§ 23. Література. Мистецтво. Музика

• Які літературні стилі були поширені в другій половині XIX століття?

• У яких українських містах діяли театри на початку XX століття?

• Назвіть імена відомих композиторів другої половини XIX — початку XX століття.

1. Літературний процес в Україні

Літературне життя у 1917-1921 років представляли як відомі прозаїки, поети, драматурги, так і нові автори, чий талант почав розкриватися в умовах революції і визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних сил. Багато літераторів стали активними учасниками тих подій, які відбувалися в Україні. Серед них — Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка. Не всі вони згодом змогли залишитися на Батьківщині. Частина зазнала гіркої долі емігрантів.

У роки революції і визвольних змагань плеяду творців української літератури поповнило покоління письменників, які започаткували новий етап у її розвитку. Література цього періоду відобразила надзвичайно складну й суперечливу панораму життя і боротьби, небувалого злету людського духу, небачену трагедію братовбивчої війни. Вільні від усталених канонів та обов’язкових підходів, поети, прозаїки й драматурги по-різному, відповідно до власних уподобань, світосприймання, літературних традицій і політичних симпатій, відтворювали дійсність, історичний процес, свідками, а нерідко й активними учасниками якого вони були. У той складний час розпочали творчу діяльність майбутні класики української прози Андрій Головко, Олесь Донченко, Іван Ле, Петро Панч.

Із-поміж різноманіття творчих підходів у літературі виокремилося кілька угруповань. Помітною течією в поезії цього періоду став романтизм, який представляли Володимир Сосюра, Василь Чумак, Василь Еллан-Блакитний. Збірки поезій Василя Чумака «Заспів» та Василя Еллана-Блакитного «Удари молота і серця» були співзвучними настроям радикальної української молоді, котра пов’язувала з революцією надії на створення незалежної України. Гурток молодих українських літераторів: Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен (Освальд Бурґардт), об’єднаних навколо журналу «Книгар», утворив літературний напрямок «неокласиків». Частина молодих українських митців приєдналася до символістів. Серед них — Павло Тичина, Яків Савченко, Дмитро Загул. За доби УЦР Павло Тичина разом з Андрієм Ніковським і Сергієм Єфремовим редагували популярну національну газету «Нова Рада», а поема Павла Тичини «Золотий гомін» була присвячена проголошенню Першого Універсалу УЦР. Відомим представником ще одного популярного літературного напряму тих часів — «панфутуризму» — був Михайло Семенко.

• 1. Хто з літераторів підтримував національно-визвольні змагання 1917-1920 років?
• 2. Які проблеми висвітлювали у своїх творах прозаїки і поети?
• 3. Визначте літературні напрямки даного періоду й назвіть їхніх представників.

2. Театр. Музика

Театр і музика, зрозуміло, не могли розвиватися осторонь тих процесів, які відбувалися в суспільстві. За доби Гетьманату був заснований Український театр драми та опери. Утворений у 1919 року Новий театр імені Івана Франка очолив талановитий актор і режисер Гнат Юра. Помітним явищем став новаторський театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса. Він застосував у театральному мистецтві нову сценографію, імпресіоністські підходи. Однією з перших вистав театру стали «Гайдамаки» за однойменною поемою Тараса Шевченка. Діяльність більшовицької влади в театральній сфері позначена націоналізацією, перейменуванням і закриттям «аполітичних» та «ідейно ворожих» закладів. У серпні 1919 року уряд УСРР/УССР перетворив на державні всі провідні театри.

Київський державний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Музичне мистецтво представляли як професійні, так і самодіяльні колективи. У містах і селах виникли самодіяльні оркестри народних інструментів, мандрівні хорові капели, професійні хори. У містах Харкові, Катеринославі, Одесі працювали симфонічні оркестри. За доби Гетьманату було засновано Державний симфонічний оркестр під проводом Олександра Горілого. З 1919 року розпочала діяльність Державна українська мандрівна капела («ДУМКА»), якою керував Нестор Городовенко. Її репертуар складався з творів Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, українських народних пісень, колядок, щедрівок, веснянок. Усі концерти «ДУМКИ» перетворювалися на національне свято. Активну гастрольну діяльність провадила утворена з ініціативи очільників УHP у 1919 році Українська республіканська капела (УРК), якою керували Кирило Стеценко та Олександр Кошиць. У 1919-1920 роках колектив із тріумфом виступив у Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Великій Британії та інших державах. Поразка УНР унеможливила повернення більшості співаків до України. УРК розпалася, давши життя кільком творчим колективам, котрі залишилися в еміграції.

