§ 47. Розгортання Російською Федерацією гібридної війни проти України

• Що означає поняття «русскій мір»?
• Чому в Україні в 2013-2014 роках відбувся Євромайдан?
• Який статус мав Кримський півострів у складі України?

1. Періодизація російсько-української війни. Окупація Криму

Процеси, що стрімко розгорталися в Україні наприкінці невдовзі після завершення Революції Гідності, внесли корективи у подальший розвиток та життя країни. Євромайдан сплутав карти російському керівництву. Очевидно, що РФ тривалий час розробляла плани гібридної війни проти України і здійснювала підготовчі заходи. Гібридну війну агресор зазвичай веде без прямого військового втручання. У такій війні застосовуються диверсії, акти терору, вплив на свідомість населення через засоби масової інформації, щоб створити атмосферу страху і хаосу в суспільстві. Агресор надає підтримку незаконним формуванням і найманцям. Гібридна війна РФ передбачала застосування проти України найперше невоєнних засобів — інформаційних, економічних, політичних — задля дестабілізації ситуації в державі, ускладнення її міжнародного становища, загарбання частини території. За цих передумов у лютому 2014 року РФ розпочала війну проти України — наймасштабнішу в Європі з часів Другої світової війни.

Першим об’єктом агресії з боку РФ проти України став Крим. Операцію із захоплення Кримського півострова розпочали 20 лютого 2014 року. 27 лютого підрозділи спеціального призначення та повітрянодесантних сил РФ захопили адміністративні будівлі, згодом — аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі. Невдовзі Чорноморський флот РФ заблокував військово-морські бази, де перебували кораблі Військово-Морських сил України, а російські підрозділи блокували українські військові частини. Особовий склад російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків і діяв під виглядом так званих «зелених чоловічків». У цей складний період українські військовослужбовці продемонстрували зразки витримки, мужності, стійкості. Льотчики Сакської морської авіаційної бригади ВМС України зуміли передислокувати бойові протичовнові літаки й гелікоптери до військового аеродрому в місті Миколаєві. На аеродромі в Бельбеку українські військові без зброї, строєм, незважаючи на попереджувальні постріли окупантів, з розгорнутим бойовим прапором військової частини, виконуючи Гімн України, пройшли через стрій «зелених чоловічків». Силовий спротив учинили нападникам морські піхотинці в місті Феодосія та екіпажі кораблів у заблокованому Донузлавському озері.

16 березня проведено так званий «референдум» щодо статусу Криму. Позаяк він відбувся під контролем зелених чоловічків, його результати заздалегідь були прогнозованими. 17 березня 2014 року Верховна Рада Криму проголосувала за «незалежність», а вже наступного дня Крим прийняли до складу РФ. США і Євросоюз засудили такі дії і запровадили санкції щодо російського бізнесу і високопосадовців. 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України. 2 липня 2014 року Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнала дії Росії військовою агресією.

• 1. Визначте передумови та періоди російсько-української війни.
• 2. Стисло охарактеризуйте алгоритм дій РФ із захоплення Кримського півострова.
• 3. Як відреагували США, Євросоюз, ООН, ОБСЄ на дії Російської Федерації в Криму?

Фотофакт

Розгляньте карикатури та дайте відповіді на запитання.

1. Якій історичній події присвячені карикатури?

2. Яка спільна ідея об’єднує обидва зображення?

Із резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України:

«...Закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на підставі вищезазначеного референдуму і утримуватися від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу.

27 березня 2014 року».

1. Яку позицію зайняла ООН щодо результатів «референдуму» в Криму?

2. Воєнні дії на сході України

Після анексії Криму Російська Федерація через свою агентуру та спецслужби ініціювала антиукраїнські акції в різних містах Півдня й Сходу України з метою формування державного утворення «Новоросія». Березень - квітень 2014 року минули під акомпанемент захоплень проросійськими силами Сходу країни адміністративних будівель у містах Донецьку і Луганську. Подібні акції спробували повторити в Миколаєві, Херсоні, Харкові та інших містах, але безуспішно. Заволодівши обласними радами, будинками міліції та СБУ, нові очільники на місцях, призначені фактично за згодою російського керівництва, почали створювати незаконні збройні формування. На підтримку цих сил надходила військова допомога з Російської Федерації. В середині квітня були захоплені міста Слов’янськ, Краматорськ, Алчевськ, Маріуполь, Луганськ та інші. 11 травня 2014 року проведено квазіреферендуми про незалежність так званих «Донецької народної республіки» («ДНР») та «Луганської народної республіки» («ЛНР»).

