§ 41. Соціальна структура українського суспільства. Повсякдення

• Поясніть поняття«соціальна структура населення».
• Де була зайнята більшість працездатного населення Української РСР?
• Яким був побут українців у роки «перебудови»?

1. Зміни в соціальній структурі населення

Соціальна структура населення об’єднує різні види спільнот, пов’язаних між собою відносно сталими зв’язками. На зміни соціальної структури зазвичай найбільше впливають зміни в економіці. Перехід від планового до ринкового господарювання відбувався в Україні болісно і спричинив значний спад виробництва. Природно, що суперечливі умови становлення ринкової економіки вплинули на зміну соціальної структури українського суспільства. Відбулося майнове розшарування населення. Повільно збільшувалася чисельність середнього класу, котрий є ознакою стабільності в державі.

В умовах, що виникли, кожна соціальна група формувала свої пріоритети і можливості виживання. Водночас влада намагалася мінімізувати негативні тенденції, котрі означилися в соціальній сфері. Головними цілями соціальної політики визначено наступні — розвиток людського потенціалу, зниження рівня бідності, забезпечення умов для підприємницької діяльності, матеріальна підтримка тих категорій населення, які її потребують. Однак усі ці завдання через різні обставини реалізувалися недостатньо.

Поступово змінювалася психологія соціуму. Важливу роль у суспільній свідомості почав відігравати індивідуалізм, опора на власні сили задля досягнення успіху. Згідно з дослідженнями Інституту соціології Національної академії наук України ціннісними пріоритетами українців у 2011 році були міцне здоров’я (4.85 бала за 5-бальною шкалою), міцна сім’я (4.82 бала), благополуччя дітей (4.73 бала), матеріальний добробут (4.72 бала). Серед найменш важливих цінностей українці визначили (менше 3 балів) — участь у діяльності політичних партій та громадських організацій 2.46 бала) та участь у релігійному житті (2.89 бала). Порівняно з 1994 роком найбільше зросла значущість таких цінностей: міцної сім’ї (з 4.64 до 4.82 балів), суспільного визнання (з 3.97 до 4.17 балів), цікавої роботи (з 3.94 до 4.14 балів), демократичного розвитку країни (з 3.30 до 3.66 балів). Хоча в загальній шкалі цінностей престиж особи та ступінь її впливу на владу почали визначати багатство й фінансова забезпеченість.

• 1. Які соціальні групи з’явилися в незалежній Україні?
• 2. Назвіть головні цілі соціальної політики.
• 3. Що складало ціннісні пріоритети українців у 2011 році?

1. Випишіть пріоритети в порядку зростання їхньої значимості для вас та доповніть їх.

2. Зобразіть ціннісні пріоритети піктограмами —картинками-символами.

2. Динаміка зайнятості населення

Зайнятість населення — це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Зайнятість буває повна, неповна, основна, додаткова. Всі форми зайнятості населення мали місце в той час серед населення України. Характер і структура зайнятості населення пов’язані з рівнем соціально-економічного розвитку держави. Чим він вищий, тим більша частина населення працює у сферах виробництва і послуг, більші темпи росту зайнятості.

Однією з найгостріших та найболючіших соціальних проблем в Україні стало безробіття — явище, коли частина населення хоче працювати, але не може реалізувати свої можливості, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Воно охопило всі верстви суспільства і набуло масового характеру. Серед безробітних переважали працівники науково-дослідних інститутів, робітники та інженерно-технічні працівники, котрі раніше працювали у військово-промисловому комплексі. Поширилося приховане безробіття. Через простої виробництва адміністрація відправляла робітників і службовців у довготривалі відпустки без виплати заробітної платні. На початок 2000-х років близько 4% працездатного населення України були безробітними. Наприкінці 2012 року в Україні рівень безробіття склав 8,1%, рівень зайнятості населення - 67,1%. Безробіття позначалося не тільки на економічному, а й на соціальному і психологічному станах людини. Втрата місця роботи для більшості означала зниження звичного життєвого рівня. Найбільш уразливими віковими групами, за даними вчених, були особи 20-26 років та старші за 50 років.

Одним із способів покращити своє матеріальне становище стала зовнішня трудова міграція, тобто виїзд на заробітки в інші країни. Вона мала переважно тимчасовий характер. Здебільшого українські громадяни прагнули накопичити заощадження до свого повернення на батьківщину. Головною проблемою зовнішньої трудової міграції був переважно нелегальний статус більшості українців, котрі відважилися виїхати на заробітки в інші країни. Відтак вони були соціально незахищені і безправні. Чи не найбільший відсоток трудових мігрантів з України спостерігався упродовж 1990-х років. Надалі темпи зовнішньої трудової міграції знизилися.

