським Союзом. Європейська комісія відкрила представництво в Україні і розпочала переговори про укладання Угоди про партнерство і співробітництво, котра набула чинності 1 березня 1998 року та стала фундаментом, відносини Україна-ЄС розвивалися надалі. В ній проголошувалися відданість спільним цінностям, основні напрямки співпраці в політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питаннях. Окрім того, укладено низку галузевих угод міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснювалося співробітництво між Україною та ЄС. Зокрема, Україна співпрацювала з ЄС у рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань якого була підготовка до вступу держави до Європейського Союзу. Надалі стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, схваленій 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, прийнятій у вересні 2000 року. В ній проголошено довготермінову стратегічну мету — європейську інтеграцію України. У вересні 1995 року Україна стала членом Ради Європи, а в липні 1996 року ввійшла до Центральноєвропейської ініціативи — впливової регіональної організації, що об’єднувала 17 країн.

З-поміж різних форм співробітництва між Україною та ЄС важливу роль відігравала економічна співпраця. Європейський Союз мав найбільшу частку в загальному обсязі іноземних інвестицій. Інвестиційні надходження збільшилися з 2001 року як відповідь на прискорення темпів економічного зростання України. До п’ятірки найбільших інвесторів України — членів ЄС — входили Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія, Нідерланди. Основну частину прямих іноземних інвестицій із європейських країн спрямовували в харчову промисловість України, оптову торгівлю, фінансовий сектор, транспортну галузь. Іноземний сектор української економіки впливав на її технологічне оновлення. Упродовж 1998-2004 років ЄС надав Україні 838 мільйонів євро технічної допомоги на реалізацію економічних реформ, регіональний розвиток, освіту та інші пріоритетні сфери.

Корвет «Тернопіль» повертається із бойового чергування в Середземному морі в рамках антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля», грудень 2008 року. Світлина

1. Дізнайтеся, коли була започаткована операція «Активні зусилля» й чому.

2. Довідайтеся, до яких ще операцій НАТО долучається Україна.

Україна прагнула співпрацювати в різних сферах міжнародних відносин. У 1992 році вона приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (тепер — Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП). Ця організація була створена НАТО і об’єднувала його членів та країни, які входили раніше до Організації Варшавського договору (ОВД). Україна — єдина з держав колишнього СРСР — брала участь у всіх миротворчих місіях під егідою НАТО. В 1994 році Україна стала учасницею програми «Партнерство заради миру», у 1997 році підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. З 2005 року розпочався діалог України з НАТО в питаннях набуття нею членства в цій структурі. Проте українське військо не відповідало вимогам НАТО, а це було однією з найбільших перешкод на шляху до вступу до цієї організації. Інша причина — упереджене ставлення частини жителів нашої держави до НАТО. Більшість українців перебували в полоні комуністичних штампів, що НАТО — агресивний блок і бажає знищити «миролюбний» СРСР.

• 1. Які факти свідчать про європейський вектор зовнішньої політики України?
• 2. Куди було спрямовано більшу частину прямих іноземних інвестицій?
• 3. Наведіть 1-2 факти співпраці України з НАТО. У які галузі економіки України спрямовувались іноземні інвестиції?

Мовою джерела. Уривок із виступу Президента Єврокомісії Жозе Мануеля Бар розу:

«Культура повинна відігравати стратегічну роль у політиці об’єднаної Європи. Це — надзвичайно важливий чинник успіху європейської інтеграції, в той же час культура нерозривно пов’язана з поняттям європейської ідентичності».

1. Що, на думку автора, відіграє стратегічну роль в об’єднанні Європи?

2. Девіз Євросоюзу «Єдність у різноманітті». Що спільного між девізом Євросоюзу та думкою Жозе Мануеля Баррозу?

Мовою джерела. Уривок із виступу другого Президента України Леоніда Кучми:

«Для демократичних країн багатовекторна політика — аксіома. Це особливо важливо для України, яка перебуває між Росією, з одного боку, і країнами ЄС і НАТО — з іншого. Якщо хочеш миру, підтримуй насамперед добросусідські відносини. Іншого просто не дано. Скажу більше. Україна, відгороджена від Росії кам’яним муром, менш цікава Заходу, ніж держава з розвиненою мережею економічних відносин із сусідніми країнами».

1. Яку формулу успіху в міжнародних відносинах пропонує Леонід Кучма?

2. На основі джерела поясніть значення поняття «багатовекторність зовнішньої політики».

3. Тузлинська криза. ЄЕП

У жовтні 2003 року виник конфлікт навколо острова Тузла, що в Керченській протоці між Кримським і Таманським півостровами. Острів Тузла утворився в 1925 році внаслідок природного розмиття вузької коси, з’єднаної з Таманським півостровом Російської Федерації. В 1941 році острівок площею 3 квадратних кілометри передано до складу Кримської Автономної Республіки. В 1954 році Крим увійшов до УРСР. Незважаючи на свій невеликий

розмір, острів Тузла виявився стратегічно важливим — від Російської Федерації він відділявся мілководним каналом, а від Кримського півострова — глибоководним, що робило Україну одноосібним власником судоходного проходу через Керченську протоку.

