Про підручник

Пропонований підручник з історії України для 10 класу укладено відповідно до програми для роздільного вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Базовий текст підручника, його методичний апарат, добірка джерел, ілюстрацій тощо сформовані таким чином, щоб максимально сприяти впровадженню компетентнісного та різнорівневого підходів до навчання. Кожен параграф розпочинається з теми, під якою вміщено завдання для актуалізації опорних знань. Його зміст згруповано за трьома пунктами. На початку кожного пункту розміщено базову інформацію. Вона написана в зручному для розуміння стилі й містить найсуттєвіші факти з історії. Під кожним пунктом розміщено запитання репродуктивного характеру — по одному до всіх трьох абзаців пункту. Крім того, до кожного з пунктів дібрано матеріали, що, з одного боку, забезпечують поглиблене вивчення теми, а з іншого — через систему аналітичних і творчих завдань сприяють реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Робота з першоджерелами, біографічними довідками, картами із завданнями до них дасть змогу ефективніше готуватися до ЗНО. Під час критичного аналізу минулого можна дійти різних висновків — головне, щоб вони базувалися на історичних фактах та обґрунтуваннях. Крім того, наприкінці параграфа є також рубрики «Коли в Україні» із матеріалами для синхронізації знань про події з минулого України та інших країн світу, «інтернет» («internet») із адресами корисних інтернет-ресурсів та «Підсумуйте свої знання» із запитаннями і завданнями на закріплення вивченого матеріалу.

З повагою — авторський колектив підручника

Підказки для тих, хто працюватиме з підручником самостійно

1. Найважливіше! Працюйте з параграфом поступово, читаючи від початку до кінця.

2. Перед роботою обов’язково знайдіть (або пригадайте) відповіді на запитання, розміщені відразу під темою.

3. Найважливіша інформація подана в трьох пунктах параграфа. Дайте відповіді на запитання, що під нею, і запам’ятайте їх.

4. Якщо в тексті йдеться про події на певній території, обов’язково відшукайте її на карті, поданій у параграфі.

5. Якщо ви прагнете більшого:

• опрацюйте решту рубрик параграфа. Завдання під ними — переважно творчі й спрямовані на формування історичних компетентностей. Частина з них — підвищеної складності;
• підготуйтесь аналізувати діяльність історичної особи, користуючись біографічними довідками. Запам’ятайте зображення, вміщені в них;
• рубрика «internet» допоможе вам порівняти розвиток України та інших країн світу.

6. Під час опрацювання параграфів з практичними роботами слід особливу увагу приділити аналізу історичних джерел та виконанню завдань, що подані під ними.

7. Важливо! Якщо параграф стосується архітектури та образотворчого мистецтва, треба запам’ятати їхній вигляд (будівлі, ікони, портрети тощо). У підручнику вміщено зображення всіх пам’яток мистецтва, розпізнавання яких вимагає програма ЗНО.

Важливо! Під рубрикою «Підсумуйте свої знання» є перелік дат, які потрібно запам’ятати, та перелік термінів, які необхідно вміти пояснювати і використовувати. А на задньому форзаці розміщено хронологічну таблицю з датами, знання яких вимагають шкільна програма та чинна Програма ЗНО.

§ 1. Повторення. Вступ

• Назвіть українські землі, що належали до Російської та Австро-Угорської імперій, у XIX столітті?

• Що в XIX столітті окреслювали поняттями «колонія» і «метрополія»?

1. Україна і світ на порозі XX століття

Історики розрізняють календарні століття, які тривають справді сто років, й «історичні століття». «Історичні століття» бувають і довшими, і коротшими за цей термін. Так, XIX століття європейські вчені часто називають «довгим», оскільки воно охоплює багато подій у Європі: від Французької революції 1789-1799 років до початку Великої війни (Першої світової війни) 1914 рік, а це справді більше, ніж сто років. «Довге» XIX століття змінило «коротке» XX століття. Його датують зазвичай початком Першої світової війни у серпні 1914 року. Закінчується «історичне» XX століття груднем 1991 року — із припиненням існування Союзу Радянських/Совєтських Соціалістичних Республік, унаслідок чого утворилися незалежні держави (чи відновили свою незалежність), серед яких Україна, і склалася нова геополітична ситуація у світі.

Отже, початком Першої світової війни завершилося «довге» XIX століття. Його основною рисою стала модернізація, котра охопила всі основні сторони життя суспільства. В економіці — це індустріалізація. Вона забезпечила швидкі темпи розвитку, виникнення нових форм організації виробництва: фабрик, заводів, монополій. На підприємствах запроваджували новітні технології, винайдено конвеєр, телефон, радіо, почалась ера автомобілів і авіації. Найбільших успіхів досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті, електротехнічній та хімічній галузях. Інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення прискорило формування ринку, який став основним регулятором виробництва. Небаченими темпами розвивалася наука і техніка. Технічний прогрес сприяв формуванню нової якості життя, докорінно змінивши побут людей. Напередодні Великої війни розвинені країни світу переживали відчутне економічне піднесення. Модернізаційні зрушення відбувались і в суспільно-політичному житті. На початку XX століття в багатьох країнах діяли парламенти, громадяни мали політичні права, утвердився принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, легально існували політичні партії і громадські організації, виникла масова преса. Переважали дві форми правління: конституційна монархія та республіка. Урізноманітнилася соціальна структура суспільства, зросла питома вага промислової буржуазії та робітників. Зросла частка та роль інтелігенції. До нових умов життя змушені були пристосовуватись усі групи населення. Домогтись успіхів у житті могли працьовиті, освічені, наполегливі, налаштовані на конкретні справи, люди.