• 1. Що таке зайнятість населення? Від чого залежить зростання її темпів?
• 2. Що таке безробіття? Як безробіття впливає на стан людини?
• 3. Які особливості зовнішньої трудової міграції українців?

Мовою джерела. Уривок із дослідження професорки коледжу святого Томаса Мора Саскачеванського університету (Канада) Наталії Ханенко-Фрізен «У пошуках інших суб’єктів історії: усна історія деколективізації в Україні у 1990-х роках»:

«Особливо болісно реформи вдарили по самих людях. Первісна реорганізація колгоспів на початку 1990-х і наступне руйнуванням КСП у 2000-х роках поставили колишніх колгоспників у дуже невигідне становище. Соціологічне опитування, проведене в Україні у 2004 р., виявило, що 57% сільських мешканців назвали себе безробітними. Третина селян (32,9%) представилися як наймані працівники, і лише 5,2% вважали себе самозайнятими. До того ж, 11,4% сільських сімей мали принаймні одного родича, який працював за кордоном, а 6,1% усіх респондентів мали намір шукати роботу за кордоном. Провал аграрної реформи став головною причиною високого виїзду українців до інших країн... Реформи вплинули на сільську громаду, запустивши механізм розпаду соціальних стосунків, а також культурних та господарських практик, встановлених за соціалізму».

1. Яку причину високого виїзду українців за кордон визначено головною?

2. Проаналізуйте наведену авторкою статистичну інформацію. Які соціальні процеси, що відбувалися в сільській місцевості, у ній відображені?

5 країн ЄС, де постійно мешкали українці в 2003-2011 роках, у тис. осіб

1. Назвіть країни ЄС, де постійно мешкали українці в 2003-2011 роках. Як ви вважаєте, що на це вплинуло?

2. До яких країнах притік українців був найбільш інтенсивним? Чим це зумовлено, на вашу думку?

3. Чи доводилося вам бувати в цих країнах? Якщо так, що вам найбільше запам’яталося?

3. Повсякденне життя

Роки незалежності означилися складними трансформаціями у повсякденному житті населення. Жителям держави жилось непросто. Кожна українська родина мала власну стратегію виживання в той період. Кризові явища в економіці, невдалі спроби її реформування, повільне усталення ринкових відносин спричинили неоднозначний вплив на матеріальне становище різних верств суспільства. Досі звичні гарантії з боку держави — надання роботи, стабільної зарплати, пенсії, матеріальної підтримки — поступилися незвичним для колишніх радянських громадян завданням щоденної боротьби за виживання. Реальні доходи працюючих різко скорочувалися, виникали затримки з виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій. Та й їхні розміри суттєво відставали від темпів зростання цін на товари й продукти споживання. До прикладу, якщо в 1992 році середня пенсія за віком дещо перевищувала розмір мінімальної заробітної плати, то в 1997 році вона становила не більше 50% від цього показника. За таких умов навіть середня заробітна плата не змогла забезпечити прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум — це вартісна оцінка споживчого кошика, до якого входять мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров’я людини і забезпечення їі життєдіяльності. Майже 70% отриманих грошей витрачалися на продукти харчування. Для більшості населення товари довгострокового вжитку — побутова техніка, меблі — стали недоступними. Особисті заощадження громадян були знецінені. Цей процес населення справедливо розцінювало як відкритий грабунок. Наростали такі явища, як безробіття, відсутність нових робочих місць, затримка із виплатою заробітної плати, інфляція. В особливо важкому становищі опинилися найменш соціально захищені категорії — діти, молодь, люди пенсійного віку. До нових реалій змушені були пристосовуватися суспільство і влада. По-різному люди бачили можливості покращити своє матеріальне становище: зовнішньою трудовою міграцією, освоєнням нових професій, конкурентоспроможних на ринку праці, заняттям тими видами господарської діяльності, які приносили прибуток.

«Кравчучка» — сумка на колесах, атрибут 1990-х років. Світлина

Культовий светр 1990-х років «Team boys». Світлина

2000-і роки означилися появою нових рис у повсякденному житті. Після завершення епохи дефіциту, українці почали активно розвивати сферу послуг — галузь економіки, яка безпосередньо впливає на повсякдення. Цьому, зокрема, сприяла активізація туристичних подорожей. Українське населення переймало традиції європейського сервісу; вітчизняні виробники підтягували якість своєї продукції до європейських стандартів. Відкриття звичних для нас супермаркетів і торгових центрів були особливими подіями. Українці привчали себе до культури споживання і виробили власну систему споживчих знань. Розширилися можливості комунікації. XXI століття в Україні стало часом стрімкої комп’ютерізації та розвитку Інтернету. На початку 1990-х років комп’ютери в Україні були рідкістю і більшість людей не замислювалися над тим, що вони їм можуть бути для чогось потрібні. Натомість у 2000-х роках у державі значно зросла кількість користувачів Інтернету, який з часом перетворився на основне джерело інформації. Важливим засобом комунікації стали мобільні телефони.