1. З якими подіями пов’язаний такий стилізований образ Шевченка?

2. Дізнайтеся, з якою метою було проведено радіомарафон.

Воєнно-політична ситуація, що виникла на сході України, зумовила необхідність прийняття рішення про збройний опір російській агресії. Для її відсічі і стримування були задіяні Збройні сили України, Національна гвардія, у містах діяла народна самооборона. В захисті територіальної цілісності України активну участь брали добровольчі батальйони — військові формування, до яких вступали на добровільній основі. Перші добробати створили активісти Євромайдану, Революції Гідності. Добровольчі батальйони формувалися в Києві, Харкові, Чернігові. З мешканців Луганщини створено добробат «Айдар», у Бердянську — «Азов». До складу добровольчих батальйонів входили також і іноземні громадяни, зокрема Росії, Білорусі, Грузії, Узбекистану, Польщі, Швеції, Італії, Франції, США та інших країн. Оцінюючи роль добробатів у захисті територіальної цілісності і суверенітету держави, щороку 14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. З 2014 року розгорнувся потужний волонтерський рух. Волонтери — люди, які займаються добровільною безкорисливою суспільною діяльністю. Волонтером може бути особа, котра прагне допомогти тим, хто цього потребує. Від початку широкомасштабної війни Російської Федерації проти України відбулося піднесення волонтерського руху. Щороку 5 грудня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день волонтера.

Постер до кінофільму «Кіборги. Герої не вмирають»

1. Чому захисників Донецького аеропорту назвали кіборгами?

2. З якими історичними подіями можна порівняти подвиг кіборгів?

14 квітня 2014 року ухвалено рішення Ради безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Так почалася широкомасштабна Антитерористична операція (АТО). Найгострішими боями позначено воєнне протистояння за Донецький аеропорт. Українські вояки на Донецькому летовищі здійснили подвиг, рідкісний у воєнній історії сучасності. В стані облоги вони захищали летовище від 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто майже вісім місяців — 242 дні! Народ назвав їх «кіборгами», бо втриматися під нищівним вогнем ворога могли тільки люди надприродної вдачі. 18 серпня 2014 року розпочалися бої за Іловайськ — місто й залізничний вузол на схід від Донецька. В ніч на 25 серпня 2014 року РФ ввела на територію України свої збройні підрозділи. Військовослужбовці РФ без документів і розпізнавальних знаків просунулися в напрямку Іловайська і Луганська. Українські війська в Іловайську опинилися в оточенні й 4 дні вели запеклі бої з окупантами. В боях за Іловайськ загинуло офіційно 366 українських вояків, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 128 попали в полон. Поступово сили АТО стабілізували лінію зіткнення. Відтепер вони мали справу не лише з терористами, але й з регулярними військами РФ і перейшли до оборони, щоб не допустити просування окупантів. З 2015 року в районі АТО запроваджено військово-цивільні адміністрації — тимчасові органи влади на території Донецької та Луганської областей. Цивільному населенню надавалася допомога у вирішенні питань життєдіяльності. Це сприяло мінімізації наслідків бойових дій на мирних жителів та розширило можливості протидії негативному російському інформаційному впливу на населення держави. 30 квітня 2018 року розпочато Операцію об’єднаних сил (ООС). Управління військовими діями зосередилося в руках військових. 27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Росію агресором і звинуватила її в розв’язанні гібридної війни проти України.

• 1. Стисло охарактеризуйте події на Сході країни навесні 2014 року.
• 2. Що таке АТО? Назвіть найдраматичніші бої під час АТО.
• 3. Поясніть поняття «військово-цивільні адміністрації», «ООС», «гібридна війна».

Зі звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором:

«Україна залишається об’єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації, яку вона здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак. Від початку агресії наприкінці лютого 2014 року Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі...

27 січня 2015 року».