Українські прикордонники встановлюють «їжаки» (протитанкові) на острові Тузла, 9 жовтня 2003 року. Світлина

29 вересня 2003 року під приводом захисту від розмиття узбережжя Таманського півострова Російська Федерація розпочала будівництво дамби, яка мала б з’єднати острів Тузла з російським берегом. Росія хотіла, щоб фарватер Керченської протоки був на її території, відповідно, і кошти за прохід суден надходили в її казну. Після того, як російські будівельники досягли українських територіальних вод, Міністерство закордонних справ України направило МЗС Росії ноту протесту. Будівництво дамби було зупинено 23 жовтня за 102 метри від сухопутного державного кордону України. В грудні 2003 року підписано «Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки». На острові відкрили українську прикордонну заставу, проте питання демаркації українсько-російського кордону в акваторії Керченської протоки залишилося невирішеним.

Того ж 2003 року підписано Угоду між Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном та Україною про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП), який передбачав об’єднання митних територій учасників на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Угода мала також на меті здійснення єдиної зовнішньоторговельної, грошово-кредитної, податкової та валютно-фінансової політики. В українському суспільстві не було однозначної думки щодо участі держави в цій організації. Прихильники ЄЕП доводили, що відмова України від реалізації концепції ЄЕП за російським сценарієм може сповільнити поступальний розвиток економіки України внаслідок втрати нею конкурентних позицій на російському ринку. Натомість противники ЄЕП твердили, що вступ України в ЄЕП загальмує поступ структурних змін в українській економіці, бо історичний досвід співпраці з Російською Федерацією свідчить про те, що рано чи пізно спільний економічний простір має перетворитися на міждержавну конфедерацію, а участь України в ЄЕП сповільнить її інтеграцію до ЄС. Отже, зовнішньополітичний курс України в 1991-2013 роках остаточно сформувався на основі принципу багатовекторності, тобто зосередження дипломатичних зусиль у кількох пріоритетних напрямках міжнародного співробітництва з врахуванням своїх національних інтересів.

• 1. Чому острів Тузла був для Росії стратегічно важливим об’єктом?
• 2. Який привід використала РФ, щоб почати з’єднання острова з російським берегом?
• 3. Визначте позицію України щодо участі в Єдиному економічному просторі.

Мовою джерела. Уривок зі статті «Герої і «герої» першого тижня війни, якої не було» з газети «Українська правда» від 24 жовтня 2003 року:

«Досі залишається нез’ясованою логіка поведінки Володимира Путіна, який натиснув на гальма за 102 метри від державного кордону України. На це вплинули аж ніяк не усвідомлення міжнародних норм, і вже тим більше не почуття справедливості чи любов до України, а ракетні стрільби наших літаків у Керченській протоці, та ще — можлива міжнародна реакція на територіальні претензії з боку Росії. Тузлинська криза — ще один приклад, що Росія розуміє тільки одну мову — сили. Як сказав кримський прем’єр Сергій Куніцин на погрози глави адміністрації Путіна Олександра Волошина скинути на острів Тузлу бомбу: «На кожну бомбу знайдеться своя бомба».

Президент України Леонід Кучма на острові Тузла дивиться на майже завершену російську дамбу, 23 жовтня 2003 року. Світлина

1. Які чинники вплинули на розв’язання Тузлинської проблеми?

2. Дайте назву світлині поруч рубрики.

Мовою джерела. Американський політолог Збігнєв Бжезінський про створення Єдиного економічного простору:

«Угоду про Єдиний економічний простір можна по-різному тлумачити, вона багатозначна й має багато вимірів. Як документ, що передбачає вільну торгівлю на колишньому радянському просторі, вона має потенційні вигоди для всіх учасників. Та навіть як для угоди, що має на меті тісну економічну інтеграцію, безперечним є її спрямованість на зменшення можливості окремих держав, які належать до ЄЕП, рухатися до встановлення ближчих відносин з Європейським Союзом самостійно... У кінцевому підсумку головне питання зводиться до того, чи угода про Єдиний економічний простір спрямована на створення Єдиного політичного простору. У такому разі це, так би мовити, спроба з чорного ходу обмежити політичний суверенітет України».

1. Які загрози для України вбачав Збігнєв Бжезінський у приєднанні до Угоди про ЄЕП?

У той час, коли... на теренах України

вона приєдналася до програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).

Тоді... у світі

Швеція вступила до Європейського Союзу (1994 рік).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 10 березня 1992 року — приєднання України до Ради північноатлантичного співробітництва;

- липень 1992 року — підписано Україною Гельсінський заключний акт;

- 2 липня 1993 року — Верховною Радою схвалено «Основні напрями зовнішньої політики України»;

- червень 1994 року — підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом;

- 5 грудня 1994 року — підписано Будапештський меморандум;

- 1994 рік — приєднання України до програми «Партнерство заради миру»;

- вересень 1995 року — набуття Україною членства у Раді Європи;

- липень 1996 року — приєднання України до Центральноєвропейської ініціативи;

- 1997 рік — підписано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією:

- 1997 рік — підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору:

- жовтень 2003 року — конфлікт між Україною та Росією навколо острова Тузла.

2. Поясніть значення понять: без’ядерний статус, суверенізація, євроінтеграція, багатовекторність зовнішньої політики.

3. Проведіть у класі мінідебати: «Без’ядерний статус України: добровільний крок чи результат міжнародного тиску?».

4. Розгляньте інфографіку «Шлях України до Євросоюзу». На її основі складіть розповідь про етапи інтеграції України до ЄЄ.