Проте загалом спосіб повсякденного життя середньостатичного українця залишився традиційним. Українці — домосіди. Більшу частину дозвілля вони проводили удома. Найбільш поширеним заняттям був перегляд телевізійних передач. Водночас зросла кількість тих, хто користувався комп’ютером та іншими гаджетами. Наприклад, у 2002 році 80% жителів ніколи не користувалися комп’ютером, постійно використовували його на роботі лише 4%. У 2010 році вже 55% населення не мали комп’ютера, решта або постійно працювала з комп’ютером (15%), або іноді його використовувала (30%). У 2002 році Інтернетом користувалося лише 4% населення, у 2010 — 35.6%. Серед переліку недомашніх занять можна визначити такі: похід у магазин, на базар (25%), похід до церкви (від 15 до 28%); музеї, виставки, бібліотеки відвідували від 1 до 5-7%. На жаль, тих, хто ходив у басейни та спортзали порівняно небагато. Істотно зменшилася кількість осіб, які слухали радіопередачі, читали художню літературу, відпочивали на природі, робили ранкову зарядку. За роки незалежності зменшилася кількість українців, які вже не «можуть терпіти таке життя»: якщо наприкінці 1990-х років до 60% респондентів під час соціологічних опитувань говорили, що «терпіти вже не можна», то через 20 років переважна більшість схилялася до думки, що жити важко, але в цілому позитивно оцінила своє соціальне становище.

• 1. Що зумовлювало погіршення рівня життя населення?
• 2. Які нові риси з’явилися в повсякденному житті соціуму?
• 3. Як зазвичай українці проводили дозвілля?

Фотофакт

1 липня 1993 року Президент України Леонід Кравчук перерізав телефонний провід, що символізувало початок ери мобільного зв’язку в Україні. По мобільному телефону, який важив близько кілограма, він набрав посла України в Німеччині Івана Піскова. Перший в історії України дзвінок по мобільному телефону тривав декілька хвилин.

Перша розмова по мобільному телефону в Україні, 1 липня 1993 року. Світлина

https://cutt.ly/4wKZ21U4

1. Які емоції викликав у присутніх перший дзвінок по мобільному телефону?

2. Підрахуйте, скільки років послугами мобільного зв’язку користуються в Україні.

3. На основі власного досвіду назвіть переваги і недоліки мобільних телефонів.

Самооцінка домогосподарствами України своїх доходів у 2005-2015 роках (у %)

1. Проаналізуйте дані таблиці і дайте відповіді на запитання: 1) яка оцінка власних доходів переважала упродовж 2005-2015 років? 2) яка оцінка власних доходів зросла в 2015 році порівняно з 2005 роком, а яка, навпаки, — зменшилася?

2. Запропонуйте власне запитання до таблиці й озвучте його назагал.

У той час, коли... на теренах України

індекс інфляції досяг максимальної позначки в 10256 (1993 рік),

Тоді... у світі

у США компанія «Intel» представила свій перший процесор п’ятого покоління «Pentium» (1993 рік).

Підсумуйте свої знання

1-2. Поясніть значення понять: зайнятість населення, безробіття, зовнішня трудова міграція.

3. Об’єднайтеся в три групи і дослідіть, як жили українці в 1990-2010-х роках. Оберіть для дослідження один із напрямків: «Побут і дозвілля», «Як одягалась українська молодь», «Шопінг по-українськи: від гастрономів до супермаркетів». За результами мінідослідження створіть творчий продукт: фотоколаж, інсталяцію, постер, арт-об’єкт.

4. Опрацюйте графік, таблицю і світлину поруч. Дайте відповіді на запитання 1-3.

1) Розгляньте графік. Наскільки зросла мінімальна зарплата в Україні з 1 жовтня 1991 року до 1 грудня 1993 року? Про що це свідчить?

2) Проаналізуйте таблицю. Полічіть, наскільки зросли ціни на продукти харчування. Чи відповідало зростання рівня мінімальної зарплати зростанню цін? Відповідь аргументуйте, використавши дані таблиці.

3) Зверніть увагу на фото. Чи могли люди вільно придбати продукти харчування? Яке явище української дійсності 1990-х років відображає світлина? Дайте назву світлині.

Зростання мінімальної зарплати в 1991-1993 роках в Україні, в купонокарбованцях

Вартість продуктів харчування та розмір мінімальної зарплати у січні-грудні 1993 року, в купонокарбованцях