На початку XX століття український народ не мав власної держави. Українські землі входили до Російської та Австро-Угорської імперій. Попри імперську політику, модернізаційні процеси охопили й українські терени. У Росії вони були одними з найбільш економічно розвинених регіонів. З-поміж промислового виробництва виділялися кам’яновугільна, залізорудна, машинобудівна, цукрова галузі. Зокрема, п’ять найбільших металургійних заводів виробляли 25 % загальноросійського чавуну. Серед західноукраїнських земель найрозвиненішою була Східна Галичина, на території якої добували майже 5 % світового обсягу нафти. Пришвидшились урбанізаційні процеси, урізноманітнився етнічний склад населення. Серед містян Наддніпрянщини українці становили третину жителів, зросла чисельність росіян і євреїв. У Східній Галичині й Північній Буковині більшість мешканців міст були поляками, євреями, німцями, румунами, на Закарпатті — угорцями та євреями. У сільській місцевості переважали українці. Економічний розвиток спричинив також зміни у соціальній структурі. Сформувався клас найманих робітників і підприємців, найбільшою соціальною верствою українського суспільства було селянство. Українська інтелігенція була нечисленною, хоча й порівняно активною. Їй належала історична заслуга у формуванні національної самосвідомості народу, української ідеї, покликаної об’єднати всіх українців. Вона сформувала український проєкт, основою якого стало утворення на українських землях Української держави. Головною рисою в розвитку культури стало зростання освітнього рівня населення, зумовлене передусім запитом на кваліфіковані кадри у різних сферах життя. Збільшилася кількість навчальних закладів різних типів. Помітним був внесок українців у розвиток світової та вітчизняної культури.

• 1. Визначте історичні межі «довгого» XIX століття і «короткого» XX століття.
• 2. Як модернізація змінила економіку та суспільно-політичне життя держав?
• 3. Наведіть приклади модернізаційних процесів на українських землях на початку XX століття.

2. «Коротке» XX століття у світовій історії

«Коротке» XX століття виявилося найдинамічнішим і водночас найсуперечливішим періодом в історії. Воно вмістило в собі як найбільші досягнення людства, так і найбільші його трагедії. Прикметною його рисою став динамічний розвиток в усіх сферах життя. Відбувалися швидка індустріалізація, науково-технічна революція, розширення меж інформаційного простору. Винайдено комп’ютер та багато інших технічних пристроїв, інтернет, стільниковий зв’язок. Розпочалось освоєння космічного простору, яке надалі розвивалося швидкими темпами. Розвиток медицини дав змогу врятувати мільйони людей від багатьох захворювань, які раніше вважалися невиліковними: туберкульозу, віспи, цинги, гепатиту і багатьох інших хвороб. Суттєво зросла середня тривалість життя людини.

24 серпня 1991 рік. Верховна Рада України

1914 рік. Російські війська у Львові

XX століття стало періодом двох світових воєн — глобального протиборства коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, які охопили велику частину країн світу та призвели до грандіозних людських і матеріальних втрат. Війни спричинили падіння імперій та виникнення незалежних держав. Поширилися тоталітарні ідеології: комунізм, фашизм і нацизм. На їхній основі сформувалися деспотичні політичні режими, які прагнули до цілковитого підпорядкування суспільства.

• 1. Установіть зв'язок між світлинами та визначенням «короткого» XX століття

Значні зміни впродовж XX століття відбулись і в Україні. Календарне XX століття в історії держави поділяють на кілька етапів: 1900-1917 роки — українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій; 1917-1921 роки — доба Української революції; 1921-1991 роки — радянська Україна; з 1991 року донині — Україна незалежна. Скориставшись революційними подіями в Російській імперії, українці відновили власну державність, утворивши Українську Народну Республіку (УНР), але не зберегли її. Територію УНР загарбали сусіди. Українські землі були приєднані до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) й на них утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Польщі, Румунії, Чехословаччини. Обидві світові війни позначилися на Україні: бойові дії тривали на українських землях; участь у війнах українці брали в складі армій ворогуючих воєнних блоків. На початку 1990-х років унаслідок припинення існування СРСР Україна стала незалежною державою. Акт проголошення незалежності України був підписаний 24 серпня 1991 року.

• 1. Назвіть досягнення людства в «короткому» XX столітті?
• 2. Визначте наслідки світових воєн для мешканців планети Земля ?.
• 3. Як позначилося «коротке» XX століття на становищі українських земель?

3. Завдання і структура курсів історії XX — початку XXI століття

Курс історії для учнівства 10 класу передбачає синхронне вивчення «Всесвітньої історії» та «Історії України», позаяк українська історія органічно вписана у світовий контекст. Така структура сприяє кращому розумінню подій і явищ, що відбувалися в історії українських земель завдяки встановленню взаємозв’язків із подіями та процесами у світі.