У 1920 році на базі музично-драматичної школи імені Миколи Лисенка засновано Київський музично-драматичний інститут. Серед його фундаторів були відомі композитори — Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Пилип Козицький, Левко Ревуцький. Поряд із ними у цей час плідно працювали відомі композитори Яків Степовий, Григорій Верьовка, Борис Лятошинський.

• 1. Яких змін зазнав театр за доби визвольних змагань?
• 2. Назвіть музичні колективи, що виникли в 1917-1920 роках.
• 3. Коли виник Київський музично-драматичний інститут? Хто став його фундатором?

3. Образотворче мистецтво. Скульптура

Національна революція і жорстока збройна боротьба на захист її завоювань неоднозначно вплинули на українське образотворче мистецтво. У вогні війни і наступних національно-визвольних змаганнях загинула частина художніх цінностей: картин, скульптур, монументів, архітектурних ансамблів. Але, разом з тим, побачили світ художні твори, що містили відбиток часу. Образотворче мистецтво того періоду розвивалося в руслі європейських напрямків і жанрів, поєднуючи їх із традиціями української живописної школи.

Малий державний герб УНР Василя Кричевського

Михайло Бойчук. Політичний плакат «Шевченківське свято»

Георгій Нарбут. Ескіз грошового знака УНР

5 грудня 1917 року, за доби УЦР, урочисто відкрито Українську академію мистецтв. До її складу ввійшли видатні українські художники Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь та Федір Кричевські, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут. Ректор Академії мистецтв, уродженець Тернопільщини Михайло Бойчук згуртував навколо себе талановиту молодь. Художні полотна майстрів школи Михайла Бойчука стали оригінальним явищем, що не мало аналогів. Були відроджені традиції народного і церковного монументального мистецтва. Послідовники бойчуківців творили в багатьох країнах світу. Помітним явищем в історії українського і світового мистецтва стала творчість Казимира Малевича, одного із засновників абстракціонізму. З 1917 року в Україні працював видатний графік Георгій Нарбут. На замовлення УЦР і гетьманського уряду він виконав проєкти грошових знаків, поштових марок, державного герба і печатки, форми для війська тощо. За більшовицької влади оформлював книжкові видання, виступав із політичними карикатурами на білогвардійців. Василь Кричевський створив дизайн державного герба УНР, затверджений УЦР у 1918 році. Цей проєкт використовують нині як малий державний герб України.

У протистоянні різних політичних сил важливу роль відводили монументальній пропаганді. У жовтні 1918 року, ще в умовах Гетьманату, у місті Ромни на Сумщині відкрито перший в Україні пам’ятник Тарасові Шевченку роботи скульптора Івана Кавалерідзе. Одним із основоположників кубізму в архітектурі був Олександр Архипенко, творчість якого мала значний вплив на сучасників. Політика більшовиків зводилася до демонтажу пам’ятників історичним постатям минулої доби, чимало із яких мали культурну цінність. До прикладу, у Києві зруйновано пам’ятник княгині Ользі. Така сама ситуація спостерігалася в інших містах. Натомість встановлювали погруддя видатних революціонерів, іноді прижиттєві, які слугували своєрідними ідеологічними символами нового режиму. Отже, культурні процеси, які відбувалися на зламі історичних епох, втілювали яскраві, неповторні ознаки того часу і багато в чому суттєво сприяли подальшому розвиткові української культури.

• 1. Які риси поєдналися в українському образотворчому мистецтві?
• 2. Коли було відкрито Українську академію мистецтв? Які художники стали її першими членами?
• 3. Хто автор першого в Україні пам'ятника Тарасу Шевченку?

У той час, коли... на теренах України

відкрили Київський музично-драматичний інститут, ...

Тоді... у світі

у Празі утворилась Українська військова організація на чолі з Євгеном Коновальцем.

Фільм «Молодий театр» Леся Курбаса:

https://cutt.ly/nNfjrdJ

Фільм «Георгій Нарбут. Живі картини»:

https://cutt.ly/TNfjnYa

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 5 грудня 1917 рік — відкрито Українську академію мистецтв;

- жовтень 1918 рік — відкрито перший в Україні пам'ятник Тарасу Шевченку; скульптор Іван Кавалерідзе;

- 1920 рік — засновано Київський музично-драматичний інститут.

2. Поясніть значення понять: романтизм, «неокласицизм», символізм, «панфутуризм».

3. Напишіть есей на тему: «Відомі художники Української Академії мистецтв».

4. Заповніть таблицю «Українська культура в період національно-визвольних змагань»: