§ 44. Практична робота № 5. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді

Завдання 1. Опрацюйте документи практичної роботи. Складіть список міжнародних організацій, із якими в торговельно-економічній сфері співпрацює Україна.

Завдання 2. З’ясуйте, які труднощі виникали в України на шляху інтеграції до кожної зі згаданих міжнародних структур. Яких заходів було вжито для їхнього подолання або уникнення?

№ 1. З інформації постійного представництва України при ЮНЕСКО:

«На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 рік) Україна ініціювала розробку «Програми культури миру». Цю ініціативу було покладено в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО та розробки міждисциплінарного проекту «На шляху до культури миру». Сьогодні — це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації. У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО, Україна ініціювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ця ініціатива знайшла своє відображення — 2002-й рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини».

Співдружність Незалежних Держав (СНД)

№ 2. Стаття 2 статуту СНД ( 22 січня 1993 р.):

«Цілями співдружності є: здійснення співпраці в політичній, економічній, гуманітарній, культурній сферах; всесторонній і збалансований економічний і соціальний розвиток держав-членів у межах спільного економічного простору, міждержавна кооперація та інтеграція».

Прапор СНД

№ 3. Із Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» (1993 р.):

«З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища у суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики [...] економічні інтереси, пов’язані з інтегруванням економіки України у світове господарство; регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов’язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України».

Світова організація торгівлі (СОТ)

№ 4. Із угоди про заснування Світової організації торгівлі (01.01.1995 рік):

«Сторони цієї Угоди, визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище, засновують Світову організацію торгівлі (СОТ)».

Емблема СОТ. Напис: «Світова організація торгівлі»

Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)

№ 5. З інформації Міністерства закордонних справ України (1996 р.):

«Україна розглядає ЦЄІ як важливий механізм інтеграції до європейського економічного та політичного простору, а також зміцнення стабільності в регіоні та подальшого розвитку всебічних відносин між країнами-членами Ініціативи. Фахівці України беруть участь у діяльності діючих у рамках ЦЄІ експертних мереж за такими напрямами, як транскордонне співробітництво, транспорт, енергетика, наука і технології. На постійній основі здійснюється робота, спрямована на активізацію участі підприємств та організацій України у реалізації проектів співробітництва в рамках Ініціативи».

Довідка. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) є регіональним угрупованням країн Центральної та Східної Європи, діяльність якої має на меті налагодження багатостороннього співробітництва у політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах та сприяння на цій основі зміцненню стабільності і безпеки в регіоні. До її складу входить 18 країн — Албанія, Австрія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Італія, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Чорногорія та Україна.

Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

№ 6. Зі Статуту Організації Чорноморського економічного співробітництва (ратифікувала Україна 19. 03. 1999 року):

«...(Такі) цілі втілюються у життя через діяльність ОЧЕС на різних рівнях: сприяти розвитку двостороннього і багатостороннього співробітництва на основі принципів і норм міжнародного права; поліпшувати умови підприємницької діяльності та заохочувати особисту та колективну ініціативу підприємств та компаній; розвивати економічну співпрацю, не порушуючи міжнародні зобов’язання держав-членів і не перешкоджаючи розвитку їхніх відносин з третіми сторонами; враховувати конкретні економічні умови та інтереси держав-членів (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна, штаб-квартира у Стамбулі)».

Написи: «ОЧЕС Організація Чорноморського економічного співробітництва»

Довідка. «Одна з принципових відмінностей від інших регіональних інтеграційних угрупуванъ (СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС) —ОЧЕС об'єднує країни, залучені до інших інституційно міцно розвинених міжнародних структур. Європейський Союз, НАТО — це організації, членство в яких є прагненням багатьох країн, що є членами ОЧЕС. Тому ОЧЕС сконцентрована цілком і повністю на економічному аспекті інтеграції, не розпорошуючи свою увагу і ресурси на сфери політики і оборони. Зокрема, це пов'язано з тим, що низка країн має взаємні територіальні претензії».

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджанська Республіка, Республіка Молдова)

№ 7. Із Ялтинської хартії ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова):

«Цілі співпраці ГУАМ: сприяння соціально-економічному розвиткові, зміцнення і розширення торговельно-економічних зв’язків, розвиток і ефективне використання в інтересах країн ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей та відповідної інфраструктури, розміщеної на їх території, боротьба з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, наркобізнесом».

Емблема ГУАМ

Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)

(Україна у 2002-2014 рр, була спостерігачем при ЄврАзЕС)

№ 8. Із договору про заснування ЄврАзЕС:

«Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація і Республіка Таджикистан [...] сповнені рішучості [...] поглиблювати взаємну співпрацю в різних галузях [...] утворюють міжнародну організацію «Євразійське економічне співтовариство».

ЄврАзЕС (Євразійське економічне співтовариство)

№ 9. Витяг із Постанови Кабінету Міністрів України «Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки» (2002 р.):

«...Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами України є Російська Федерація (29,6 % товарообороту), країни зони евро (20,0 %), Сполучені Штати Америки (3,2 %). Однак уведення урядом Російської Федерації низки дискримінаційних заходів у сфері зовнішньої торгівлі та змін Податкового кодексу призвели до деякого скорочення українського експорту до Росії. Питома вага обсягів експорту товарів до Росії скоротилася із 27,3 % у першому півріччі 2001 року до 22,6 % на кінець року... Останнім часом зростання українського експорту штучно стримувалося країнами зони евро шляхом введення квот на поставки металу. Українські чорні метали та вироби з них стали об’єктом запровадження спеціальних заходів у 20 країнах світу. Ці чинники обумовили скорочення загального обсягу українського експорту товарів і послуг із 18,8 % у 2000 році до 9,7 % у 2001 році».

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

(Україна стала членом МВФ у 1992 році)

№ 10. З інформації Міністерства закордонних справ України про співпрацю України з МВФ (2003 р.)

«1994-1995 роки: Україна співпрацювала з МВФ за програмою системної трансформаційної позики на суму 498,7 млн СПЗ (763,1 млн доларів США), метою якої була підтримка платіжного балансу України.

1995-1998 роки: Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1 935 млн доларів США. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

1998-2002 роки: Україна співпрацює з Фондом у рамках Програми розширеного фінансування, яка передбачала надання кредиту обсягом 2,6 млрд доларів США. У рамках цієї Програми Україна отримала 1 591,0 млн доларів США)».

Асоціація України з ЄС

№ 11. Із преамбули Угоди про асоціацію України з ЄС (21 березня 2014 року):

«Цим документом створюється асоціація між Україною, з однієї сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. Цілями асоціації є: сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних привілейованих зв’язках. Запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі...»

Прапор ЄС

№ 12. Густав Грессель (старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин):

«Так, Україна має юридичне право на (повноправне) членство у ЄС, але якщо оцінювати нинішній стан країни за Копенгагенськими критеріями, то перспектива цього членства буде виглядати дуже далекою... Безвізовий режим і угода про вільну торгівлю [...] (стали) чудовими інструментами для прискорення реформ».

Довідка. Копенгагенські критерії. У червні 1993 року Європейська Рада на засіданні у місті Копенгагені визнала право кожної європейської країни вступати до Європейського Союзу після виконання нею низки вимог за трьома критеріями:

а) політичним: стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини і захист прав меншин; б) економічним: дієва ринкова економіка; в) «членським»: зобов'язання, що випливають із факту вступу до ЄС, зокрема визнання його політичних, економічних та монетарних цілей. Лише ЄС визначає, чи відповідає та чи інша країна Копенгагенським критеріям і може бути прийнятою до його складу.

№ 13. Із результатів опитування 22 українських експертів на тему «Європейська інтеграція України сьогодні: проблеми, виклики, завдання» (фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» в період з 18 до 25 червня 2014 року):

«Основною внутрішньою проблемою, яка перешкоджатиме євроінтеграційному курсу України, експерти вважають насамперед неефективність системи державного управління — недостатній рівень компетенції держслужбовців, надмірна бюрократичність та корумпованість системи державного управління. До першої п’ятірки основних проблем внутрішнього характеру також належать: ситуація на Донбасі (охоплюючи як нинішній збройний конфлікт, так і громадські настрої), високий рівень корупції в українському суспільстві, неефективна політика інформування населення про євроінтеграцію та соціально-економічні проблеми. Агресія, тиск та всебічне перешкоджання з боку Росії є головним зовнішнім викликом для європейського курсу України. Цю думку поділяють усі опитані експерти. Серед основних зовнішніх перешкод експерти називають внутрішні проблеми самого ЄС, протидію або вичікувальну позицію з боку деяких членів ЄС, що не хочуть розривати свої зв’язки з Росією, а також відсутність єдиної позиції в Євросоюзі щодо європейської перспективи України і розширення ЄС загалом».

№ 14. Голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі:

«Головна перешкода (подальшого руху до інтеграції з ЄС) — це приватні інтереси, які формували суспільне, економічне і політичне життя в Україні впродовж 22 років, що проявляється насамперед при ухваленні законопроектів, які мають наблизити українське законодавство до європейського. Інша проблема пов’язана з тим, що у Західній Європі Україну все ще сприймають як загрозу, а не як шанс. І це попри надзвичайні природні й людські ресурси України. Києву треба зробити так, щоб європейці більше знали й розуміли Україну за рамками усталених упереджень».

№ 15. Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС (23 червня 2022 року):

«Ми вітаємо це історичне рішення Євросоюзу, яке фактично означає, що велика родина країн Європейського Союзу бачить Україну членом ЄС. У ці важкі часи ЄС почув народ України та чітко заявив, що наша держава належить до Європи, ми маємо спільне потужне майбутнє. Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Ми вже активно працюємо над подальшими кроками та реформуванням країни попри війну, аби не втрачати темпи нашої інтеграції».

*Завдання 3. Розгляньте світлину. Яку історичну подію засвідчує світлина? Визначте за допомогою інтернет-ресурсів причини й наслідки події.

*Завдання 4. Які чинники, на думку експертів, перешкоджали євроінтеграційному курсу України?

**Завдання 5. З’ясуйте дату перетворення Євразійського економічного співтовариства на Євразійський економічний союз, а також час підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Висловіть обґрунтоване припущення про те, з якою третьою подією пов’язані ці дві. Запропонуйте власні висновки.