У 10 класі учні й учениці вивчатимуть період історії України, хронологічно обмежений 1914-1945 роками. Зміст підручника викладений у шести темах. У темі «Україна у роки Першої світової війни» розкрито події на українських землях під час Великої війни. Вони стали одним із епіцентрів протиборства між державами Троїстого союзу й Антанти. Затяжна війна спричинила у кількох країнах, зокрема Німеччині, Австро-Угорщині, Росії, соціальні революції, тобто радикальну зміну суспільного життя. Тема «Українська революція, розпад Російської імперії та постання національної держави — Української Народної Республіки» окреслює причини та перебіг Української революції упродовж березня 1917 - квітня 1918 років — однієї з національних революцій, які прокотилися світом і були спрямовані на завоювання поневоленими народами національної незалежності. Її рушієм був український народ і його політична еліта. Революція розпочалася в період кризи Російської імперії. Виникла національна держава — Українська Народна Республіка. У темі «В боротьбі за українську незалежність» виокремлені основні етапи боротьби за незалежність, проаналізовано їхній зміст і наслідки. Це був час втрачених можливостей, коли українцям не вдалося відстояти право на існування власної держави. Тема «Україна у складі тоталітарної імперії — Союзу Радянських Соціалістичних Республік» вивчатиме ідеологію і практику сталінізму — одного з різновидів тоталітарного політичного режиму. Більшість українських земель в означений період увійшла до УСРР як складової частини СРСР. У цей період виокремлюють два етапи. Це — реалізація нової економічної політики (1921-1928 роки) й українізації та період форсованої індустріалізації, насильницької колективізації, усталення сталінізму (з 1929 року до подій Другої світової війни), як різновиду тоталітарного режиму. Тема «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період» характеризує правове, економічне, політичне становище цих земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. У темі «Україна в роки Другої світової війни» розглянуто становище українських земель у 1939-1945 роках: військові дії, окупаційний режим, рух Опору, повсякденне життя в тилу і на фронті. В усіх темах розглянуто розвиток культурного процесу на українських землях. Визначено внесок представників освіти, науки, мистецтва в розвиток вітчизняної та світової культури.

Поштівка Богуша Шіппіха «Чужого не хочу, а свого не віддам», 1917 рік

Історію XX століття вивчають, використовуючи численні історичні джерела, зокрема документальні, вербальні, зображальні, оповідні, особового походження, речові, масові. Краще зрозуміти XX століття допоможуть нові типи історичних джерел, зокрема плакати, фото- і кінодокументи. Плакат — це зображення (малюнок, фотографія), яке часто супроводжується коротким текстом, що виконує завдання агітації, інформації, реклами. Фотодокументи як образотворчі джерела є статичним відображенням подій, з одного боку, й авторським баченням їх — з іншого. А кінодокументи фіксують події і факти реальності у формі послідовно розташованих їхніх зображень, а також звукову інформацію про них. Фотографії та кіно — винаходи XIX століття, тож у XX столітті почалося їхнє масове використання. Вони дозволяють зафіксувати різноманітні прояви життя соціуму для нащадків.

• 1. Що означає поняття «синхронне вивчення» історії України та всесвітньої історії?
• 2. Які сюжети з історії України будуть розглянуті в 10 класі?
• 3. Які порівняно нові історичні джерела допоможуть краще зрозуміти історію XX століття?

Алгоритм роботи з плакатом

Розгляньте зображення на плакаті та визначте:

• час створення плаката;
• подію, у зв'язку з якою плакат з’явився;
• з якою метою та на чиє замовлення створено плакат;
• яка фігура (об’єкт) на передньому плані, а яка (які) — на задньому і чому;
• які прийоми використано для підсилення впливу плаката на свідомість людей;
• який зміст мав донести плакат до людей.

1. Що спільного у поштівки «Чужого не хочу, а свого не віддам!» із плакатом «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»?

Плакат «Своїй хаті своя правда і сила, і воля». 1917 рік. Державний архів Львівської області

Алгоритм роботи зі світлиною

Розгляньте зображення світлини і з’ясуйте:

• кого або що зображено;
• коли і де відбувається подія (за можливості);
• з якою метою зроблено світлину;
• яку додаткову інформацію можна почерпнути зі світлини;
• чи є на знімку підпис, інші написи; яку інформацію вони несуть.

Дослідіть світлину, використовуючи алгоритм роботи зі світлиною.

Світлина зроблена в місті Юзівка (нині — Донецьк)

Підсумуйте свої знання

1. Запам'ятайте дати і події, пов'язані з ними:

- серпень 1914 рік - грудень 1991 рік — «Коротке» XX столітті.

2. Поясніть значення понять: «коротке» XX століття, світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція.

3. Використайте інформацію, подану в тексті цього параграфа, й визначте, які риси були спільними і для «довгого» XIX століття і для «короткого» XX століття.

4. Підготуйте повідомлення на тему: «Український проєкт»: завдання та можливості реалізації».