1. Доведіть або спростуйте думку: «Україна залишається об’єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації».

3. Міжнародна підтримка України в умовах війни

Світова спільнота оцінила окупацію Криму та частини Донецької і Луганської областей як збройну агресію Російської Федерації проти України. Глави провідних світових держав утворили міжнародну коаліцію на підтримку незалежності та територіальної цілісності України. В червні 2014 року очільники України — Петро Порошенко Німеччини — Ангела Меркель, Франції — Франсуа Оланд та Росії — Володимир Путін сформували нормандський формат для врегулювання ситуації на сході України. Зустріч відбулася у місті Бенувіль, розташованого у Нормандії — області на півночі Франції.

Керівники держав у Мінському палаці незалежності під час переговорів «нормандської четвірки», лютий 2015 року. Світлина

1. Лідери яких країн зображені на фото?

2. Кого з діячів на фото ви впізнали? Що вам про нього відомо?

На початку вересня 2014 року в Мінську представники ОБСЄ, України, Росії підписали першу угоду про припинення воєнних дій. Згідно з нею визначалася демаркаційна лінія сторін: військ України і сепаратистів, обмін військовополоненими, забезпечення гуманітарної допомоги. Сили АТО в цей час не здійснювали наступальних дій. Натомість окупаційні війська постійно вчиняли провокації. Відтак перемир’я було відносним. Щоб обговорити припинення воєнних дій на сході України 11-12 лютого 2015 року в Мінську зустрілися лідери Німеччини, Франції, України, Росії. Прийняті домовленості, названі Мінськими угодами, передбачали припинення з 15 лютого вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей, виведення іноземних збройних формувань із території України, моніторинг ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням усіх засобів, зокрема супутників, радіолокації.

Провідні держави світу позитивно оцінили Мінські угоди. США відзначили, що угода є важливим кроком до мирного врегулювання ситуації. Водночас у західних країнах існували певні побоювання щодо дотримання ухвалених рішень, які виявилися небезпідставними. На окупованих територіях Донецької і Луганської областей зростала кількість озброєння, неодноразово бойовики порушували режим тиші. Реакцією міжнародної спільноти на такі дії Російської Федерації стало розширення санкцій, запроваджених у 2014 році. Вони стосувалися обмеження співробітництва з Росією в різних сферах. Проте це не змінило ситуацію на Сході України.

• 1. Ким, коли й з якою метою було утворено нормандський формат?
• 2. Коли було укладено Мінські угоди? Що вони передбачали?
• 3. Як оцінили Мінські угоди провідні держави світу?

У той час, коли...на теренах України

завершувалися бої за Донецький аеропорт, оборона якого тривала 242 дні.

Тоді... у світі

у Парижі (Франція) відбувся марш солідарності лідерів країн світу через теракт на редакцію сатиричного журналу «Шарлі Ебро», яка сталась кілька днів перед тим.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 20 лютого 2014 року — початок окупації Кримського півострова Росією;

- 27 березня 2014 року — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про підтримку територіальної цілісності України;

- 14 квітня 2014 року — початок Антитерористичної операції;

- травень 2014 року - січень 2015 року — захист Донецького аеропорту;

- червень 2014 року — сформовано нормандський формат;

- серпень 2014 року — бої за місто Іловайськ;

- вересень 2014 року, лютий 2015 року — підписано Мінські угоди;

- квітень 2018 рік — переформатування АТО в ООС.

2. Поясніть значення понять: АТО, волонтери, добровольчі батальйони, «кіборги», військово-цивільні адміністрації, ООС, гібридна війна, нормандський формат.

3. Що таке фейки? Чи є фейки складовою гібридної війни Росії проти України? Перегляньте відео за покликанням або QR-кодом. Які фейки російської пропаганди вам ще відомі? За бажанням, продемонструйте відповідне відео у класі та обговоріть переглянуте.

https://cutt.ly/FwJjw4cU

https://cutt.ly/ZwJjeb80

Сформулюйте правила, як не стати жертвою фейкової інформації.

4. Дізнайтеся, хто з ваших родичів чи знайомих були учасниками АТО. Проведіть з ними мініінтерв’ю. Складіть опорний конспект-свідчення учасників бойових дій на Сході України.